Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №202/3268/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1822/26 Справа № 202/3268/26 Суддя у 1-й інстанції - Ігнатенко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 20 травня 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),

за участі:

особи, стосовної якої складено

протокол про адміністративне

правопорушення ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Індустріального районного суду міста Дніпра від 20 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 153,00 гривні та судовий збір на користь держави у сумі 665,60 гривень.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 , 27.03.2026 о 15-20 годині у м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, біля буд.3, керував транспортним засобом «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив сигнальним диском з червоним світлоповертачем, вказуючи на цей транспортний засіб та подальше місце його зупинки, чим порушив п.8.9а ПДР України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення його діях, повернути сплачений ним за подачу апеляційної скарги судовий збір.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Вказує, що судом першої інстанції не надано оцінки його доводам, суд першої інстанції взагалі не відобразив у постанові суду його заперечення та не навів жодних аргументів для їх спростування.

Наголошує, що рапорт та протокол про адміністративне правопорушення не є доказами його винуватості. Вважає, що справа про невиконання вимог про зупинку штучно пов`язана з провадженням за ст. 130 КУпАП щодо обставин події, яка відбулася в один і той самий час.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Мотиви апеляційного суду.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції зазначених вимог закону не дотримався в повному обсязі, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права є обґрунтованими з таких підстав.

Так, приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП суд послався на підтвердження складу зазначеного адміністративного правопорушення належними доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №625623 від 27.03.2026 рапортом співробітника поліції.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, оскільки наявні в матеріалах справи письмові докази, не доводять провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП з огляду на таке.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП настає за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

На доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, суд першої інстанції послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції.

В той же час, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що доказів його вини матеріали справи не містять. При цьому протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом без інших.

Слід звернути увагу, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Матеріали провадження не містять об`єктивних належних доказів, які б доводили зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини.

Протокол про адміністративне правопорушення за правовим змістом є фактично обвинуваченням, яке підлягає доведенню, а тому без інших доказів не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Рапорт працівника поліції теж не може бути визнаний доказом, так як за своєю правовою формою є документом, який містить певну інформацію, яка підлягає перевірці.

Таким чином, працівниками поліції було допущено неповноту збору доказів, які б підтвердили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Відтак, апеляційним судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні об`єктивні та суб`єктивні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а тому постанова суду першої інстанції про притягнення її до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Крім того, розглянувши питання щодо повернення судового збору, апеляційним судом встановлено наступне.

Згідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Указане свідчить про те, що судовий збір за подання апеляційної скарги в справах про адміністративне правопорушення не сплачується.

Зі змісту ст. 7 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що помилково сплачений судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпеченням реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 року № 787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 при зверненні до суду з апеляційною скаргою сплатив судовий збір у розмірі 998,40 гривень грн, що підтверджується квитанцією від 28.05.2026 року (а.с. 18).

За таких обставин судовий збір, сплачений ОСОБА_1 при зверненні з апеляційною скаргою на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 20 травня 2026 року, підлягає поверненню ОСОБА_1 у повному обсязі.

З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги знайшли своє повне підтвердження в ході апеляційного перегляду, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 20 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачений ним судовий збір у розмірі 998,40 гривень (дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 40 копійок) згідно квитанції ID 5514-7909-6434-2365 від 28 травня 2026 року.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за його особистою заявою із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів та наданням квитанції, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун