Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №646/6210/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/6210/26

Провадження № 3/646/1257/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Демченко Ірини Миколаївни, за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу, що надійшла від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 673446 від 23.05.2026, ОСОБА_1 23 травня 2026 року о 12 год 39 хв по проспекту Героїв Харкова, 26, у місті Харкові керував транспортним засобом електровелосипедом марки Shimano з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна білість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, пояснив суду, що дійсно 23 травня 2026 року приблизно о 12 год 35 хв він їхав на велосипеді, який обладнаний педалями, перемикачем швидкості, системою допомоги педалювання «асистент» та заднім мотор колесом потужністю 750 Вт по проспекту Героїв Харкова. Почувши звуковий сигнал патрульної поліції, зупинився та дочекався поки підійдуть поліцейські. Під час спілкування співробітники патрульної поліції без будь-яких причин запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога, на що він повідомив, що знаходиться під постійним медичним наглядом та проходить лікування в Обласному центрі онкології, у зв`язку з чим вживає протипухлинні гормональні засоби, які не відносяться до групи наркотичних препаратів. Зазначає, що він не відмовлявся від проходження відповідного огляду, але прохав не залишати велосипед на місці події та забезпечити його схоронність. Поліцейські його прохання проігнорували та безпідставно склали на нього протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне судове рішення.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що 23.05.2026 о 13 год 11 хв за адресою: місто Харків, проспект Героїв Харкова, 26, командиром взводу 2 взводу 3 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Пономар Д.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673446 відносно ОСОБА_1 який керував електровелосипедом, за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до диспозиції частини першої статті 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень п.1.10 ПДР України транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Належить врахувати, що в диспозиції статті 130 КУпАП зазначено, що відповідальність настає у особи, яка керує саме транспортним засобом.

Будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів.

У постанові Верховного Суду по справі № 127/5920/22 від 15.03.2023 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електросамоката, характеристика електросамоката, як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Враховуючи наведене, а також оцінюючи положення п. 1.10 ПДР України, поза розумним сумнівом, вбачається, що електровелосипед є пристроєм саме для перевезення людей, тобто відноситься до категорії транспортний засіб.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував електровелосипедом, який є транспортним засобом, отже він є суб`єктом правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучені такі докази на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення: протокол про адміністративне правопорушення, довідка про відсутність посвідчення водія у ОСОБА_1 , направлення на огляд водія транспортного засобу, рапорт поліцейського та два диски з відеозаписами від 23 травня 2026 року.

При відтворенні судом відеозапису з нагрудних камер поліцейського встановлено, що 23 травня 2026 року о 12 год 39 хв за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 26, співробітники поліції зупинили велосипед, за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Надалі, поліцейський, не вчиняючи жодних дій, направлених на встановлення будь-яких ознак наркотичного сп`яніння, які зазначені у протоколі, запропонував останньому пройти відповідний огляд у медичному закладі. На вказану вимогу поліцейського ОСОБА_1 фактично погоджувався пройти огляд у медичному закладі, але просив забезпечити схоронність його велосипеду, проте поліцейські його прохання та пояснення проігнорували.

З переглянутого судом відеозапису встановлено, що поведінка водія ОСОБА_1 є адекватною та відповідає обстановці, хода та мова без порушень, шкіра обличчя природного кольору, він надає чіткі відповіді на запитання поліцейських, розуміючи сутність події та виконує усі вимоги працівників поліції, не проявляючи агресію. В ході спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 повідомив, що проходить лікування у зв`язку з онкологічним захворюванням, у зв`язку з чим запропонував пройти огляд саме у тому медичному закладі, де він отримує медичну допомогу.

Згідно з приписами частини 1 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для такого огляду і його проведення здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 4 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними.

Якщо проведення такого огляду вимагалося працівником поліції без видимих на те причин, тобто при відсутності ознак сп`яніння, відмова від проходження медичного огляду правових наслідків не породжує.

Отже пояснення, надані ОСОБА_1 про те, що поліцейські не вчиняли жодних дій, щодо виявлення у нього можливих ознак наркотичного сп`яніння, повністю узгоджуються з наявним в матеріалах справи відеозаписом, у зв`язку із чим суд приходить до висновку, що працівниками поліції не було дотримано вимог п.п.2,4 розділу І та п.12 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року №1452/735 та вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі Порядок).

Факт проходження лікування у КНП «Обласний центр онкології» та проведення лікування за допомогою хіміо-, гормоно-імунотерапевтичними препаратами підтверджено належними доказами.

Суд вважає, що недопустимою є ситуація, коли працівником поліції висувається вимога про проходження водієм огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога в закладі охорони здоров`я, без належних правових підстав для цього.

За відсутності у водія ОСОБА_1 будь-яких видимих ознак наркотичного сп`яніння, у поліцейських не було підстав вважати, що особа перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Неповідомлення поліцейським водієві конкретних ознак сп`яніння унеможливило розуміння ним підстав проведення огляду, чим суттєво порушено його право на захист.

За таких обставин, зафіксовані у протоколі ознаки наркотичного сп`яніння та направленні водія на огляд, а саме: неприродна білість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук не є об`єктивно встановленими ознаками, оскільки спростовуються відомостями відеозапису, а тому суд дійшов висновку, що такі відомості протоколу не відповідають дійсності, є суб`єктивними та до них необхідно ставитись критично.

Згідно пункту 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Вимогами пункту 12 Розділу І вищевказаної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу вказаних норм Закону та Інструкції, вбачається, що співробітником поліції має бути додержано порядок проведення огляду на предмет наркотичного сп`яніння.

Однак, як вбачається із відеозапису з місця події, ОСОБА_1 з моменту висунення йому вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, погоджувався пройти медичний огляд, на що декілька разів звернув увагу поліцейських, останній не хотів залишати належний йому велосипед на вулиці без належного нагляду. Однак поліцейські на таку згоду не відреагували, замість направлення та доставки водія до медичного закладу для проходження огляду, склали протокол за відмову у проходженні такого огляду, що суперечить процедурі направлення та проходження медичного огляду.

Будь-яких активних та/чи пасивних дій водія щодо ухилення від огляду на стан наркотичного сп`яніння матеріали справи не містить, у зв`язку із чим суд погоджується з доводами ОСОБА_1 в цій частині та вважає, що в даному випадку ним не було порушено вимог п. 2.5 ПДР України.

Суд зазначає, що в даному випадку поліцейський, отримавши згоду водія на проведення огляду в медичному закладі, мав виконувати п. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, згідно з яким з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Таким чином, співробітниками поліції було порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 на предмет наркотичного сп`яніння.

Таким чином, з огляду на вищезазначені обставини та враховуючи той факт, що поліцейськими не було належним чином визначено ознак наркотичного сп`яніння та не дотримано Порядку направлення водія транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння, cуд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення. При цьому будь-яких доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_1 , до суду надано не було.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки дослідженими доказами не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд приймає рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ :

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя І.М.Демченко