Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №382/535/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року

м. Київ

справа № 382/535/25

провадження № 61-4275св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Калараша А. А.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року, ухвалену колегією у складі суддів Музичко С. Г., Болотова Є. В., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

1. У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України (далі - МОУ), ОСОБА_2 , Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про оголошення фізичної особи померлою.

2. Заява обґрунтована тим, що 24 лютого 2022 року підрозділами збройних сил та інших військових формувань російської федерації здійснено повномасштабне вторгнення в Україну.

3. Із 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на всій території України було введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє станом на теперішній час.

4. ОСОБА_3 був мобілізований 24 лютого 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 червня 2022 року № 147 солдат по мобілізації ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення з 12 червня 2022 року та вважається таким, що з 12 червня 2022 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

5. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23 серпня 2022 року № 221 механік-водій 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 прибув у район виконання бойового завдання з відпустки за сімейними обставинами.

6. Із 23 серпня 2022 року солдат ОСОБА_3 був направлений в район виконання бойового завдання поблизу с. Павлівка, Донецької області та зайняв оборону даного населеного пункту в складі 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону на ротному опорному пункті 7213.

7. 29 жовтня 2022 року з 06 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин противник здійснив наступальні дії в районі с. Павлівка, Донецької області з напрямку с. Єгорівка, Донецької області. З 14 години 40 хвилин до 18 години 00 хвилин противник штурмував позиції взводного опорного пункту 72132 в районі с. Павлівка з напрямку с. Єгорівка Донецької області. Військовослужбовці, що перебували на взводному опорному пункті 72132 були озброєні штатним озброєнням, забезпечені в достатній кількості боєкомплектом, посилені протитанковими засобами, у військовослужбовців були засоби зв`язку з командуванням підрозділу. В результаті бойового зіткнення з противником, механік-водій 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 зник безвісти. У зв`язку з тимчасовою втратою позицій, інтенсивними обстрілами зі сторони противника та близькістю подій до позицій ворога, здійснити пошукові дії та здійснити евакуацію зниклих безвісти було неможливо.

8. Згідно з актом службового розслідування від 20 грудня 2022 року № 20829 встановлено: «… Отже, місцеперебування солдата ОСОБА_3 , … за результатами службового розслідування встановити не вдалось. Відомості про місце їхнього перебування відсутні, розшукові заходи позитивного результату не дали. Місце зникнення військовослужбовця 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, а саме солдата ОСОБА_3 , знаходиться за GPS координатами НОМЕР_13. Також згідно даного акту зараховано солдата ОСОБА_3 , механіка-водія 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 29 жовтня 2022 року до часу його прибуття, вважати його таким, що зник безвісти за особливих обставин під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України».

9. Крім цього, відповідно до сповіщення сім`ї від 02 листопада 2022 року № 40 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 сповіщено, що її чоловік, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , механік-водій з механізованої роти 1 механізованого батальйону 29 жовтня 2022 року зник безвісти в результаті здійснення противником штурмових дій позицій підрозділу поблизу населеного пункту Павлівка, Волноваського району, Донецької області.

10. Встановлення факту смерті чоловіка є необхідним заявниці для отримання нею свідоцтва про смерть, можливості вступу у спадщину, що відкриється після його смерті, та отримання відповідної грошової компенсації, що виплачується родинам загиблих військовослужбовців.

11. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила:

- оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), громадянина України, уродженця с. Ульянівка, Гребінківського району, Полтавської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ) померлим, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 в населеному пункті Павлівка, Волноваського району, Донецької області під час захисту Батьківщини, виконуючи бойове завдання та забезпечуючи здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районі їх ведення;

- датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), громадянина України, уродженця с. Ульянівка, Гребінківського району, Полтавської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , вважати 29 жовтня 2022 року (т. 1 а. с. 5 зв.).

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

12. Яготинський районний суд Київської області рішенням від 24 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою задовольнив. Оголосив ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця с. Ульянівка, Гребінківського району, Полтавської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ) померлим, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 в населеному пункті Павлівка, Волноваського району, Донецької області під час захисту Батьківщини, виконуючи бойове завдання та забезпечуючи здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення. Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Ульянівка, Гребінківського району, Полтавської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , вважати 29 жовтня 2022 року (т. 1 а. с. 210-218).

13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлені у справі обставини з достатньою вірогідністю підтверджують смерть солдата ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання ним бойового завдання у населеному пункті Павлівка Волноваського району Донецької області.

14. З урахуванням обставин цієї справи, оголошення особи померлою є можливим з дня настання відповідної події, тобто 29 жовтня 2022 року, враховуючи сплив шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 46 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи.

15. Київський апеляційний суд постановою від 18 лютого 2026 року апеляційну скаргу МОУ, в інтересах якого діє представник ОСОБА_4 , задовольнив. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 липня 2025 року скасував. Ухвалив нове судове рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою відмовив (т. 2 а. с. 70-73).

16. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відлік строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою має починатися саме з дня закінчення воєнних дій.

17. На підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який безперервно триває дотепер.

18. Із заяви слідує, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 зник безвісти 29 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Павлівка Волноваського району Донецької області.

19. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а наразі - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.

20. Апеляційний суд вважав, що судове рішення суду першої інстанції є передчасним та таким, що ухвалене після неповного з`ясування і за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

21. 31 березня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ярошенко С. М., засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

22. Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_3 зник 29 жовтня 2022 року під час безпосереднього штурму позицій ворогом у населеному пункті Павлівка. Акт службового розслідування № 20829 зафіксував GPS-координати місця події. З моменту зникнення пройшло більше трьох років. Наявні покази безпосереднього свідка загибелі ОСОБА_3 . Очікування «офіційного закінчення воєнних дій» у всій країні для визнання факту, що стався на конкретній ділянці фронту 3 роки тому є порушенням права заявника на соціальний захист та визначеність.

23. Суд апеляційної інстанції не врахував сукупність доказів, а саме: сповіщення № 40, у якому вказано обставини штурму; акт службового розслідування, який підтверджує загибель та неможливість евакуації через щільність вогню; відсутність відомостей про перебування в полоні.

24. Відмова в оголошенні чоловіка померлим за наявності об`єктивних даних про його загибель покладає на дружину та чотирьох неповнолітніх дітей надмірний тягар, позбавляючи їх права на оформлення спадщини та отримання соціальної допомоги від держави, що є втручанням у право на повагу до приватного і сімейного життя.

25. Від інших учасників справи не надходив відзив на касаційну скаргу.

Провадження у суді касаційної інстанції

26. Верховний Суд ухвалою від 14 квітня 2026 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ярошенко С. М., на постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року, витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

27. У квітні 2026 року матеріали цивільної справи № 382/535/25 надійшли до Верховного Суду.

28. Верховний Суд ухвалою від 29 червня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

29. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суди застосували норму права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

30. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 .

31. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 06 жовтня 2010 року серія НОМЕР_4 (т. 1 а. с. 11), сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 05 квітня 2013 року серія НОМЕР_5 (т. 1 а. с. 15), сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 23 березня 2017 року серія НОМЕР_6 (т. 1 а. с. 18), доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 27 березня 2019 року серія НОМЕР_7 (т. 1 а. с. 13).

32. Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 20 січня 1979 року серії НОМЕР_8 (т. 1 а. с. 17).

33. ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19 квітня 2010 року серії НОМЕР_9 (т. 1 а. с. 10).

34. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 червня 2022 року № 147 солдат по мобілізації ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу та призначений на посаду номера обслуги 2 кулеметного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону (т. 1 а. с. 27).

35. Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресію російської федерації проти України від 14 листопада 2022 року № 79 вона видана про те, що солдат по мобілізації ОСОБА_3 дійсно в період з 20 червня по 05 липня 2022 року, з 07 липня по 15 серпня 2022 року, з 16 серпня по 17 серпня 2022 року, з 23 серпня по 29 жовтня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в населеному пункті Павлівка Волноваського району Донецької області (т. 1 а. с. 28).

36. Із сповіщення сім`ї від 02 листопада 2022 року № 40 вбачається, що чоловік, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , механік-водій 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 29 жовтня 2022 року зник безвісті в результаті здійснення противником штурмових дій позицій підрозділу поблизу населеного пункту Павлівка Волноваського району Донецької області, тривають пошукові заходи (т. 1 а. с. 8).

37. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 04 листопада 2022 року № 12022111100001368 внесено відомості про реєстрацію кримінального провадження за частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, в якому зазначено: «03.11.2022 до ВП №2 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , жительки АДРЕСА_1 про те, що її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовець військової частини НОМЕР_10 , механік-водій третьої механізованої роти першого механізованого батальйону згідно повідомлення зник безвісти, на зв?язок не виходить та місце його знаходження невідомо. ЖЕО-4574» (т. 1 а. с. 30).

38. Відповідно до акта службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 , солдата ОСОБА_10 , молодшого сержанта ОСОБА_11 , старшого солдата ОСОБА_12 , солдата ОСОБА_13 , старшого солдата ОСОБА_14 від 10 грудня 2022 року та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10 грудня 2022 року № 4344 зараховано солдата ОСОБА_3 , механіка-водія 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 29 жовтня 2022 року до часу його прибуття, вважати його таким, що зник безвісти за особливих обставин під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України (т. 1 а. с. 33-42).

39. Крім цього, в акті зазначено, що «…з пояснення командира бойової машини - командира відділення 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_15 стало відомо, що 29 жовтня 2022 року, молодший сержант ОСОБА_15 , навідник 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону солдат ОСОБА_16 та механік-водій 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону солдат ОСОБА_3 перебували на взводному опорному пункті 72132, спостережний пункт «Коти» 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_6 о 06 годині 00 хвилин противник розпочав наступ на позиції НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . 3 14 години 40 хвилин до 18 години 00 хвилин противник штурмував позиції взводного опорного пункту 72132 в районі с. Павлівка Донецької області з напрямку н.п. Єгорівка Донецької області, зав?язався стрілецький бій. З механізована рота НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в результаті бою, понесла втрати серед особового складу та змушена була відступити на запасні позиції. Під час відступу на запасні позиції, через лівий край взводного опорного пункту 72132 з спостережного пункту «Коти» 1 механізованого 3 механізованої роти батальйону, молодший сержант ОСОБА_15 , солдат ОСОБА_16 та солдат ОСОБА_3 , за п?ятдесят метрів до асфальтованої дороги, зупинилися, щоб зорієнтуватися на місцевості, оцінити бойову обстановку, що склалася та визначитися з подальшим маршрутом відходу. В цей час, молодший сержант ОСОБА_15 лежав на землі, оскільки під час бою отримав вогнепальну рвану рану м`яких тканин грудної клітки справа, вогнепальні рвані рани правого стегна та обох гомілок, вогнепальне осколкове поранення правого плеча, за три метри від нього сидів солдат ОСОБА_3 , а солдат ОСОБА_16 сидів метрів за шість від молодшого сержанта ОСОБА_15 та метрів за три від солдата ОСОБА_3 . З кущів, що росли за асфальтованою дорогою, зі сторони противника пролунала довга кулеметна черга. Під час кулеметної черги, молодший сержант ОСОБА_15 , побачив, що солдат ОСОБА_3 , не природньо, закинув голову назад. ОСОБА_17 злетів з його голови, а він сам впавши на спину та сповз по траві. Підлізши ближче до солдата ОСОБА_3 , молодший сержант ОСОБА_15 побачив в лобі солдата ОСОБА_3 вхідний отвір від кулі. Місце загибелі солдата ОСОБА_3 знаходиться за GPS координатами НОМЕР_13. Оскільки, молодший сержант ОСОБА_15 був поранений, забрати тіло солдата ОСОБА_3 з собою вони не могли. Змінивши маршрут відходу, молодший сержант ОСОБА_15 та солдат ОСОБА_16 дісталися до запасних позицій 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону, доповіли командиру 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону старшому лейтенанту ОСОБА_18 про обставини загибелі солдата ОСОБА_3 . Оскільки продовжувався бій, здійснити пошуки та евакуацію солдата ОСОБА_3 з поля бою було неможливо».

40. У листі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 квітня 2025 року № 2/1922 зазначено: «Відповідно до повідомлення про безвісти зниклого з військової частини НОМЕР_11 № 1/37/5391 від 31 жовтня 2022 року солдат ОСОБА_3 , механік-водій 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти в результаті здійснення противником штурмових дій позицій підрозділу поблизу населеного пункту Павлівка, Волноваського району, Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_6 » (т. 1 а. с. 117).

41. На запит суду надійшов витяг із Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) Міністерства внутрішніх справ, в якому зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій).

42. Із листа Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Київській області від 05 травня 2025 року № 92315-2025 вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває в державному розшуку як безвісно зникла особа за особливих обставин. Відомості щодо безвісного зникнення ОСОБА_3 03 листопада 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111100001368 та 11 листопада 2022 року Бориспільським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області заведено оперативно-розшукову справу «Розшук» № 05/173.

43. На запит суду надійшов лист т. в. о. командира військової частини НОМЕР_1 від 13 травня 2025 року № 1/37/6976, в якому зазначено: «Солдат ОСОБА_3 , проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді механіка-водія 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону. Вважається зниклим безвісти з 29.10.2022 року, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_11 (по стройовій частині) від 31.10.2022 року № 292 в районі виконання завдань під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченню здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районі н. п. Павлівка Волноваського району Донецької області. На разі тривають пошукові заходи. Також додатково повідомляємо, що у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 наразі немає аудіо-, фото- та відеоматеріалів, які б давали можливість встановити перебування ОСОБА_3 у полоні» (т. 1 а. с. 143).

44. На запит суду надійшов лист від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 23 липня 2025 року № 222/кш/ НОМЕР_12 , в якому зазначено: «за результатами розгляду повідомляємо, що в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими (далі - інформаційна система) містяться наступні відомості: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відсутнє підтвердження від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування в полоні, стан здоров?я та місце утримання» (т. 1 а. с. 155).

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

45. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

46. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

47. Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

48. Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

49. Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

50. Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

51. Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

52. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

53. Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

54. Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

55. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

56. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

57. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

58. Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

59. У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

60. Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

61. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23.

62. Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

63. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

64. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

65. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

66. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

67. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що обставини справи з достатньою вірогідністю підтверджують смерть солдата ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання ним бойового завдання у населеному пункті Павлівка, Волноваського району, Донецької області.

68. Суд першої інстанції дійшов висновку, що шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, який починає відлік від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_3 , на момент подання заяви сплив.

69. В свою чергу, суд апеляційної інстанції вважав, що оскільки територія, на якій відбулася вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_3 , на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, який має починатися із дня закінчення воєнних дій, не розпочався, а відповідно заява про оголошення ОСОБА_3 померлим є передчасною.

70. Верховний Суд у цій справі погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

71. Оцінюючи висновки судів попередніх інстанцій, які є протилежними у питанні того, як застосовуються висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про таке.

72. У справі № 755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того (див. пункт 45 постанови), що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

73. Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права (див. пункти 58-61 постанови).

74. У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У чинному ЦК України видозмінену до реалій незалежної України статтю 21 законодавець виклав у статті 46 без істотних змін, доповнивши її у частині другій реченням другим з наведенням спеціального правила із вказівкою на право суду (з урахуванням конкретних обставин) оголосити фізичну особу померлою до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців.

Законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу».

75. У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість» (див. пункт 82 постанови).

76. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

77. Очевидно, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 не формулювала висновок для ситуації, коли територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником.

78. Обставини справи, яка перебувала на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду, стосувались подій, коли ймовірна загибель фізичної особи сталась на території, де велись активні бойові дії, а після їх завершення територія залишилась під контролем України.

79. Оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_3 , на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником, у суду з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_3 загинув, а тому відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, може бути здійснений у цій справі з 29 жовтня 2022 року.

80. Такий висновок суду не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду про те, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій (див. пункт 109 постанови).

81. На переконання колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.

82. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24.

83. У справі, яка переглядається у касаційному порядку, встановлено, що відповідно досповіщення сім`ї від 02 листопада 2022 року № 40 чоловік, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , механік-водій 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 29 жовтня 2022 року зник безвісті в результаті здійснення противником штурмових дій позицій підрозділу поблизу населеного пункту Павлівка Волноваського району Донецької області, тривають пошукові заходи.

84. Відповідно до акта службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 , солдата ОСОБА_10 , молодшого сержанта ОСОБА_11 , старшого солдата ОСОБА_12 , солдата ОСОБА_13 , старшого солдата ОСОБА_14 від 10 грудня 2022 року та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10 грудня 2022 року № 4344 зараховано солдата ОСОБА_3 , механіка-водія 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 29 жовтня 2022 року до часу його прибуття, вважати його таким, що зник безвісти за особливих обставин під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України.

85. Також зі змісту вказаного акта, складеного за результатами службового розслідування, встановлено, що 29 жовтня 2022 року з 14 годин 00 хвилин до 18 годин 00 хвилини противник штурмував позиції взводного пункту 72132 в районі с. Павлівка Донецької області з напряму населеного пункту Єгорівка Донецької області, зав`язався стрілецький бій. Під час відступу на запасні позиції зі сторони противника пролунала довга кулеметна черга, під час якої молодший сержант ОСОБА_15 побачив, що солдат ОСОБА_3 неприродньо закинув голову назад, шолом злетів з його голови, а він сам впав на спину та сповз по траві. Підлізши ближче до солдата ОСОБА_3 молодший сержант ОСОБА_15 побачив в лобі солдата ОСОБА_3 вхідний отвір від кулі.

86. 04 листопада 2022 року Відділ поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області вніс відомості про реєстрацію кримінального провадження № 12022111100001368 за частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України.

87. Згідно з листом від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 23 липня 2025 року № 222/кш/18482, в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими містяться наступні відомості: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відсутнє підтвердження від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування в полоні, стан здоров?я та місце утримання.

88. Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, Верховний Суд вважає, що у цій справі є підстави припускати з високим ступенем вірогідності, що військовослужбовець ОСОБА_3 , ймовірно, загинув за особливих обставин у результаті стрілецького вогню противника під час захисту Батьківщини та виконання бойового завдання й забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про оголошення ОСОБА_3 померлим.

89. Також, Верховний Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , стосовно якого подана заява про оголошення померлим, мають одну неповнолітню дитину та трьох малолітніх дітей, які мають право на соціальний захист від держави.

90. Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, встановленим відповідно до вимог процесуального права, та узгоджуються з нормами матеріального права, які місцевим судом правильно застосовані.

91. Суд апеляційної інстанції помилково скасував законне та обґрунтоване судове рішення суду першої інстанції. Тому постанова Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 рокупідлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали Яготинського районного суду Київської області від 24 липня 2025 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

92. Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбаченихстаттею 400цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

93. Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року скасувати.

Ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 24 липня 2025 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Калараш

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Пророк