Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №632/1113/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/1113/26

провадження №3/632/304/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Журавель О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області (Харківський рибоохоронний патруль), про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства за таких обставин.

Так, 17 травня 2026 року о 07 год. 00 хв. ОСОБА_1 здійснював любительське рибальства під час дії нерестової заборони сіткою із гумового човна зеленого кольору “Sport-Boot” на рибно-господарському водному об`єкті біля села Олексіївка Лозівського району Харківської області. При цьому, ОСОБА_1 здійснив вилов риби забороненим для любительського рибальства знаряддям лову – сіткою з льоси – 1 шт., та вловив рибу: товстолоб – 1 екз 2,5 кг. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.п. 1 п. 1 Розділу 4 Правил любительського рибальства, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2022 р. за № 1412/38748 (надалі - Правила), вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій заявив суду про визнання вини та щире каяття.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальності.

Згідно положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700 затверджено Правила любительського рибальства (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 за № 1412/).

Згідно з п.п. 1, 2 Розділу 4 Правил любительського рибальства, 1. Ці Правила визначають умови здійснення любительського рибальства (спортивного рибальства та підводного полювання), застосування знарядь лову і способів добування (вилову), обсяги добування (вилову) за вагою та поштучно, заборонені місця і строки (періоди) заборон на добування (вилов) водних біоресурсів, мінімально дозволені для добування (вилову) розміри та види водних біоресурсів, умови проведення спортивних заходів та/або змагань з видів спорту, якими відповідно до правил спортивних змагань передбачено здійснювати добування (вилов) водних біоресурсів (далі - офіційні спортивні заходи) та умови використання суден рибалками-любителями.

Ці Правила поширюються на рибогосподарські водні об`єкти (їх частини), водні об`єкти (їх частини) в межах природно-заповідного фонду, де любительське рибальство не суперечить режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду, орендовані рибогосподарські водні об`єкти (їх частини) та рибницькі господарства (крім випадків встановлених водокористувачем інших умов загального водокористування, погоджених відповідно до законодавства), за винятком рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) на яких добування (вилов) заборонено, та які мають обмеження щодо їх загального використання визначеного законодавством.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 Розділу 4 (заборонені знаряддя лову) Правил любительського рибальства, забороняється добування (вилов) знаряддями лову, сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Частиною 2 Розділу ІІІ Правил передбачені обов`язки рибалок, зокрема, дотримуватися вимог цих Правил, та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; під час здійснення любительського рибальства мати при собі засоби для вимірювання маси та розміру водних біоресурсів для забезпечення самостійного контролю за масою та розміром добутих (виловлених) водних біоресурсів; та інші.

Згідно із статтею 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Риба та інші водні живі ресурси (водні біоресурси) це сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних живих ресурсів належать: прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, у тому числі молюски, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, головоногі, водорості та інші водні рослини. (Закон України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них" від 06.02.2003 N 486-IV).

Відповідно до Правил любительського рибальства, затверджених наказом Мінагрополітики від 19.09.2022 № 700, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 за № 1412/38748, визначені строки заборони добування (вилову) водних біоресурсів на період нересту, зокрема: у всіх водосховищах з 01 квітня до 10 червня (включно).

30 березня 2026 року на офіційному сайті Харківського рибоохоронного

патруля, що є у вільному доступі, за посиланням https://khr.darg.gov.ua/_uvaga_nerestova_zaborona_0_0_0_2496_1.html, була розміщена інформація щодо нерестової заборони.

Обставини вчинення правопорушення підтверджуються дослідженими судом доказами:

- сукупністю даних протоколу про адміністративне правопорушення ХА № 000514 від 17 травня 2026 року, із відомостями якого ОСОБА_1 було ознайомлено, про що останній поставив підпис;

- описом-оцінкою знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, згідно якого виявлено знаряддя лову – сітку з льоси та водні біоресурси – товстолоб – 1 екз 2,5 кг.;

- приймальним актом від 17 травня 2026 року;

- квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 021 від 17 травня 2026 року;

- розрахунком матеріальної шкоди на суму 3638 грн. 00 коп.;

- актом приймання-передачі від 17 травня 2026 року.

Суд доходить висновку, що безпосередньо досліджені докази є належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною четвертою статті 85 КУпАП передбачено відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 допустив грубе порушення правил рибальства, здійснивши вилов водних біоресурсів (риби) – сіткою.

При вирішенні питання про визначення виду та міри стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, щире каяття.

Разом із цим ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачає, окрім штрафу, конфіскацію знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об`єктів тваринного світу (водних живих ресурсів).

Матеріали, додані до протоколу, не містять інформації про право приватної власності на вилучене майно, а саме, гумовий човен зеленого кольору “Sport-Boot”.

З огляду на викладене вище, доходжу висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу із конфіскацією знарядь вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника ОСОБА_1 - сітки з льоси та добутих об`єктів водних живих ресурсів вагою 2,5 кг.

Окрім цього у протоколі зазначено, що правопорушенням завдана матеріальна шкода на суму 3638 гривень, яку Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області, просить стягнути ОСОБА_1 та перерахувати до Державного бюджету Біляївської ОТГ.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди.

Згідно із ч. 3 ст. 40 КУпАП в інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 ст. 167 ЦК України передбачено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За змістом ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон) визначено, що, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у т.ч. про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів.

За правилами ст. 68 Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Аналіз наведених приписів чинного законодавства дає підстави для висновку, що питання про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правила рибальства, не може бути вирішено одночасно із притягненням винної особи до адміністративної відповідальності, оскільки вирішується в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, як вбачається із матеріалів справи, правопорушенням було завдано шкоду саме Державі в особі Біляївської ОТГ Лозівського району Харківської області, а не громадянинові, підприємству, установі або організації, то збитки за даною постановою стягненню не підлягають; питання про стягнення з порушника заподіяної ним шкоди рибним ресурсам держави, відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 КУпАП, може бути вирішено судом в порядку цивільного судочинства під час якого правопорушнику буде надано право подати заперечення щодо розміру завданих збитків та можливість скористатись іншими процесуальними правами відповідача у цивільному процесі, передбаченими статтями 27, 31 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 40, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень, із конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення – сітки з льоси та добутих об`єктів водних живих ресурсів вагою 2,5 кг.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Роз`яснити Управлінню Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області, що питання про відшкодування майнової шкоди може бути вирішено в порядку цивільного судочинства шляхом подання до суду позовної заяви.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.

Постанова дійсна для пред`явлення до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя:О. О. Журавель