Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №754/10555/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2184/26

Справа №754/10555/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2026 року

суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

10.06.2025 року до Деснянського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23 травня 2026 року серії ЕПР1 №673160, 23 травня 2026 року о 01 год. 30 хв., м. Київ, вул. Милославська, 41/15, громадянин ОСОБА_2 , керував транспортним засобом «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку громадянин відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні ОСОБА_2 , який прибув разом із перекладачем, зазначив, що він не розуміє української мови, та пояснив суду, що він дійсно керував транспортним засобом, його зупинили працівники поліції, він їм повідомив, що не володіє українською мовою, так як є громадянином Азербайджану, однак працівники проігнорували це та продовжували йому щось казати. Через деякий час він зрозумів, що йому пропонують перевіритись «на наркотики» і поїхати до нарколога. Не зважаючи на те, що він не розумів всього що йому говорили працівники поліції, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння він не відмовлявся, про що неодноразово говорив: «поєхалі». Вважає, що працівниками поліції безпідставно складено адміністративний протокол, стосовно нього та грубо порушені його права, а саме: не залучили перекладача з азербайджанської на українську мову. Просив справу стосовно нього закрити.

В судовому засіданні судом з`ясовано, що ОСОБА_3 української мови не розуміє взагалі, російську - частково.

Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до п. 22 ч. 1ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є водій транспортного засобу.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР).

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідним є підтвердження факту перебування автомобіля в русі з одночасним перебуванням за його кермом саме особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також наявність об`єктивної сторони правопорушення, зокрема, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку.

Так, ОСОБА_2 не оспорює факт керування транспортним засобом у зазначений в протоколі час та у зазначеному місці. Однак він категорично заперечує, відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога у встановленому законодавством порядку.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься диск з відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських №470786. З наявного запису вбачається, що ОСОБА_2 23 травня 2026 року о 01 год. 30 хв., м. Київ, вул. Милославська, 41/15, керував транспортним засобом «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , однак на відео не зафіксовано факту відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Більш за те, з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 увесь час говорив, що він згоден пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, та говорив «поєхалі».

Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 взагалі не розуміє української мови, натомість, працівниками поліції були порушені вимоги ст. 268 КУпАП, а саме права особи: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; право особи розуміти, у чому його обвинувачують. Також працівниками поліції взагалі не роз`яснені права особі, стосовно якої складається протокол.

Так, відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_2 має громадянство Азербайджану. Наведене вказує, що володіння останнім українською мовою, якою складено протокол, не з`ясовано.

Окремо слід звернути увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений виключно українською мовою, ОСОБА_3 є громадянином Азербайджану. В судовому засіданні з`ясовано, що він взагалі не розуміє української мови і участь перекладача при складенні протоколу йому не була забезпечена.

Відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.

У разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.

Відповідно до ч.1ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в провадженні у справі про адміністративне правопорушення мають бути забезпечені права, передбачені ст.268 КУпАП, в тому числі право користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Разом з тим, працівниками поліції не було залучено перекладача при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 .

При цьому інспектори поліції йому не пропонували зробити переклад протоколу з української мови на азербайджанську, а також не роз`яснювали йому право звернутися за юридичною допомогою як особі, яка не володіє належним чином державною мовою та є іноземцем.

В справі "Кускані проти Сполученого Королівства" (Cuscani v United Kingdom), 32771/96 24 вересня 2002 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) став на бік заявника, констатував порушення Конвенції, вказав, що обвинувачений навіть проживши кілька років в Сполученому Королівстві, недостатньо добре розумів англійську мову, внаслідок чого у нього виникли реальні труднощі в розумінні суті пред`явленого йому звинувачення: "З урахуванням вищевикладеного, Суд доходить висновку про порушення пункту 1 в поєднанні з підпунктом (е) пункту 3 статті 6 Конвенції".

Інформація про звинувачення має надаватися особі мовою, яку він розуміє, якщо особа не володіє мовою, що використовується і не розуміє її документ, що містить звинувачення, повинен бути перекладений, мовою, зрозумілою обвинуваченому (рішення ЄСПЛ Хермі проти Італії, Велика палата Європейського суду (2006) §68).

В рішенні ЄСПЛ від 28.11.78 у справі "Лукіде, Белкасем і Коч проти ФРН" визначено, що право на допомогу перекладача стосується як усних виступів, так і документальних матеріалів провадження. Ці гарантії надані з метою реалізації права на справедливий суд.

ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Беручи до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали викладені українською мовою, яку не розуміє ОСОБА_3 , при їх оформленні вказані документи не були перекладені особі на рідну мову чи мову яку він розуміє, та не був залучений перекладач, суд не може визнати їх допустимими доказами у даному провадженні.

У п. 44 рішення ЄСПЛ по справі «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Перевіркою матеріалів провадження судом встановлене порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність учинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673160, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі щодо його достовірності.

Положеннями статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за відмову від проходження такого огляду.

З матеріалів адміністративної справи та долученого до матеріалів відеозапису, не вбачається відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Отже матеріалами адміністративного провадження не підтверджується існування в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття провадження.

З урахуванням зазначеного вище, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі.

За викладеним, керуючись ст.ст. 247 п.1, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.Л. Банах