Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №144/868/26 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/868/26

Провадження № 2-а/144/11/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Германа О.С.,

з участю секретаря судового засідання Власюк Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження, в залі суду в с-щі Теплик справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1416 від 10 червня 2026 року, складеної тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказану постанову позивач вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне:

1. Згідно зі ст. 22 КУпАП, неявка позивача за викликом не була зумовлена наміром ухилитися від військового обліку чи мобілізації. Це була технічна помилка в датах, яку я самостійно усунув, прибувши до ТЦК,

2. Позивач є учасником бойових дій, посвідчення НОМЕР_1 , що підтверджує його попередній внесок у захист держави. Також він є офіційним опікуном ОСОБА_3 , за яким здійснюю догляд протягом останніх 9 років.

3. Позивач регулярно після звільнення зі ЗС України подає до ТЦК документи для продовження відстрочки, що свідчить про виконання мною обов`язків громадянина.

4. Штраф у розмірі 17 000 грн, що перевищує доходи позивача від соціальної допомоги, є надмірним тягарем та порушує принцип справедливості.

В зв`язку із зазначеними обставинами позивач просить позов задоволити, скасувати постанову № 116 від 10.06.2026, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 , про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій.

01.07.2026 представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 – ОСОБА_2 подав до суду відзив в якому зазначив, позовна заява є безпідставною, позовні вимоги не підлягають задоволенню за таких підстав:

(1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

(2) Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до абз. З ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1,ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст.17 ЗУ «Про оборону України», а саме згідно розписки про отримання повістки 21.01.2026 отримав повістку №0011 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09:00 год. 05.05.2026 року для визначення призначення на особливий період.

(3) 05.05.2026 громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано актом фіксування неприбуття по повістці за вх. №3152 від 05.05.2026 р. крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу за вх.№3337 від 08.05.2026 та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-у добу за вх.№3403 від 12.05.2026.

(4) 05.06.2026 року громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де відповідальний виконавець групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 - страшим солдатом ОСОБА_4 уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1048 від 25.12.2025, керуючись статтями 235, 254, 256 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якого: громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України»», а саме згідно розписки про отримання повістки 21.01.2026 отримав повістку №0011 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09:00 год. 05.05.2026 для визначення призначення на особливий період, визначених у статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття по повістці за вх. №3152 від 05.05.2026 крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу за вх.№3337 від 08.05.2026 та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-у добу за вх.№3403 від 12.05.2026, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП.

Громадянину ОСОБА_1 було роз`яснено положення ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі).

Повідомлено під особистий підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 10.06.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу власноручно зазначено: «За повісткою 05.05.2026 року не прибув так як переплутав місяці. Замість 05.05.2025 прибув 05.06.2026».

Громадянин ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього, без його участі.

Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 05.06.2026, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу.

До протоколу додано: рапорт старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 капітана ОСОБА_5 , розписка про отримання повістки №0011 від 21.01.2026 року, акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за вх.№3152 від 05.05.2026 року, акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом за 3-тю добу за вх.№3337 від 08.05.2026, акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-тю добу за вх.№3403 від 12.05.2026.

(5 ) 10.06.2026 на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, будучи належним чином повідомлений про час і дату розгляд, ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП.

Згідно статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцяти денний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

ОСОБА_1 був повідомленим про дату й час розгляду справи, заявив клопотання про розгляд справи без його участі та 10.06.2026 на 10 год. 00 хв. не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для розгляду справи про адміністративне правопорушення, тому розгляд справи відбувся без участі громадянина ОСОБА_1 відповідно до статей 276-280 КУпАП.

Як встановлено з матеріалів справи про адміністративне правопорушення розпочатої протоколом за вх.№3977 від 05.06.2026, громадянин ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визнання призначення на особливий період, а саме: на 09:00 год. 05.05.2026 згідно розписки №0011 від 21.01.2026, що підтверджується актами фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за вх.№3152 від 05.05.2026 актом за вх.№3337 від 08.05.2026 та актом №3403 від 12.05.2026 .

Згідно наданих пояснень, ОСОБА_1 , не прибув у зв`язку з тим, що сплутав місяці, замість 05.05.2026 прибув 05.06.2026.

Проте, з матеріалів справи встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок в частині у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 або в будь-який інший спосіб.

Також, у поданому представником відповідача відзиві на позовну заяву зазначено, що враховуючи вищевикладене, відповідачем з дотриманням вимог КУпАП було правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення останнім правил про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: вимог ч. ч. І, 3 .ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимог абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з неприбуттям за викликом військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на дату й час, вказані у отриманій ним повістці №0011.

На підставі викладеного у відзиві, представник відповідача просить суд позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП- залишити без задоволення.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 – Тимощук М.І. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить позовну заяву залишити без задоволення.

Суд, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на таку, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши позицію сторін, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови № 116 від 10 червня 2026 року, складеної тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , накладенно адміністративне стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. (а. с. 2-5).

Відповідно посвідчення серія НОМЕР_1 позивач є учасником бойових дій (а. с. 6).

Відповідно до Акту № 60про встановлення факту здійснення особою порстійного догляду, позивач є офіційним опікуном ОСОБА_3 (а. с. 9).

Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 82 від 05.06.2026 року – хворий ОСОБА_3 , 1980 року народження, інвалід І групи, внаслідок психічного розладу, проживає з ОСОБА_1 і потребує постійного стороннього догляду (а. с. 10-11).

Відповідно до довідки, виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Вінницькій області та отримує щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу з 01.06.2026 по 30.11.2026.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 03.07.2024, тобто станом на дату винесення оскаржуваної постанови).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

У відповідності до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приписами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відзиві відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано актом фіксування неприбуття по повістці за вх. №3152 від 05.05.2026 крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу за вх.№3337 від 08.05.2026 та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-у добу за вх.№3403 від 12.05.2026. В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу власноручно зазначено: «За повісткою 05.05.2026 не прибув так як переплутав місяці. Замість 05.05.2025 року прибув 05.06.2026».

Відтак, військовозобов`язаний. ОСОБА_1 маючи встановлений обов`язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення призначення в особливий період, усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, передбачаючи її шкідливі наслідки та свідомо допускаючи настання цих наслідків в умовах воєнного стану та проведення загальної мобілізації, свідомо проігнорував вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст.17 Закону України «Про оборону України» не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив правопорушення передбачене ст.210-1 КУпАП.

Дана позиція викладена в Сьомому апеляційному адміністративному суді №131/1202/24 від 17 березня 2025 року, наявність поважної причини неприбуття за викликом не звільняє військовозобов`язаного від обов`язку встановленого Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у триденний

строк повідомити про причини не прибуття та прибути за викликом до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки після закінчення обставин які унеможливили його прибуття на місце та у строк вказані в раніше врученій повістці.

Позивач після звільнення із Збройних Сил України подав до ТЦК та СП документи для продовження відстрочки, що свідчить про виконання обоє язків громадянина.

Відстрочка від призову під час мобілізації — це не безумовне право, а право, що реалізується за наявності підстав і підтвердження цих підстав належними документами, які повинні бути надані у встановленому порядку.

Варто зазначити, що наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не звільняє військовозобов`язаного від обов`язку прибувати за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Бронювання військовозобов`язаного не звільняє від обов`язку з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) у строки, зазначені в отриманих ним документах. Таке роз`яснення надав Шостий апеляційний адміністративний суд при розгляді справи №759/24004/23.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП повністю доведена в ході судового розгляду та підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а постанова тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 № 1416 від 10.06.2026 є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі п. 13. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд вважає звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору як учасника бойових дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 77, 241, 243-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - відмовити.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя