Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №759/16612/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/16612/26

пр. № 3/759/4290/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Проскурня Олег Іванович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2026 о 14 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, в шостому під`їзді будинку по АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 порушила правила утримання собак, передбачені ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», та здійснювала вигул власної собаки породи «Німецька вівчарка» без намордника, внаслідок чого собака вкусила ОСОБА_2 , що спричинило шкоду здоров`ю людини, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала та підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та пояснила, що вигулювала собаку на вулиці в наморднику. Але в під`їзді будинку намордник зняла, після чого собака вкусила ОСОБА_2 . ОСОБА_1 зазначила про повне відшкодування завданої шкоди потерпілій у добровільному порядку та просила призначити адміністративне стягнення, не пов`язане з конфіскацією тварини. Зазначила, що зробила висновки з події та в подальшому зобов`язується дотримуватися правил вигулу тварин.

Заслухавши усні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя констатує, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, які не викликають сумніву у своїй достовірності, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовані обставини вчинення адміністративного правопорушення;

- рапортом ЄО з бази «Армор» від 09.06.2026;

- письмовою заявою потерпілої ОСОБА_2 , яка за змістом відповідає обставинам, викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , де вона підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та зазначила про визнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення;

- усними поясненнями ОСОБА_1 , даними в судовому засіданні.

Положеннями ч. 3 ст. 154 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Положеннями ч. 1 ст. 154 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Відповідно до рішення Київської міської ради від 25.10.2007 № 1079/3912 «Про врегулювання питань утримання та поводження з собаками і котами в м. Києві», зі змінами внесеними рішенням Київської міської ради від 05.10.2017 № 172/3179 порода «Німецька вівчарка» включена до Переліку порід собак, визнаних як потенційно небезпечні, відтак застосування наморднику при вигулі такої собаки є обов`язковим.

З огляду на зазначене, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суддя вважає, що передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП адміністративне стягнення у виді конфіскації тварин в даній справі не відповідає суспільній значимості порушення, з огляду на таке.

Україною ратифіковано «Європейську конвенцію про захист домашніх тварин» від 13.11.1987 Законом N 578-VII (578-18) від 18.09.2013. Згідно з основним принципом Конвенції щодо утримання домашніх тварин, людина має моральне зобов`язання поважати всіх живих істот, і пам`ятаючи про те, що домашні тварини мають особливі стосунки з людиною, ніхто не повинен спричиняти для домашньої тварини непотрібного болю, страждання або пригнічення, ніхто не повинен залишати домашньої тварини.

Вилучення собаки у господаря (конфіскація) позбавить тварину турботи, причинить біль, страждання та пригнічення, що у свою чергу, буде суперечити основним принципам ратифікованої Конвенції та буде суперечити поглядам на гуманне поводження з тваринами, яке закріплене в статті 4 Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Конвенція наголошує на необхідності забезпечення добробуту тварин, а не на покаранні тварин за дії їхніх власників. Конфіскація має бути останнім засобом і застосовуватися лише тоді, коли інші заходи не можуть забезпечити належний догляд або коли тварина знаходиться у безпосередній небезпеці. Конфіскація може спричинити серйозний стрес та страждання для тварин, особливо якщо вони відокремлюються від своїх власників та звичного середовища. Це може суперечити принципу захисту тварини від страху та занепокоєння.

Слід зазначити, що під час розгляду справи ОСОБА_1 щиро розкаялася у тому, що порушила правила вигулу собаки, повідомила про добровільне відшкодування завданої твариною шкоди, зобов`язалась надалі не порушувати правила вигулу тварин.

Відповідно до статті 34 КУпАП орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя враховує вищенаведені міркування, а також характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність ознак повторності, з огляду на положення статті 34 КУпАП, застосовує до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 154 КУпАП, без конфіскації тварини, що буде достатнім для виконання завдань, передбачених ст. 1 КУпАП.

Таке адміністративне стягнення за обставинами даної справи є достатньою мірою відповідальності з метою виховання правопорушника, і є необхідним для попередження допущення нею нових правопорушень, крім того, таке рішення буде відповідати принципам гуманності, справедливості та є таким, що убезпечить тварину від страждань.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 40-1, 154, 221, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол серії ВАД № 881497 від 16.06.2026), та накласти на неї адміністративне стягнення – штраф у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень в дохід держави, без конфіскації тварини.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва.

Суддя Олег ПРОСКУРНЯ