Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №725/4133/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/4133/26

Номер провадження 2-о/725/73/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

при секретарі судового засідання Соболевській А.В.

розглянувши в порядку окремого провадження у приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,-,-

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 року до Чернівецького районного суду м. Чернівців надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності трудової книжки.

Заява обґрунтована тим, що необхідність встановлення вказаного факту в судовому порядку зумовлена тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було прийнято Рішення від 12 листопада 2025 року № 241670010595 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Єдиною та виключною підставою для відмови органом Пенсійного фонду України у призначенні Заявниці пенсії за віком стала виявлена під час перевірки документів формальна розбіжність у написанні її власного імені на титульній сторінці трудової книжки порівняно з даними паспорта громадянина України. Зокрема, у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , яка була заведена 19 вересня 1977 року, власне ім`я Заявниці було записано російською мовою у розмовній формі як « ОСОБА_2 », тоді як у російськомовному варіанті паспорта громадянина України вказано офіційне повне ім`я « ОСОБА_2 », а в україномовному варіанті — « ОСОБА_2 ». Прізвище Заявниці при заповненні трудової книжки було вказано правильно — « ОСОБА_3 » (дівоче прізвище), а по батькові — « ОСОБА_4 ». Пізніше, після укладення шлюбу, прізвище було змінено на « ОСОБА_5 » у встановленому законом порядку з відповідною відміткою у трудовій книжці. Через цю технічну помилку, допущену інспектором відділу кадрів майже п`ятдесят років тому, органи Пенсійного фонду України формально підійшли до розгляду заяви про призначення пенсії (зареєстрованої 05.11.2025 за № 12920), відмовилися брати до уваги записи у вказаній трудовій книжці та безпідставно розрахували страховий стаж Заявниці як такий, що становить «0 років». У своєму рішенні орган Пенсійного фонду прямо зазначив, що страховий стаж є відсутнім виключно через те, що ім`я « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_2 »/« ОСОБА_2 ». Таким чином, багаторічна сумлінна праця Заявниці на державних підприємствах була повністю знівельована.

Враховуючи те, що встановлення факту належності вказаної трудової книжки Заявниці не пов`язане з подальшим вирішенням спору про право. Встановлення цього факту має для Заявниці фундаментальне юридичне значення, оскільки від цього безпосередньо залежить реалізація її конституційного права на соціальний захист та пенсійне забезпечення.

Представник заявника подав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.

Представник ГУ ПФУ України в Чернівецькій області в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, вирішення справи залишили на розгляд суду.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в зв`язку з наступним.

Згідно ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Закон України від 09 березня 2003 року №1058-1V «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058- IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Призначення, перерахунку та виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду що формується за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачених цим Законом.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-1V передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 1.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. До набрання чинності цим законом з 1 січня 2004 року, який ввів поняття страхового стажу, стаж вважався трудовим. При цьому до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 1 січня 2004 року, тобто ті періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» та законодавством СРСР. До 1.01.2004 стаж зараховується на підставі записів у трудовій книжці.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-Х11 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (далі - Інструкція № 162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Крім того, Інструкцією № 162, що діяла у спірний період роботи позивача, унормовано, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника - прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення. У графі 4 трудової книжки зазначається підстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видачі і номер. За загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права. Водночас працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.

Як вбачається з копії паспорту, прізвище, ім`я, по батькові заявника « ОСОБА_1 ».

При цьому, ім`я заявника у трудовій книжці було записано помилково, а саме « ОСОБА_2 ».

Трудова книжка це основний документ про трудову діяльність працівника, який підтверджує страж роботи її власника.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 по справі №654/890/17 (провадження №К/9901/22832/18).

За цими нормативними актами до трудової книжки вносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата народження працівника, відомості про його роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а у разі виявлення неправильного або неточного запису виправлення відомостей у трудової книжки виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Відповідно до п.26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637, у судовому порядку встановлюється факт приналежності особі документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові чи прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігається з прізвищем, ім`ям, по-батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Так як трудова книжка є правовстановлюючим документом, оскільки відповідно до записів, які містяться у ній визначається трудовий стаж і відбувається призначення пенсії, а за помилки допущені працівниками відділу кадрів працівник не повинен нести відповідальність, то суд погоджується з твердженням заявника про те, що єдиною можливістю встановити факт належності його трудової книжки є звернення до суду з цією заявою, так як іншого способу встановити даний факт не існує.

Дослідивши у сукупності всі наявні у справі докази, суд доходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13 30, 43, 49, 84, 95, 175, 263, 267, 293, 294, 315, 316, 318, 319 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_6 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , правовстановлюючого документа — оригіналу трудової книжки серії НОМЕР_1 , первинно заповненої 19 вересня 1977 року на ім`я « ОСОБА_7 » (надалі, у зв`язку з реєстрацією шлюбу 25.04.1987 р., прізвище змінено на « ОСОБА_5 »).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Стоцька Л. А.