Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №206/3275/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №206/3275/26

Суддя: Піскун О. П.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1971/26 Справа № 206/3275/26 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О. П. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Гудим Інги Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 03 липня 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

за участі:

захисника Гудим І. В.

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Самарського районного суду міста Дніпра від 03 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 років, без оплатного вилучення транспортного засобу та судовий збір на користь держави у сумі 665,60 гривень.

Згідно з постановою суду першої інстанції, 31.03.2026 о 00 годині 53 хвилини в м. Дніпро, вул. Гаванська, буд.1, ОСОБА_1 керував авто «Opel Zafira», державний номер НОМЕР_2 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами від 19.08.2021 ВП №65034569 Шевченківським ВДВС у м. Дніпрі Південно-Східного МУЮ. Дане правопорушення вчинене повторно протягом року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог не погоджується з постановою суду у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної оцінки наявним у матеріалам справи доказам.

Не погоджується з висновками суду про відмову у зупиненні провадження по справі до припинення перебування ОСОБА_1 на військовій службі, оскільки справи за ч. 5 ст. 126 КУпАП розглядаються за обов`язковою участю особи. Вважає, що суд повинен був застосувати аналогію закону за ст. 335 КК України та зупинити провадження.

Зазначає, що у день складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 виконував усний наказ командира, рухався на волонтерському автомобілі марки Ореl Zafira, державний номер НОМЕР_2 , який передано В/ч НОМЕР_1 для виконання бойових завдань. Рух здійснював в напрямку Запорізької області в зону бойових дій.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем та під час вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП, керував транспортним засобом, який було передано військовій частині, тобто виконував обов?язки військової служби, вважаємо, що протокол про адміністративне правопорушення складено неповноважною особою, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Наголошує на помилковому посиланні у протоколі про адміністративне правопорушення те, що ОСОБА_1 обмежений у праві керування транспортними засобами на підставі виконавчого провадження ВП №65034569 від 19.08.2021, оскільки її підзахисний не має відкритих виконавчих проваджень. Зазначає, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи.

Позиції учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисниця Гудим І. В. підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити.

ОСОБА_1 стосовно обставин справи надав пояснення, що дійсно він керував транспортним засобом у визначені в протоколі дату, час та місце на виконання наказу свого безпосереднього командира. Про наявність стосовно нього відкритого виконавчого провадження обізнаний не був, на місці зупинки перевірив при працівниках поліції застосунок «Дія», в якому не було відображено такі відомості, а містилася інформація лише про закриті виконавчі провадження.

У задоволенні клопотання захисниці про виклик свідка ОСОБА_2 апеляційним судом відмовлено, оскільки в матеріалах провадження міститься достатня кількість доказів, для об`єктивного та всебічного встановлення обставин справи.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону з огляду на наступне.

Так, приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд послався на відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №628228 від 31.03.2026, рапорті працівника поліції та картці обліку адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитись з огляду на наступне.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...

Склад адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП становить повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.

Положеннями ч. 2-4 ст. 126 КУпАП визначено, що відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, є наявність вини особи у формі умислу, тобто усвідомлення нею факту встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами та керування транспортним засобом всупереч такому обмеженню.

Так, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628228 від 31.03.2026 зазначено, що ОСОБА_1 керував авто «Opel Zafira», державний номер НОМЕР_2 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами від 19.08.2021 ВП №65034569 Шевченківським ВДВС у м. Дніпрі Південно-Східного МУЮ, правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав суду пояснення, що він не був обізнаний про ту обставину, що стосовно нього відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження ВП №65034569 від 18.08.2021 та, відповідно, встановлено обмеження у праві керування транспортними засобами.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 після його зупинки повідомив працівникам поліції, що відносно нього раніше було встановлено обмеження у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні ВП №60562608, проте таке обмеження наразі знято. Стосовно інших виконавчих проваджень інформації не має, показав застосунок «Дія», в якому відкритих виконавчих проваджень та встановлення обмежень не має.

Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що особа була належним чином повідомлена про винесення постанови державного виконавця щодо встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні ВП №65034569 від 19.08.2021, а відтак достовірно знала про існування такого обмеження.

Більше того, сама постанова державного виконавця, якою нібито встановлено відповідне тимчасове обмеження, до матеріалів справи не долучена, що позбавляє суд можливості перевірити факт її винесення, зміст та належне повідомлення особи.

Конституційний Суд України констатував, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є обґрунтованими, тому апеляційні вимоги підлягають задоволенню, оскільки усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду обставини спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами та поясненнями ОСОБА_1 як на місці події, так і під час апеляційного розгляду справи.

З огляду на встановлені судом обставини, провадження в справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, апеляційний суд доходить висновку про задоволення апеляційної скарги захисника, у зв`язку з чим провадження у справі має бути закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Гудим Інги Володимирівни задовольнити.

Постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 03 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua