Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №468/1408/26 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Суд: Баштанський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 липня 2026 р.

Справа: №468/1408/26

Суддя: Гапєєва Т. В.

Справа № 468/1408/26

2/468/1174/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Гапєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання Хижняк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.01.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5281120 в електронній формі, за яким позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 11300 грн. з умовою сплати процентів за користування ними в розмірі 0,95% в день, строком на 360 днів до 24.01.2026.

28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» був укладений договір факторингу № 28/11/2025, за яким позивач отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5281120 від 29.01.2025 в загальній сумі 24901,3 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 5938,54 грн., заборгованість за процентами 13312,76 грн., штрафні санкції 5650 грн.

В подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» як новий кредитор додатково нарахувало проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, оскільки відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та процентів.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором в сумі 22 467,24 грн., яка складається з тіла кредиту – 5938,54 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 13312,76 грн., нарахованих процентів ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 3 215,94 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

В тексті позову позивач просить розглядати справу без участі його представника та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Позов надійшов до суду 01.06.2026 через систему «Електронний суд» (сформований в системі 31.05.2026).

03.06.2026 відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

07.07.2026 представник відповідача адвокат Пузін Д.М. надав відзив на позовну заяву, який судом залишений без розгляду.

Відповідач та його представник до суду не з`явились, про час слухання справи повідомлені належним чином.

З огляду на те, що сторони в судове засідання не з`явились, згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 29.01.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір №5281120 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі, за яким позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 11300 грн. строком на 360 днів до 24.01.2026, з умовою сплати процентів за користування кредитом в розмірі 0,95 % в день, договір передбачав застосування зниженої процентної ставки в розмірі 0,0095% за кожен день користування кредитом за умови сплати клієнтом до 27.02.2025 коштів в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснення часткового дострокового повернення кредиту, комісія за надання кредиту складала 1 130 грн.

Пункт 6.3. договору №5281120 від 29.01.2025 передбачав нарахування штрафу у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання у випадку невиконання та/або неналежно виконаного (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором.

Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 51609 29.01.2025 о 18:08:06 год.

Договір з додатками підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 64575 29.01.2025 о 18:08:30 год.

Відповідно до п.2.1 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно з листом ТОВ «Пайтек» № 20251201-1874 від 01.12.2025 останнім було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 від ТОВ «Лінеура Україна» на суму 11300 грн. 29.01.2025.

З відповіді АТ «Райффайзен Банк» № 81-15-9/9812-БТ від 09.06.2026 вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 та 29.01.2025 на неї зараховано 11300 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №5281120 від 29.01.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 28.11.2025 ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитом сплачено ТОВ «Лінеура Україна» 8655,92 грн., а саме: тіло кредиту 5361,46 грн., проценти за користування грошовими коштами 2164,46 грн., комісія за надання кредиту 1130 грн.; заборгованість становить 24901,3 грн., з яких тіло кредиту 5938,54 грн., проценти 13312,76 грн., штрафні санкції 5650 грн.

28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» був укладений договір факторингу № 28/11/2025, за яким позивач отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5281120 від 29.01.2025 в загальній сумі 24901,3 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 5938,54 грн., заборгованість за процентами 13312,76 грн., штрафні санкції 5650 грн.

Відповідно до п.1.1, 1.2. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта, - підтверджують факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості.

Договір факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025 з додатками, акт прийому-передачі реєстру боржників, акт прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному виді підписані сторонами та скріплені печатками.

Оплата договору факторингу проведена ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 28.11.2025 відповідно до платіжної інструкції № 7705.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 28.11.2025 борг ОСОБА_1 становив 24901,3 грн., з яких тіло кредиту 5938,54 грн., проценти 13312,76 грн., штрафні санкції 5650 грн.

Листом від 01.12.2025 ТОВ «Лінеура Україна» повідомило боржника про відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» як новим кредитором було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за період з 29.11.2025 по 24.01.2026 в сумі 3215,94 грн. в межах строку кредитування.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Статтею 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки обмежений 1 % та передбачена можливість кредитодавця встановлювати комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо та включати їх до загальних витрат за споживчим кредитом.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідно до частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, оформленого в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Отже, суд вважає доведеними факт укладання відповідачем кредитного договору, отримання відповідачем грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, та невиконання в повному обсязі своїх зобов`язань з повернення кредиту позивачу і сплати процентів за користування ним. Встановлення у кредитному договору комісії за надання кредиту відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування», процентна ставка за користування кредитними коштами, 0, 95% в день, не перевищує максимальний її розмір, визначений цим Законом. Також доведеним є перехід права вимоги за вказаним кредитним договором до позивача, проценти нараховані позивачем в межах погодженого строку кредитування та відповідно до умов договору факторингу.

Вказане є підставою для задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування ним.

Враховуючи встановлені обставини, які підтверджені дослідженими судом доказами, суд доходить висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 5281120 від 29.01.2025 в розмірі 22 467,24 грн., з яких тіло кредиту 5938,54 грн., проценти за користування кредитом 16527,7 грн.

У зв`язку із задоволенням позову, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Також судом мають бути розподілені витрати позивача на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподіл таких витрат, суд виходить з наступного.

Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими суду договором про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, заявкою від 27.04.2026 № 19786 на виконання доручення до договору № 10/12-2024, рахунком на оплату № 19786-26/05-2026 від 26.05.2026 з описом видів робіт (наданих послуг), кількістю годин та вартістю, актом від2 6.05.2026 № 19786 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024.

Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до пропорційності, як основної засади цивільного судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому, вказана вище категорія даної справи та типовий її характер спростовує те, що на надання консультацій, підготовку такого позову та збір і оформлення його додатків потрібно було 12 годин, як це вказано в акті прийому-передачі.

За такого, з врахуванням принципу пропорційності судових витрат предмету спору та ціні позову, з врахуванням критерію реальності адвокатських витрат та їх дійсної необхідності, суд вважає, що пропорційними та необхідними будуть витрати на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 5000 грн.

Керуючись 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5281120 від 29.01.2025 в розмірі 22 467 (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят сім) гривень 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 5000 (п`ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (вул. Загородня, 15 офіс 118/2 м. Київ, ідентифікаційний код 44559822);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складене 07.07.2026.

СУДДЯ:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua