Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №152/925/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/925/26

1-кп/152/97/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргород кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020150000125 від 1 червня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ід.№ НОМЕР_1 , уродженця та зареєстрованого мешканця АДРЕСА_1 , із базовою загальною середньою освітою, одруженого, працюючого трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у ФГ "Плебанівський Сад", раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 369 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. ОСОБА_3 , переслідуючи мету уникнути відповідальності, за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), 1 червня 2026 року близько 09-55 год, перебуваючи біля службового автомобіля поліції марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився на лівій частині дороги між населеними пунктами Перепільчинці та Плебанівка Жмеринського району Вінницької області, запропонував службовим особам – начальнику СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітану поліції ОСОБА_5 та заступнику начальника СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітану поліції ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 10000 грн, яку після відмови працівників поліції збільшив спочатку до 15000 грн, а потім до 17000 грн, за не притягнення його до адміністративної відповідальності за наступних обставин.

1.1. Так, начальником СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_5 , заступником начальника СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_6 , які згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами, відповідно до дислокації сил та засобів Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, на службовому автомобілі марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснювалося патрулювання на території Жмеринського району Вінницької області. У ході виконання завдання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по території Жмеринського району Вінницької області, а саме на околиці с. Перепільчинці, на підставі ст. ст. 31, 35 Закону України «Про Національну поліцію», зупинено водія ОСОБА_3 , який, керуючи трактором марки «JCB», реєстраційний номер НОМЕР_3 , порушив Правила дорожнього руху України, а саме пункт 9.8 «На всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу — ближнє світло фар». Під час перевірки ОСОБА_3 поводив себе підозріло, що викликало у працівників поліції підозру про можливе перебування вказаної особи у стані сп`яніння, що є порушенням вимог підпункту «а» пункту 2.9 ПДР України. У ході перевірки документів у ОСОБА_3 встановлено, що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови.

1.2. У подальшому ОСОБА_3 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння в КНП «Шаргородська міська лікарня», у зв`язку з чим встановлено, що останній допустив порушення частини 1 статті 130 КУпАП, а саме «Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Відносно ОСОБА_3 складено адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.

1.3. Так, ОСОБА_3 , перебуваючи біля службового автомобіля поліції марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився на лівій частині дороги між населеними пунктами Перепільчинці та Плебанівка Жмеринського району Вінницької області, запропонував службовим особам – начальнику СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітану поліції ОСОБА_5 та заступнику начальника СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітану поліції ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 10000 грн, яку після відмови працівників поліції збільшив спочатку до 15000 грн, а потім до 17000 грн, тим самим висловив пропозицію неправомірної вигоди за прийняття незаконного рішення щодо не притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а після відмови працівників поліції ОСОБА_3 , наполегливо, не відмовляючись від свого наміру, продовжив висловлювати пропозицію, підкріплену обіцянкою про надання неправомірної вигоди у зазначеній сумі, неодноразово її озвучивши до приїзду слідчо-оперативної групи.

ІІ. Позиція прокурора.

2. Прокурор в судовому засіданні просив врахувати повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, позитивні характеристики обвинуваченого та відсутність у нього судимості. Тому, на думку прокурора, обвинуваченому слід призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією частини першої статті 369 КК України, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн.

ІІІ. Позиція обвинуваченого.

3. Обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, не заперечував факту вчинення кримінального правопорушення при вищенаведених обставинах.

ІV. Оцінка Суду.

4. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України Суд, вважав за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечували всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

5. Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 369 КК України, як пропозиція та обіцянка службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.

V. Призначення покарання.

6. Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, Суд визнає щире каяття.

6.1. При цьому, Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 , проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

7. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, Суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

8. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК України бере до уваги:

8.1. класифікацію кримінального правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину;

8.2. враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема форму вини у виді прямого умислу; активний характер дій обвинуваченого, які полягали у пропозиції та обіцянці працівникам поліції надати їм неправомірну вигоду за непритягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП;

8.3. особу винного: його вік – 45 років; матеріальний стан – офіційно працевлаштований; сімейний стан – одружений, не має на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних осіб; стан здоров`я – задовільний; раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи;

8.4. наявність однієї обставини, яка пом`якшує покарання та наявність однієї обставини, яка обтяжує таке.

9. У зв`язку із чим, Суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

10. При цьому, Суд, окрім наведених вище мотивів, в даному конкретному випадку, враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

11. Цивільний позов по справі не заявлявся.

12. Долю речових доказів по кримінальному провадженню слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

13. Процесуальні витрати по справі відсутні.

14. Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, Суд не вбачає.

З цих підстав,

Керуючись статтями 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 369 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

2. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 не обирати.

3. Речовий доказ - карту пам`яті (Adapter goodram mikroSD 16GB) з написом "відеозапис з боді камер Перебейніс" – залишити в матеріалах цього кримінального провадження.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнане судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію повного тексту вироку негайно, після проголошення його резолютивної частини, вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_7