Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №908/341/26 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: будівельного підряду

Дата: 06 липня 2026 р.

Справа: №908/341/26

Суддя: Золотарьова Яна Сергіївна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 м.Дніпро Справа № 908/341/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Золотарьової Я.С. (доповідач),

суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.

секретар судового засідання: Янкіна Г.Д.

представники учасників провадження:

від позивача: не з`явився

від відповідача (скаржника): Доманський В.П.

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд" на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 (суддя Боєва О.С.)

у справі №908/341/26

за позовом: Військової частини НОМЕР_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд"

про стягнення 91 846,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст справи

До Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд” надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД” 91846,42 грн неустойки за порушення строків завершення будівництва за Договором підряду від 24.03.2025 № 163/4Д.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про порушення відповідачем зобов`язань за Договором підряду № 163/4Д від 24.03.2025. Зокрема, вказано, що Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4 до Договору) встановлений строк завершення будівельних робіт за Договором - 10.06.2025. Будівельні роботи по об`єкту було фактично завершено та передано Замовнику 09.07.2025, про що сторонами складено Акт приймання виконаних робіт № 1 від 09.07.2025 на суму 3017044,16 грн. За платіжною інструкцією від 15.07.2025 № 1271 Замовником проведено оплату за виконані будівельні роботи на вказану суму. Актом готовності Об`єкта до експлуатації від 17.11.2025 визначено, що будівельні роботи по об`єкту “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 380” виконано в повному обсязі та закінчено 09.07.2025, фактична вартість основних фондів (виконаних робіт) склала 3017044,16грн. Зобов`язання за Договором виконано Замовником належним чином та в повному обсязі, а Підрядником – ТОВ “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ БУД” допущено порушення вимог пункту 3.1 Договору в частині дотримання строків завершення будівельних робіт. За порушення відповідачем строків завершення будівництва позивач на підставі п. 13.5 Договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача неустойку (пеню), виходячи з наступного розрахунку. Договірна ціна за Договором в редакції Додаткової угоди №1 (на період прострочення) – 3167117,89 грн; строк завершення робіт за Договором – 10.06.2025; дата фактичного виконання робіт – 09.07.2025. Отже розмір пені за період прострочення з 11.06.2025 по 09.07.2025 (29 днів) складає 91846,42 грн (3167117,89 грн. *0,1% * 29 днів).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 у справі №908/341/26 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд" на користь Військової частини НОМЕР_1 суму 91 846 грн 42 коп. пені та суму 2662 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, через систему “Електронний суд” Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 у справі № 908/341/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, а у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги - зменшити розмір неустойки, заявленої до стягнення, на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, з огляду на її явну неспівмірність наслідкам порушення зобов`язання та необхідність дотримання принципів розумності, справедливості й добросовісності; стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд" судовий збір.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 по справі № 908/341/26 є незаконним та необґрунтованим через порушення норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що хоча на момент укладення договору (24.03.2025) воєнний стан уже діяв, невдовзі виникли нові обставини, які неможливо було передбачити, а саме: активізація бойових дій на Слов`янському та Покровському напрямках, наближення лінії фронту до місця робіт; використання ворогом новітніх FPV-дронів та БПЛА типу «Ланцет»; дефіцит специфічних будівельних матеріалів та гостра нестача кваліфікованої робочої сили через мобілізацію; несприятливі погодні умови (підтоплення об`єктів, сильні опади).

Суд першої інстанції відхилив доводи про форс-мажор, оскільки Підрядник не надіслав офіційне письмове повідомлення Замовнику. Скаржник вважає це помилковим, оскільки обставини є загальновідомими, а Замовник був про них обізнаний, бо здійснював технічний нагляд і брав участь у робочих нарадах. Відсутність формального листа не спростовує самого факту існування перешкод та їхнього впливу на будівництво. Згідно з практикою Верховного Суду, визначальним є фактичний вплив обставин, а не лише наявність сертифіката ТПП чи дотримання процедури повідомлення.

Скаржник наголошує на своїй належній поведінці як контрагента. Об`єкт оборонного значення був збудований та переданий Замовнику в повному обсязі. Прострочення було незначним — лише 29 днів (завершено 09.07.2025 замість 10.06.2025). Замовнику не було завдано жодних збитків внаслідок цієї затримки. Компанія робила все можливе для завершення робіт у критично важливі для оборони терміни, незважаючи на ризики для життя працівників.

Апелянт вважає стягнення пені у розмірі 91 846 грн 42 коп. несправедливим та непропорційним, тому просить суд у разі, якщо суд вирішить стягнути штраф, то зменшити його розмір на підставі ст. 551 ЦК України.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що всі доводи, викладені ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» є необґрунтованими, а рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 у справі № 908/341/26 є законним.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів - Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд" на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 у справі №908/341/26 залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд" надано 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 3993, 60 грн.

02.06.2026 через систему “Електронний суд” від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги із доказами сплати судового збору.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Мартинюка С.В. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 908/341/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів - Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Призначено судове засідання на 07.07.2026. Витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи (оскарження) №908/341/26, необхідні для розгляду апеляційної скарги.

11.06.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

12.06.2026 матеріали справи №908/341/26 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2026 у зв`язку із вчиненням процесуальної дії, справа № 908/341/26 підлягає передачі раніше визначеному складу суду, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1 (зі змінами) призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 908/341/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів – Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.

У судове засідання 07.07.2026 з`явився представник скаржника, надав пояснення у справі. Інші представники сторін не з`явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи.

В судовому засіданні 07.07..2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені апеляційним судом та мотиви судового рішення

24 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ БУД” (Підрядник, відповідач у справі) та Військова частина НОМЕР_1 (Замовник, позивач у справі) уклали Договір підряду №163/4Д на будівництво фортифікаційних споруд (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту: “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 380” (далі – Об`єкт), а Замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 012:2015: 45220000-5 – Інженерні та будівельні роботи.

В пункті 1.4 Договору визначено, що роботи виконуються за етапами:

І етап – Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно - геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії “Робочий проект” (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору.

ІІ етап – Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток № 1) і складає 3 167 174,00 грн, в тому числі ПДВ 527 862,33 грн та є складовою частиною вартості робіт по Об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкта.

В подальшому сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору: № 1 від 05.06.2025 та № 2 від 11.11.2025, згідно з якими сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт визначеної за Договірною ціною, в бік її зменшення.

Згідно з п. 3.1 Договору строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4).

Після закінчення виконання робіт Підрядник письмово повідомляє про це Замовника. Датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання Акту готовності Об`єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками Замовника разом з представниками Підрядника (п. 3.4 Договору).

За змістом пункту 3.5 Договору, Підрядник передає Замовнику по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), проєктну документацію стадії “Робочий проєкт”, позитивний експертний звіт. Замовник протягом 10 календарних днів з дня отримання документації та Акту виконаних робіт зобов`язаний прийняти роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт.

В п. 8.1 Договору визначено, що Замовник за Актом приймання-передачі Об`єкта передає Підряднику на період виконання робіт та до їх завершення Об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).

Відповідно до п. 10.1 Договору приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.

В п. 11.1 Договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи з будівництва Об`єкта проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, протягом 10 календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) та надання підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду.

Після виконання Підрядником робіт з будівництва Замовник приймає виконану роботу та протягом 5 робочих днів з дати отримання пакету документів, підписує акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, якщо вони повністю відповідають об`ємам виконаних робіт на ділянці будівництва, в іншому випадку акти повертаються підряднику для усунення зауважень та коригування.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність передбачену цим Договором та чинним законодавством України (п.13.1 Договору).

Відповідно до п. 17.2 Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами), але не пізніше ніж до 31 грудня 2025 року. У частині оплати – до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 8.1 Договору Замовником було передано Підряднику будівельний майданчик для початку будівництва, про що сторонами 25.03.2025 складений та підписаний Акт приймання-передачі об`єкта (будівельного майданчика) “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 380”.

У Календарному графіку виконання робіт (Додаток № 4 до Договору) вказані узгоджені сторонами строки виконання робіт по об`єкту – окремо за І та ІІ етапами.

Як вбачається з матеріалів справи, за Актом здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту від 01.06.2025 № 1ПКД (арк.с. 40) Підрядником передано Замовнику роботи на загальну суму 57274,36 грн з ПДВ (вартість виконаних проектних робіт – 50000,00 грн з ПДВ, вартість експертизи проектної документації – 7274,36 грн з ПДВ).

Згідно з платіжною інструкцією № 788 від 27.06.2025 позивачем здійснено оплату виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації в розмірі 57274,36 грн.

Додатковою угодою № 1 від 05.06.2025 внесені зміни до п. 2.1 Договору щодо вартості робіт, яка визначена за Договірної ціною (Додаток №1 до Додаткової угоди № 1 від 05.06.2025), згідно з якою сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт за Договором у бік зменшення на 56,11 грн. Вартість робіт за Договором в редакції вказаної Додаткової угоди складає 3 167 117,89 грн, в тому числі ПДВ – 527 852,98 грн.

09.07.2025 сторонами був підписаний Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2025 року форми № КБ-2в на суму 3 017 044,16 грн (арк.с. 22-32) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 на вказану суму (арк.с. 36).

За платіжною інструкцією від № 1271 від 15.07.2025 позивачем здійснено оплату в розмірі 3 017 044,16 грн. за виконані відповідачем будівельні роботи за Договором.

Крім того, 23.07.2025 сторонами також був складений та підписаний Акт № 1А здачі-приймання виконаних робіт зі здійснення авторського нагляду за будівництвом по об`єкту (арк.с. 37) на суму 12000,00 грн, яка перерахована позивачем на рахунок відповідача за платіжною інструкцією № 1433 від 24.07.2025.

У підписаному представниками сторін Акті готовності об`єкта до експлуатації від 17.11.2025 визначено, що будівельні роботи по об`єкту “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 380” виконано у строк: початок робіт – 22 травня 2025р., закінчення робіт – 09 липня 2025р. (арк.с. 38-39).

Мотиви рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 щодо задоволення позовних вимог ґрунтуються на таких аргументах:

Суд встановив, що згідно з Календарним графіком виконання робіт (Додаток № 4 до Договору) будівельні роботи мали бути завершені 10.06.2025. Фактично ж роботи були виконані та передані замовнику лише 09.07.2025, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт. Таким чином, було зафіксовано 29 днів прострочення.

Відповідач посилався на бойові дії, загрози дронів та повітряні тривоги як обставини непереборної сили, проте суд відхилив ці доводи, оскільки сам факт дії воєнного стану не є достатнім, щоб вказувати на наявність форс-мажорних обставин. Сторона має довести, що саме ці обставини унеможливили виконання конкретного зобов`язання. Пунктом 14.1 договору зобов`язував Підрядника письмово повідомити Замовника про форс-мажор протягом 5 днів з моменту їх настання. Відповідач не надав доказів такого повідомлення, що згідно з п. 14.6 Договору позбавляє його права посилатися на ці обставини. Належним доказом форс-мажору за договором є сертифікат Торгово-промислової палати України, якого відповідач не надав для підтвердження обставин саме у період виконання робіт.

Суд критично поставився до Висновку Рівненської ТПП від 10.03.2026, зазначивши, що цей документ є висновком про істотну зміну обставин, а не сертифікатом про форс-мажор. Він був отриманий лише у лютому 2026 року — вже після завершення робіт та звернення позивача до суду. Відповідач, незважаючи на наявність права, не ініціював внесення змін до договору щодо перенесення строків будівництва під час виконання самих робіт.

Суд постановив, що проблеми з контрагентами, відсутність будматеріалів чи нестача робочої сили через мобілізацію не є форс-мажором, а належать до власних комерційних ризиків Підрядника.

Договір був укладений 24.03.2025, коли воєнний стан уже діяв, тому Підрядник мав усвідомлювати та враховувати можливі загрози при підписанні графіку робіт.

Твердження про несприятливі погодні умови не були підтверджені доказами.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів відсутності своєї вини у простроченні, а тому має сплатити пеню, передбачену пунктом 13.5 Договору, у повному обсязі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких мотивів.

Згідно з приписами ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В частині 1 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З положень ч. 1 ст. 611 ЦК України слідує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до Календарного графіку виконання робіт по об`єкту “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 380” (Додаток № 4 до Договору) будівельні роботи за Договором (ІІ етап) мали були завершенні у першій декаді червня 2025 року, тобто кінцевою датою їх виконання є 10.06.2025.

Фактично будівельні роботи по об`єкту (2 етап) були виконані Підрядником та передані Замовнику 09.07.2025 за Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2025 форми № КБ-2в (арк.с. 22-32), тобто з порушенням відповідачем встановленого Договором строку.

В пункті 13.5 Договору сторони визначили, що за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Щодо форс-мажорних обставин

До форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належать обставини визначені у частині другій ст. 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, за змістом якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Частина друга статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили), до яких належить у тому числі військові дії.

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати України” торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Апеляцйний суд зазначає, що введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Однак форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21.

З вищенаведеного слідує, що Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати мають право посвідчувати форс-мажорні обставини виключно шляхом видачі сертифікату (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Положеннями статті 617 ЦК України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (надзвичайних обставин).

Отже наявність вини особи презюмується, однак може бути спростована. При цьому тягар доказування покладається на відповідача.

Згідно з пп. 4.3.6 пункту 4.3 Підрядник має право ініціювати внесення змін до Договору.

Пунктами 13.2 та 13.13 Договору передбачено, що Підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по Об`єкту, якщо не доведе, що ці порушення стались не з його вини. Підрядник не несе відповідальності за порушення строків виконання робіт за Договором, якщо таке порушення сталось не з його вини.

Відповідно до п. 3.3 Договору, строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у Договір у разі виникнення обставин непереробної сили (які засвідчуються відповідно до Розділу 14 Договору).

В пунктах 14.1, 14.2 та 14.4. розділу 14 Договору “Обставини непереборної сили” передбачено, зокрема, наступне.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На час дії таких обставин жодна зі сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання взятих на себе за Договором обов`язків, якщо невиконання їх стало наслідком дії обставин непереборної сили.

Обставинами непереборної сили визначаються техногенні аварії, стихійні лиха і природні явища, загальні страйки, війни і військові дії, повінь, терористичні акти тощо, які визнані компетентними органами офіційно; а також обмеженість та неналежне бюджетне фінансування, рішення Уряду, введення законодавчих обмежень або прийняття законодавчих актів, що безпосередньо вплинули на належне виконання цього Договору, якщо їх неможливо було усунути діями сторін.

Сторона, виконанню обов`язків якої перешкоджають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) зобов`язана: не пізніше 5 робочих днів з моменту їх настання письмового повідомити про це іншу сторону; протягом 5 календарних днів з моменту їх настання надати іншій стороні належні підтвердні документи, видані компетентними (уповноваженими) органами.

Повідомлення про настання форс-мажорних обставин має містити дані про час настання і характер обставин непереборної сили.

Підтвердження обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) засвідчується відповідним документом компетентного (уповноваженого) органу згідно з чинним законодавством із зазначенням у ньому строку дії цих обставин та обґрунтованого строку усунення їх наслідків.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України) або регіональною торгово-промисловою палатою (далі – регіональні ТПП) та інформація про внесення сертифікату до Реєстру сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), надана ТПП України. Сертифікат надається в межах строку повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

У разі виникнення обставин непереборної сили строк виконання сторонами зобов`язань за договором переноситься відповідно до часу, упродовж якого діяли ці обставини або їх наслідки.

Згідно з п. 14.6 Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення другої сторони стороною, для якої стало неможливим виконання зобов`язань за Договором через настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які звільняють її від відповідальності, позбавляє її права посилатися на ці обставини та вимагати зміни (перенесення) строку виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 14.8 Договору, сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньої об`єктів сторін тощо) під час правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідним уповноваженим органом.

Отже, в укладеному Договорі, сторонами чітко визначені порядок та строки вчинення дій стороною, виконанню обов`язків якої перешкоджають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), та відповідні наслідки у разі недодержання вищенаведених умов Договору.

Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стали причиною та мали наслідком порушення відповідачем строку виконання будівельних робіт за Договором.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, жодних письмових повідомлень про неможливість виконання робіт за Договором в обумовлені строки внаслідок настання обставин непереборної сили, про які зазначає відповідач, останній не направляв.

Докази інформування відповідачем позивача в письмовій формі про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (обставин непереборної сили), що згідно з пп. 4.4.16 п. 4.4. Договору є обов`язком Підрядника, а також докази ініціювання останнім внесення змін до Договору в частині строків виконання будівельних робіт за Договором у зв`язку з настанням відповідних обставин, в матеріалах справи теж відсутні.

Крім того, відповідачем також не надано доказів на підтвердження наявності несприятливих погодних умов в період виконання ним будівельних робіт на об`єкті, які за твердженням відповідача мали місце.

Щодо наданої відповідачем до матеріалів справи копії висновку Рівненської торгово-промислової палати № 56.01/86 від 10.03.2026, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД”, суд зазначає наступне.

Як слідує з назви та змісту вищевказаного документа, останній є Висновком про істотну зміну обставин, а не Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Так, Рівненська торгово-промислова палата, розглянувши заяву від 26.02.2026 № 26/2-6/1 щодо підтвердження настання істотної зміни обставин за Договорами підряду, в тому числі, але не виключно, за Договором № 163/4Д від 24.03.2025, укладених між Військовою частиною (Замовник) НОМЕР_1 і ТОВ “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД” (Підрядник), керуючись, зокрема, ст. 652 ЦК України, підтвердила настання істотної зміни обставин за Договорами щодо зміни термінів виконання зобов`язань або їх розірвання у зв`язку із істотною зміною обставин для ТОВ “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД”.

Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Отже, наданим відповідачем висновком Рівненської торгово-промислової палати №56.01/86 від 10.03.2026 (в копії) засвідчено зміну істотних обставин, що в свою чергу є підставою, зокрема, для зміни Договору, а не для звільнення від відповідальності.

Відповідач у заявах по суті (відзиві та запереченні на відповідь на відзив) неодноразово вказував саме про настання істотної зміни обставин, якими сторони керувалися в момент укладення Договору, і яка фактично призвела до неможливості належного виконання зобов`язань за Договором підряду у первісно встановлені строки.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності у нього підстав для звільнення від відповідальності за порушення умов договору підряду в частині своєчасного виконання робіт.

Щодо клопотання скаржника про зменшення розміру пені

Скаржником подано клопотання про зменшення розміру пені, яке мотивовано тим, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій є неспівмірним із наслідками порушення, позивач не довів наявності реальних збитків у відповідному розмірі, а стягнення пені у значному розмірі, з огляду на сукупність аналогічних договорів між сторонами, може перетворити її з компенсаційного інструменту на каральний захід та створити для відповідача надмірний фінансовий тягар.

Також відповідач посилається на виконання ним зобов`язань, вчинення підготовчих дій, умови воєнного стану, безпекові ризики, повітряні тривоги, неналежне, на його думку, сприяння замовника, відсутність вини підрядника.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, зменшення розміру неустойки є правом суду, яке реалізується з урахуванням конкретних обставин справи, балансу інтересів сторін, характеру порушення, причин його виникнення, ступеня виконання зобов`язання, поведінки сторін та наслідків порушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначено, що неустойка не повинна набувати ознак каральної санкції, а має зберігати компенсаційний характер. Суд, вирішуючи питання про зменшення неустойки, має оцінити, чи є її розмір співмірним із наслідками порушення зобов`язання та чи не перетворюється вона на несправедливо непомірний тягар для боржника.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 звернула увагу, що підстави для зменшення судом неустойки та розмір, до якого вона зменшується, мають індивідуальний характер у кожних конкретних правовідносинах. Розмір зменшення неустойки визначається судом у межах дискреційних повноважень з урахуванням установлених обставин справи та оцінки доводів і доказів сторін.

Аналогічний підхід викладений у постановах Верховного Суду, у яких зазначено, що при вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій суд має оцінювати не лише формальний факт порушення зобов`язання, а й ступінь виконання зобов`язання, причини порушення, поведінку боржника, наслідки порушення для кредитора, співвідношення заявленої санкції із можливими збитками, а також необхідність дотримання балансу інтересів сторін.

Апеляційний суд зазначає, що наведені у клопотанні доводи за своїм змістом не змінюють предмета та меж апеляційного перегляду, оскільки стосуються тих самих обставин виконання договору, оцінки вини сторін, співмірності неустойки та застосування статті 551 Цивільного кодексу України, які вже були предметом доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд".

Водночас зазначене клопотання підлягає врахуванню при визначенні справедливого розміру відповідальності.

Колегія суддів враховує, що відповідач виконав будівельні роботи у повному обсязі, прострочення виконання робіт було незначним, виконання робіт здійснювалось в умовах воєнного стану, підвищених безпекових ризиків, повітряних тривог, ускладненої логістики, небезпеки для працівників та специфіки будівництва фортифікаційних споруд оборонного призначення. Ці обставини не звільняють відповідача від відповідальності, проте мають істотне значення для оцінки співмірності заявлених штрафних санкцій.

Колегія суддів бере до уваги і те, що позивач не надав доказів понесення реальних збитків у розмірі, співмірному із заявленими до стягнення штрафними санкціями.

Водночас відсутність таких доказів не є підставою для відмови у стягненні неустойки, однак підлягає врахуванню при визначенні її розумного та справедливого розміру.

Також апеляційним судом враховується, що між тими самими сторонами існує значна кількість аналогічних спорів, пов`язаних із договорами будівництва фортифікаційних споруд. За таких умов стягнення штрафних санкцій у повному або наближеному до повного розміру за кожним окремим договором може створити для відповідача надмірний фінансовий тягар, який не відповідатиме компенсаційній природі неустойки.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з позицією скаржника про необхідність відмови в позові повністю. Порушення строків виконання договору підтверджено матеріалами справи, а об`єкт будівництва мав оборонне значення. Тому відповідальність відповідача має залишатися реальною та відчутною.

З урахуванням установлених обставин справи, характеру порушення, виконання відповідачем зобов`язань у повному обсязі, складності умов виконання договору, що викликано тим, що роботи виконувались в зоні, максимально наближеній до зони бойових дій, стислості погоджених сторонами строків, відсутності доказів збитків позивача у розмірі заявленої неустойки, а також необхідності збереження балансу інтересів сторін, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим, розумним та пропорційним є зменшення штрафних санкцій на 90%, тобто стягнення з відповідача 10% від розміру належної до сплати пені.

Загальний розмір штрафних санкцій, визначений колегією суддів до стягнення становить 9 184,64 грн.

Таким чином, апеляційна апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд" підлягає частковому задоволенню, оскільки колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про відсутність підстав для відповідальності та необхідність повної відмови в позові, однак вважає обґрунтованими доводи про необхідність зменшення розміру штрафних санкцій з урахуванням конкретних обставин справи.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив факт порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд" строків будівельних робіт за договором підряду №163/4Д на будівництво фортифікаційних споруд від 24.03.2025 та обґрунтовано виходив із наявності підстав для застосування до відповідача договірної відповідальності у вигляді пені.

Доводи Військової частини НОМЕР_1 про необхідність стягнення пені у повному заявленому розмірі колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи не враховують компенсаційної природи неустойки, дискреційних повноважень суду щодо її зменшення та конкретних обставин виконання спірного договору.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 у справі №908/341/26 необхідно змінити в частині розміру пені, яка підлягає стягненню.

Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У зв`язку із тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача (скаржника), судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 993,60 грн слід покласти на відповідача (скаржника).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд" на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 у справі №908/341/26 – задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 у справі №908/341/26 – змінити.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд" про зменщення розміру пені – задовольнити.

Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Акві-Буд" на користь Військової частини НОМЕР_1 пеню у розмірі 9 184,64 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 07.07.2026.

Головуючий суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.В. Фещенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua