Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №130/2807/25 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-о/130/23/2026

130/2807/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту, що має юридичне значення (факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу),

УСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 .

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ ЗАЯВНИКА.

Заявник вказала, що вона проживала однією сім`єю разом з ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та відповідно до сповіщення сім`ї №1739 від 01.04.2024 вважався зниклим безвісти, перебуває в полоні відповідно до повідомлення координаційного штабу.

Наразі у заявника існує потреба у встановленні факту проживання однією сім`єю для реалізації нею права члена сім`ї військовослужбовця, закріплені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Заявник та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.06.2004. Однак рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12.01.2022 їх шлюб було розірвано. Незважаючи на розірвання шлюбу вони продовжували проживати однією сім`єю, вести спільний побут до моменту мобілізації ОСОБА_2 . Факт спільного проживання без реєстрації шлюбу підтверджується відповідними довідками, свідченнями сусідів та фактом переказу коштів ОСОБА_2 на банківську картку племінниці останнього ОСОБА_3 .

Також вони з чоловіком регулярно спілкувались засобами телефонного зв`язку, що підтверджується відповідною роздруківкою дзвінків.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.

22.09.2025 ухвалою судді заява залишена без руху, надано строк на усунення недоліків.

06.10.2025 недоліки, вказані в ухвалі суду усунені, в зв`язку з чим ухвалою судді від 10.10.2025 відкрито провадження у справі, заява призначена до розгляду на 17.12.2025.

17.12.2025, 10.02.2026 та 07.04.2026 у розгляді справи оголошувалася перерва за клопотання заявника, для надання доказів та виклику свідків.

10.06.2026 заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала подану заяву та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи – військової частини НОМЕР_1 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився без повідомлення причин.

У відповідності до ч. 1 ст.223 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність заінтересованої особи.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Відповідно до копії акту – підтвердження факту проживання однією сім`єю, сусіди ОСОБА_1 підтверджували, що після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжували проживати разом в АДРЕСА_1 як одна сім`я (а.с.7).

Згідно копії Договору № 4488 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійним об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання, даний договір укладено між ТОВ «Жмеринський райкомунсервіс» та ОСОБА_2 , надання послуг по водопостачанню в АДРЕСА_1 (а.с.8-11), на підставі договору складено акт (а.с.12).

Як вбачається з рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12.01.2022 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Рішення набуло законної сили 14.02.2022 (а.с.13-14; 140-142).

Сповіщенням № 1739 від 01.04.2024 ОСОБА_1 повідомлено про перебування в полоні її чоловіка ОСОБА_2 (а.с.15; 143).

Відповідно до копії довідки Коростівецького старостинського округу Жмеринської міської територіальної громади від 15.09.2025 №01-06-2025/247, ОСОБА_1 з 19.06.2004 до дня мобілізації 28.02.2022 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 та до 05.12.2022 (а.с.16).

Згідно виписки по банківському рахунку ОСОБА_3 , остання отримувала грошові перекази від ОСОБА_2 за період з 15.12.2022 по 25.03.2022 (а.с.17-28).

Відповідно до копії повідомлення № 4215 про зникнення безвісти від 15.12.2022, ОСОБА_1 повідомлено, що її чоловік ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Водяне Донецької області (а.с.30).

Як вбачається з довідки ТОВ «Жмеринський райкомунсервіс» від 22.12.2022 №44, ОСОБА_2 дійсно заключив договір на послуги водопостачання з ТОВ «Жмеринський райсількосунгосп» за № 4488 від 29.06.2022 (а.с.31).

Відповідно до копії довідки Коростівецького старостинського округу Жмеринської міської територіальної громади від 10.01.2023 №01-6-2023/19, ОСОБА_1 дійсно з 19.06.2004 до дня мобілізації 28.02.2022 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , 1976 року народження в АДРЕСА_1 та до 05.12.2022 знаходилась на його утриманні (а.с.32).

Згідно довідки Коростівецького старостинського округу Жмеринської міської територіальної громади від 03.01.2023 ОСОБА_3 являється племінницею ОСОБА_1 (а.с.33).

Також, заявником до заяви на підтвердження факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 додано перелік вхідних та вихідних з`єднань з абонентського номера, належного їй за період з 06 липня 2022 року по 06 січня 2023 року (а.с.34-108).

Відповідно до листа Жмеринського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області від 21.04.2026 №137-21.11-10, було виявлено актовий запис про шлюб №4, складений 19.06.2004 року виконавчим комітетом Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був розірваний на підставі рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області №130/3239/21 від 12.01.2022 (а.с.157).

Згідно довідки КП «Браїлів – комунсервіс» від 05.05.2026 №71, ОСОБА_2 з 01.04.2026 є споживачем централізованого водопостачання в АДРЕСА_1 (а.с.160).

Відповідно до копії довідки Коростівецького старостинського округу Жмеринської міської територіальної громади від 20.04.2026 №01-6-2026/92, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється племінницею ОСОБА_1 (а.с.161).

На підтвердження оплати вартості комунальних послуг заявником надано копії розрахункової та абонентської книжок (а.с.162-163).

Також в судовому засіданні буди допитані свідки.

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в одному будинку. Також ОСОБА_11 пояснила, що ОСОБА_2 перераховував на її банківську картку грошові кошти, які вона передавала ОСОБА_1 , оскільки остання власної банківської катки не мала.

МОТИВИ СУДУ. НОРМИ ПРАВА, ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц зазначила: "Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю".

Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №712/14547/16-ц, від 12.12.2019 року у справі №490/4949/17, від 18.12.2019 року у справі №761/3325/17-ц, від 24.01.2020 року у справі №490/10757/16-ц, від 09.11.2020 року у справі №757/8786/15-ц та від 03.11.2022 року у справі №361/4744/19.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20.

Натомість заявницею ОСОБА_1 у підтвердження факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу не надано жодних доказів їхнього спільного відпочинку, спільних фото, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, що могло б свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки, як ознака наявності сім`ї, на законодавчому рівні не визначена. Водночас, строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю без наявності інших ознак сім`ї.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц.

Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 просила суд встановити факт проживання її та ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, посилаючись на те, що вони після розірвання шлюбу до періоду мобілізації останнього, тобто з 14.02.2022 по 28.02.2022 продовжили проживати разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вести спільний побут, однак на підтвердження вказаного факту окрім довідок Коростівецького старостинського округу, акту про спільне проживання, виписки по картці/рахунку належній ОСОБА_3 , копій сповіщень про зникнення безвісти та перебування в полоні, копій розрахункових книжок по оплаті комунальних послуг, перелік вхідних та вихідних з`єднань з належного їй абонентського номеру, інших доказів, які беззаперечно підтверджували факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведення ними спільного побуту, заявницею до матеріалів справи надано не було.

Суд також зазначає, що в судовому засіданні допитані свідки вказували на спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Однак, показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, оскільки навіть спільне проживання не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю без наявності інших ознак сім`ї. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц.

За приписами статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно п.60 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2023 року в справі № 291/1352/20, провадження № 61-11047св23, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Аналіз наведених положень закону свідчить, що заявниця повинна довести належними доказами не лише факт спільного проживання із ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу, а й факт ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Під час судового розгляду ОСОБА_2 не доведено та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, тобто наявність сім`ї, зокрема, що заявниця та ОСОБА_2 постійно спільно проживали, мали спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні спільного житла, ремонті, вважали себе чоловіком та дружиною навіть після розірвання шлюбу, зберігали у спільному житлі переважну більшість своїх речей, сприймали це житло як своє основне, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин з ОСОБА_2 .

Так, при даному розгляді справи обставин, які б дали суду змогу стверджувати, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, після розірвання шлюбу не було встановлено. Заявницею не була доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин між чоловіком та жінкою, реалізація ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо за досить короткий проміжок часу після розірвання шлюбу та до моменту мобілізації ОСОБА_2 (з 14.02.2022 по 28.02.2022).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

А тому, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог про встановлення факту спільного проживання заявниці та ОСОБА_2 однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, оскільки надані заявником докази не підтверджують наявності між сторонами сталих сімейних відносин, притаманних сім`ї зважаючи, що після розірвання шлюбу сторони фактично проживали разом лише протягом двох тижнів до мобілізації ОСОБА_2 , що саме по собі не свідчить про ведення спільного побуту, наявність взаємних прав та обов`язків, спільного бюджету та інших ознак проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Керуючись ст.ст. 3-7, 9-10, 13, 19, 76-82, 263-265, 268, 273, 294, 315-319 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Повний текст рішення виготовлено 15.06.2026