Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №127/11032/24 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11032/24

Провадження № 2/127/1382/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Федчишена С.А., при секретарі Підвисоцькій О.Ю., Стояк В.Д., за участю відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом вселення, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2024 ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернулася суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом вселення. Позов мотивований тим, що позивачка ОСОБА_4 з 27.09.2013 по 28.05.2018 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_6 , яка після розірвання шлюбу залишилась проживати з матір`ю. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. За життя ОСОБА_5 був власником квартири АДРЕСА_1 , в цій квартирі зареєстрована його донька ОСОБА_3 . 31.01.2017 ОСОБА_5 складено заповіт, відповідно до якого він заповів належну йому квартиру АДРЕСА_1 своїй сестрі ОСОБА_1 . Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав, 11.11.2022 приватний нотаріус Терещенко В.В. на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.11.2022 здійснила реєстрацію права власності за ОСОБА_1 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 . 20.04.2023 приватний нотаріус Терещенко В.В. видала малолітній доньці померлого ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , здійснила реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав. На підставі викладеного, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_3 , разом зі своїм законним представником матір`ю ОСОБА_2 , не мають доступу до зазначеної квартири, позбавлена можливості користуватися належною їй часткою у праві власності на квартиру. В лютому 2022 року ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_7 здійснили останню невдалу спробу потрапити до квартири, відповідачка змінила замки, на контакт не йде. Враховуючи відсутність взаємної згоди сторін на здійснення права спільної часткової власності, неможливість у добровільному порядку встановити порядок володіння і користування спільним майном, а також право на судовий захист, з метою усунення спорів та конфліктів між співвласниками, звернулись до суду з вказаним позовом, в якому просили суд усунути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження часткою квартири АДРЕСА_1 , шляхом вселення її в квартиру, зобов`язати ОСОБА_1 надати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ключі від квартири, встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , згідно варіанту Висновку експерта, стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. (а.с. 39)

25.04.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ОСОБА_1 просила суд відмовити в задоволенні позову, оскільки дійсно, спірна квартира належить сторонам на праві спільної часткової власності. Для встановлення порядку користування квартирою необхідно встановити частки співвласників. Тобто, для надання позивачу за судовим рішенням прав користування та розпорядження до спірної квартири, без визначення конкретного порядку користування квартирою з урахуванням частки позивача, створить ситуацію, за якої позивач отримає непропорційно широкий доступ до всієї квартири, хоча він є власником лише частки квартири. Обраний позивачем спосіб захисту свого права є неналежним, оскільки фактично позивач просить надати йому доступ до користування всією спірною квартирою. Часткове задоволення позовних вимог відповідно до частки позивача у праві власності на спірну квартиру також є неможливим, адже технічно неможливо надати позивачу у користування частку квартири.

Ухвалою суду від 08.05.2024 по справі призначено судову будівельну – технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення КНДІСЕ, провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта. (а.с. 70)

24.10.2025 на адресу суду надійшов висновок експерта від 23.10.2025 №1916/24-21 за результатами проведення судової будівельно – технічної експертизи у цивільній справі №127/11032/24. (а.с 95-107)

Ухвалою суду від 27.10.2025 відновлено провадження по справі, призначено підготовче судове засідання. (а.с. 108)

Ухвалою суду від 06.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с. 145)

Позивачка та її представник будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, звернулись до суду з заявою, в якій просили розгляд справи провести без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

У ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідачки, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 27.09.2013 між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №2609, прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_9 , дружини – ОСОБА_9 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим 27.09.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області. (а.с. 13)

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/11825/18 від 28.08.2018, яке набрало законної сили 28.09.2018, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 розірвано (а.с.14-15)

Відповідно до Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого 14.04.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №1321, батьками якої записано: батько - ОСОБА_5 , мати – ОСОБА_8 . (а.с. 17)

Згідно з Довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданої Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради від 19.01.2022 №3683, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.03.2010 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 19)

Як вбачається з Свідоцтва про смерть, виданого повторно 11.01.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) серія НОМЕР_3 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №28. (а.с. 23)

Відповідно до заповіту, складеного 31.01.2017 та посвідченого державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори Ковальською Л.В., зареєстровано в реєстрі за №1-249, ОСОБА_5 всю належну йому квартиру під АДРЕСА_1 , заповів своїй сестрі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 24)

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №371770710, квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, за заповітом, вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки: . (а.с. 25)

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.04.2023 (спадкова справа №04/2022 року, зареєстровано в реєстрі за №615), виданого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В., посвідчено, що на підставі ст. 1241 ЦК України, спадкоємцем зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з частки в праві власності на квартиру під АДРЕСА_1 (а.с. 26)

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав №329698157, квартира, за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: , власники: ОСОБА_3 . (а.с. 27)

Отже, зазначена квартира, в порядку статті 356 Цивільного кодексу України, є об`єктом спільної часткової власності сторін, у зв`язку з чим кожен із співвласників має право володіти та користуватися спільним майном відповідно до своєї частки, а також не може бути безпідставно обмежений іншими співвласниками у здійсненні свого права користування.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частинами першою, другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року у справі № 522/9176/19 (провадження № 61-6020св23) .

Згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Аналіз приведених норм свідчить про те, що будь-який власник має право не лише володіти та розпоряджатися належним йому майном, але й користуватися ним, і таке право є непорушним.

При цьому зобов`язальний характер власності породжує певні обмеження для власників майна, які полягають у забороні використовувати право власності на шкоду правам та свободам інших осіб (у тому числі, співвласників).

Судом встановлено наявність між сторонами спору щодо користування майном.

Враховуючи викладене, перешкоджання відповідача ОСОБА_1 користуватися вказаною квартирою власнику майна ОСОБА_3 , інтереси якої представляє її законний представник (позивач) безумовно, порушує приведені норми і тягне за собою необхідність судового захисту прав позивача, яка є законним представником та діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі статті 242 Цивільного кодексу України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Відповідно до частини 1 статті 177 Сімейного кодексу, батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціальних на те повноважень. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

За положеннями частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов у частині усунення перешкод у користуванні власністю шляхом, вселення та зобов`язання Відповідача передати ключі від вхідних дверей спірної квартири задовольнити.

Вирішуючи вимоги у частині встановлення порядку користування спірною квартирою, суд виходить з наступного.

Позивачка, діючи в інтересах неповнолітньої дитини та власника квартири, просить встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 згідно варіанту Висновку експерта.

Згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно – технічної експертизи від 23.10.2025 №1916/24-21, експертом запропоновано можливий варіант встановлення порядку користування приміщенням квартири АДРЕСА_1 з урахуванням часток співвласників у праві власності на зазначену квартиру, а саме: виділити у користування ОСОБА_3 житлову кімнату площею 10,1 кв.м., у спільному сумісному користуванні залишити: коридор, кухню, санвузол; виділити у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 16,8 кв.м., житлову кімнату площею 22,2 кв.м., лоджію 3,3 кв.м., у спільному сумісному користуванні залишити: коридор, кухню, санвузол. (а.с. 95- 107)_

Відмова суду у встановленні порядку користування спірним майном призведе до правової невизначеності у спірних правовідносин та відсутності реальної можливості у позивача реалізувати своє право на користування належним майном.

Верховний Суд зауважував, що первинне значення у врегулюванні відносин щодо порядку користування жилим приміщенням має домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування жилим приміщенням, такий порядок користування може встановити суд. Право на визначення порядку користування жилим приміщенням не пов`язано з певними межами (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 753/95/21).

Запропонований експертом порядок користування квартирою не порушує прав іншого власника (відповідача).

Таким чином, встановлюючи порядок користування спірним житлом суд врахував інтереси всіх осіб, які будуть мешкати у квартирі. Такий порядок відповідає допустимим розмірам житлової площі на кожну особу та не призведе до погіршення житлових умов цих осіб.

При цьому, заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем не запропоновано іншого варіанта порядку користування квартирою.

Згідно з частинами першою, третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов у частині встановлення порядку користування квартирою задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 223 грн. 28 коп. документально підтверджених витрат, пов`язаних з проведенням судової будівельно – технічної експертизи.

Також вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Враховуючи вищезазначене, на думку суду, вартість витрат на правничу допомогу у заявленій сумі 15 000,00 грн. є вочевидь завищеною, що не відповідає критеріям розумності, співмірності, а тому підлягає зменшенню та стягненню у розмірі 5 000,00 грн, з урахуванням складності справи, наданих адвокатом послуг та витраченим часом.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження часткою квартири АДРЕСА_1 шляхом вселення її в квартиру.

Зобов`язати ОСОБА_1 надати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ключі від квартири.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 згідно варіанту Висновку експерта, а саме: виділити у користування ОСОБА_3 житлову кімнату площею 10,1 кв.м., у спільному сумісному користуванні залишити: коридор, кухню, санвузол; виділити у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 16,8 кв.м., житлову кімнату площею 22,2 кв.м., лоджію 3,3 кв.м., у спільному сумісному користуванні залишити: коридор, кухню, санвузол.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 223 (десять тисяч двісті двадцять три) грн. 28 коп. витрат, пов`язаних з проведенням судової будівельно – технічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 03.07.2026.

позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 )

відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 )

СУДДЯ: