Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №171/402/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа номер 171/402/26

Номер провадження 3/171/1695/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.07.26 м.Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Я.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 10 КРУП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особу встановлено паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданого 31.05.2018 органом 1236, РНОКПП НОМЕР_2 який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 588684 від 11.02.2026 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2026 року справу передано на розгляд судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Я.Ю.

Постановою від 23.04.2026 року було постановлено адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП повернути ВП № 10 Криворізького РУП ГУНП у Донецькій області для доопрацювання.

25.05.2026 року матеріали справи були повернуті до суду після доопрацювання. Крім того, було долучено довідку старшого інспектора СРПП ВП № 10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 18.05.2026, в якій зазначено, що згідно Інформаційного порталу Національної поліції України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 11.02.2026 року взагалі не отримував посвідчення водія.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки не повідомив.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

У цій справі дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на переконання суду, спрямовані на затягування провадження, та прямо указують на те, що така особа добросовісно не користується належними їй процесуальними правами, прямо ігнорує наявні у неї процесуальні обов`язки.

Зважаючи на правила ст.ст.268, 277 КУпАП, у зв`язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність особи зі своїми правами, суд вирішив розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 , вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.

Під час розгляду справи встановлено, що 11.02.2026 о 12:00 год. по вул. Шосейна в с. Токівське водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом мотоциклом Spark з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, поведінка, яка не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну БК 799051. Від керування транспортними засобами відсторонений, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.

Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 ПДР України, а його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв`язку, а саме:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 588684 від 11.02.2026 року;

- рапортом старшого інспектора СРПП ВП № 8 КРУП ГУНП від 11.02.2026;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.02.2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 направлявся на огляд у КП ПНД ДОР м. Кривий Ріг у зв`язку з виявленням поліцейським у водія ознак сп`яніння. Огляд у мед закладі не проводився, оскільки водій відмовився;

- постановою судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20.10.2025 року по справі № 171/1121/25, провадження № 3/171/539/25, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, серії ЕПР1 № 588692 від 11.02.2026 року;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом із нагрудного БК 799051 співробітника поліції, який документував адміністративне правопорушення від 11.02.2026 року.

Зазначені докази суд визнає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених в матеріалах справи обставин адміністративного правопорушення не вбачається, оскільки вони є повними, послідовними та повністю узгоджуються між собою.

Відтак, судом установлено, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою газоаналізатора та в медичному закладі свідчить про невиконання водієм вимог п.2.5 ПДР України.

До того ж, 20.10.2025 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Відповідно до роз`яснень, котрі містяться у пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами та доповненнями), за статтею 130 КпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, визначених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено. Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, з метою подальшого запобігання скоєння правопорушення в майбутньому, вважаю за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті.

При цьому, відповідно до п.1.10 ПДР України водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Зі змісту ч.2 ст. 30 КУпАП вбачається, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

В той же час, Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального кодексу України, а КУпАП.

За таких обставин, при вирішенні питання щодо застосування до особи такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суд має виходити зі змісту поняття водій, визначеного ч. 2 ст. 30 КУпАП, що узгоджується із роз`ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.

Як вбачається з довідки старшого інспектора СРПП ВП № 10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 18.05.2026, згідно Інформаційного порталу Національної поліції України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 11.02.2026 року взагалі не отримував посвідчення водія.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, ст. 130 ч. 1 КУпАП, керуючись ст. ст. 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень (шістдесят) копійок.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя Яна Юріївна Шкарлат

Дата документу 07.07.2026