Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №629/2188/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року

м. Харків

справа № 629/2188/26

провадження № 22-ц/818/4267/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді: Тичкової О.Ю.,

суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.

сторони справи:

скаржник – ОСОБА_1

суб`єкт, дії якого оскаржуються – державний виконавець Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко Світлана Вікторівна,

боржник – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 квітня 2026 року в складі судді Ткаченко О.А.,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко С.В. у виконавчому провадженні №71187269 в якій просить визнати дії державного виконавця Кучеренко С.В. щодо складання розрахунку заборгованості у виконавчому провадженні № 71187269 протиправними; скасувати розрахунок заборгованості від 28.02.2026 року; зобов`язати Лозівський ВДВС провести новий розрахунок заборгованості з урахуванням фактичних оплат та актуальних показників середньої заробітної плати; зобов`язати державного виконавця вирішити питання щодо застосування штрафних санкцій у разі встановлення заборгованості.

Скарга обґрунтована тим, що рішенням в провадженні Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №71187269 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей. 11.03.2026 отримано відповідь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та розрахунок заборгованості від 28.02.2026, складений державним виконавцем Кучеренко С.В. Вважає дії державного виконавця незаконними, а розрахунок таким, що не відповідає фактичним обставинам, у зв`язку з недостовірністю відомостей щодо фактичних оплат, оскільки у розрахунку за лютий 2026 року зазначено суму 12300 грн, тоді як фактично на її рахунок надійшло лише 4500 грн., що підтверджується банківською випискою, таким чином, розрахунок містить недостовірні дані та не відповідає фактичним надходженням; порушенням порядку визначення заборгованості. протягом тривалого періоду державним виконавцем застосовувався незмінний показник середньої заробітної плати, що суперечить вимогам законодавства, оскільки такий показник підлягає регулярному оновленню; відсутність нарахування штрафних санкцій за наявності тривалої заборгованості, державним виконавцем не застосовано передбачені законом штрафні санкції; безпідставне виключення боржника з Єдиного реєстру боржників внаслідок некоректного розрахунку заборгованості. Звернувшись зі скаргами до Міністерства юстиції України, отримала відповіді, які є ідентичними за змістом та не містять належної оцінки наведених нею обставин. У відповідях зазначено, що розрахунок не є остаточним та може підлягати коригуванню, а спір підлягає вирішенню судом.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 квітня 2026 року відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_1 , на дії (бездіяльність) державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко Світлани Вікторівни.

Ухвала мотивована тим, що розрахунок від 28.02.2026 містить відомості про нарахування згідно з рішенням суду. Твердження заявниці про отримання меншої суми не спростовує правильність нарахування боргу, оскільки розрахунок заборгованості відображає борг боржника, а не лише обсяг фактично перерахованих коштів у конкретному місяці. Щодо показника середньої заробітної плати, судом встановлено, що виконавець використовував актуальні дані Головного управління статистики у Харківській області для відповідної місцевості, що відповідає вимогам ч.2 ст.195 СК України. Відсутність боржника у Єдиному реєстрі боржників є наслідком сплати заборгованості, розмір якої в сумі не перевищує сукупного розміру платежів за три місяці, що підтверджується наданим розрахунком. Дії виконавця щодо виключення відомостей про боржника з Реєстру у разі погашення боргу є обов`язковими відповідно до ч.7 ст.9 Закону «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не повно з`ясував обставини по справі та не дослідив наявні в матеріалах справи докази. Зазначає з розрахунку заборгованості який міститься в матеріалах справи вбачається що протягом тривалого часу фактично з 2021 року державним виконавцем використовувався один і той самий показник середньої заробітної плати, при цьому загальновідомим є факт постійної зміни середньої заробітної плати в Україні та по Харківській області. Таким чином висновок суду про використання актуальних статистичних даних не відповідає фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що судовим наказом від 30.03.2021 року у справі 629/1379/21 виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області стягнуто з ОСОБА_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 18 березня 2021 року щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, на користь матері ОСОБА_5 .

Постановою головного державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районні Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко С.В. відкрито виконавче провадження №71187269 з примусового виконання судового наказу №629/1379/21 від 30.03.2021 року виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 18 березня 2021 року щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, на користь матері ОСОБА_5 .

Вказане виконавче провадження №71187269 перебуває на виконання у Лозівському відділі державної виконавчої служби у Лозівсьскому районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

28.02.2026 року державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучерееко С.В. у виконавчому провадженні №71187269 проведено розрахунок заборгованості по аліментам станом на 28.02.2026 року з посилання на норми ч. 2 ст. 195 СК України.

З вказаного розрахунку від 28.02.2026 вбачається, що виконавцем проведено розрахунок заборгованості за період з липня 2021 року та станом на лютий 2026 заборгованість зі сплати аліментів відсутня та наявна переплата у розмірі 150,00 грн.

Крім того на виконання ухвали Лозівського міськрайонного суду від 14 квітня 2026 року Лозівським ВДВС у созівському районні Харківської області Харківського міжрегіонального управління юстиції України надано копії матеріалів виконавчого провадження №71187269.

Зі змісту наданих відділом виконавчої служби матеріалів виконавчого провадження №71187269 вбачається що державним виконавцем Кучерееко С.В.20.04.2026 року було складено розрахунок заборгованості станом на 20.04.2026 року який за своїм змістом за період з липня 2021 по лютий 2026 року є ідентичним попередньому розрахунку складеному станом на 28.02.2026 року.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (Hornby v. Greece, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (ZHOVNER v. UKRAINE, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (стаття 4 ЦПК України).

Аналогічні положення містяться і в статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 449 ЦПК України, скаргу на рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з частиною першою статті Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частино першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі – Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зі статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі — Закон № 1404-VІІІ») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 71 Закону №1404-VIII регулює порядок стягнення аліментів державним виконавцем.

Відповідно до ч.1 ст.73 Закону №1404-VIII виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Відповідно до пункту 3 глави ХVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 2 квітня 2012 року №512/5 у разі, якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 4 вказаної інструкції виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених ч.4 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Відповідно до ч.2 ст.195 СК України Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 71 Закону України «про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 2) подання заяви стягувачем або боржником.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України перебачено мінімальний гарантований розмір аліментних виплат на одну дитину. Такий встановлений на рівні не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум - в тому числі на дітей різного віку встановлюється щороку в законі про Державний бюджет України.

Відповідно до роз`яснень Держстату ГУС у Харківській області, керуючись ст. 10 Закону України «Про офіційну статистику», органи державної статистики проводять статистичні спостереження в Україні та її регіонах згідно з переліком робіт, періодичністю, у розрізі та в терміни, що передбачені планом державних статистичних спостережень на відповідний рік. Планом визначаються джерела статистичної інформації, вихідні показники та їх розрізи (деталізація), а також статистичні продукти, які поширюються за результатами державного статистичного спостереження.

Згідно з Планом та Методологічними положеннями державного статистичного спостереження «Обстеження підприємств із питань статистики праці», затвердженими наказом Держстату від 06.02.2022 № 3 (зі змінами), передбачено формування щомісячної інформації щодо середньої заробітної плати штатного працівника по Україні та регіонах.

3 метою забезпечення вільного та одночасного доступу користувачів узагальнена статистична інформація за результатами державного статистичного спостереження оприлюднюється на офіційному веб-сайті (вебпорталі) Держстату та веб-сайтах його територіальних органів у відповідних статистичних продуктах (експрес-випуски, статистична інформація, статистичні публікації тощо).

Відповідно до пункту 5 вказаної інструкції та ч.2 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, виконавець: виносить повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників; звертає стягнення на майно боржника; надсилає стягувачу письмове роз`яснення про право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

Відмовляючи у задоволені скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходи з того що розрахунок від 28.02.2026 містить відомості щодо показника середньої заробітної плати який є актуальним та співпадає з даними Головного управління статистики у Харківській області для відповідної місцевості, що відповідає вимогам ч.2 ст.195 СК України.

Проте з такими висновками, колегія судді не може погодитись враховуючи наступне.

Так згідно відкритих даних розміщених на офіційному веб-сайті Головного управління статистики у Харківській області за посиланням: http://kh.ukrstat.gov.ua/2021sersdnyazp вбачається що Середня місячна заробітна плата по Харківській області станом на липень 2021 року становила – 12374,00 грн, далі цей показник тільки збільшувався та станом на грудень 2021 року становив – 14843,00 грн та був незмінним до грудня 2023 року включно та вже з січня 2024 року становив 15622,00 грн, та станом на грудень 2025 року даний показник становив 23996,00 грн.

Отже аналізуючи вище викладене можна дійти висновку що здійснений державним виконавцем розрахунок заборгованості за аліментами не відповідає вимогам закону та суперечить статистичним даним Головного управління статистики у Харківській області.

Крім того варто зазначити що з оновленого розрахунку заборгованості що міститься в матеріалах справи станом на 20.04.2026 року, державним виконавцем в період за березень 2026 та квітень 2026 року також використовувались статистичні данні середньої заробітної плати, проте вказані дані також суперечать як офіційним даним на веб-сайті Головного управління статистики у Харківській області, відповідно до якого середня заробітна плата станом на січень 2026 року становить – 22813,00 грн так і суперечить наявним в матеріалам справи доказам, відповідно до яких вбачається що станом з 05.02.2026 року по 31.03.2026 року боржник ОСОБА_2 працював у ГО «Я Врятований» та отримував заробітну блату у розмірі 12000,00 грн.

Зазначене підтверджується наявним в матеріалах справи копією трудового договору від 04.02.2026 року та постановою державного виконавця від 27.02.2026 року про звернення стягнення на заробітну плату.

Отже з огляду на встановлені порушення при здійсненні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, проведеного в рамках виконавчого провадження №71187269, судова колегія приходить до висновку що вказаний розрахунок заборгованості від 28.02.2026 року та від 20.04.2026 року що складений державним виконавцем Кучеренко С.В. не відповідає вимогам закону та суперечить наявним в матеріалам справи доказам, а отже підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене судова колегія доходить висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити частково, а ухвала суду - скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення скарги про визнання протиправним дії державного виконавця щодо складання розрахунку заборгованості у виконавчому провадженні №71187269, скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 28.02.2026 року та зобов`язання державного виконавця здійснити розрахунок існуючої заборгованості за періодичними платежами по аліментним зобов`язанням боржника у виконавчому провадженні № 71187269, а саме з липня 2021 по лютий 2026 із урахуванням фактичних оплат та актуальних показників середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 квітня 2026 року – скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 , на дії (бездіяльність) державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко Світлани Вікторівни – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко Світлани Вікторівни в частині, що полягають у здійсненні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №71187269

Скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, проведений в рамках виконавчого провадження №71187269 та складений 28.02.2026 року державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко Світланою Вікторівною.

Зобов`язати державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко Світлану Вікторівну здійснити розрахунок існуючої заборгованості за періодичними платежами по аліментним зобов`язанням боржника у виконавчому провадженні №71187269, а саме з липня 2021 року по лютий 2026 року із урахуванням фактичних оплат та актуальних показників середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина