Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №506/472/26 — Окнянський районний суд Одеської області

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/472/26

Провадження № 2/506/364/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Вказана позовна заява надійшла до суду 28.05.2026 року.

Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, ухвалою від 08.06.2026 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 23.08.2011 року сторони уклали шлюб. Від шлюбу у сторін спільних дітей не має. Протягом багатьох років між ними фактично припинено шлюбні відносини. Сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, не спілкуються один з одним, у них повністю припинені всі зв`язки та у кожного вже за весь цей час сформувалося особисте життя. Позивач зазначила, що сімейне життя у них з відповідачем не склалося у зв`язку з тим, що вони різні по характеру люди, у них протилежні погляди на шлюб та сім`ю. За її глибоким переконанням, вона вважає, що немає сенсу в подальшому підтримувати сімейні відносини з відповідачем, оскільки вони носять лише формальний характер та існують лише на папері. Позивач повідомила, що вона немає зв`язку з відповідачем, їй не відоме місце його знаходження, тому подача заяви через відділ ДРАЦСУ неможлива, і саме тому позивач змушена звернутися до суду. Позивач стверджує, що подальше перебування у шлюбі з відповідачем суперечить її волі та інтересам, та вона не вбачає необхідності застосовувати заходи примирення.

Позивач в судове засідання не з`явилась, однак в позовній заяві просила розгляд справи провести у її відсутність, крім того від неї до суду надійшла заява в якій вона просила розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Окрім того, позивач просила після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » /а.с.22/.

Відповідачу направлялася судова повістка про виклик в судове засідання за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.21/.

При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Таким чином, відповідно до вищевказаних положень ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Тому суд визнає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними і тому відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, справа розглянута у його відсутність.

Судом були встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, сторони перебувають в шлюбі, який зареєстрований 23.08.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Красноокнянського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис №26 /а.с.11/.

Відповідно до ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 1 статті 110 СК України встановлено право одного з подружжя на пред`явлення позову про розірвання шлюбу. Таким чином забезпечується принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження та під час розірвання шлюбу.

Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Судом встановлено, що протягом часу сторони не намагалися відновити сімейні стосунки, кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. На думку позивача, примирення та збереження сім`ї неможливе. Тому суд дійшов висновку, що збереження сім`ї суперечить інтересам позивача та, згідно зі ст.112 СК України, позов підлягає задоволенню і шлюб слід розірвати.

При цьому, згідно зі ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, так як позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.112 СК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 23.08.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Красноокнянського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис №26, між ОСОБА_2 та Закарлюкою (відповідно до повторно виданого свідоцтва про шлюб, дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » /а.с.26/) ОСОБА_4 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1331,20 грн.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяО. Л. Чеботаренко