Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №201/8632/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/8632/26

Провадження №3/201/1712/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Мельниченко С.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, фізичної особи-підприємця, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутої за ст.173 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

1.Обставини справи про адміністративне правопорушення

24.05.2026 року близько о 20 год. 45 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 поводила себе агресивно, виражалася нецензурною лайкою, висловлювала погрози по відношенню до гр. ОСОБА_2 , а також, била по дверям останньої, чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.173 КУпАП.

2.Позиція учасників провадження

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнала, обставини події оспорювала, обґрунтовуючи свою невинуватість наступними доводами.

Так, ОСОБА_1 пояснила, що близько двох років проживає по сусідству з ОСОБА_2 , з якою має спільний тамбур. За словами останньої, між ними тривалий час існують неприязні стосунки, оскільки саме ОСОБА_2 , а також її чоловік, постійно провокують конфліктні ситуації та створюють напружену атмосферу між сусідами.

У день події, а саме, 24.05.2026 року, ОСОБА_1 виявила, що її взуття, яке знаходилося у спільному тамбурі, було забруднене піском та брудом. Вважаючи, що це було зроблено навмисно саме ОСОБА_2 , вона висловила останній зауваження. Так, близько 21 год. 00 хв., почувши, що ОСОБА_2 повернулася додому, ОСОБА_1 вийшла зі своєї квартири, щоб з`ясувати причину такої поведінки та запитати, навіщо та псує її особисті речі. Під час розмови, за словами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 навмисно різко штовхнула двері, внаслідок чого остання вдарила її по руці, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді синця. Злякавшись подальших агресивних дій з боку ОСОБА_2 , вона одразу зайшла до своєї квартири та зачинила двері, після чого будь-яких інших подій чи конфліктів між ними того вечора не відбувалося.Наступного дня ОСОБА_1 звернулася за медичною допомогою, після чого пройшла судово-медичне обстеження для фіксації отриманих тілесних ушкоджень. Крім того, вона звернулася до працівників поліції із заявою про вчинене щодо неї правопорушення, однак, зі слів останньої, працівники поліції спочатку не бажали приймати її заяву. Лише наступного дня працівники поліції прибули за місцем її проживання, оглянули наявні тілесні ушкодження та відібрали у неї письмові пояснення, які вона підписала. У подальшому, після особистого звернення до відділу поліції, ОСОБА_1 надала додаткові пояснення щодо обставин конфлікту.

При цьому ОСОБА_1 не заперечувала, що під час словесного конфлікту висловлювалася на адресу ОСОБА_2 грубою та нецензурною лайкою, однак пояснила, що такі висловлювання були наслідком сильного емоційного збудження, викликаного тривалими провокаціями та конфліктною поведінкою останньої.

Разом із тим ОСОБА_1 категорично заперечила вчинення будь-яких протиправних дій щодо ОСОБА_2 , наголосивши, що саме ОСОБА_2 , на її переконання, є постійним ініціатором усіх конфліктних ситуацій між ними.

На завершення ОСОБА_1 зазначила, що, на її переконання, ОСОБА_2 з метою безпідставного покладення на неї відповідальності за конфліктні ситуації між ними схилила на свій бік працівників поліції та сусідів, внаслідок чого саме її безпідставно представляють ініціатором та винуватцем зазначених конфліктів. При цьому ОСОБА_1 наголосила, що конфліктні відносини між ними тривають і на теперішній час, а їх безпосереднім ініціатором є саме ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважала, що у її діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим просила суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Захисник Токарєв В.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , у судовому засіданні підтримав правову позицію своєї підзахисної та просив відмовити у притягненні останньої до адміністративної відповідальності. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.

На підтвердження викладених доводів захисник надав суду докази проходження ОСОБА_1 медичного обстеження та проведення судово-медичного дослідження, якими підтверджується наявність у неї тілесних ушкоджень, а також документи, що свідчать про її звернення до органів Національної поліції із заявами щодо вчинення, на її думку, неправомірних дій з боку ОСОБА_2 та її чоловіка.

На думку захисника, зазначені обставини свідчать про тривалий конфлікт між сторонами та підтверджують, що саме ОСОБА_1 зверталася до правоохоронних органів у зв`язку з протиправною, на її переконання, поведінкою ОСОБА_2 та її чоловіка, що узгоджується з її поясненнями про систематичне провокування конфліктів з боку останніх.

З огляду на викладене захисник вважав, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила раніше надані нею пояснення та додатково зазначила наступне.

Так, ОСОБА_2 пояснила, що працює лікарем, у зв`язку із чим значну частину часу проводить на роботі. За її словами, 15.05.2026 року вона попросила свою матір побути з її малолітнім сином. У цей день між матір`ю потерпілої та ОСОБА_1 виникла словесна суперечка, під час якої остання висловлювала претензії щодо необхідності прибирання спільного тамбура та придбання нового килимка.

Після зазначеного, зі слів потерпілої, її мати передала ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 500 грн для придбання нового килимка, однак остання його не придбала та кошти не повернула. Надалі ОСОБА_1 , за словами потерпілої, телефонувала її матері, висловлювалася на її адресу образливо та повідомляла, що зазначені кошти були витрачені на відновлення взуття, яке нібито було пошкоджене ОСОБА_2 . Потерпіла зазначила, що такі твердження не відповідають дійсності, оскільки жодного майна ОСОБА_1 , у тому числі її взуття, вона не пошкоджувала.

Щодо обставин події 24.05.2026 року потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що у ніч з 23 на 24 травня 2026 року вона разом із сином була відсутня за місцем проживання, а після повернення додому ОСОБА_1 вибігла зі своєї квартири та почала агресивно поводитися, кричати, а також бити дверима своєї квартири по дверях квартири потерпілої. За словами ОСОБА_2 , зазначені дії відбувалися у присутності її малолітнього сина, який сильно злякався.

Потерпіла також зазначила, що викликала працівників поліції, які прибули на місце події, відібрали у неї пояснення та поспілкувалися з ОСОБА_1 , а наступного дня до неї прибув дільничний поліції для з`ясування обставин конфлікту.

Крім того, ОСОБА_2 пояснила, що після подій 24.05.2026 року конфліктна поведінка ОСОБА_1 не припинилася. За її словами, майже кожного наступного вечора остання вибігала зі своєї квартири, висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою, ображала її та провокувала нові конфлікти, що, зокрема, відбувалося у присутності її малолітнього сина. У зв`язку із цим вона встановила у спільному тамбурі камеру відеоспостереження, яка, за її словами, зафіксувала неодноразові випадки такої поведінки з боку ОСОБА_1 , хоча встановлення камери не припинило конфліктів.

Також потерпіла зазначила, що за власні кошти здійснила ремонт спільного тамбура, однак, на її переконання, ОСОБА_1 навмисно пошкоджує результати такого ремонту, що, також підтверджується записами з камер відеоспостереження, які були надані до матеріалів провадження.

Окремо ОСОБА_2 висловила незгоду із твердженнями ОСОБА_1 про те, що тілесне ушкодження у вигляді синця на її руці було спричинене 24.05.2026 року внаслідок удару дверима. На думку потерпілої, зазначені обставини спростовуються відеозаписами, долученими нею до матеріалів справи, на яких, як вона стверджує, синець на руці ОСОБА_1 вже має жовтувато-зелене забарвлення. На переконання ОСОБА_2 , такий колір тілесного ушкодження свідчить про його виникнення за декілька днів до події, а не безпосередньо 24.05.2026 року, у зв`язку з чим вона вважає неправдивими твердження ОСОБА_1 про отримання зазначеного тілесного ушкодження саме внаслідок дій потерпілої та розцінює такі пояснення як безпідставні й такі, що не відповідають фактичним обставинам події.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що працює в Управлінні патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області.

Зі слів свідка, 24.05.2026 року він разом із напарником отримав повідомлення про виклик за адресою АДРЕСА_3 . Після прибуття на місце події вони зустрілися із заявницею ОСОБА_2 , яка повідомила, що не може потрапити до своєї квартири, оскільки, сусідка ОСОБА_1 погрожує їй та вчиняє конфліктні дії.

Після цього працівники поліції разом із ОСОБА_2 зайшли до спільного тамбура, де постукали до квартири ОСОБА_1 , яка відчинила двері. Свідок зазначив, що під час спілкування ОСОБА_1 поводилася спокійно та адекватно. Надалі ОСОБА_2 власноруч написала заяву про подію, тоді як пояснення у ОСОБА_1 відбирав його напарник. Після оформлення відповідних матеріалів заяви були передані до територіального підрозділу Національної поліції для подальшого розгляду.

Свідок також зазначив, що про обставини конфлікту йому було відомо виключно зі слів ОСОБА_2 . Водночас ОСОБА_1 повідомила працівникам поліції про наявність між нею та ОСОБА_2 тривалого конфлікту, пояснивши, що вони постійно конфліктують та заважають одна одній. При цьому будь-які протиправні дії щодо ОСОБА_2 , у тому числі обставини, пов`язані із нанесенням ударів дверима чи іншою агресивною поведінкою, ОСОБА_1 заперечувала.

3.Докази надані на доведеність вини правопорушниці.

Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 , надано:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №955941 від 26.05.2026 року;

-рапорт працівника поліції від 25.05.2026 року;

-заяву ОСОБА_2 про вчинення правопорушення від 24.05.2026 року;

-письмові пояснення ОСОБА_2 ;

-письмові пояснення ОСОБА_1 ;

-письмові пояснення свідка ОСОБА_4 .

4.Положення закону та підзаконні нормативно-правові акти якими керується суд.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно норм ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. ст. 251 та 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

5. Оцінка суду.

Так, відповідальність за ст. 173 КУпАП наступає у разі вчинення особою умисних дій, які можуть виражатись: у нецензурній лайці в громадських місцях; образливому чіплянні до громадян; або інших альтернативних діях але за умови, що вони порушують громадський порядок і спокій громадян.

При цьому об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується вчиненням будь-якої із наведених дій за умови, що їх наслідком є порушення громадського порядку та спокою громадян.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд виходить із їх належності, допустимості, достовірності та взаємного зв`язку у сукупності, а також враховує пояснення учасників провадження, надані ними як під час судового розгляду.

Так, судом досліджено відеозаписи з камер відеоспостереження, долучені потерпілою ОСОБА_2 до матеріалів справи, проти дослідження яких сторона захисту не заперечувала. Зі змісту зазначених відеозаписів вбачається наявність конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , під час якого саме ОСОБА_1 неодноразово висловлюється на адресу потерпілої грубою нецензурною лайкою, демонструвала агресивну манеру спілкування та своїми діями провокувала подальший розвиток конфліктної ситуації.

Вказані обставини узгоджуються із показаннями потерпілої ОСОБА_2 , а також підтверджуються поясненнями самої ОСОБА_1 , яка у судовому засіданні не заперечувала факту висловлювання нецензурної лексики на адресу потерпілої, пояснюючи такі дії своїм емоційним станом та наявністю тривалого конфлікту між ними.

Водночас наведені ОСОБА_1 обставини, не виключають адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства, оскільки нецензурна лайка та інші дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, утворюють об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів, зокрема відеозаписами, поясненнями потерпілої та частковим визнанням самою ОСОБА_1 факту висловлювання нецензурною лайкою у день події. При цьому обставини щодо взаємної неприязні між сторонами, наявності цивільного конфлікту, можливих провокацій чи звернень ОСОБА_1 до правоохоронних органів не спростовують факту вчинення останньою дій, які містять ознаки дрібного хуліганства, та не виключають її адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду та доводиться сукупністю належних та допустимих доказів, які були безпосередньо досліджені судом.

При визначені виду і розміру стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність.

З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушницю адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.

Крім того, вважаю за необхідне стягнути з правопорушниці судовий збір відповідно до ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 299 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 гривню.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Суддя: С.П. Мельниченко