Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №716/2320/25 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/2320/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді - Сірик І.С.

з участю секретаря судового засідання – Барабащук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариста з обмежено відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів», в особі представника Короля В.А., звернулося до Заставнівського районного суду Чернівецької області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.02.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2274305. Згідно умов укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 7000,00 грн., строком на 360 днів.

25.06.2025 ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло прав нового кредитора за кредитним договором № 2274305 від 02.02.2025 на підставі договору факторингу №25062025, у зв`язку чим до товариства перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму боргу 19681,00 грн.

25.02.2025 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №101414018, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 10000,00 грн., строком на 345 днів.

28.07.2025 ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло прав нового кредитора за кредитним договором №101414018 від 25.02.2025 на підставі договору факторингу №28072025, у зв`язку чим до товариства перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму боргу 27830,26 грн.

13.02.2025 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9448260, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 5000,00 грн., строком на 345 днів.

28.07.2025 ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло прав нового кредитора за кредитним договором №9448260 від 13.02.2025 на підставі договору факторингу №28072025, у зв`язку чим до товариства перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму боргу 19250,00 грн.

14.02.2025 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №73144766 у сумі 21000,00 грн, строком на 30 днів.

27.03.2025 ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло прав нового кредитора за кредитним договором №73144766 від 14.02.2025 на підставі договору факторингу №27/03/25, у зв`язку чим до товариства перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму боргу 40595,10 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань по укладених договорах, в зв`язку з чим допустив заборгованість в загальній сумі розміром 107356,36 грн.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 107356,36 грн, судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 27.04.2026 заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення – задоволено. Заочне рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 03.03.2026 по цивільній справі №716/2320/25 за позовом Товариста з обмежено відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав відповідь на відзив на позовну заяву, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`яввася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала суду відзив на позовну заяву. Зазначила, що відповідач являється багатодітним батьком, має на утриманні трьох дітей, а тому позовні вимоги визнає частково, а саме в частині сплати тіла кредиту. В решті позовних вимог просила відмовити, обґрунтувавши обставинами викладеними у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 02.02.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Незалежні фінанси» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №2274305.

Згідно даного договору ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 7000.00 гривень на 360 днів зі сплатою відсотків у розмірі, встановленому договором.

Вказані обставин стверджуються договором про споживчий кредит №2274305 від 02.02.2025 з додатками (а.с.10-15), заявою на отримання кредиту №2274305 (а.с.17), паспортом споживчого кредиту №2274305 (а.с. 18-19) анкетою - заявою на кредит №2274305 (а.с.21) та платіжним дорученням 40683615 від 02.02.2025, згідно якого ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 7000,00 грн (а.с.22).

Даний договір між сторонами укладений в електронній формі в особистому кабінеті ОСОБА_1 , що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6 кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації позичальника.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надані ТОВ «Незалежні фінанси» ОСОБА_1 у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані ОСОБА_1 кредитору з метою отримання кредиту.

Про успішне перерахування 02.02.2025 грошових коштів на картку відповідача № НОМЕР_1 в розмірі 7000,00 грн. свідчить платіжне доручення 40683615 (а.с.22).

Крім того 25.02.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №101414018, шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з врахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст.3, п. 12 ст.11,12 ЗУ «Про електронну комерцію»та ч. 1ст. 205 ЦКУ).

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у поновму обсязіі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 грн.

Кредит надається строком на 345 днів, з 25.02.2025. (п.1.3).

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу ) 05.02.2026 (п.1.4).

Комісія за надання кредиту: 2000,00 грн, які нараховуються за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.4. Договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою – 220,00 відсотків річних фід фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду визначеного графіком платежів.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково з використанням картки НОМЕР_1 .

Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за ставкою1825 відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбаченихст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього Договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронног підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери аі у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Кредитодавцем.

Відповідно до п. 6.3. Договору, приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Про успішне перерахування 25.02.2025 грошових коштів на картку відповідача № НОМЕР_1 в розмірі 10 000,00 грн. свідчить платіжне доручення 100775986 (а.с.50).

13.02.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9448260, шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з врахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст.3, п. 12 ст.11,12 ЗУ «Про електронну комерцію» та ч. 1ст. 205 ЦКУ).

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у поновму обсязіі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000,00 грн.

Кредит надається строком на 345 днів, з 13.02.2025. (п.1.3).

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу ) 24.01.2026 (п.1.4).

Комісія за надання кредиту: 1250,00 грн, яка нараховуються за ставкою 25,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. (п.1.5.1).

Відповідно до п. 1.5.4. Договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою – 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду визначеного графіком платежів.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково з використанням картки НОМЕР_1 .

Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за ставкою1825 відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбаченихст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього Договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронног підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери аі у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Кредитодавцем.

Відповідно до п. 6.3. Договору, приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Про успішне перерахування 13.02.2025 грошових коштів на картку відповідача № НОМЕР_1 в розмірі 5 000,00 грн. свідчить платіжне доручення 147898237 (а.с.73).

14.02.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір надання коштів у кредит ( з комісією за надання кредиту) №73144766., згідно якого відповідач отримав позику у розмірі 21000,00 грн., зі сплатою процентів та інших платежів, визначених умовами договору.

Договір укладений за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором – 53620.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору сума кредиту складає: 21000 грн.

Згідно пункту 2.2.2 - строк кредитування 30 днів.

Процентна ставка фіксована/день: 0,150% (п.2.2.3).

Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 3150,00 грн); Дата надання кредиту - 14.02.2025. Дата повернення кредиту 15.03.2025. Денна процентна ставка /день 0,650%. Проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) %/день -4,00%. Пеня%/день -4,00%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка % - 841,39%. Орієнтовна загальна вартість кредиту у грн – 25095,00 грн. (п.2.2.4).

Згідно п.5.5. договір укладено сторонами дистанційно. В електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого відповідно до положень Закону України «про електронну комерцію», у сторін договору виникають права та обов`язки.

Згідно п.5.6.договір укладено відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання стронами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирвінюється до укладеного договору в письмовій формі.

Згідно 5.11 підписуючи електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором позичальник засвідчує, що його акцепт є повним та безумовним , тобто він погоджується з усіма без виключення умовами оферти.

Про успішне перерахування 14.02.2025 грошових коштів на картку відповідача № НОМЕР_1 в розмірі 21000,00 грн. свідчить довідка ТзОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 01.12.2025 (а.с.94).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі договорів, відповідно до яких ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на платіжну картку, зазначену у договорах, що підтверджується належними доказами, зобов`язався повернути кредити, сплатити проценти за користування кредитами в строк та на мовах визначених договорами.

Кредитні договори підписані сторонами із використанням засобу електронного цифрого підпису, відповідач був ознайомлений з їх умовами, адже без попереднього ознайомлення з умовами кредитного договору, клієнт не може перейти до наступного етапу безпосереднього підписання договору.

Відповідно до змісту ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.60 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з довідки ТОВ «ФК «Незалежні фінанси», наведено відомості про щоденні нарахування та погашення кредиту ОСОБА_1 , у відповідності до якої заборгованість за договором про споживчий кредит № 2274305 від 02.02.2025 становить - 19681 гривню 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6821,00 грн, заборгованості по комісії за обслуговування кредиту – 6860,00 грн., заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) – 6000,00 грн.

Згідно довідки ТОВ «Мілоан» наведено відомості про щоденні нарахування та погашеня кредиту ОСОБА_1 , у відповідності до якої заборгованість за договором про споживчий кредит № 101414018 від 25.02.2025 становить – 27830 гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9800.00 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 6730,26 грн., заборгованість по комісії за обслуговування кредиту в розмірі 6300,00 грн, заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) – в розмірі 5000,00 грн.

Згідно довідки ТОВ «Мілоан» наведено відомості про щоденні нарахування та погашеня кредиту ОСОБА_1 , у відповідності до якої заборгованість за договором про споживчий кредит № 9448260 від 13.02.2025 становить - 19250 гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4950,00 грн, заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в розмірі – 6300,00 грн., заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) в розмірі – 8000,00 грн.

Згідно довідки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про щоденні нарахування та погашеня кредиту ОСОБА_1 , у відповідності до якої заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73144766 від 14.02.2025 становить - 40592 гривень 10 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20055,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі – 6961,50 грн, заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом в розмірі 10428,60 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі – 3150,00 грн.

Контррозрахунку відповідач ОСОБА_1 суду не надав.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів, згідно яких позичальника було повідомлено, зокрема, що у разі надання позичальнику кредиту, останній за договорами зобов`язаний буде сплачувати відсотки, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорах, з якими ОСОБА_1 ознайомився та без будь-яких заперечень підписав в електронному вигляді.

Позичальник був повідомлений про загальні витрати, які будуть понесені ним у разі отримання кредиту у відповідній фінансовій установі, зокрема, повідомлено про реальну переплату за кредитом, тобто розмір відсотків, які повинні бути повернуті разом із грошовими коштами, наданими фінансовою установою в кредит.

На момент укладення договорів про надання кредитів ОСОБА_1 не звертався до позикодавців із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився з усіма умовами такого договору.

Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право на відмову від договору протягом визначених днів з дня їх підписання, відповідач користувався коштами позивача і до нього із відповідною заявою не звертався.

Частиною першою, другою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості.

Визначаючи розмір заборгованості за грошовим зобов`язанням, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлено, що 02.02.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2274305.

25.02.2025 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №101414018.

13.02.2025 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9448260.

14.02.2025 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів « та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №73144766.

Всі договори укладено в електронній формі шляхом підписання такого електронним підписом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі №761/35556/14 зроблено висновок, що «невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним».

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що вказані договори було укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інфомаційно-комкнкаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товарства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби , відповідно до кредитиних договорів, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.

Факт отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 від кредиторів, зоркрема про успішне перерахування 02.02.2025 грошових коштів на картку відповідача № НОМЕР_1 в розмірі 7000,00 грн. свідчить платіжне доручення №40683615 (а.с.22).

Про успішне перерахування 25.02.2025 грошових коштів на картку відповідача № НОМЕР_1 в розмірі 10 000,00 грн. свідчить платіжне доручення 100775986 (а.с.50).

Про успішне перерахування 13.02.2025 грошових коштів на картку відповідача № НОМЕР_1 в розмірі 5 000,00 грн. свідчить платіжне доручення 147898237 (а.с.73).

Про успішне перерахування 14.02.2025 грошових коштів на картку відповідача № НОМЕР_1 в розмірі 21 000,00 грн. свідчить довідка ТзОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 01.12.2025 (а.с.94).

Аргументи представника відповідача про те, що товариством не надано первинних документів, суд вважає безпідставними, оскільки останнє не є банківською установою, а тому позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів і формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками.

В той же час, як встановлено у даній справі, платіжна картка № НОМЕР_2 на яку було здійснено зарахування кредитних коштів, а саме 25.02.2025 в сумі – 10000,00 грн; 13.02.2025 в сумі- 5000,00 грн; 14.02.2025 в сумі - 21000,00 грн; 02.02.2025 в сумі – 7000,00 грн. відкрита на ім`я ОСОБА_1 в АТ «УніверсалБанк», проте відповідачем не надано виписки за цією карткою на підтвердження обставин, та спростування позовних вимог, як і доказів неналежності такої картки останньому.

Щодо стягнення заборгованості, суд вказує наступне.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Тобто, позичальник 1 - отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та 2 - отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти.

Натомість, у позичальника виникає зобов`язання 1 - повернути грошові кошти у встановлений строк та 2 - сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Поняття «користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10 квітня 2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини 2 статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини 2 статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Як вже встановлено у відповідності до умов Кредитних договорів передбачені умови та строки нарахування відсотків. Підписавши дані договори сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення Кредитних договорів, на таких умовах шляхом підписання Кредитних договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов Кредитного договору та додатків до нього.

Відповідачем при підписанні Кредитних договорів не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов Кредитного договору, в тому числі і порядку нарахування відсотків, що свідчить про факт погодження Відповідача із всіма умовами Кредитних договорів, враховуючи і нарахування відсотків.

Також слід зазначити, що у Кредитних договорів, підписаному Відповідачем, прямо зазначено, що Відповідач підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті Первісного кредитора, а також отримав від Первісного кредитора до укладення Кредитного договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Жодних заперечень щодо змісту та/чи умов Правил надання кредиту Відповідачем при укладенні Кредитного договору висловлено не було. Ніяких застережень або зауважень з боку Відповідача, щодо неповного розуміння змісту Кредитного договору або незгоди з умовами Кредитного договору та/або додаткових угод (при їх наявності) під час їх підписання, до суду зі сторони Відповідача не надавалося. Слід зазначити, що у випадку неповного розуміння умов Кредитного договору у Відповідача була можливість відмовитися від підписання Кредитного договору, якою він не скористався.

Отже, підписавши Кредитні договори, Відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. При укладенні Кредитного договору волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів Позичальником. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю, передбачену законодавством інформацію, перед укладанням Кредитного договору.

Також, суд звертає увагу на те, що за весь період перебування права вимоги по Кредитним договорам у ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача. Відтак, Позивач лише просить суд стягнути із Відповідача ту заборгованість за Кредитними договорами, яка була нарахована Первісними кредиторами на дату відступлення права вимоги до позивача.

Відповідачем умови Кредитних договорів не виконувались отже нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов кожного Кредитного договору є правомірним, а Відповідач жодним чином не позбавляється від обов`язку виконання умов Кредитного договору та погашення заборгованості в повному обсязі.

Частиною першою, другою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості.

Визначаючи розмір заборгованості за грошовим зобов`язанням, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.

Крім того, судом встановлено, що 25.06.2025 між ТОВ «ФК Незалежні Фінанси» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненя боргів укладено Договір факторингу №25062025 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК Незалежні Фінансит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників (а.с.26-27).

28.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненя боргів» та ТзОВ МІЛОАН» укладено Договір факторингу №28072025 у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників (а.с.55-57).

27.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненя боргів» та ТзОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір факторингу №27/03/25 у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників (а.с.95-98).

Крім того право вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 за вищевказаними кредитними договорами підтверджується і Реєстрами Боржників, які містяться в матеріалах справи.

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080,1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що ТзОВ « Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами №2274305 від 02.02.2025, №101414018 від 25.02.2025, №9448260 від 13.02.2025, №73144766 від 14.02.2025.

Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення із відповідача суми заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) то слід зазначити наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Крім того, як вбачається з розрахунків заборгованості, відповідачу нараховувалися проценти за понадстрокове користування кредитними коштами за договором №73144766 в сумі 10428 гривень 60 копійок , що є неправомірним.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на наведене, відсутні підстави для нарахування процентів за понадстрокове користування кредитними коштами, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою в розмірі 10428,60 грн за договором №73144766 від 14.02.2025 не підлягають до задоволення.

Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

Вказане свідчить, що судом касаційної інстанції визначено єдиний підхід щодо застосування норм права до правовідносин, які випливають, зокрема й з споживчого кредиту та щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року.

Враховуючи вище викладене у задоволенні позовних вимог щодо стягнення із відповідача заборгованості за неустойкою (штрф, пеня) та стягнення заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою слід відмовити.

За таких підстав позовні вимоги позивача за кредитними договарми № 2274305, №101414018, № 9448260, №73144766 підлягають до часткового задоволеня, а саме за кредитним договором №2274305 на суму - 13681,00 грн; за кредитним договором №101414018 на суму - 22830,26 грн., за кредитним договором №9448260 на суму - 11250.00 грн., за кредитиним договором 73144766 на суму 30163,50 грн.

Позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення на загальну суму 77924,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропм при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тому з урахуванням частковогорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлені позовні вимоги становлять 107 356,36 грн, з яких судом задоволено 77924,76 грн, що становить 72,58 % від загального розміру позовних вимог.

Позивачео задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2197,74 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 2 197,74 грн.

На підставі викладеного та ст.512,514,1077,1078,1080,1084 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 263, 264, 265, 284, 352, 354 ЦПК України, , суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариста з обмежено відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість :

-за договором про споживчий кредит № 2274305 від 02.02.2025 в сумі - 13681 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесять одну) гривню 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6821,00 грн, заборгованості по комісії за обслуговування кредиту – 6860,00 грн.

-за договором про споживчий кредит № 101414018 від 25.02.2025 в сумі – 22830 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять) гривень 26 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9800.00 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 6730,26 грн., заборгованість по комісії за обслуговування кредиту в розмірі 6300,00 грн.

-за договором про споживчий кредит № 9448260 від 13.02.2025 в сумі - 11250 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4950,00 грн, заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в розмірі – 6300,00 грн.

-за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73144766 від 14.02.2025 в сумі 30163 (тридцять тисяч сто шістдесят три) гривні 50 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20055,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі – 6961,50 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі – 3150,00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитиних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 становить 77924 ( сімдесят сім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривень 76 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2197,74 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», адреса м.Київ, 01032 вул. Симона петлюри, буд.30 код ЄДРПОУ:35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк».

Представник позивача: Король Владислав Анатолійович, Довіренсіт від 06.10.2025.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Представник відповідача: Трофимова Ганна Миколаївна, адреса АДРЕСА_2 , ордер серії АР №1225561 від 01.04.2026.

Суддя Сірик І.С.