Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №611/643/26 — Барвінківський районний суд Харківської області

Справа № 611/643/26

Провадження № 2-а/611/4/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Коптєва Ю.А.,

при секретарі Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № R202335 від 20.11.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказана постанова винесена з грубим порушенням вимог законодавства України. Будучи військовозобов`язаною особою, 14 .11.2025 йому було вручено повістку про явку на 15.11.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В той же день він з`явився до зазначеного відділу та повідомив, що за станом здоров`я та у зв`язку з необхідністю стаціонарного лікування, він не має можливості з`явитися до відділу в зазначений в повістці час. З 15.11.2025 по 26.11.2025 він перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КНП «Барвінківська центральна районна лікаря», що підтверджується епікризом № 2430/1185. Проте, 20.11.2025 стосовно нього у його відсутність було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, чим порушено його право на захист. Копію постанови № R202335 про накладення адміністративного стягнення від 20.11.2025 він отримав від представників Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі ХМРУ МЮУ.

Ухвалою від 07.04.2026 відкрито провадження у справі та поновлено строк на оскарження вказаної постанови, надано відповідачу строк на подання відзиву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача не визнаються повністю з наступних причин. Відповідно до вимог частини 1 статті 27 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли гранічного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських)територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань. Відповідно до висновку військово-лікарської комісії від 15.01.2026 ОСОБА_1 визнаний придатним до служби у військових частинах ТЦК та СП, ААНЗ, НЦ. Відповідно до вимог пункту 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (зі змінами), виклик громадян до районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. Абзацом першим пункту 30 Порядку визначено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних; порядок оформлення та вручення (надсилання) таких повісток визначений в пунктах 301 - 303, 34, 41 Порядку. ОСОБА_1 у зазначений термін не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив про причини неявки. Чим порушив вимоги п.п. 2 . 1 Правил військового обліку призовників. При перевірці було встановлено факт порушення ОСОБА_1 вимог абз. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи вищесказане, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову № R202335 від 20.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.

Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві просив суд розглядати справу за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, 14 .11.2025 йому було вручено повістку про явку на 15.11.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте, за станом здоров`я та у зв`язку з необхідністю стаціонарного лікування, він з`явився до відділу 14.11.2025, про що було зафіксовано у журналі відвідувачів відділу та повідомив про те, що немає можливості з`явитися на вказану та час у зв`язку з проходженням лікування. З 15.11.2025 по 26.11.2025 він перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КНП «Барвінківська центральна районна лікаря». Після завершення лікування йому було вручено направлення № 92 від 23.12.2025 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Вказане обстеження він пройшов, в результаті чого отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тому вважає, що ним не порушено законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку. Проте, 20.11.2025 без його присутності начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 виніс постанову відносно, якою визнав його винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Хоча в день складання постанови перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується епікризом (а.с. 19).

Виходячи з вищевказаного, позивач вважає, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 є незвконної та необгрунтованою.

Відповідач, ухвалюючи спірну постанову, всупереч імперативних вимог статей 7, 9, 247, 251, 252 тощо КУпАП, не дослідив обставини справи, не встановив наявність складу адміністративного правопорушення, не зібрав доказів на підтвердження власної позиції щодо інкримінованого позивачу правопорушення та не надав оцінку доводам позивача, якого позбавив права на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Частиною 1 ст. 277-1 КУпАП передбачено необхідність повідомлення про розгляд справи, а саме, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

За ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначений ст. 279 КУпАП.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відомості про повідомлення позивача про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Таким чином, позивач не був повідомлений про розгляд 20.11.2025 справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого не був при цьому присутній, він був позбавлений права давати пояснення, подавати докази по суті інкримінованого правопорушення, які навів вище, поважності причин неприбуття за викликом, заявляти клопотання, скористатися правовою допомогою, залучити захисника тощо, взагалі права доводити свою невинуватість.

Постанова про накладення адміністративного стягнення була винесена без проведення розгляду справи у відповідності до встановленого для того порядку.

Отже, відповідачем не було дотримано порядку притягнення позивача до відповідальності та не забезпечено його прав.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 524/9827/16-а дійшла висновку, що у випадку невжиття поліцейським жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, інспектор порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та порушує порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Недотримання особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, порядку її розгляду, є самостійною підставою для визнання протиправною відповідної постанови та скасування її у судовому порядку.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.05.2020 у справі № 640/16220/16-а, та в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У постанові від 17 липня 2019 року у справі № 655/470/16-а Верховний Суд підкреслив, що стаття 278 КУпАП України вказує на те, що працівник патрульної поліції зобов`язаний дотримуватись вимог статті 283 КУпАП України, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Сама ж постанова про накладення адміністративного стягнення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Для правомірного накладення адміністративного стягнення необхідно мати докази адміністративного правопорушення, підтвердити дотримання процедури та порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності. Лише бажання та внутрішнє переконання відповідача будуть протизаконними.

Отже, відповідачем не дотримано вимоги статті 245 КУпАП щодо, зокрема, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Тому, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме є такою, що ухвалена не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено, нерозсудливо; не пропорційно.

Вказане свідчить, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки оскаржувана постанова є протиправною, то з урахуванням положень п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі ст.ст. 210-1 ч. 3, 247 ч. 1 п.1, 293 КУпАП, керуючись ст.ст.5, 19, 7, 241-246, 250, 251, 255, 286, 297 КАС України,суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 20.11.2025 № R202335 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно ч. 4 ст. 286 КАС України подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 08 липня 2025 року.

Суддя Ю.А. Коптєв