Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №904/2237/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

Суд: Господарський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: підряду, з них

Дата: 06 липня 2026 р.

Справа: №904/2237/26

Суддя: Ніколенко Михайло Олександрович

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026м. ДніпроСправа № 904/2237/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерстрой", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 436 293,81 грн., пені у розмірі 11720,54 грн., пені у розмірі 46 785,03 грн., 3% річних у розмірі 4 590 грн., інфляційної складової у розмірі 3932,75 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерстрой" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 436293,81 грн., пені у розмірі 11 720,54 грн., пені у розмірі 46785,03 грн., 3% річних у розмірі 4590 грн., інфляційної складової у розмірі 3 932,75 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/2237/26 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерстрой".

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерстрой" комерційну пропозицію від 16.05.2025 № 87/05-25 на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт системи вентиляції та кондиціонування. Об`єкт (ділянка): м. Полтава, вул. Європейська, 185.

На підставі цієї комерційної пропозиції, за твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" (надалі - субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерстрой" (надалі - генпідрядник) було укладено договір субпідряду № 30-05/1 від 30.05.2025 (надалі - договір).

Згідно з п. 2.1 договору, за цим договором субпідрядник зобов`язується своїми силами та на власний ризик виконати роботи на об`єкті та здати закінчені роботи генпідряднику у встановлений договором термін, а генпідрядник зобов`язується прийняти закінчені роботи в порядку визначеному цим договором, та повністю оплатити договірну ціну в порядку, передбаченому договором.

При цьому роботами, за змістом п. 1.4 договору, роботи - роботи з монтажу систем вентиляції та кондиціонування на об`єкті за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 185, склад та обсяг яких визначено у проектно-кошторисній документації до цього договору, виконані відповідно до концепції магазинобудування "АТБ маркет" від 03.01.2025 та ДБН.

Відповідно до п. 2.2 договору, склад та обсяг робіт, що підлягають виконанню субпідрядником, визначено сторонами у проектно-кошторисній документації.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що договірна ціна, яку генпідрядник зобов`язаний оплатити субпідряднику, включає в себе: вартість робіт та вартість матеріалів та обладнання, які за умовами договору надаються субпідрядником.

Згідно з п. 3.2 договору, договірна ціна є твердою і становить: 1 800 000 грн. у т.ч. ПДВ (20%) 300 000 грн.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що договірна ціна сплачується генпідрядником наступним чином:

3.3.1. оплата в розмірі 900 000 грн. у т.ч. ПДВ (20%) 150 000 грн. здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору;

3.3.2. оплата в розмірі 360 000 грн. у т.ч. ПДВ (20%) 60 000 грн. здійснюється до 10.07.2025 за умови своєчасного початку виконання робіт субпідрядником;

3.3.3. залишок договірної ціни, визначеної п. 3.2 договору, сплачується генпідрядником після прийняття закінчених робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт у форматі КБ-2, КБ-3 за умови усунення зауважень та надання всієї необхідної технічної та виконавчої документації.

Позивач вказав, що генпідрядник порушив строк сплати субпідряднику першої частини передоплати у розмірі 900 000 грн.

Так, за твердженням позивача, на виконання умов договору підрядник здійснив часткову передплату у розмірі:

- 500 000 грн. платіжною інструкцією № 1053 від 12.06.2025, з призначенням платежу: за роботи з монтажу системи вентиляції кондиціонування на об?єкті м. Полтава, вул. Європейська, 185 зг. договору № 30-05/1 від 30.05.2025;

- 500 000 грн. платіжною інструкцією № 1166 від 27.06.2025, з призначенням платежу: за роботи з монтажу системи вентиляції та кондиціонування на об?єкті м. Полтава, вул. Європейська, 185 зг. договору № 30-05/1 від 30.05.2025.

Також позивачем, за його твердженням, складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 16.10.2025 на суму 1 436 293,81 грн.

Позивач стверджує, що такий акт направлявся відповідачу 29.09.2025 на адресу електронної пошти interstroy.vp@gmail.com. Однак, безпідставно не був прийнятий та підписаний генпідрядником.

Позивач зазначив, що паперовий екземпляр акту приймання виконаних будівельних робіт №1 від 16.10.2025 був направлений відповідачу 31.10.2025 разом із вимогою № 259/10-25 від 31.10.2025 про здійснення оплати виконаних робіт за договором (поштове відправлення №4904500094347). Поштове відправлення № 4904500094347 було отримано відповідачем 06.11.2025.

Позивач вказав, що у відповідь на вимогу субпідрядника № 259/10-25 від 31.10.2025 генпідрядником, 14.11.2025 було направлено лист № 191 від 13.11.2025. У цьому листі генпідрядник зауважив на не погодженні сторонами проектно-кошторисної документації до договору; заперечив проти факту виконання субпідрядником робіт на суму 1 436 293,81 грн.; заперечив проти твердження про отримання ним акту № 1 від 16.10.2025 29.09.2025; зауважив, що листом № 177 від 17.10.2025 генпідрядник повідомив субпідрядника про втрату інтересу до прийняття простроченого виконання робіт за спірним договором та про відмову від цього договору.

Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням здійсненої відповідачем попередньої оплати, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерстрой" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" за договором субпідряду № 30-05/1 від 30.05.2025 у розмірі 436 293,81 грн.

На думку позивача строк оплати такої заборгованості настав 17.11.2025.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив виконані роботи у встановлені строки.

За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань, позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню у розмірі 11 720,54 грн. за порушення строку здійснення передоплати, а також пеню у розмірі 46 785,03 грн., 3% річних у розмірі 4 590 грн. та інфляційну складову у розмірі 3 932,75 грн. - за порушення строку оплати виконаних робіт.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач вказав, що 14 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Інтерстрой» було укладено договір генерального підряду № 14-03/1 на виконання ремонтних робіт (надалі - Договір генерального підряду), за умовами п. 1.1. якого відповідач зобов?язувався виконати власними силами, а за потреби - і залученими силами ремонтні роботи об?єкта, місце розташування: м. Полтава, вул. Європейська, 185.

Відповідач зазначив, що з метою виконання генерального підряду, 30 травня 2025 року ним було укладено договір субпідряду № 30-05/1 (надалі - Договір) з позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн", відповідно до умов якого позивач (як субпідрядник) приймав на себе зобов?язання виконати роботи з монтажу системи вентиляції та кондиціювання на об?єкті за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 185, склад та обсяг яких визначено у проектно-кошторисній документації до цього Договору виконаній у відповідності до концепції магазинобудування «АТБ Маркет» від 03.01.2025 та ДБН. (п. 1.4., п. 4.2., п. 6.1. Договору).

Відповідач зауважив, що станом на момент підписання Договору сторони погодили, що договірна ціна є твердою і становить 1 800 000,00 грн. та включає в себе вартість робіт та вартість матеріалів та обладнання, які за умовами Договору надаються позивачем відповідно до Додатку №1 до Договору (п. 3.1., п. 3.2., п. 5.1.2. Договору).

Строк виконання робіт сторони погодили до 28 липня 2025 року включно (п. 7.1.2. Договору), з урахуванням строку здачі робіт відповідачем на користь замовника за Договором генерального підряду - до 11 серпня 2025 року (п. 2.1.2. Договору генерального підряду).

Однак, за твердженням відповідача, під час укладання Договору субпідряду сторони не дійшли згоди щодо проектно-кошторисної документації. Переддоговірна комерційна пропозиція позивача від 16 травня 2025 року не відображала вартісних показників та обсягів робіт, на які розраховував відповідач, тому і не була ним погоджена. В подальшому, між сторонами виник спір щодо кошторису робіт. Зокрема, сторонами не було досягнуто згоди щодо переліку, обсягу, розцінок робіт, щодо вартості, якості та обсягу матеріалів та обладнання що надаються позивачем, на виконання робіт. Окрім кошторису сторонами не був погоджений додаток № l, який повинен був включати перелік матеріалів та обладнання що надаються субпідрядником - позивачем.

Втім, сподіваючись на позитивний результат переговорів щодо кошторису і його подальше узгодження між сторонами відповідач, за його твердженням, здійснив часткову передплату у розмірі:

- 500 000 грн. платіжною інструкцією №1053 від 12.06.2025, з призначенням платежу: за роботи з монтажу системи вентиляції кондиціонування на об?єкті м. Полтава, вул. Європейська, 185 зг. договору № 30-05/1 від 30.05.2025;

Відповідач стверджує, що позивач у липні 2025 року здійснював завезення на об?єкт матеріалів та обладнання, про кількість та номенклатуру якої відповідача не повідомляв.

Відповідно, матеріали та обладнання відповідач, за його твердженням, від позивача не приймав, про що свідчить відсутність в матеріалах справи актів приймання-передачі або видаткових накладних.

В подальшому, як зазначив відповідач, позивач, незважаючи на неодноразові звернення відповідача втратив зацікавленість в проведенні робіт за договором субпідряду №30-05/1 від 30 травня 2026 року, проектно-кошторисну документацію з відповідачем не погодив та здійснював вивезення матеріалів та обладнання з об?єкту. До проведення робіт позивач не приступав, про що свідчить відсутність в матеріалах справи акту приймання-передачі будівельного майданчика або повідомлення позивача про початок виконання робіт чи повідомлення про наявність обставин (у тому числі що не залежать від Субпідрядника), які загрожують якості або придатності робіт, та/або можуть привести до порушення строків виконання робіт (п. 9.3.3. Договору).

Враховуючи тривале порушення строку виконання робіть (п. 7.1.2. Договору) та відсутність ознак їх проведення, відповідач, за його твердженням, направив на адресу позивача лист № 177 від 17.10.2025, в якому, посилаючись на норми ч. 3 ст. 612 та ч. 2. ст. 849 Цивільного кодексу України, повідомив, що в зв?язку з неможливістю завершення робіт у встановлений строк відповідачем втрачено інтерес до прийняття простроченого виконання робіт за договором субпідряду № 30-05/1 від 30.05.2025, від якого відповідач, як замовник, відмовився та просив вернути суму передплати і сплатити неустойку за прострочення здачі робіт.

Відповідач зазначив, що позивач, після отримання листа від відповідача, звернувся до останнього з вимогою № 259/1-25 від 31 жовтня 2025 року щодо здійснення оплати за договором субпідряду № 30-05/1 від 30 травня 2025 року, в якій інформував, що самостійно коригував строки виконання робіт, які були порушені з вини відповідача, про що начебто повідомляв відповідача, посилався на домовленість сторін щодо внесення змін в порядок виконання робіт та зміну термінів виконання робіт, та те що ним були передані відповідачу і третій стороні товарно-матеріальні цінності, про те що здав виконанні роботи з влаштування технологічних отворів відповідачу 29 вересня 2025 року шляхом направлення на електрону пошту відповідача акту виконаних будівельних робіт (акт-звіт) на суму 1 436 293,81 грн., які начебто відповідач безпідставно не прийняв. В підсумку зазначеної вимоги позивач повідомляв про те що вважає акт приймання будівельних робіт прийнятим та вимагав сплатити заборгованість за договором субпідряду № 30-05/1 від 30 травня 2025 року у сумі 436 293,81 грн. До вимоги позивач додав підписаний з його боку акт № 1 від 16 жовтня 2025 року приймання-передачі виконаних будівельних робіт за жовтень 2025 року.

У своїй відповіді № 191 від 13.11.2025 відповідач, за його твердженням, вказував на повну надуманість обставин, викладених позивачем у листі від 31.10.2025 № 259/10-25, які направлені на створення враження виконання позивачем договору, з метою протиправного та безпідставного привласнення належних відповідачу грошових коштів. Крім того, у вказаному листі відповідач відмовився розглядати «новий» акт № l від 16 жовтня 2025 року приймання-передачі виконаних будівельних робіт за жовтень 2025 року з підстав того, що ним, як замовником, в розумінні ч. 2. ст. 849 Цивільного кодексу України, вже реалізовано право на відмову від договору та відмову від прийняття простроченого виконання. Тому, такий акт не має жодної юридичної сили і не може створювати зобов?язальних наслідків для сторін, зокрема, і з підстав неможливості складання акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт за умови відсутності погодженої сторонами проектно-кошторисною документації до договору субпідряду №30-05/1 від 30.05.2025. У підсумку своєї відповіді відповідач просив позивача повернути сплачену передплату у сумі 1 000 000,00 грн. та сплатити неустойку за прострочення здачі робіт у розмірі 125 343,00 грн.

Відповідач наполягає на тому, що аналіз умов Договору субпідряду свідчить про те, що сторони, реалізуючи принцип свободи договору, закріплений у статті 627 Цивільного кодексу України, визначили строк виконання робіт до 28 липня 2025 року, включно, і що саме акт приймання виконаних робіт форми КБ-2В та довідка про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3 які є належними доказами факту прийняття робіт (п. 7.1.2., п. 8.1. Договору).

Відповідач зауважив, що наявна в матеріалах справи копія таблиці, що була направлена на електрону адресу відповідача 29 вересня 2025 року, за усіма ознаками не відповідає формі КБ-2в і за своїм змістом не є актом взагалі. Позначаючи дану таблицю як «акт-звіт» у тексті та в якості додатку до позовної заяви позивач намагається безпідставно переконати суд у вчиненні дій зі здачі частини робіт відповідачу.

Відповідач стверджує, що позивачем жодного разу не надавалась відповідачу також і довідка про вартість виконаних робіт та виграти за формою КБ-3.

Відповідач вказав, що позивачем в рамках даної справи не надано доказів, які підтверджують обставини, викладені в позовній заяві, щодо:

- погодження проектно-кошторисної документації сторонами;

- початку виконання робіт;

- повідомлення відповідача про те, що завершення робіт у встановлений Договором термін не будуть виконаний з підстав порушення відповідачем строку та порядку оплати;

- домовленості сторін на початку липня 2025 року про внесення змін до порядку виконання робіт за Договором та зміну термінів виконання робіт;

- погодження зменшення обсягу робіт позивача та погодження сторонами виконання тільки робіт з влаштування технологічних отворів;

- угоди про передачу устаткувань та матеріалів що зазначені в Договорі позивачем відповідачу та третій особі;

- приймання відповідачем від позивача матеріалів у власність чи на відповідальне зберігання;

- направлення позивачем на адресу відповідача засобами електронного зв?язку 29 вересня 2025 року проекту акту виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (чи будь якого іншого акту);

- відмови відповідача в усній телефонній розмові 16.10.2025 в підписанні акту виконаних робіт й розрахунку за ним та ін.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором субпідряду № 30-05/1 від 30.05.2025 у розмірі 436 293,81 грн., пені у розмірі 11 720,54 грн. за порушення строку здійснення передоплати, а також пені у розмірі 46785,03 грн., 3% річних у розмірі 4 590 грн. та інфляційної складової у розмірі 3 932,75 грн. - за порушення строку оплати виконаних робіт.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи були виконані позивачем роботи, на яку суму; в які строки і якому розмірі виконані роботи мали бути оплачені), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи було оплачено відповідачем виконані роботи), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерстрой" комерційну пропозицію від 16.05.2025 № 87/05-25 на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт системи вентиляції та кондиціонування. Об`єкт (ділянка): м. Полтава, вул. Європейська, 185.

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" (надалі - субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерстрой" (надалі - генпідрядник) було укладено договір субпідряду № 30-05/1 від 30.05.2025 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 14.1 договору встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до п. 14.2 договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 14.1 цього договору та закінчується у момент виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

Згідно з п. 3.2 договору, договірна ціна є твердою і становить: 1 800 000 грн. у т.ч. ПДВ (20%) 300 000 грн.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що договірна ціна сплачується генпідрядником наступним чином:

На виконання умов договору підрядник здійснив часткову передплату у розмірі:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтями 627, 628 та 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт. Сторони підписали договір субпідряду та вчинили ряд дій, направлених на виконання цього договору.

Разом з цим, сторони не дійшли згоди щодо усіх аспектів договору, необхідних для досягнення кінцевої мети такого договору.

Так, за приписами ч. 1 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Так, розділом 4 договору передбачено погодження сторонами проектно-кошторисної документації до договору:

4.1. В проектно-кошторисній документації вказується перелік, обсяг робіт, необхідні матеріали та обладнання (асортимент, якість тощо) та їх вартість.

4.2. Роботи здійснюються відповідно до проєктно-кошторисної документації, погодженої Сторонами на момент підписания цього Договору, та яка є додатком до Договору та концепції магазинобудування «АТБ маркет» від 03.01.2025.

4.3. Генпідрядник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку виконання робіт або під час їх виконання. Зміни проектно-кошторисної документації, які не впливають на встановлені Договором строки та/або Договірну ціну, є обов?язковими для Субпідрядника якщо зміни до проектно-кошторисної документації були надані Субпідрядникові не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до початку виконання відповідних робіт.

4.4. У випадку, якщо внесення змін до проектно-кошторисної документації потребують змін щодо обсягу робіт та/або строків виконання робіт та/або додаткових матеріалів та обладнання, зміни проектно-кошторисної документації є обов`язковими для Субпідрядника з моменту внесення змін до цього Договору та погодження змін до проектно-кошторисної документації.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази погодження сторонами проектно-кошторисної документації за договором.

А отже, сторонами за спірним договором не було погоджено проектно-кошторисну документацію. Внаслідок чого не визначеним є перелік, обсяг, ціна робіт та їх вартість, якість і обсяг матеріалів та обладнання, що надаються позивачем на виконання робіт. Також не складений додаток № 1 до Договору з переліком матеріалів субпідрядника.

Відсутність кошторису перешкоджає як виконанню робіт підрядником, так і подальшому їх прийманню замовником, оскільки виключає можливість визначення їх обсягу, вартості та відповідності інженерних рішень узгодженим сторонами умовам.

Також пунктом 2.3 договору визначено, що генпідрядник зобов`язується надати субпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та забезпечити виконання вимоги, встановленої п. 6.4 договору.

В матеріалах справи відсутні докази передання підрядником субпідряднику будівельного майданчику (фронту робіт) у встановленому порядку (акту приймання - передачі фронту робіт).

Також варто зауважити, що листом № 177 від 17.10.2025 генпідрядник повідомив субпідрядника про втрату інтересу до виконання робіт за спірним договором та про відмову від цього договору. Свою відмову від договору генпідрядник мотивував посиланням на ч. 3 ст. 612 ЦК України, ч. 2 ст. 849 ЦК України.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У разі коли Законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 910/11397/18.

Пунктом 7.1.2 договору встановлено, що субпідрядник зобов`язаний закінчити виконання робіт в строк до 28.07.2025 включно.

Однак, у даному випадку судом було встановлено, що сторонами не було погоджено проектно-кошторисну документацію до договору, не передано субпідряднику фронт робіт.

За таких обставин, субпідрядник не міг приступити до виконання робіт.

Відтак, роботи у встановлений пунктом 7.1.2 договору строк не були виконані субпідрядником саме внаслідок неузгодженості дій обох сторін та відсутності обопільної згоди щодо подальших дій, а не через саме по собі неналежне виконання субпідрядником своїх договірних зобов`язань.

Відтак, у даному випадку відсутні підстави для відмови генпідрядника від договору субпідряду № 30-05/1 від 30.05.2025 на підставі ч. 3 ст. 612 ЦК України, ч. 2 ст. 849 ЦК України.

Щодо наданого позивачем акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 16.10.2025.

Позивачем складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 16.10.2025 на суму 1 436 293,81 грн.

Цей акт не був підписаний генпідрядником.

Позивач стверджує, що такий акт направлявся відповідачу 29.09.2025 на адресу електронної пошти interstroy.vp@gmail.com.

Частиною 1 статті 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг`визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Так, з наданого позивачем скрін-шоту з електронної пошти (том 1 а.с. 56) неможливо встановити ані факту скріплення позивачем акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 16.10.2025 електронним підписом автора, ані фактичного змісту вкладень, що направлялись на адресу відповідача.

За таких обставин, скрін-шот з електронної пошти (том 1 а.с. 56) не є належним та допустимим доказом надсилання генпідряднику акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 16.10.2025.

Паперовий екземпляр акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 16.10.2025 був направлений відповідачу 31.10.2025 разом із вимогою № 259/10-25 від 31.10.2025 про здійснення оплати виконаних робіт за договором (поштове відправлення № 4904500094347).

Поштове відправлення № 4904500094347 було отримано відповідачем 06.11.2025.

У відповідь на вимогу субпідрядника № 259/10-25 від 31.10.2025 генпідрядником, 14.11.2025 було направлено лист № 191 від 13.11.2025. У цьому листі генпідрядник зауважив на не погодженні сторонами проектно-кошторисної документації до договору; заперечив проти факту виконання субпідрядником робіт на суму 1 436 293,81 грн.; заперечив проти твердження про отримання ним акту № 1 від 16.10.2025 29.09.2025; зауважив, що листом № 177 від 17.10.2025 генпідрядник повідомив субпідрядника про втрату інтересу до прийняття простроченого виконання робіт за спірним договором та про відмову від цього договору.

Так, відповідно до п. 3.3.3. договору, залишок договірної ціни, визначеної п. 3.2 договору, сплачується генпідрядником після прийняття закінчених робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт у форматі КБ-2, КБ-3 за умови усунення зауважень та надання всієї необхідної технічної та виконавчої документації.

Тобто, за умовами договору сторони чітко визначили перелік двосторонніх документів, які сукупно підтверджують факт виконання підрядних робіт та, відповідно, є підставою для їх оплати - акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3).

Аналізуючи зазначені погоджені сторонами умови договору, слід дійти висновку, що необхідною умовою розрахунку генпідрядника із субпідрядником є наявність, підписаних уповноваженими представниками сторін, актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3).

Однак, субпідрядником ані не складено акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, ані не надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.

Єдність роботи та її результату є основною рисою предмета договору підряду, яка дозволяє відмежувати цей договір від інших типів цивільно-правових договорів, зокрема від договору купівлі-продажу та договору на надання послуг. Проведення такого відмежування є надзвичайно важливим, оскільки неправильне застосування до підрядних відносин законодавства, що регулює інші договірні відносини, може істотно порушити права сторін.

Однією з характеристик договору підряду є те, що за ним підрядник виконує роботи на свій ризик. Тому він не має права на винагороду, якщо предмет підряду загинув чи коли через непередбачувані обставини неможливо закінчити роботу. Негативні наслідки для підрядника можуть виникнути і при неочікуваній затримці виконання робіт, випадковому їх погіршенні чи подорожчанні.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 квітня 2024 року у cправі № 910/21315/21, Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 521/6903/17.

З вищенаведених обставин вбачається, що сторони після підписання договору не дійшли домовленості щодо усіх його аспектів, необхідних для досягнення кінцевої мети такого договору, а субпідрядником не доведено шляхом подання належних та допустимих доказів факту виконання робіт за спірним договором, їх обсягу та вартості, та факту настання строку оплати генпідрядником таких робіт.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

А отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 436 293,81 грн. є необґрунтованими.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 46 785,03 грн., 3% річних у розмірі 4 590 грн. та інфляційної складової у розмірі 3 932,75 грн. за порушення строку оплати виконаних робіт є похідними від позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 436293,81 грн.

Оскільки під час розгляду цієї справи судом визнано необґрунтованими позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 436 293,81 грн., у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 46 785,03 грн., 3% річних у розмірі 4 590 грн. та інфляційної складової у розмірі 3 932,75 грн. за порушення строку оплати виконаних робіт також слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 11 720,54 грн. за порушення строку здійснення передоплати.

Як було вказано вище, пунктом 3.3 договору встановлено, що договірна ціна сплачується генпідрядником наступним чином:

З урахуванням приписів пункту 3.3.1. договору, генпідрядник мав перерахувати субпідряднику передоплату у розмірі 900 000 грн. у строк до 06.06.2025 включно.

Так, сплата першої частини передоплати у розмірі 900 000 грн. була пов`язана тільки з підписанням сторонами спірного договору та не залежала, зокрема, від: погодження проектно-кошторисної документації, передання субпідряднику фронту робіт, початку/закінчення виконання субпідрядником робіт тощо.

Відтак, генпідрядник був зобов`язаний перерахувати субпідряднику передоплату у розмірі 900 000 грн. у строк до 06.06.2025 включно.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Однак, генпідрядник порушив строк сплати субпідряднику першої частини передоплати у розмірі 900 000 грн.

На виконання умов договору підрядник здійснив часткову передплату у розмірі:

Пунктом 12.3 договору передбачено, що за порушення генпідрядником зобов`язання щодо строків оплати відповідної частини вартості робіт (договірна ціна), встановлених договором, генпідрядник зобов`язаний сплатити субпідрядникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент порушення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення до дати повного погашення заборгованості.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 12.3 договору позивач нарахував пеню у розмірі 11 720,54 грн. за порушення відповідачем строку сплати передоплати у розмірі 900 000 грн., що передбачена пунктом 3.3.1. договору, за загальний період з 06.06.2026 по 27.06.2025.

Перевіривши наданий розрахунок пені суд встановив, що позивачем неправильно визначено період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання зі сплати передоплати у розмірі 900 000 грн. Зокрема, позивачем не було враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Крім того, як було встановлено судом під час розгляду цієї справи, з урахуванням приписів пункту 3.3.1. договору, генпідрядник мав перерахувати субпідряднику передоплату у розмірі 900000 грн. у строк до 06.06.2025 включно.

За таких обставин, за розрахунком суду:

- пеня на суму боргу 900 000 грн. за період з 07.06.2025 по 11.06.2025 становить 3 821,92 грн.;

- пеня на суму боргу 400 000 грн. за період з 12.06.2025 по 26.06.2025 становить 5 095,89 грн.

Всього: 8 917,81 грн.

А отже, позовні вимоги про стягнення пені за порушення строку здійснення передоплати є обґрунтованими у розмірі 8 917,81 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться комерційною пропозицією (том 1, а.с. 26 - 34), договором субпідряду № 30-05/1 від 30.05.2025 (том 1, а.с. 35 - 41), платіжними інструкціями (том 1, а.с. 42 - 43), бланком обліку руху МЦ (том 1, а.с. 44 - 55), скрін-шотом з електронної пошти (том 1, а.с. 56), актом № 1 від 16.10.2025 (том 1, а.с. 57 -60), вимогою № 259/10-25 від 31.10.2025 з доказами направлення (том 1, а.с. 61 - 67), листом № 177 від 17.10.2025 разом з поштовим конвертом (том 1, а.с. 68 - 69), листом № 191 від 13.11.2025 разом з поштовим конвертом (том 1, а.с. 70 - 72), податковими накладними (том 1, а.с. 73 - 78), фотоматеріалами (том 1, а.с. 79 - 136), договорами поставки, видатковими накладними, платіжними інструкціями та податковими накладними (том 1, а.с. 137 - 250, том 2, а.с. 1 - 56),

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться договором генерального підряду № 14-03/1 від 14.03.2025 (том 2, а.с. 81 - 84), договором субпідряду № 30-05/1 від 30.05.2025 (том 2, а.с. 85 - 88), листом № 177 від 17.10.2025 разом з доказами направлення (том 2, а.с. 89 - 91).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення пені за порушення строку здійснення передоплати у розмірі 8 917,81 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 436 293,81 грн., пені за порушення строку здійснення передоплати у розмірі 2 802,73 грн., пені за порушення строку оплати виконаних робіт у розмірі 46 785,03 грн., 3% річних у розмірі 4 590 грн. та інфляційної складової у розмірі 3 932,75 грн. - слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерстрой" (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Радистів, буд. 5-а, оф. 210; ідентифікаційний код: 40621210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" (місцезнаходження: 49045, м. Дніпро, вул. Запорізьке Шосе буд. 56, кв. 479; ідентифікаційний код: 35498026) пеню за порушення строку здійснення передоплати у розмірі 8917,81 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 133,77 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 436293,81 грн., пені за порушення строку здійснення передоплати у розмірі 2 802,73 грн., пені за порушення строку оплати виконаних робіт у розмірі 46 785,03 грн., 3% річних у розмірі 4 590 грн. та інфляційної складової у розмірі 3 932,75 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 07.07.2026.

Суддя М.О. Ніколенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua