Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №473/3127/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3127/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"08" липня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Булкат М. С.,

з участю секретаря Соколенко Д. К.,

прокурора Брагара Д.В.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лебедин, Сумської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, на момент правопорушення - заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення, майор військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.2 ст.172-15 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою - військовослужбовцем військової служби за контрактом виконуючи обов`язки члена комісії з розслідування нещасного випадку у військовій частині НОМЕР_1 , протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду на порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 17, 115, 116 Статуту внутрішньої служби 3бройних Сил України, п.п. 3. 4. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 8 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №332 від 27.10.2021, не вжив заходів для об`єктивного розслідування, не з`ясував дійсних обставин та причини, що призвели до нещасного випадку та травмування 04.01.2024 солдата ОСОБА_2 та як наслідок 10.01.2024 підписав Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою НВ-2 та Акт про нещасний випадок за формою НВ-3, без проведення об`єктивного розслідування та з`ясування дійсності обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, безпідставно зазначив в Акті про проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) причиною нещасного випадку особисту необережність солдата ОСОБА_2 , не встановив осіб, які допустили порушення законодавства та нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

22 червня 2026 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких він зазначив, що на момент розгляду справи сплив строк притягнення його до адміністративної відповідальності за інкриміноване адміністративне правопорушення. У зв`язку з цим просив закрити провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

24 червня 2026 року на розгляд судді Булкат М. С. було розподілено справу № 473/3127/26 про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 , майора ОСОБА_1 , за фактом вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

06 липня 2026 року ОСОБА_1 надіслав заяву про розгляд без його участі, підтримує свої доводи в заяві від 22 червня 2026 року.

Заслухавши прокурора, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, суд враховує, що відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

В судовому засіданні встановлено, що 04.01.2024 року близько 07 год. під час проведення робіт по заливці температурних швів на злітно-посадковій смузі солдат ОСОБА_2 отримав опіки рук, щодо заходів техніки безпеки був проінструктований (а. с. 49-51).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2024 р. №8 «Про призначення розслідування за фактом травмування» майора ОСОБА_1 включено у склад комісії для проведення розслідування за фактом травмування 04.01.2024 р. солдата ОСОБА_2 (а. с. 40).

Комісією був складений акт про проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерть, аварії) за формою НВ-2 №31 від 10.01.2024 року. Комісією встановлено, що ОСОБА_2 отримав опіки 3-го ступеню обох рук, під час виконання робіт на території військової частини НОМЕР_1 . Причинами нещасного випадку була особиста необережність солдата ОСОБА_2 під час виконання робіт, підписаний ОСОБА_1 як членом комісії. (а. с. 53-55).

До даних актів комісією для проведення розслідування за фактом травмування 04.01.2024 р. солдата ОСОБА_2 були долучені поясненнями ОСОБА_3 від 04.01.2024 року, відібрані заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення аеродромно-технічної роти ОСОБА_4 в яких він вказав, що при виконанні робіт солдат ОСОБА_2 вилив смолу у відро і та загорілася та потрапила йому на руки. Перед виконанням робіт солдата було проінструктовано та засоби безпеки були видані; поясненнями ОСОБА_5 від 04.01.2024 року, який надав аналогічні пояснення, які також були відібрані ОСОБА_4 .

Також до акту долучені поясненнями ОСОБА_2 від 07.01.2024 року на ім`я командира в/ч, згідно яких, під час робіт по заливці температурних швів на аеродромі внаслідок власної необережності випадково пролив гарячу смолу на свої руки.

Також, комісією був складений акт про нещасний випадок від 10.01.2024 року №32 стосовно солдата ОСОБА_2 , що мав місце 04 січня 2024 року. Інструктаж було проведено первинний 30.06.2022 року та первинний 04.01.2024 року. Причина нещасного випадку 45 (інші). Даний акт підписаний ОСОБА_1 як членом комісії без зауважень.

Наказом №9 від 16.01.2024 року командира військової частини НОМЕР_1 було затверджено результати проведення розслідування нещасного випадку із солдатом ОСОБА_2 .

Довідкою в/ч НОМЕР_4 від 08.01.2024 року підтверджується, що ОСОБА_2 з 04.01.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні з опіками кистей рук. Згідно довідки ВЛК від 07.02.2024 року в/ч НОМЕР_4 ОСОБА_2 має наслідки термічного опіку смолою (04.01.2024) тильних поверхонь правої та лівої кисті загальною площею 1%. Травма легкого ступеню важкості, придатний до військової служби.

Відповідно до копії наряду-допуску №18 від 01 січня 2024 року на виконання робіт з підвищеною небезпекою по проведенню роботи по заливці температурних швів на злітно-посадочній смузі, де відмітки про проведення інструктажу з ОСОБА_2 , був відповідальний ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 08 лютого 2024 року пояснив, що був присутній під час виконання робіт із заливки смолою температурних швів. Зазначив, що керувався Інструкцією з експлуатації аеродромів державної авіації України; затвердженою наказом Міністра оборони України №441 від 01.07.2013. 04.01.2024 солдат ОСОБА_2 виконував роботи по заливці температурних швів злітно-посадкової смуги аеродрому військової частини НОМЕР_1 шляхом заливки гарячою рідкою смолою температурних швів аеродромного покриття за допомогою металевого конуса, наповненого рідкою гарячою смолою. У свою чергу рідка гаряча смола переливалася в конус з металевого відра, яке наповнюється смолою за допомогою спеціального механізму («смолокурні»). Солдат ОСОБА_6 мав наповнити металеве відро рідкою смолою зі «смолокурні» та потім з відра перелити її у металевий конус солдата ОСОБА_2 , який у подальшому за його допомогою мав заливати температурні шви рідкою смолою. Солдату ОСОБА_2 для виконання робіт видавалася спеціальна форма та рукавиці. Рукавиці не відповідали умовам виконання робіт із підвищеною небезпекою, так як це були звичайні рукавиці, які використовуються в повсякденній діяльності робітники. ОСОБА_3 вказав, що ним перед початком виконання робіт був перевірений технічний стан знарядь праці, технологічного обладнання та справність інструменту, який мав використовувати солдат ОСОБА_2 . Недоліків не виявлено (а. с. 67-69).

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 12.04.2026 року №18 «Про результати розслідування по травмуванню», причиною отримання травми ОСОБА_2 04.01.2024 стало можливим у зв`язку з тим, що старший лейтенант ОСОБА_3 , будучи відповідальним виконавцем робіт, згідно виданого 10.01.2024 наряду-допуску №18 на виконання робіт з підвищеною небезпекою, 04.01.2024 не забезпечивши контроль наявності у солдата ОСОБА_2 засобів індивідуального захисту, не перевіривши справність засобів індивідуального захисту, допустив військовослужбовця ОСОБА_2 до виконання робіт по заливці температурних швів на злітно-посадочній смузі аеродрому.

22.03.2024 ОСОБА_3 було піддано адміністративній відповідальності у вигляді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 березня 2024 року.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 20 березня 2026 року слідчим встановлено, що на підставі наказу від 04.01.2024 № 8 проведено розслідування за фактом травмування військовослужбовця цієї військової частини солдата ОСОБА_2 , який 01.01.2024 о 07 год. 00 хв. під час проведення робіт по заливці температурних швів на злітно-посадочній смузі аеродрому на території військової частини в АДРЕСА_2 отримав опіки обох рук, що підтверджено довідкою військової частини НОМЕР_4 від 08.01.2024 № 241. За результатами проведення службового розслідування комісією складений Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою НВ-2 та Акт про нещасний випадок за формою НВ-3, згідно яким причинами нещасного випадку травмування солдата ОСОБА_2 під час виконання робіт є особиста необережність. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.01.2024 № 9 «Про результати проведення розслідування», солдат ОСОБА_2 отримав 04.01.2024 травму через власну необережність, яка пов`язана із виконанням обов`язків військової служби. Службовими особами з числа комісії військової частини НОМЕР_1 під час проведення службового розслідування невірно визначено причини нещасного випадку, не встановлено осіб, які допустили порушення законодавства та нормативно-правових актів, внаслідок порушення яких настав нещасний випадок, чим заподіяно тяжкі наслідки, що може свідчити про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України. ОСОБА_2 під час проведення 04.01.2024 робіт на території військової частини в/ч НОМЕР_1 отримав опіки обох рук, якому була надана медична допомога та забезпечено направлення до багатопрофільної лікарні. ОСОБА_2 госпіталізовано до військового шпиталю військової частини НОМЕР_4 з діагнозом опіки рук, в якому він перебував на стаціонарному лікуванні з 04.01.2024 по 18.01.2024. Після одужання приступив до виконання обов`язків з 19.01.2024, 07.02.2024 отримав висновок ВЛК та в подальшому вибув для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_5 . Згідно довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 від 07.02.2024 № 392, отримана 04.01.2024 солдатом ОСОБА_2 травма термічного опіку смолою відноситься до легкого ступеню, пов`язана із захистом Батьківщини. Слідчий зазначив, що в діях військових службових осіб військової частини НОМЕР_1 відсутня об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України та відповідно, склад цього кримінального правопорушення та кримінальне провадження №42024152410000052 від 05.04.2024 закрив у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Частиною 2 статті 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 , будучи членом комісії для проведення розслідування за фактом травмування 04.01.2024 р. солдата ОСОБА_2 , неналежним чином виконував службові обов`язки, як члена даної комісії, визначені відповідними нормативними актами про розслідування нещасних випадків та такі, що були покладені на нього наказом командира військової комісії про утворення комісії. ОСОБА_1 будучи членом комісії обмежився лише поверхнево відібраними поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , не намагаючись з`ясувати наявність у солдата ОСОБА_2 при виконанні робіт засобів індивідуального захисту та їх справність. ОСОБА_1 акт був підписаний без жодних письмових заперечень, тим самим ОСОБА_1 засвідчив результати розслідування.

Отже, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.172-15 КУпАП, його вина у вчиненому правопорушенні доведена матеріалами провадження.

На момент розгляду справи судом закінчилися строки, які визначені ст.38 КУпАП, оскільки відповідно до ч.11 ст.38 КУпАП передбачено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Постанову про закриття кримінального провадження №42024152410000052 за ч.4 ст.425 КК України винесено 20.03.2026 р., отже строки притягнення до адміністративної відповідальності – спливли.

Суд не може накласти на особу адміністративне стягнення, а тому справу необхідно закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ч.2 ст.172-15 КУпАП, ст.ст.40-1, 247, 283-285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: М. С. Булкат