Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №753/9786/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9786/26

провадження № 3/753/2955/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3, 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

16 квітня 2026 о 23-й годині 52 хвилини в м. Києві, вул. Набережно Дніпровська, 15-є ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Symphony» д.н.з. НОМЕР_1 будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом, відповідно до постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 04.04.2018, провадження № 50319114, чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

Крім того, 16 квітня 2026 о 23-й годині 52 хвилини в м. Києві, вул. Набережно Дніпровська, 15-є ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Symphony» д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами Голосіївським районним судом м. Києва 10.07.2025 на 1 рік, при цьому порушення було вчинено повторно протягом року, а саме постанова за ч. 2 ст. 126 КУпАП серія ЕНА № 4759552 від 18.05.2025, чим порушив п. 2.1а ПДР України.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 3, 5 ст. 126 КУпАП.

Вказані матеріали справ складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

Будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином тричі повідомленим за допомогою смс-повідомлення, ОСОБА_1 на виклики суду не з`явився, провадженням щодо себе не цікавився.

Приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП, встановлено вичерпний перелік норм, при розгляді яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою. Однак, ст. 126 КУпАП в цьому переліку відсутні.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 642761, ЕПР 1 № 642753, які складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с.1, 10), картках обліків адміністративних правопорушень (а.с. 3,12), постанові серія ЕНА № 4759552 від 18.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.4), довідці старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Касько С., відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с.5), копії постанови державного виконавця ВП № 50319114 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами відносно ОСОБА_1 (а.с.13), відеозаписах з нагрудної бодікамери поліцейського з якого вбачається, що ОСОБА_1 рухаючись на транспортному засобі не зупинився на законну вимогу працівників поліції, та в подальшому був зупинений шляхом переслідування. Під час перевірки особи ОСОБА_1 працівником поліції було встановлено, що останній позбавлений права керування транспортним засобами та має обмеження у праві керування транспортними засобами. Даний факт ОСОБА_1 не заперечувався (а.с. 6, 15).

Враховуючи викладене, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При вирішення питання накладення адміністративного стягнення, суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 , те, що він не працює, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, вважаю правильним призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про доцільність оплатного вилучення транспортного засобу, суд виходить з того, п.п. 4 п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 встановлено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить іншій особі У зв`язку з чим, суд вважає за неможливе накладення на нього додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 126, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя П.І. Заруба