Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №127/12930/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 липня 2026 р.

Справа: №127/12930/26

Суддя: Сичук М. М.

Справа № 127/12930/26

Провадження № 3/127/2717/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638345 від 12 квітня 2026 року, складеним поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Клименком Дмитром Васильовичем, 12 квітня 2026 року о 00 годині 05 хвилин у місті Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 130А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

Як зазначено у протоколі, огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено у встановленому законом порядку в КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» у присутності лікаря-нарколога, за результатами якого встановлено наявність алкоголю в організмі водія – 1,17‰ та 1,23‰, що підтверджується висновком медичного огляду № 0285. Під час оформлення адміністративних матеріалів здійснювалася безперервна відеофіксація за допомогою портативних відеореєстраторів № 472792 та № 472960. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Хомич Андрій Миколайович брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав подане до суду клопотання про закриття провадження у справі та просив його задовольнити.

У поданому клопотанні представник зазначив, що його підзахисний вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. На думку сторони захисту, під час оформлення матеріалів працівниками поліції були допущені істотні порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, передбаченого статтею 266 КУпАП та Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Зокрема, представник посилався на те, що водій з самого початку висловлював бажання пройти медичний огляд безпосередньо у закладі охорони здоров`я та не довіряв технічному засобу, який використовувався поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, на думку захисту, працівниками поліції не було надано документів, які підтверджують відповідність та повірку спеціального технічного засобу вимірювальної техніки.

Також представник зазначив, що відеозапис проведення медичного огляду містить перерви та епізоди часткового перекриття огляду камерою, що, на його переконання, унеможливлює перевірку дотримання процедури проведення медичного огляду, зокрема щодо використання нового мундштука та правильності проведення дослідження. Додатково звернув увагу суду на відмінність між результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу (1,38‰) та результатами медичного огляду у закладі охорони здоров`я (1,17‰ та 1,23‰), вважаючи такі розбіжності підставою для сумнівів у достовірності отриманих доказів.

Посилаючись на положення статей 7, 245, 247, 251, 266 КУпАП та практику Верховного Суду, представник просив закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи заявленого клопотання, дослідивши письмові докази та переглянувши відеозаписи, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі статтею 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні у сукупності.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 ґрунтується на належних, допустимих, достовірних та достатніх доказах, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, а саме:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №638345 від 12 квітня 2026 року;

рапорті поліцейського молодшого лейтенанта поліції Клименка Дмитра Васильовича від 12 квітня 2026 року, відповідно до якого транспортний засіб Audi Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений за порушення комендантської години, під час спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та почервоніння обличчя. Огляд на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу показав результат 1,38‰ алкоголю. У зв`язку з незгодою водія з результатом огляду його було направлено до закладу охорони здоров`я;

результаті огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Alcotest 7510 ARLM-0382, тест №693, відповідно до якого встановлено результат 1,38‰ алкоголю;

висновку щодо результатів медичного огляду №0285, складеному лікарем-наркологом КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, а результати дослідження становили 1,17‰ та 1,23‰ алкоголю;

матеріалах медичного огляду, які підтверджують проведення огляду у спеціалізованому закладі охорони здоров`я відповідно до вимог статті 266 КУпАП;

відеозаписах із портативних відеореєстраторів №472792 та №472960, які були безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні та підтверджують обставини зупинки транспортного засобу, виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння, проведення огляду, незгоду водія з результатом первинного огляду, доставлення до закладу охорони здоров`я та проведення медичного огляду;

інших письмових матеріалах справи, які узгоджуються між собою та підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Оцінюючи наведені докази відповідно до статті 252 КУпАП, суд виходить із того, що вони отримані уповноваженими особами у спосіб та порядку, визначених законом, є взаємопов`язаними, логічно доповнюють один одного, не містять істотних суперечностей, а тому є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Оцінюючи доводи представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо необхідності закриття провадження у справі, суд виходить із такого.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Хомич А.М., посилався на істотні порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, недотримання вимог статті 266 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, а також на недопустимість отриманих доказів.

Перевіривши зазначені доводи, суд не знаходить підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 266 КУпАП та зазначеної Інструкції, у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення відповідних оглядів.

Із матеріалів справи вбачається, що після проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, з результатом якого ОСОБА_1 не погодився, працівниками поліції його було направлено до КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», де лікарем-наркологом проведено медичний огляд у встановленому законом порядку.

За результатами медичного огляду складено висновок №0285, відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння. Проведені дослідження показали концентрацію алкоголю 1,17‰ та 1,23‰, що підтверджує перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Посилання сторони захисту на різницю між показником 1,38‰, встановленим на місці зупинки транспортного засобу, та результатами медичного огляду 1,17‰ і 1,23‰ суд оцінює критично, оскільки саме по собі зменшення концентрації алкоголю між двома дослідженнями, проведеними через певний проміжок часу, не свідчить про недостовірність результатів огляду, а узгоджується з природними фізіологічними процесами виведення алкоголю з організму людини. При цьому всі отримані результати значно перевищують допустиме значення та підтверджують перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

Не заслуговують на увагу й доводи представника щодо ненадання працівниками поліції документів, які підтверджують повірку чи відповідність спеціального технічного засобу, використаного під час первинного огляду, оскільки після незгоди водія остаточний огляд проведено у закладі охорони здоров`я лікарем-наркологом, а саме висновок медичного огляду є самостійним належним та допустимим доказом у розумінні статті 251 КУпАП.

Також суд відхиляє доводи захисту щодо порушення порядку відеофіксації. Переглянуті судом відеозаписи не містять таких порушень, які б ставили під сумнів факт проведення медичного огляду або достовірність його результатів. Наявність окремих технічних особливостей відеозапису чи короткочасного перекриття об`єктива не свідчить про порушення встановленої законом процедури проведення огляду та не спростовує належним чином оформлений висновок лікаря-нарколога.

Суд також враховує, що всі письмові докази, висновок медичного огляду, відеозаписи та інші матеріали справи є взаємоузгодженими, взаємодоповнюють один одного та підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, судом не встановлено будь-яких істотних порушень вимог статті 266 КУпАП чи Інструкції №1452/735, які б тягнули недопустимість отриманих доказів або свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про закриття провадження у справі є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Оцінивши всі досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, повністю доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення ПДР України, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку себе та інших громадян, ігноруючи загальноприйнятими нормами поведінки та співжиття в суспільстві, легковажно дозволив собі керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суд вважає за доцільне, з метою недопущення повторного вчинення ОСОБА_1 грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час вчинення правопорушення складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Крім того, з ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн. на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 21, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 221, 276, 279, 283 -284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua