Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб
Дата: 04 березня 2026 р.
Справа: №752/17575/25
Суддя: Кокошко О. Б.
Справа №752/17575/25
Провадження №2/752/5200/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кокошка О.Б.,
за участю секретаря Потапенко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради про стягнення майнових збитків за знищений автомобіль,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Київської міської ради про стягнення майнових збитків за знищений автомобіль.
Позов обґрунтований тим, що він є власником автомобіля «Renault Laguna», державний номерний знак НОМЕР_1 .
02 квітня 2025 року о 05 год 36 хв на вул. Блакитного-Еллана у м. Києві сталося падіння дерева на його автомобіль, внаслідок чого транспортний засіб отримав значні пошкодження.
У цей час погодні умови були задовільні, без небезпечних метеорологічних явищ.
Відповідно до звіту про оцінку вартості майнового збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 19 квітня 2025 року № 156/04-25 ринкова вартість автомобіля «Renault Laguna», державний номерний знак НОМЕР_1 , до ДТП становила 183 335,88 грн, а вартість відновлювального ремонту - 305 356,54 грн.
Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу, то відповідно до статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає виплаті збитки за знищений автомобіль у сумі, що становить різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю транспортного засобу після ДТП, включаючи витрати на евакуацію автомобіля.
Згідно із звітом про оцінку вартості майнового збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 19 квітня 2025 року № 156/04-25/1 ринкова вартість автомобіля «Renault Laguna», державний номерний знак НОМЕР_1 , після ДТП становить 41 390,70 грн.
Отже, позивач вважає, що майнових збитків, яких він зазнав у зв`язку зі знищенням його транспортного засобу «Renault Laguna», державний номерний знак НОМЕР_1 , 02 квітня 2025 року внаслідок падіння на автомобіль дерева та витрати, які він мусить зробити для відновлення свого порушеного права, становлять 141 945,18 грн, 6 000,00 грн за проведення оцінки майна, 2 000,00 грн за розбирання автомобіля та виявлення дефектів, 1 900, 00 грн за евакуатор та 3 000,00 грн - витрати на зберігання автомобіля у гаражі.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з Київської міської ради на свою користь майнові збитки за знищений автомобіль у розмірі 141 945,18 грн, витрати за проведення оцінки майна у сумі 6 000,00 грн, витрати за розбирання автомобіля та виявлення дефектів - 2 000,00 грн, витрати за евакуатор - 1 900,00 грн, витрати на зберігання автомобіля у гаражі - 3 000,00 грн. Також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Відповідач у справі повідомлявся судом про розгляд справи у встановленому законом порядку.
Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 19 листопада 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «Renault Laguna», державний номерний знак НОМЕР_1 .
02 квітня 2025 року о 05 год 36 хв на вул. Блакитного-Еллана у м. Києві сталося падіння дерева на його автомобіль, внаслідок чого транспортний засіб отримав значні пошкодження.
Відповідно до листа Українського гідрометеорологічного центру від 22 травня 2025 року № 99 021-2243/99 022 про надання інформації встановлено, що погодні умови 02 квітня 2025 року за даними об`єднаної гідрометеорологічної станції Київ (проспект Науки, 37, м. Київ) були такими:
- вночі та вдень помірний дощ, кількість опадів вночі 6 мм, вдень 10 мм;
- мінімальна температура 7,7° тепла, максимальна температура 9,7 тепла;
- вітер північний, 1-3 м/с;
- метеорологічна дальність видимості 2-10 км.
Відповідно до звіту про оцінку вартості майнового збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 19 квітня 2025 року № 156/04-25 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Renault Laguna», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 183 335,88 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Laguna», державний номерний знак НОМЕР_1 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження становить 305 356,54 грн, ринкова вартість автомобіля «Renault Laguna», державний номерний знак НОМЕР_1 , до моменту ДТП становить 183 335,88 грн.
Відповідно до фіскального чеку від 02 квітня 2025 року № 4125762245 вартість послуги вантажного автомобільного перевезення (маніпулятор) становить 1 900,00 грн.
Згідно з накладною від 15 квітня 2025 року витрати за розбирання автомобіля та виявлення дефектів - 2 000,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції від 09 квітня 2025 року № @PL756449 вартість проведеної оцінки матеріального збитку транспортного засобу «Renault Laguna», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 6 000,00 грн.
Представником позивача надіслані адвокатські запити до Київської міської ради та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо надання інформації про балансоутримувача зелених насаджень уздовж вулиці Блакитного-Еллана у місті Києві.
Згідно з наданою відповіддю на адвокатський запит від 22 травня 2025 року № 100-6853 Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що балансоутримувачем зелених насаджень уздовж вулиці Блакитного-Еллана у місті Києві є Національний природний парк «Голосіївський», який підпорядкований Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.
28 травня 2025 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України на адвокатський запит представника позивача повідомило, що не є балансоутримувачем зелених насаджень у місті Києві вздовж вулиці Еллана-Блакитного та не здійснює їх обслуговування.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.
У пункті 1 частини другої статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.
У пункті 1 частини другої статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень.
Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання у зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень підтверджуються наданими позивачем належними та допустимими доказами.
Частиною другою статті 48 ЦПК України передбачено, що відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (схожі за змістом висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Визначення позивачем у позові складу сторін у справі має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
За змістом наведених норм цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16 сформульований висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Таким чином, пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 2-1474/11 підкреслив, що визначення балансоутримувача дерев та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а не самої міської ради. Тобто, якщо балансоутримувач не був визначений, то матеріально відповідальним за падіння позабалансових дерев, зокрема, на автомобілі згідно з законом є виконавчий орган місцевої ради.
Позивач визначив відповідачем у цій справі Київську міську раду.
Відповідно до Акта приймання-передачі території під охорону національному природному парку «Голосіївський», що надається йому в постійне користування, від комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» від 22 червня 2012 року проведено приймання-передачі території під охорону національному природному парку «Голосіївський», що надається йому в постійне користування: Голосіївського лісництва (753,43 га - кв. 1-28) та Конча-Заспівського лісництва(1108,77 га - кв. 2, 3, 5, 7-9, 11-14, 17-19, 21, 23-25, 28, 29, 43) загальною площею 1 862,20 га та технічної документації від комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» об`єднання «Київзеленбуд».
Отже, Київська міська рада не є належним відповідачем у цій справі, оскільки не є балансоутримувачем території, на якій знаходилося дерево, яке при падінні пошкодило автомобіль позивача.
Згідно з частиною другою статті 51 ЦПК України суд якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.
Позивач із клопотанням про заміну неналежного відповідача до суду не звертався та визначив відповідачем саме Київську міську раду.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно із частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, понесенні позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради про стягнення майнових збитків за знищений автомобіль - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Київської міської ради, місцезнаходження: вулиця Хрещатик, будинок 36, місто Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141.
Повний текст судового рішення складено 05.03.2026.
Суддя О. Б. Кокошко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua