Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №755/4786/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4786/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025105040000895, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Медвин Богуславського району Київської області, громадянина України, із середньою освіту, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21.03.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75,76 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік;

- вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 02.10.2024 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання визначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21.03.2024, остаточно до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць;

- вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання визначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 02.10.2024, остаточно до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

встановив:

Судом визнано доведеним, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи умисно в порушення вимог ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. 2 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», Закону України «Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори», постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, 12.06.2023, ст. ст. 6, 7, 13 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», будучи раніше засудженим за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 02.10.2024 за ч. 2 ст. 309 КК України, 15.09.2025 приблизно о 14 год 00 хв, перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Ентузіастів, 11/1 діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання наркотичного засобу, без мети збуту, відшукав на землі біля дерев, пластикову колбу, у якій знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), маса якого становить 0,039 г., котру обернув у своє володіння, а саме, поклав до лівої кишені штанів у які був одягнений, чим вчинив незаконне придбання наркотичного засобу без мети збуту.

У подальшому ОСОБА_5 , 15.09.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19 год 58 хв, перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Ентузіастів, 11/1, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне зберігання наркотичного засобу, починаючи з часу придбання до моменту виявлення працівниками поліції, незаконно зберігав у лівій кишені штанів у які був одягнений пластикову колбу, у якій знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), маса якого становить 0,039 г., чим вчинив незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Надалі, 15.09.2025, близько 16 год 20 хв, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Ентузіастів, 11/1, був зупинений працівниками Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві, які здійснили перевірку документів згідно п. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», під час якої ОСОБА_5 повідомив, що має при собі порошкоподібну речовину білого кольору, що містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).

В подальшому, 15.09.2025, в період часу з 17 години 20 хвилин по 17 годину 26 хвилин, за адресою: місто Київ, вулиця Ентузіастів, 11/1, співробітниками поліції, було проведено особистий обшук, в ході якого з лівої кишені штанів в які ОСОБА_5 був одягнутий, було виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,039 г.

Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України.

Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину за ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, повідомив, що точної дати та часу не пам`ятає, проте це могло бути 15.09.2025 вдень, він на землі біля дерев, знайшов пластикову колбу, в якій знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яку він поклав до кишені штанів та у подальшому його було зупинено працівниками поліції та під час обшуку вилучено вказану колбу з наркотичним засобом.

Також, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом, у порядку ст. 358, 359 КПК України матеріалами кримінального провадження, наданими прокурором для приєднання до матеріалів справи, які суд дослідив у порядку § 3 Глави 28 Розділу IV КПК України.

15 вересня 2025 року дізнавачем ВД Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, за участі двох понятих, з 17:20 до 17:26 проведено обшук затриманої особи ОСОБА_5 , під час якого останній повідомив, що знайшов наркотичний засіб та зберігав у себе в кишені, звідки він і був вилучений. Відеозапис вказаної слідчої (розшукової) дії було переглянуто у судовому засіданні та суд пересвідчився, що з лівої кишені штанів у які був одягнений обвинувачений було вилучено пластикову колбу з порошкоподібною речовиною білого кольору.

15 вересня 2025 року о 16:20, ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та в цей же день звільнено з ІТТ.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-25/57449-НЗПРАП від 04.12.2025 року, надана на дослідження речовина білого кольору містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено. Надана на дослідження речовина білого кольору містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) у речовині становить 0,039г.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 309 КК України.

При цьому суд виключає із обвинувачення як недоведене, що обвинувачений сплатив за вказаний наркотичний засіб грошові кошти у розмірі 500 грн., оскільки це не доведено судовим розглядом, натомість зазначені обставини не впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого, оскільки той факт, що останній підняв з землі зазначену вище пластикову колбу з наркотичним засобом та поклав у кишеню штанів утворює склад злочину придбання наркотичного засобу.

Призначаючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами. Також, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; відсутність завданої шкоди; дані про його особу, а саме: спосіб життя, той факт, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; пом`якшуючу обставину; відношення обвинуваченого до вчиненого (вину визнає, кається у вчиненому, готовий понести покарання відповідно до законодавства України), наявність минулих судимостей.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, обвинувальний акт не містить.

Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України, а також ст. 75 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.

У зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 за вчинений ним злочин реальне покарання у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.

У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2025 року ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та на підставі статей 71, 72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року, остаточно призначено покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Кримінальне правопорушення, за яким ОСОБА_5 засуджується цим вироком, було вчинено 15 вересня 2025 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій зазначеної статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Ураховуючи, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення до постановлення означеного вище вироку від 14 листопада 2025 року, у якому також за правилами ст. 71 КК України враховано вирок Дніпровського районному суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року - остаточне покарання ОСОБА_5 слід призначити за правилами ст. 70 ч. 4 КК України, тобто за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим, що призначене вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 14.11.2025.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 70, 72 КК України, суд зараховує ОСОБА_5 час перебування під вартою - 15 вересня 2025 року в ІТТ ГУНП в м. Києві за цим кримінальним провадженням, а строк відбування покарання ОСОБА_5 , слід обчислювати з 07.11.2025, згідно вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2025 року, оскільки суд у вказаному вироку визначив, що строк відбування покарання ОСОБА_5 слід обчислювати з моменту його затримання.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 3565 грн. (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять), 60 коп.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до вимог частин 1, 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком більш суворим, призначеним вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2025 року, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 07.11.2025 року.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , час перебування під вартою в ІТТ ГУНП в м. Києві за цим кримінальним провадженням - 15 вересня 2026.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 3565 грн. (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять), 60 коп.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України речові докази: метадон (фенадон) в речовині, масою 0,039 г. (квитанція № 025227) - знищити; DVD-R - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_6