Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №752/22943/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22943/25

Провадження № 2/752/5503/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року в системі «Електронний суд» позивач Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з відповідача на користь АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» (далі - філія «ВП «Запорізька АЕС») безпідставно набуте майно у вигляді грошових коштів в сумі 12 735,00 грн та сплачений судовий збір.

На обґрунтування позовних вимог зазначається, що рішенням суду у справі № 761/2755/24 від 07 березня 2025 року відповідача ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді начальника аналітично-правового відділу юридичного управління філії «ВП «Запорізька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом». На виконання резолютивної частини рішення суду по справі № 761/2755/24 від 07 березня 2025 року щодо допущення рішення до негайного виконання, філією «ВП «Запорізька АЕС» видано наказ № 1728-к від 10 березня 2025 року «Про поновлення на роботі за рішенням суду ОСОБА_1 та визначення йому робочого місця». Змінено умови праці поновленого на роботі ОСОБА_1 , на які працівник погодився. З наказом №1728-к від 10 березня 2025 року ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить «Акт про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про поновлення на роботі» від 11 березня 2025 року.

Зокрема, з 07 березня 2025 року по 16 березня 2025 року ОСОБА_1 встановлений графік роботи №1 зміна «П» (робота вдома), нормальні умови праці (пункт 4 наказу №1728-к від 10 березня 2025 року).

З 17 березня 2025 року тимчасово на період дії воєнного стану та окупації Енергодарської міської територіальної громади, ОСОБА_1 місцем роботи визначене м. Нетішин, «монтажне містечко» МУ-13, приміщення 7, з підпорядкуванням Правилам внутрішнього трудового розпорядку філії «ВП ХАЕС» та встановлені нормальні умови праці, графік роботи №1 (пункт 5 наказу №1728-к від 10 березня 2025 року).

За період роботи з 07 березня 2025 року по 16 березня 2025 року за графіком роботи № 1 зміна «П» (робота вдома) ОСОБА_1 отримано заробітну плату в розмірі 12 735,00 грн, що підтверджується розрахунковою відомістю за березень 2025 року.

Повідомляє, що наказом № 21-129-н від 16 серпня 2023 року № 21-129-н «Про впорядкування організації та режиму роботи персоналу в умовах воєнного стану» для працівників філії «ВП «Запорізька АЕС» з 16 серпня 2023 року на період дії воєнного стану встановлена така форма роботи, як робота вдома за наявності організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи вдома для працівників, які знаходяться в місті Енергодар або виїхали на підконтрольну територію України та мають статус внутрішньо переміщеної особи (далі - ВПО), за наявності довідки ВПО. Наказом введено «Порядок організації та виконання роботи вдома та знаходження вдома (у зв`язку з неможливістю виконання роботи) працівників філії «ВП «Запорізька АЕС» в зв`язку з введенням воєнного стану» (далі - Порядок) згідно з додатком А до цього наказу. Порушення вказаного порядку слід вважати порушенням трудової дисципліни. При зміні місця проживання, зокрема, зміні адреси тимчасової реєстрації на підконтрольній Україні території, працівник зобов`язаний повідомити керівника будь якими можливими засобами зв`язку про свою нову адресу та (або) оформити відсутність.

Отже, саме в наказі № 21-129-н від 16 серпня 2023 року та в Порядку містяться вимоги щодо обов`язковості оформлення статусу внутрішньо переміщеної особи та отримання відповідної довідки для запровадження графіку роботи № 1 зміна «П» (робота вдома), а також обов`язок працівника повідомити керівника при зміні місця проживання, зокрема зміні адреси тимчасової реєстрації на підконтрольній Україні території.

У поясненнях від 12 березня 2025 року ОСОБА_1 зазначав, що при ознайомленні з наказом від 10 березня 2025 року № 1728-к йому було надано копії наказу філії «ВП «Запорізька АЕС»» ДП НАЕК «Енергоатом» № 21-129-н від 16 серпня 2023 року та «Порядок організації та виконання роботи вдома та знаходження вдома (у зв`язку з неможливістю виконання роботи) працівників ВП «Запорізька АЕС».

Позивач зазначає, що відповідач порушив приписи наказу №1728-к від 10 березня 2025 року, зокрема після поновлення на роботі не надав військово-облікових документів, що є порушенням з боку працівника приписів п. 34 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженому постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487. Також відповідач був відсутнім, починаючи з 01 липня 2025 року, на визначеному п. 5 наказу від 10 березня 2025 року № 1728-к працівнику місці роботи, (м. Нетішин, філія ВП ХАЕС «монтажне містечко» МУ-13, приміщення 7) без поважних причин. Не надав під час поновлення на роботі з березня 2025 року інформації щодо фактичного місця проживання або реєстрації.

ОСОБА_1 у заяві від 12 березня 2025 року було повідомлено позивача, що після поновлення на роботі 16 серпня 2023 року протягом 5 місяців (до дати звільнення 20 грудня 2023 року) він перебував в штаті та на обліку управління кадрів, надавав всі необхідні данні, в тому числі і довідку переселенця №3001 7501290426 від 13 вересня 2022 року, що видана Голосіївським РУПСЗН м. Київ, довідка знаходиться в особовій справі.

Зважаючи на неявку ОСОБА_1 01 липня 2025 року за визначеним наказом № 1728-к від 10 березня 2025 року робочим місцем у м.Нетішині, представниками роботодавця здійснено виїзд за адресами, які вказані як «фактичне місце проживання/ перебування» відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 . За результатом виїзду встановлена відсутність ОСОБА_1 , про що складені відповідні акти.

Листом від 05 серпня 2025 року № 100/06-5070 Управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надало наступну інформацію: «… ОСОБА_1 засобами Порталу Дія, використовуючи дані геолокації, 13 вересня 2022 року сформував довідку № 3001-7501290426 з адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 . 29 травня 2024 року ОСОБА_1 засобами Порталу Дія скасував довідку № 3001-7501290426 та дана довідка втратила чинність, а ОСОБА_1 , починаючи з 29.05.2024, статусу внутрішньо переміщеної особи не мав. 18 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Управління (Центру) надання адміністративних послуг із заявою та документами про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, про що йому видана довідка № 3001 5003742584. Адресою тимчасового фактичного місця проживання у заяві ОСОБА_1 зазначив: АДРЕСА_3 .

Позивач зазначає, що в зв`язку з порушенням працівником приписів наказу № 1728-к від 10 березня 2025 року (неявка на визначене робоче місце в м. Нетішин без поважних причин - прогул, ненадання військово-облікових документів) наказом № 20-ук від 16 лютого 2025 року ОСОБА_1 оголошена догана.

Після оголошення догани відповідач оформив нову довідку взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, за вже існуючою адресою: АДРЕСА_3 , що свідчить про визнання ним своєї недобросовісної поведінки.

Таким чином, під час поновлення відповідача на роботі, у нього був відсутній статус внутрішньо переміщеної особи, однак відповідач подавав заяви у березні, травні та червні 2025 року, в яких посилався на обов`язок роботодавця надати відповідачу відпустку без збереження заробітної плати, зазначаючи себе як внутрішню переміщену особу, проте не маючи на той час такого статусу.

Зважаючи на відсутність у ОСОБА_1 статусу внутрішньо переміщеної особи, він не мав права ані на встановлення йому графіку роботи № 1 зміна «П» (робота вдома), ані на відпустки без збереження заробітної плати з підстав, наведених у ч.4 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Проте, відповідач ОСОБА_1 ввів роботодавця в оману, надав роботодавцю довідку ВПО з недостовірною інформацією (зазначення неіснуючої будівлі), внаслідок чого безпідставно отримав грошові кошти, заробітну плату, в розмірі 12 735,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, норми матеріального права, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 35, 36).

У системі «Електронний суд» 07 жовтня 2025 року представником позивача - адвокатом Лисенко Г.О. подано відзив на позовну заяву, в якому вказується, що з 01 січня 2015 року відповідач обіймає посаду начальника аналітично-правового відділу юридичного управління відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». За період трудових правовідносин позивач тричі незаконно звільняв відповідача, який тричі поновлювався згідно рішень суду. 07 березня 2025 року рішенням Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 761/2755/24 поновлено відповідача на посаді начальника аналітично-правового відділу юридичного управління філії «ВП «Запорізька АЕС».

На виконання судового рішення позивач видав наказ №1728-к від 10 березня 2025 року про поновлення відповідача на роботі, у пункті 4 якого встановлено відповідачу з 07 березня 2025 року по 16 березня 2025 року графік роботи №1 зміна «П» (робота вдома), нормальні умови праці; пунктом 5 встановлено з 17 березня 2025 року на період воєнного стану та окупації Енергодарської міської територіальної громади місцем роботи відповідача встановлено м. Нетішин, «монтажне містечко» МУ-13, приміщення 7, з підпорядкуванням Правилам внутрішнього трудового розпорядку філії «ВП «ХАЕС» та встановлено нормальні умови праці, графік роботи №1 (понеділок-четвер з 08:00 до 17:15, п`ятниця з 08:00 до 16:00). Наразі наказ №1728-к від 10 березня 2025 року оскаржується у Шевченківському районному суді міста Києва, справа №761/24812/25.

Повідомляє, що 10 березня 2025 року позивач самостійно видав наказ №1728-к та визначив відповідачу з 07 березня 2025 року по 16 березня 2025 року графік роботи №1 зміна «П» (робота вдома), нормальні умови праці ще до того, як відповідач ознайомився з цим наказом (11 березня 2025 року). Позивач добровільно нарахував відповідачу заробітну плату за цей період. Оскільки позивач сам визначив такий графік роботи, то недобросовісність дій відповідача апріорі виключена. Відповідач ніяких дій для встановлення цього графіку не вживав, жодних заяв про дистанційну роботу не писав. Це одностороннє рішення роботодавця.

Заява відповідача від 12 березня 2025 року не була підставою для прийняття наказу №1728-к, такий наказ виданий 10 березня 2025 року на виконання рішення суду про поновлення на роботі від 07 березня 2025 року. Вказана заява подана пізніше - 12 березня 2025 року, ніж видано наказ №1728-к від 10 березня 2025 року. Тобто, спочатку було встановлено графік роботи «робота вдома», а потім вже відповідач подав заяву від 12 березня 2025 року, до якої відповідач не додавав довідку про внутрішньо переміщену особу, а лише обґрунтовував свою незгоду щодо вимог наказу №1728-к від 10 березня 2025 року.

Крім того, повідомляє, що позивачем не надано належних доказів отримання коштів, які він вимагає повернути, не надано первинних документів у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідач набув кошти та набув їх безпідставно, то позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Також у відзиві заявлено про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат відповідача у розмірі 20 000,00 грн, докази понесення яких будуть надані у строк та порядок, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України (а.с.55-63).

У відповіді на відзив на позовну заяву, яка надійшла до суду через систему «Електронний суд» 13 жовтня 2025 року, представник позивача вказує, що після поновлення на роботі та ознайомлення з наказом №1728-к від 10 березня 2025 року, відповідач був обізнаний, що умовою встановлення графіку роботи № 1 зміна «П» (робота вдома) є статус внутрішньо переміщеної особи та надання довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеною особою, і, як добросовісний працівник, зобов`язаний був повідомити роботодавця, що такий статус в нього відсутній, а довідку № 3001-7501290426 від 13 вересня 2022 року він скасував особисто 29 травня 2024 року.

Однак, протягом всього часу до моменту невиходу на визначене ОСОБА_1 робоче місце в м. Нетішин та встановлення роботодавцем факту відсутності у працівника статусу внутрішньо переміщеної особи та скасування довідки № 3001-7501290426 від 13 вересня 2022 року, працівник не тільки замовчував цей факт, але й, діючи свідомо та навмисно, надавав роботодавцю недостовірну інформацію. Отже, наведене у відзиві твердження щодо «належної правової підстави» не відповідає дійсним обставинам справи.

Посилається на надану разом із позовом розрахункову відомість по заробітній платі ОСОБА_1 як на доказ отримання відповідачем коштів.

Також зазначає, що у разі надання відповідачем суду документально підтверджені витрати на адвокатську допомогу у розмірі 20 000,00 грн, позивач наділений правом клопотати про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідача (а.с.149-160).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 161,162).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (а.с. 163,164).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотанні представника відповідача про забезпеченні судових витрат (а.с. 165-168).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі (а.с.199-202).

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із відповідачем відповідно до наказу № 692 від 11 грудня 2002 року, що вбачається з відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб від 27 травня 2025 року Пенсійного фонду України (а.с. 21, 22).

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року (справа № 761/2755/24), яке досліджене судом у форматі повного доступу у Єдиному державному реєстрі судових рішень:

визнано незаконним наказ № 155-кз «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », виданий 20 грудня 2023 року відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;

поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника аналітично-правового відділу юридичного управління філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з 20 грудня 2023 року;

стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, у розмірі 814 881,36 грн, без врахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» на користь держави судовий збір в розмірі 9 360,01 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника аналітично-правового відділу юридичного управління філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та виплатити йому суму середньомісячної заробітної плати у розмірі 56 375,38 грн, без врахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів (а.с. 98-108).

Постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року у цивільній справі № 761/2755/24 залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2026 року зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року, в частині, що не підлягає негайному виконанню, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

На виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року у цивільній справі № 761/2755/24, в частині його негайного виконання, філією «ВП «Запорізька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» видано наказ №1728-к від 10 березня 2025 року «Про поновлення на роботі за рішенням суду ОСОБА_1 та визначення йому робочого місця».

Указаним наказом філії «ВП «Запорізька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» від 10 березня 2025 року № 1728-к поновлено з 20 грудня 2023 року ОСОБА_2 на посаді начальника аналітично-правового відділу юридичного управління філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», таб. № 30375. Встановлено з 07 березня 2025 року посадовий оклад у розмірі 49 339,00 грн. Встановлено з 07 березня 2025 року по 16 березня 2025 року графік роботи №1 зміна «П» (робота в дома), нормальні умови праці. Визначено ОСОБА_1 тимчасово з 17 березня 2025 року на період воєнного стану та окупації Енергодарської міської територіальної громади місце роботи м. Нетішин, «монтажне містечко», приміщення 7.

Пунктом 8 даного наказу вказано начальнику УК забезпечити ознайомлення ОСОБА_1 під особистий підпис або за допомогою будь-якого доступного засобу зв`язку з наказом «Про поновлення на роботі за рішенням суду ОСОБА_1 та визначення йому робочого місця» №1728-к від 10 березня 2025 року; забезпечити ознайомлення ОСОБА_1 з наказом «Про впорядкування організації та режиму роботи персоналу в умовах воєнного стану» від 16 серпня 2023 року № 21-129-н та наказом «Щодо зобов`язання працівників повідомляти про зміну місця свого перебування» від 18 липня 2023 року № 527-к.

Пунктом 9 даного наказу наказано головному бухгалтеру організувати нарахування заробітної плати ОСОБА_1 , починаючи з 07 березня 2025 року згідно з табелем обліку робочого часу; здійснити нарахування та виплату середньомісячної заробітної плати у розмірі 56 375,38 грн з утриманням з неї усіх необхідних податків та зборів згідно з чинним законодавством.

Пунктом 10 даного наказу зобов`язано, протягом одного дня з дати ознайомлення з наказом, начальника аналітично-правового відділу юридичного управління - ОСОБА_1 надати начальнику управління кадрів інформацію щодо всіх актуальних засобів комунікації та місця фактичного проживання; надати до бухгалтерії заяву з банківськими реквізитами для нарахування заробітної плати; надати помічнику генерального директора - начальнику УПАГР військово-облікові документи й довідку ВПО для забезпечення виконання п.34 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженому постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 (а.с.14,15).

Як вбачається з Акта від 11 березня 2025 року про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про поновлення на роботі, від особистого підпису на наказі № 1728-к від 10 березня 2025 року ОСОБА_1 відмовився. Також ОСОБА_1 ознайомився, поставив особистий підпис та отримав копії: Правил внутрішнього трудового розпорядку філії «ВП ХАЕС», наказу ВП ЗАЕС «Про впорядкування організації та режиму роботи персоналу в умовах воєнного стану» від 16 серпня 2023 року № 21-129-н, наказу ВП ЗАЕС «Щодо зобов`язання працівників повідомляти про зміну місця свого перебування» від 18 липня 2023 року № 527-к (а.с.16).

Наказом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 16 серпня 2023 року № 21-129 «Про впорядкування організації та режиму роботи персоналу в умовах воєнного стану» введено для працівників ВП ЗАЕС з 16 серпня 2023 року на період воєнного стану, у тому числі, таку форма роботи, як робота вдома за наявності організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи вдома для працівників, які знаходяться в м. Енергодар або виїхали на підконтрольну територію України та мають статус внутрішньо переміщеної особи, за наявності довідки ВПО.

Пунктом 4 наказу від 16 серпня 2023 року № 21-129-н введений «Порядок організації та виконання роботи вдома та знаходження вдома (у зв`язку з неможливістю виконання роботи) працівників ВП ЗАЕС в зв`язку з введенням воєнного стану» згідно з додатком А до цього наказу. Порушення «Порядку організації та виконання роботи вдома та знаходження вдома (в зв`язку з неможливістю виконання роботи) працівників ВП ЗАЕС в зв`язку з введенням воєнного стану», вважати порушенням трудової дисципліни (пункт 5 наказу) (а.с.20).

Позивачем АТ «НАЕК «Енергоатом» надано заяву відповідача ОСОБА_1 від 12 березня 2025 року щодо виконання ним вимог п. 10 наказу № 1728-к від 10 березня 2025 року № 1728-к, в якій відповідач надає інформацію щодо засобів комунікації з ним, зокрема номер телефону та адресу електронної пошти. Повідомляє, що при ознайомленні з наказом від 10 березня 2025 року № 1728-к йому було надано копії наказу ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» № 21-129-н від 16 серпня 2023 року та «Порядку організації та виконання роботи вдома та знаходження вдома (у зв`язку з неможливістю виконання роботи) працівників ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом». Повідомляє, що на зараз не має власного житла в місті Києві, а помешкання, в якому тимчасово перебуває не відповідає критеріям, встановленим у Порядку, та не має в наявності організаційних та технічних умов. Вказує, що протягом 5 місяців, як працівник, перебував на обліку управління кадрів ВП «Запорізька АЕС», передав в управління кадрів всі необхідні документи та відомості, у тому числі довідку переселенця № 3001-750129026 від 13 вересня 2022 року, видану Голосіївським РУПСЗН м. Києва та яка знаходиться у кадровий документації (а.с.17,18).

Так, відповідно до довідки переселенця № 3001-750129026 від 13 вересня 2022 року, виданої Голосіївським РУПСЗН м. Києва, фактичним місцем проживання ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 (а.с. 19).

Листом Управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 05 серпня 2025 року № 100/06-5070 повідомлено філію «ВП «Запорізька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» про те, що ОСОБА_1 засобами Порталу Дія, використовуючи дані геолокації, 13 вересня 2022 року сформував довідку № 3001-7501290426 з адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 . 29 травня 2024 року ОСОБА_1 засобами Порталу Дія скасував довідку № 3001-7501290426 та дана довідка втратила чинність, а ОСОБА_1 , починаючи з 29 травня 2024 року, статусу внутрішньо переміщеної особи не мав. 18 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Управління (Центру) надання адміністративних послуг із заявою та документами про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, про що йому видана довідка № 3001-5003742584. Адресою тимчасового фактичного місця проживання у заяві ОСОБА_1 зазначив: АДРЕСА_3 (а.с. 23-24).

Згідно із розрахунковою відомістю за березень 2025 року (таб. № 30375 ОСОБА_1 , ПІН НОМЕР_1 ), а також витягу з відомостей на перерахування коштів для виплати заробітної плати за березень 2025 року, ОСОБА_1 нараховано за березень 2025 року заробітну плату у розмірі 12 735,00 грн (а.с. 13, 157, 158).

У позові АТ «НАЕК «Енергоатом» повідомляє, що відповідач ОСОБА_1 під час поновлення його на роботі у березні 2025 року не надав інформацію щодо місця фактичного свого проживання, не надав довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та військово-облікові документи. Станом на момент поновлення ОСОБА_1 на роботу відповідач вже не мав статусу внутрішньо переміщеної особи, а надана раніше ним довідка містила з недостовірну інформацію - відповідач повідомив адресу неіснуючої будівлі, і лише після оголошення відповідачу догани, 18 липня 2025 року оформив нову довідку. Крім того, 01 липня 2025 року ОСОБА_1 не вийшов за визначеним у наказі про поновлення на роботу робочим місцем у м. Нетішин.

Зокрема, наказом філії «ВП «Запорізька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» від 18 серпня 2025 року № 28 ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання приписів наказу № 1728-к від 10 березня 2025 року «Про поновлення на роботі за рішення суду ОСОБА_1 та визначення йому робочого місця», наказу № 21-129-н від 16 серпня 2023 року «Про впорядкування організації та режиму роботи персоналу в умовах воєнного стану» та «Порядку організації та виконання роботи вдома та знаходження вдома (у зв`язку з неможливістю виконання роботи) працівників ВП ЗАЕС у зв`язку з введенням воєнного стану», а саме: надання недостовірної інформації в частині актуальності довідки переселенця на ім`я ОСОБА_1 за № 3001-7501290426 від 13 вересня 2022 року; введення роботодавця в оману в частині наявності статусу внутрішньо переміщеної особи; надання недостовірної інформації щодо адреси місця фактичного проживання, в частині зазначення неіснуючої адреси ( АДРЕСА_1 ) (а.с.9-12).

Отримання відповідачем у березні 2025 року заробітної плати у загальному розмірі 12 735,00 грн, на думку позивача, відбулось без достатньої правової підстави, оскільки відповідач ОСОБА_1 ввів позивача в оману, зазначивши про наявність у відповідача статусу внутрішньо переміщеної особи та надавши роботодавцю відповідну довідку з недостовірною інформацією.

Аналізуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, і надані докази, суд доходить таких висновків.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Трудові відносини в Україні врегульовані статтею 1 КЗпП України.

Статтею 21 КЗпП України проголошена рівність трудових прав громадян та заборонена будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема обмеження прав працівників залежно від стану їхнього здоров`я.

Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61- 33727сво18).

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максим «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці». В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того чи підлягають поверненню безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

Положеннями статті 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Виходячи із системного аналізу ст. 1215 ЦК України, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Вказаний правовий висновок зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Тобто, відсутність розрахункової помилки та добросовісність набувача презюмується, а тягар доказування наявності розрахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника: за загальним правилом цивільного процесу щодо змагальності сторін.

Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до п.п.14.1.48 ПК України заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

У п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснюється, що до рахункових помилок відносяться неправильності в розрахунках, нарахування зарплати за той самий період двічі і т. д. Не відносяться до рахункових помилок не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону або інших нормативно-правових актів та ін.

Виходячи із вищевикладених норм, за загальним правилом безпідставно набуте майно підлягає поверненню потерпілому. Законодавець передбачає винятки. Не підлягають поверненню в якості безпідставно набутого майна: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутністю рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Такий виняток із загального правила встановлено для відносин, в зв`язку з якими утворюється джерело постійного існування даної особи. Така заборона діє при умові добросовісності громадянина-набувача. Якщо буде доведено недобросовісність громадянина-набувача або наявність рахункової помилки, вказані грошові суми підлягають поверненню. Обов`язок доведення недобросовісності громадянина-набувача, який отримав вказані суми, або наявність рахункової помилки, покладений на потерпілого, який вимагає повернення сплачених грошових сум.

Разом з тим, у цій справі позивачем не доведено наявність рахункової помилки при виплаті ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2025 року, а тому у відповідача відсутній обов`язок повернути позивачу виплачені ним кошти у розмірі 12 735,00 грн.

Встановлені позивачем АТ «НАЕК «Енергоатом» обставини надання відповідачем ОСОБА_1 недостовірної інформації щодо адреси його фактичного проживання, а також відсутність у відповідача статусу внутрішньо переміщеної особи на момент визначення йому надомної форми організації правці, не може свідчити про недобросовісність дій особи, оскільки вимозі позивача надати відповідачем довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи передувало винесення наказу № 1728-к від 10 березня 2025 року. При тому, що форму роботи вдома було запроваджено роботодавцем строком на 10 днів з 07 березня 2025 року, а обов`язок надати відповідні документи у відповідача виник лише з 11 березня 2025 року (після ознайомлення відповідача з наказом).

У даному випадку, роботодавець, не пересвідчившись у наявності підстав для встановлення працівнику надомної форми роботи, в імперативному порядку визначив ОСОБА_1 з 07 березня 2025 року по 16 березня 2025 року роботу вдома, за виконання якої нарахував заробітну плату.

Отже, недобросовісних дій з боку відповідача судом не встановлено, а, відтак, за наведених обставин, не можна вважати, що відповідачем було безпідставно отримані кошти у виді нарахованої заробітної плати.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження рахункової помилки, а також доказів того, що відповідач допустив недобросовісну поведінку, яка призвела або могла призвести до виникнення безпідставного отримання заробітної плати.

Виходячи з вищевикладеного, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог АТ «НАЕК «Енергоатом» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів слід відмовити.

На підставі положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 12,76, 81, 263,264,274,355 ЦПК України ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», адреса: 01032 м. Київ, вул. Назарівська, буд.3.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 08 липня 2026 року.

Суддя А.В. Слободянюк