Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №197/799/26 — Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №197/799/26

провадження №1-кп/197/35/26

Широківський районний суд Дніпропетровської області

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2026 року

приміщення суду: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700

Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046610000076 від 20.06.2026 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. (с-ще) Широке Широківського (зараз - Криворізького) району Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 року за ч.1 ст.126-1 КК України до покарання у виді 3 років пробаційного нагляду, -

який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України,

встановив:

Згідно із встановленими досудовим розслідуванням обставинами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126-1 КК України до 3 років пробаційного нагляду. Даний вирок набрав законної сили 17.10.2025 року та був направлений для виконання до Криворізького районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області.

05 грудня 2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні Криворізького районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, був належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду. Останньому було роз`яснено, що ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених ст.ст.49-1, 49-3 КВК України, а також попереджений про кримінальну відповідальність відповідно до ст.389 КК України у випадку ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Однак ОСОБА_3 , маючи реальну можливість дотримуватися встановлених законом обмежень та правослухняної поведінки, на шлях виправлення не встав. Діючи з прямим умислом, спрямованим на ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, засуджений свідомо нехтував вимогами, передбаченими ст.49-3 КВК України щодо обов`язку не вчиняти адміністративних правопорушень.

Так ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим із порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, та будучи неодноразово (зокрема 05.12.2025, 12.05.2026, 12.06.2026) попередженим під особистий підпис про кримінальну відповідальність за ст.389 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив протиправні дії, які виразилися у систематичному (тричі і більше) вчиненні адміністративних правопорушень протягом строку відбування покарання, а саме: 1) 05.02.2026 року ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУПАП, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 850,00 грн; 2) 14.04.2026 року ОСОБА_3 повторно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУПАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 1360,00 грн; 3) 10.06.2026 року ОСОБА_3 повторно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.175-1 КУПАП, за що на нього застосовано стягнення у вигляді попередження.

Таким чином ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 року за ч.1 ст.126-1 КК України до покарання у виді 3 років пробаційного нагляду, вчинив три і більше адміністративні правопорушення, що відповідно до ч.3 ст.49-3 КВК України є систематичним невиконанням засудженим обов`язків та вважається ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

У зв`язку з цим ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, що виразилось в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Вказані обставини не заперечуються учасниками даного кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним вище обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду з клопотанням прокурора Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про розгляд у спрощеному провадженні. Крім цього, в матеріалах провадження наявна заява обвинуваченого ОСОБА_3 зі згодою з встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згодою на розгляд судом обвинувального акту в спрощеному провадженні.

Відповідно до частин 2, 3 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно з загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень параграфа 1 Глави 30 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву, в якій зазначив, що йому роз`яснені та зрозумілий зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім цього, в письмовій заяві, яка була оформлена у присутності та за участі захисниці-адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_3 погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, вказавши також, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.

Дослідивши подані прокурором разом з обвинувальним актом матеріали досудового розслідування, суд не вбачає підстав для самообмови обвинуваченим, оскільки його позиція на стадії досудового розслідування не змінювалася, під час досудового розслідування обвинуваченому була призначена захисниця-адвокат, будь - яких зауважень, заперечень, скарг на дії співробітників поліції під час досудового розслідування сторона захисту не подавала.

Крім того судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Широківському районному суду Дніпропетровської області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не має, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, в якій не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд доходить висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в спрощеному порядку без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження.

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, доходить висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.389 КК України як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 за місцем свого проживання характеризується посередньо; на обліку у лікаря-психіатра не перебуває. При цьому, з матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений звертався за медичною допомогою у зв`язку із наркотичною хворобою.

Щире каяття обвинуваченого суд відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України визнає обставиною, що пом`якшує покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч.3 ст.389 КК України.

При цьому, відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Частиною четвертою зазначеної вище норми КК України передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Невідбута ОСОБА_3 частина покарання у виді пробаційного нагляду за вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 року становить 2 роки 4 місяці та 28 днів позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, що одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Запобіжний захід під час досудового розслідування відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання на час набрання даним вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у справі не заявлений, речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадження відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 381- 382, 394 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст.ст.71 ч.1, 72 ч.1 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 року, та призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня приведення даного вироку до виконання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

С у д д я: ОСОБА_1