Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №147/1468/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1468/26

Провадження № 2/147/771/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

09 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем 11.09.2019 у Святошинському районному у місті Києві відділі ДРАЦС ГТУЮ у місті Києві, актовий запис №1009. В обгрунтування позову покликається на те, що 11.09.2019 вони з відповідачем одружились. За час спільного проживання у них народились ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем. Протягом останнього часу сім`я фактично припинила своє існування, їх стосунки помітно зіпсувались, відсутнє взаєморозуміння, любов та спільні інтереси, а тому подальше спільне життя з відповідачем неможливе.

Ухвалою судді від 17 червня 2026 року прийнято позовну заяву та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, одночасно з позовом подано до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 СК України, п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.09.2019 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 11 вересня 2019 року у Святошинському районному у місті Києві відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено актовий запис №1009. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 . (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28.12.2019 (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 14.07.2021 (а.с. 10).

Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч.2 ст. 104, ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

За змістом ч.3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні проживати з відповідачем однією сім`єю. Встановлено, що сторони разом не проживають, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, що свідчить про тривалість і стійкість конфлікту між ними та остаточний розпад сім`ї.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб.

Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Також позивач в заяві зазначає, що бажає залишити прізвище ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, з врахуванням вимог ст. 113 СК України, позивачу після розірвання шлюбу слід залишити прізвище ОСОБА_6 .

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 247, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 вересня 2019 року у Святошинському районному у місті Києві відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1009.

Залишити позивачу ОСОБА_1 шлюбне прізвище ОСОБА_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 07 липня 2026 року.

Суддя А.М. Мудрак