Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №185/14749/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/14749/25

Провадження № 2/185/741/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 червня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Гоцій А.В., представника позивача адвоката Петровської І.Ю., розглянувши у відкритому, заочному судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів з батька та стягнення аліментів з матері

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з даним позовом у якому просить суд:

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення нею повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно виконавчого листа №181/1016/16-ц, виданого 12.01.2017 Межівським районним судом Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10 000 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 211,20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що на теперішній час дитина проживає разом з ним, тому стягнення аліментів слід припинити та стягнути аліменти з відповідача на його користь на утримання дитини.

В судовому засіданні представник позов підтримав посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач неодноразово в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, наступне.

13.07.2013 між Позивачем та Відповідачем виконавчим комітетом Слов`янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб.

Від шлюбу мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26.09.2017 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4% частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення нею повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.12.2016 в особі матері ОСОБА_2 .

13.02.2017 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №181/1016/16-ц, який виданий 12.02.2017 Межівським районним судом Дніпропетровської.

Відповідно до відповіді Петропавлівського Відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29.08.2025 №28.19-01/77547 виконавче провадження №53392170 з примусового виконання виконавчого листа №181/1016/16-ц виданого Межівським районним судом Дніпропетровської області перебуває на їх виконанні.

Позивач сплачував аліменти відповідно до рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 у справі №181/1016/16-ц.

У лютому 2018 року ОСОБА_2 виїхала з України та залишила малолітню доньку проживати з бабусею, ОСОБА_4 . Даний факт встановлено під час розгляду справи №181/709/19 Межівським районним судом Дніпропетровської області та викладено в рішенні від 05.11.2019.

Відтак, у зв`язку зі зміною місця проживання ОСОБА_2 з лютого 2018 року по червень 2025 року донька ОСОБА_3 проживала з бабусею, ОСОБА_4 в смт Межова Дніпропетровської області. За цей час Відповідачка не проживала та не виховувала доньку ОСОБА_3 .

Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в України».

Указом Президента України від 24.02.20222 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (з врахуванням подальших змін) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на всій території України введено воєнний стан.

У зв`язку з наближенням бойових дій на межі кордонів Донецької та Дніпропетровської областях, Межівська громада Синельниківського району увійшла до переліку зон можливих бойових дій з 2 вересня 2024.

З 01.06.2025 року на території смт Межова Дніпропетровської області ведуться активні бойові дії, та на підставі цього Межівську територіальну громаду Дніпропетровської області було внесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376.

У зв`язку з активними військовими діями на території Межівської територіальної громади та загрозою життя, ОСОБА_4 у червня 2025 року супроводили малолітню дитину ОСОБА_3 до Позивача в Республіку Польща, що підтверджується відміткою в закордонному паспорті дитини, а також відповіддю Державної прикордонної служби України від 20.10.2025 №19/83055-25-Вих.

Таким чином, з червня 2025 малолітня донька ОСОБА_3 проживає з Позивачем, ОСОБА_1 у місті Лодзь Республіки Польщі.

Позивач самостійно фінансово утримує та виховує малолітню дитину в Республіці Польща, м. Лодзь. Позивач належним чином піклується про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток.

З 01.09.2025 ОСОБА_3 відвідує школу у м. Лодзь Республіка Польща.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеного заступником начальника Петропавлівського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29.08.2025 №28.19-01/77547, за боржником ОСОБА_1 рахується заборгованість за період з липня по серпень 2025 року у розмірі 7 044,50 грн.

Заборгованість зі сплати аліментів рахується за період з якого почала проживати малолітня дитина ОСОБА_3 з Позивачем та повністю знаходиться на його утриманні, а Відповідачка такої участі у вихованні дитини не приймає, а тому наявні всі підстави для звільнення Позивача від сплати аліментів.

ОСОБА_2 не бере участі в утриманні спільної доньки, з Позивачем не бажає контактувати щодо утримання їх спільної дитини.

У зв`язку з тим, що Позивач проживає разом з малолітньою донькою ОСОБА_3 у місті Лодзь, Республіка Польща, з червня 2025 року та здійснює її повне фінансове забезпечення, Позивач просить суд визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з Відповідача, у твердій грошовій сумі.

Враховуючи вищий рівень життя, середній дохід та ціни у Республіці Польща, а також потребу в належному забезпеченні умов життя, навчання, лікування та розвитку дитини, Позивач вважає розумним і справедливим встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн щомісячно.

З метою дотримання вимог, передбачених ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, Позивач також просить суд визначити, що розмір аліментів не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

У відповідності до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У даному випадку йдеться про захист інтересів Позивача, що виникли з шлюбно- сімейних відносин та пов`язані з захистом прав та інтересів пов`язаних з припиненням та стягненням аліментів на малолітню дитину з матері, що є обов`язком кожного із батьків.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статі 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з положеннями статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За умовами статті 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений за рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до положень частини 4 статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2025 у справі №711/8561/16-ц зроблено висновок про те, що аліменти це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у 'її вихованні. У цьому аспекті доведенню підлягають саме ті обставини, що діти постійно, а не тимчасово проживають із тим з батьків, хто сплачував аліменти.

Та таких обставин суд дійшов висновку про те що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів з батька та стягнення аліментів з матері – задовольнити.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення нею повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно виконавчого листа №181/1016/16-ц, виданого 12.01.2017 Межівським районним судом Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10 000 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на судовий збір у розмірі 1 211.20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. О. Головін