Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №642/4384/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

08 липня 2026 року

Справа № 642/4384/26

Провадження № 3/642/943/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції Департамент патрульної поліції в Харківській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Холодногірського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали із Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП.

Постановою Холодногірського районного суду м. Харкова від 07.07.2026 об`єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №642/4387/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та №642/4384/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

29 травня 2026 року о 20год. 35хв. в м. Харків, по вул. Золочівська, буд. 27, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом CHEVROLET CRUZE д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А водій ОСОБА_1 відмовився під відеофіксацію. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року.

Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №679013 від 29.05.2026.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 29 травня 2026 року о 20 год. 35 хв. в м. Харків, по вул. Золочівська, буд. 27, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом CHEVROLET CRUZE д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Дане правопорушення вчинене повторно на протязі року

Діями ОСОБА_1 порушено п. 2.1.А Правил дорожнього руху України, тобто правопорушення, вчинене повторно протягом року, за яке передбачена відповідальність згідно зі ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідно до протоколу Серії ЕПР 1 №679041 від 29 травня 2026 року.

ОСОБА_1 у судове засідання з`явився, з протоколами не погодився, свою вину не визнав. Пояснив, що 29.05.2026 його автомобіль був припаркований біля гаражу, який знаходиться навпроти багатоквартирного будинку, де той проживає. 29.05.2026 о 20.35 год. він вийшов до авто аби забрати мандарини, які він купував раніше та забув забрати з машини. В цей час під`їхало службове авто працівників поліції, які підійшли до нього і повідомили, що він керував транспортним засобом у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, на що він неодноразово повідомляв що транспортним засобом не керував. Ніяк на вказані повідомлення не відреагувавши, працівники поліції повідомили йому про наявні ознаки наркотичного сп`яніння та необхідність пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та оглянувши відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейського, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17грудня 2008 року за №1103 (далі Порядок).

Відповідно до п.п.2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

При цьому, ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735).

За такого наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння.

Як ст.266 КУпАП, так і Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачають проведення огляду на стан сп`яніння як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і лікарем у визначеному закладі охорони здоров`я.

Проте, Інструкція, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп`яніння.

Так, згідно пункту12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п.3 Розділу І Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп`яніння.

А відповідно до положень п.7 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп`яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов`язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп`яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є не лише наявність достатності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння чи в нього маються ознаки такого стану, а й та обставина, що він у такому стані керував транспортним засобом.

Тому для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, передбаченої ч. 1 ст. 130 КпАП України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності наступних обставин:

- керування особою транспортним засобом у конкретних час і місці;

- вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння;

- наявність категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан такого сп`яніння.

Із протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що 29 травня 2026 року о 20 год. 35 хв. в м. Харків, по вул. Золочівська, буд. 27, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом CHEVROLET CRUZE д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А водій ОСОБА_1 відмовився під відеофіксацію. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року.

Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №679013 від 29.05.2026.

Крім того, 29 травня 2026 року о 20 год. 35 хв. в м. Харків, по вул. Золочівська, буд. 27, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом CHEVROLET CRUZE д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Дане правопорушення вчинене повторно на протязі року. Діями ОСОБА_1 порушено п. 2.1.А Правил дорожнього руху України, тобто правопорушення, вчинене повторно протягом року, за яке передбачена відповідальність згідно зі ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідно до протоколу Серії ЕПР 1 №679041 від 29 травня 2026 року.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі, в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 01 грудня 2015 року за №1496/27941 визначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП суду було надано -протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №679041 від 29 травня 2026 року, ЕПР 1 №679013 від 29.05.2026,

- постанову Холодногірського районного суду міста Харкова від 27.11.2025 справа №642/6675/25 за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік;

- постанова від 19.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серії ЕНА № 5967953 за порушення вимог пункту 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, з накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення алкогольного сп`яніння,

-рапорт, в якому зазначено, що 29.05.2026 під час патрулювання за адресою м.Харків, вул. Золочівська, 28 було виявлено CHEVROLET CRUZE д.н.з. НОМЕР_2 , який було зупинено за адресою м. Харків, вул.Самодільна,8. Було встановлено особу водія – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А, на що водій відмовився. Щодо водія було складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Також під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом CHEVROLET CRUZE д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Дане правопорушення вчинене повторно на протязі року. Щодо водія було складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Після складання протоколів водія було відсторонено від керування ТЗ. Авто залишено на місці зупинки без порушення ПДР;

-диск відеозапису з місця події.

Однак, як вже зазначалось вище, відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідним є підтвердження факту перебування автомобіля в русі з одночасним перебуванням за його кермом саме особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами вчинено повторно протягом року передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При цьому, для встановлення наявності в діяннях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення підлягає доказуванню не лише факт відсутності права на керування транспортним засобом, а й факт керування особою транспортним засобом.

Під час дослідження відеозапису з нагрудних камер поліцейських, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 29.05.2026 у визначений в протоколі час та місці, не встановлено. Об`єктивних даних про те, що транспортний засіб перебував у русі чи ОСОБА_1 намагався запустити двигун чи керувати автомобілем, на відеозаписі немає.

Разом з цим, відповідно до чинного законодавства, під керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежного від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Тобто, одним з основних елементів є керування особою транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Таким чином, з досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: матеріалів справи та відеозаписом з нагрудних камер поліцейських не можливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та зупинення його працівниками поліції під час керування ним вищевказаним автомобілем, у зв`язку з чим, він не є суб`єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Так, в судовому засіданні був відтворений і досліджений долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення диск з відеозаписами з відеореєстратору службового авто працівників поліції, на якому містяться 3 відеофайли (679013, 29.05.2026 з 20:34:49 по 20:35:06; 679013 2, 29.05.2026 з 20:35:06 по 20:36:06; 679013 3, 29.05.2026 з 20:36:06 по 20:36:59).

Однак, на відео неможливо ідентифікувати автомобіль CHEVROLET CRUZE д.н.з. НОМЕР_2 . Ні марки, ні номерні знаки транспортних засобів зафіксованих на вказаних відеозаписах не видно.

Також було досліджено диск з відеозаписами з нагрудної бодікамери поліцейського №472536, 472521.

З наявних записів вбачається, що факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 не зафіксовано. Відсутній запис, з якого б вбачалось, що автомобіль рухався, а поліцейські слідували за ним.

Натомість, вбачається що екіпаж патрульної поліції під`їхав до автомобіля, який стояв біля гаражу навпроти багатоповерхівки (відеозапис з відеореєстратору службового авто працівників поліції679013 3, 29.05.2026 з 20:36:06 по 20:36:59; відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського №47253, 20:36:18 -20:36:24).

З відеозапису видно, що рух транспортного засобу поліцейські не спостерігали, і відповідно його не зупиняли, під`їхали до зупиненого автомобіля.

Факт керування автомобілем не зафіксований і не підтверджений належними та допустимими доказами, доказів руху автомобіля, саме перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля із вимкненим двигуном, не вказує на те, що він керував автомобілем.

Крім того, як вбачається з відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського №472536, 29.05.2026, ОСОБА_1 неодноразово зазначав, що він за кермом не був (20:38:27, 20:38:32), на що працівником поліції повідомлено, що у нього вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння (20:38:53).

Після вказано, ОСОБА_1 зазначає, що на даний час він не керував транспортним засобом, і взагалі вже рік не сідає за кермо (20:39:15, 20:39:18, 20:39:46, 20:39:55). На що працівником поліції повідомлено про наявність ознак наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд в медичному закладі.

Обов`язок особи пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що передбачений п. 2.5 ПДР України, виникає виключно у випадку, якщо така особа є водієм.

На відео не вбачається факту руху авто, свідки у справі не залучались.

За таких обставин, вважаю, що факт керування авто ОСОБА_1 є припущенням і такий висновок не підтверджений доказами за результатами судового розгляду.

Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, є слушними.

ОСОБА_1 надав як патрульним поліцейським так і суду послідовні покази, наголошував, що не розумів чому він має проходити огляд, про що постійно повідомляв поліцейських.

За суттю ст. 130 КУпАП, сама по собі відмова від проходження водієм медичного огляду без підтвердження тієї обставини, що попередньо водій керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, не тягне за собою адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Отже, на думку суду в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Оглянуті в судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського, не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки не підтверджено факт керування транспортним засобом.

Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягується до відповідальності є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Зазначене узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, відповідно до якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), пункт 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з правовою позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно з частиною другою статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Відповідно до вимог п. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП виноситься постанова про закриття справи.

У суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч.5 ст. 126 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суддя оцінює критично з наведених вище обставин.

Також, за недоведеністю обов`язкової ознаки об`єктивної сторони - керування транспортним засобом, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КпАП України у відповідності до вимог п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на те, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст.126, 130, 245, 247 ч. 1 п.1, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її оголошення.

Суддя А.М. Гримайло