Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №908/1754/24(908/476/25) — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 м.Дніпро Справа № 908/1754/24(908/476/25)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Золотарьової Я.С. (доповідач),

суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.

секретар судового засідання: Янкіна Г.Д.

представники учасників провадження:

прокурор: Богомол О.М.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2 (скаржника): Мариненко О.В.

від третьої особи: не з`явився

розглянув матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області “БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ” на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026, повний текст якого складено 25.03.2026 (суддя Юлдашев О.О.)

у справі № 908/1754/24 (908/476/25)

за позовом: Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Броварської міської ради Броварського району Київської області, Київська область, м. Бровари

позивача-2: Північний офіс Держаудитслужби, м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “АВГУСТА”, м. Запоріжжя

до відповідача-2: Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області “БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ”, Київська область, Броварський район, м. Бровари

третя особа на стороні відповідача-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ліквідатор Сидорчук Іван Сергійович, Дніпропетровська область, м. Кам`янське

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів

в межах справи № 908/1754/24

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АВГУСТА”, м. Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст справи

До Господарського суду Запорізької області 25.02.2025 звернувся заступник керівника Броварської Окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: позивача 1: Броварської міської ради Броварського району Київської області, позивача 2: Північного офісу Держаудитслужби, до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю АВГУСТА, відповідача-2: Коммунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ, про визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.06.2023 між КП Броварської міської ради Київської області “Бровари-Благоустрій” та ТОВ “АВГУСТА” укладено договір поставки електричної енергії № 455-к/23 та дванадцять додаткових угод про внесення змін до вказаного договору., якими, зокрема, сторони збільшили ціну за одиницю товару, посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку. Відтак, за період дії договору ціна на електричну енергію збільшилась на 47,6 %. На переконання прокурора, додаткові угоди №3, 4, 5 ,6 ,7, 8, 9, 10, 11, 12 укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому їх необхідно визнати недійсними в судовому порядку.

Оскільки додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію у з 27.06.2023 по 30.04.2024 повинен здійснюватися за ціною, визначеною у договорі з урахуванням комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) а саме 3,23025 грн за 1 кВт/год без ПДВ. Таким чином, грошові кошти в сумі 2 803 585,24 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "АВГУСТА", а тому у відповідності до ст. ст.216, 1212 ЦК України, підлягають поверненню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026 по справі №908/1754/24 (908/476/25) позов задоволено.

Визнано недійсною Додаткову угоду № 3 від 26.07.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії №455-к/23 від 27.06.2023, укладеного між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області “Бровари-Благоустрій” та ТОВ “АВГУСТА”.

Визнано недійсною Додаткову угоду № 4 від 08.08.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії №455-к/23 від 27.06.2023, укладеного між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області “Бровари-Благоустрій” та ТОВ “АВГУСТА”.

Визнано недійсною Додаткову угоду № 5 від 16.08.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії №455-к/23 від 27.06.2023, укладеного між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області “Бровари-Благоустрій” та ТОВ “АВГУСТА”.

Визнано недійсною Додаткову угоду № 6 від 07.09.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії №455-к/23 від 27.06.2023, укладеного між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області “Бровари-Благоустрій” та ТОВ “АВГУСТА”.

Визнано недійсною Додаткову угоду № 7 від 22.11.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії №455-к/23 від 27.06.2023, укладеного між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області “Бровари-Благоустрій” та ТОВ “АВГУСТА”.

Визнано недійсною Додаткову угоду № 8 від 08.08.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії №455-к/23 від 22.12.2023, укладеного між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області “Бровари-Благоустрій” та ТОВ “АВГУСТА”.

Визнано недійсною Додаткову угоду № 9 від 27.12.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії №455-к/23 від 27.06.2023, укладеного між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області “Бровари-Благоустрій” та ТОВ “АВГУСТА”.

Визнано недійсною Додаткову угоду № 10 від 04.01.2024 до Договору про закупівлю електричної енергії №455-к/23 від 27.06.2023, укладеного між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області “Бровари-Благоустрій” та ТОВ “АВГУСТА”.

Визнано недійсною Додаткову угоду № 11 від 09.01.2024 до Договору про закупівлю електричної енергії №455-к/23 від 27.06.2023, укладеного між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області “Бровари-Благоустрій” та ТОВ “АВГУСТА”.

Визнано недійсною Додаткову угоду № 12 від 25.03.2024 до Договору про закупівлю електричної енергії №455-к/23 від 27.06.2023, укладеного між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області “Бровари-Благоустрій” та ТОВ “АВГУСТА”.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “АВГУСТА” на користь Броварської міської ради Броварського району Київської області безпідставно сплачені кошти у сумі 2 803 585 (два мільйони вісімсот три тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 24 коп.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “АВГУСТА” на користь Київської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у сумі 22 540 (двадцять дві тисячі п`ятсот сорок) грн. 89 коп.

Стягнуто з комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області “Бровари-Благоустрій” на користь Київської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у сумі 22 540 (двадцять дві тисячі п`ятсот сорок) грн. 89 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області “БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ” звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026 у справі № 908/1754/24(908/476/25) і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026 по справі № 908/1754/24(908/476/25) є незаконним та необґрунтованим через неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду цим обставинам та неправильне застосування норм матеріального права.

Скаржник стверджує, що висновок про наявність збитків ґрунтується виключно на довідці спеціаліста Держаудитслужби, яка не є належним доказом, оскільки вона фактично підміняє собою висновок експерта, але складена не судовим експертом; особа, що підписала довідку не була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок; згідно з практикою Верховного Суду, такі довідки не можуть бути самостійним джерелом доказів для встановлення розміру матеріальної шкоди.

Суд не врахував, що закупівля електроенергії забезпечувала роботу критичної інфраструктури Броварської громади: вуличне освітлення, світлофори, очисні споруди та свердловини у селах Княжичі та Требухів. Відмова від підписання додаткових угод могла призвести до припинення енергопостачання та колапсу життєзабезпечення міста.

Апелянт вказує, що додаткова угода №3 була визнана недійсною повністю, хоча закон (у редакції на момент подій) дозволяв збільшувати ціну за одиницю товару до 10% у разі коливання ринку. Таким чином, угода могла бути визнана недійсною лише в частині, що перевищує цей ліміт.

Скаржник зазначає, що під час виконання договору він керувався тогочасним праворозумінням норм закону. Постанова Великої Палати Верховного Суду (у справі № 920/19/24), яка змінила підхід до цих питань, була прийнята вже після завершення дії договору.

Апелянт вважає, що діяв із дотриманням “розумної обачності”, а аргументи прокурора про можливість моніторингу цін через сайт “Оператор ринку” не спростовують правомірності дій підприємства.

На підставі цих доводів КП “Бровари-Благоустрій” просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області та ухвалити нове — про повну відмову в задоволенні позову.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

Сторони не скористались своїм процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, письмових пояснень, заяв чи клопотань по суті.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів - Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2026 апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області “БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ” на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026 у справі № 908/1754/24 (908/476/25) залишено без руху. Апелянту надано 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: зазначити дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність таких підстав.

04.06.2026 через систему “Електронний суд” від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. У заяві, поданій на виконання вимог ухвали суду, скаржник зазначає, що копію рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026 у справі № 908/1754/24 (908/476/25) було отримано через систему “Електронний суд” 12.03.2026.

04.06.2026 через систему “Електронний суд” від скаржника надійшло клопотання про доповнення або зміну апеляційної скарги.

04.06.2026 від скаржника надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій зазначено, що пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції був зумовлений надзвичайними обставинами, пов`язаними з ракетно-дроновою атакою на території Броварської міської громади, що призвело до пошкодження інфраструктури та суттєвого перевантаження роботи підприємства, унаслідок чого порушено організацію документообігу та своєчасне опрацювання матеріалів, отриманих через систему “Електронний суд”.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2026 поновлено Комунальному підприємству Броварської міської ради Броварського району Київської області “БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ” строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026 по справі №908/1754/24 (908/476/25). Відкрито апеляційне провадження. Призначено судове засідання на 07.07.2026. Витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи (оскарження) №908/1754/24(908/476/25), необхідні для розгляду апеляційної скарги.

26.06.2026 матеріали справи №908/1754/24(908/476/25) надійшли до суду апеляційної інстанції.

Прокурор 06.07.2026 було подано відзив на апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку. Клопотання обґрунтовано тим, що Броварська окружна прокуратура не отримала апеляційну скаргу.

Колегія суддів розглянула вказане клопотання та не знайшла підстав для його задоволення з огляду на те, що усі учасники цієї справи мають електронні кабінети. Апеляційна скарга була подана до суду 22.05.2026, та як вбачається з матеріалів електронної справи, була доставлена до електронного кабінету прокуратури 22.05.2026 об 18:21. Ухвала апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження також була направлена до електронного кабінету прокуратури.

У судове засідання 07.07.2026 з`явився скаржник та прокурор. Представники інших учасників справи не з`явились, були належним чином повідомлені про її розгляд.

В судовому засіданні 07.07.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені апеляційним судом та мотиви судового рішення

КП Броварської міської ради Київської області “Бровари-Благоустрій” 07.06.2023 проведено відкриті торги з особливостями по закупівлі товару: “ДК 021:2015:09310000-5 - “Електрична енергія”, очікувана вартість 9 752 715 грн.

Опис окремої частини або частин предмета закупівлі: товари, об`єм електричної енергії 2 450 000 кВт*год.

Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: до 31.12.2023.

Тендерна пропозиція на закупівлю за предметом: “Електрична енергія” затверджена рішенням уповноваженої особи (протокол № 2 від 07.06.2023).

За результатами проведення торгів переможцем визнано ТОВ “АВГУСТА” (код ЄДРПОУ 43759275), з яким укладено договір № 455-к/23 за обсяг електроенергії 450 000кВт/год з ціновою пропозиція 9 496 935 грн. в т.ч. ПДВ - 1 582 822,50 грн. Ціна за 1 кВт/год - 3,23025 грн. без ПДВ. Згідно комерційної пропозиції - 3,8763 грн./кВт/год з ПДВ, що є додатком № 2 до вказаного договору. Спосіб оплати: по факту споживання.

Відповідно до п. 1.3. Договору обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків без нарахування штрафних санкцій.

Термін дії договору з 01.07.2023 до 31.12.2023, дію якого продовжено додатковою угодою № 9 від 27.12.2023 до 30.04.2024.

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.

До договору сторони уклали додаткові угоди, якими змінили вартісні та кількісні показники товару, а саме:

- від 12.07.2023 №1 якою зменшено загальну ціну Договору від 27.06.2023 № 455-к/23 на 656 172,31 грн. а також очікуваний обсяг постачання електричної енергії для потреб непобутових споживачів на 169 278 кВт*год, очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 31 грудня 2023 року становить 2 280 722 кВт*год , вартість електричної енергії становить 8 840 762,69 грн. в тому числі ПДВ 20% - 1 473 460,45 гривень;

- від 12.07.2023 №2. якою збільшено ціну за одиницю товару з 01.07.2023, керуючись підпунктом 7 п. 19 Особливостей, Постановою НКРЕКП від 21.12.2022 №1788 “Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПЕК “УКРЕНЕРГО”. якою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії з 01.07.2023 на рівні 0,48510 грн/ кВт*год (без урахування ПДВ) та внесено зміни до п. 4.1 Договору, ціна становить 3,28510 грн за 1 кВт*год без ПДВ, ПДВ: 0,65702 грн. разом з ПДВ 3,94212 грн

Додаток № 2 “Комерційна пропозиція” викладено в новій редакції, а саме: “Електрична енергія” - ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості 2 280 722 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 3,8763 грн з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії. Спосіб оплати: по факту споживання. Ціна за 1кВт*год становить 3,94212 грн з ПДВ;

- від 26.07.2023 № 3, якою збільшено ціну за одиницю товару з 01.07.2023, керуючись підпунктом 2 п. 19 Особливостей сторони дійшли взаємної згоди та внесли зміни до п. 4.1 Договору: де Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього Договору становить 3,6617грн. за 1 кВт*год без ПДВ, ПДВ: 0,73234 грн, разом з ПДВ 4,39404 гривень.

Додаток № 2 “Комерційна пропозиція” викладено в новій редакції, а саме: “Електрична енергія” - ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості 2 046 153 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 3,8763 грн з ПДВ. Ціна за 1кВт*год становить 4,39404 гри з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії.

- від 08.08.2023 № 4, якою збільшено ціну за одиницю товару з 11.07.2023, керуючись підпунктом 2 п. 19 Особливостей сторони дійшли взаємної згоди та внесли зміни до п. 4.1 Договору, де Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього Договору становить 3,95458 гри за 1 кВт*год без ПДВ. ПДВ: 0.790916 грн., разом з ПДВ 4,745496 гривень.

Додаток № 2 “Комерційна пропозиція” викладено в новій редакції, а саме: “Електрична енергія” -ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості:

- 38 625,234 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,39404 грн з ПДВ;

- 1 827 215,084 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВг*год 4,745496 грн з ПДВ.

Ціна за 1 кВт*год становить 4,745496 грн з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії.

- від 16.08.2023 № 5, якою збільшено ціну за одиницю товару з 01.08.2023. керуючись підпунктом 2 п. 19 Особливостей, сторони дійшли взаємної згоди та внесли зміни до п. 4.1 Договору: де Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього Договору становить 4,18495 грн за 1 кВт*год без ПДВ. ПДВ: 0.83699 грн, разом з ПДВ 5,02194 гривень.

Додаток № 2 “Комерційна пропозиція” викладено в новій редакції, а саме: “Електрична енергія” - ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості:

- 38 625,234 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,39404 грн з ПДВ;

- 80 519,766 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,745496 грн з ПДВ;

- 1 650 544 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,02194 грн з ПДВ.

Ціна за 1кВт*год становить 5,02194 грн з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії.

- від 07.09.2023 №6, якою збільшили ціну за одиницю товару з 11.08.2023, керуючись підпунктом 2 п. 19 Особливостей, сторони дійшли взаємної згоди та внесли зміни до п. 4.1 Договору: де Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього Договору становить 4,59892 грн за 1 кВт*год без ПДВ, ПДВ: 0,9198 грн, разом з ПДВ 5,518704 грн.

Додаток № 2 “Комерційна пропозиція” викладено в новій редакції, а саме: “Електрична енергія” -ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості:

- 38 625,234 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,39404 грн з ПДВ:

- 80 519,766 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,745496 грн з ПДВ:

- 38 625 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,02194 грн з ПДВ;

- 1 494 024,74 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,518704 грн з ПДВ.

Ціна за 1кВт*год становить 5, 518704 грн з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії.

- від 22.11.2023 № 7, якою збільшено ціну за одиницю товару з 11.11.2023. керуючись підпунктом 2 п. 19 Особливостей, сторони дійшли взаємної згоди та внесли зміни до п. 4.1 Договору: де Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього Договору становить 4,7680 грн за І кВт*год без ПДВ. ПДВ: 0,9536 грн, разом з ПДВ 5,7216 грн.

Додаток № 2 “Комерційна пропозиція” викладено в новій редакції, а саме: “Електрична енергія” -ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості:

- 38 625,234 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,39404 грн з ПДВ:

- 80 519,766 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,745496 грн з ПДВ;

- 38 625 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,02194 грн з ПДВ;

- 627685 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,518704 грн з ПДВ;

- 835 618,113 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,7216 гри з ПДВ.

Ціна за 1кВт*год становить 5,7216 гри з ПДВ. В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії.

- від 22.12.2023 №8, якою зменшено загальну ціну Договору про закупівлю електричної енергії від 27.06.2023 № 455-к/23 на 897 068,68 гри. в т.ч. ПДВ 20%: 149 511,45 грн, виклавши п. 4.2 в наступній редакції: “Вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного в п. 1.3 цього Договору та становить 8 093 811,13 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 1 348 968,52 гривень.”

Додаток № 2 “Комерційна пропозиція” викладено в новій редакції, а саме: “Електрична енергія” -ДК 021:2015 - 09310000-5 в кількості:

- 38 625,234 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,39404 грн з ПДВ:

- 80 519,766 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 4,745496 грн з ПДВ;

- 38 625 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,02194 грн з ПДВ;

- 746 383,515 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,518704 грн з ПДВ;

- 415 556,515 кВт*год за ціною (тарифом) за 1 кВт*год 5,7216 грн з ПДВ.

В ціну включений тариф на послуги з передачі електроенергії.

- від 27.12.2023 № 9, якою сторони продовжити строк дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому Договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Ця угода набула чинності з моменту її підписання та діє до 30.04.2024.

- від 04.01.2024 № 10. якою сторони, керуючись нормами ЗУ “Про публічні закупівлі”, чинного цивільного та господарського законодавства, Додатковою угодою № 9 від 21.12.2023 року продовжили строк дії Договору № 455-к/23 від 27.06.2023 р. на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Вартість цієї Додаткової угоди складає: 1 798 155,84 грн. (один мільйон сімсот дев`яносто вісім тисяч сто п`ятдесят п`ять гривень 84 копійки), в тому числі ПДВ

- від 09.01.2024 № 11 була укладена у зв`язку з допущенням технічної помилки при укладанні Додаткової угоди від 04.01.2024 № 10 та внесено зміни щодо вартості угоди, яка склала 1 618 755,07 грн, в т. ч. ПДВ (282 920 кВт*год за ціною за 1 кВт*год з ПДВ 5,7216 грн);

- від 25.03.2024 № 12. якою зменшено загальну ціну Договору на суму 15 076,41 грн, в т.ч. ПДВ 20%: 2 512,74 грн.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим Договором.

Вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного в п. 1.3 цього Договору та становить 9 69 7 489,79 грн. в т. ч. ІІДВ 20% - 1 616 248.30 гривень.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 27.06.2023 по 30.04.2024 на виконання умов договору та додаткових угод до нього, замовником здійснено оплату за поставку електричної енергії 1 748 781 кВт*год на рахунки Постачальника у розмірі 9 697 489,79 грн. в т.ч. ПДВ -1 616 248.30 грн.

Мотиви рішення щодо задоволення позову ґрунтуються на таких аргументах:

Суд визнав обґрунтованим звернення прокуратури до суду з позовом та наявності підстав для представництва , оскільки Броварська міська рада, як орган управління, була обізнана про порушення (після листів прокуратури), але не вжила заходів для самостійного захисту інтересів громади у суді.

Суд встановив, що оспорювані додаткові угоди призвели до збільшення ціни за одиницю товару на 47,6% порівняно з початковою ціною тендерної пропозиції. Суд застосував імперативну норму Закону “Про публічні закупівлі”, згідно з якою сукупне значення всіх послідовних змін ціни не може перевищувати 10% від початкової ціни, визначеної в договорі за результатами торгів.

Суд зазначив, що передбачений законом виняток для електричної енергії стосується лише строків зміни ціни (можливість змінювати частіше, ніж раз на 90 днів), але він не скасовує верхню межу збільшення ціни у 10%.

Суд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду (справа № 920/19/24), зазначивши, що підхід, який дозволяв би необмежене збільшення ціни через численні додаткові угоди, нівелює мету тендерних процедур та принцип економії бюджетних коштів.

Суд наголосив, що кожна зміна ціни повинна мати окреме документальне підтвердження ринкового коливання. Постачальник має довести, що таке коливання було непрогнозованим і робить виконання договору вочевидь невигідним.

Оскільки додаткові угоди визнані недійсними з моменту укладення, оплата за ними вважається такою, що відбулася за відсутності правових підстав. Розрахунок за весь період повинен був здійснюватися за ціною початкового договору (3,8763 грн за 1 кВт/год з ПДВ), а різниця у сумі 2 803 585,24 грн підлягає поверненню як безпідставно набуте майно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії сторін були спрямовані на незаконну зміну істотних умов договору, що є підставою для визнання угод недійсними та стягнення надміру сплачених коштів.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм

З матеріалів справи вбачається, що сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною першою статті 628, статті 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами частинами першою - третьою статті 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною першою статті 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша статті 652 ЦК України).

У силу вимог частин третьої, четвертої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом другим частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" можна дійти висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь - якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону.

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі.

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

Отже, з урахуванням наведеного аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом №1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

Проте, вносячи зміни в ціну на електроенергію додатковими угодами № 3, 4, 5, 6, 7, сторонами не враховано, що в сукупності вартість електроенергії перевищує встановлену в договорі ціну 1 кВт електроенергії більше, ніж на 10% (в тому числі, з урахуванням збільшених тарифів), що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

В цій частині висновки суду першої інстанції є вірними та підтримуються апеляційним судом.

Водночас, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати підтверджували коливання середньозваженої ціни електричної енергії у відповідних періодах та обґрунтовували економічну доцільність укладення оскаржуваних додаткових угод до договору поставки електричної енергії № 455-к/23.

Так кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (близька за змістом позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21).

На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

У пункті 14 договору сторони узгодили, що достатнім документальним підтвердженням наявності ринкових коливань ціни на товар вважатиметься документ, виданий будь-яким компетентним органом, що міститиме інформацію у числовому (ціновому) та відсотковому співвідношенні про зміни рівня цін на ринку регіону місцезнаходження замовника між датою початку строку дії договору про закупівлю (якщо ціна переглядається вперше) або відповідної додаткової угоди (якщо ціна переглядається вдруге і надалі) та датою розрахунку ціни за товар. Компетентним вважається будь-яке підприємство, установа чи організація, що згідно з законодавством чи відповідно до свого статуту здійснюють діяльність у сфері дослідження товарних ринків, моніторингу та аналізу цін, статистичних спостережень.

В той же час листи Відповідача 1 та експертні висновки Черкаської ТПП не містили інформацію у числовому (ціновому) та відсотковому співвідношенні про зміни рівня цін на ринку регіону місцезнаходження замовника між датою початку строку дії договору про закупівлю (якщо ціна переглядається вперше) або відповідної додаткової угоди (якщо ціна переглядається вдруге і надалі) та датою розрахунку ціни за товар.

Отже, факт коливання ціни товару на ринку, який вказаний в листах Відповідача 1 та висновках Черкаської ТПП, що стали підставою для внесення змін до договору шляхом укладання спірних додаткових угод щодо цін у бік збільшення, не доведений.

Тому апеляційний суд доходить висновку про те, що в матеріалах справи відсутні належні докази коливання ціни, які можуть бути підставою для укладення сторонами договору про закупівлю додаткових угод з метою збільшення ціни за одиницю товару.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявні підстави для визнання оспорюваних додаткових угод від 26.07.2023 № 3, від 08.08.2023 № 4. від 16.08.2023 № 5, від 07.09.2023 № 6, від 22.11.2023 № 7, та похідних від них додаткових угод від 22.12.2012 № 8, від 27.12.2023 № 9, від 04.01.2024 № 10, від 09.01.2024 № 11, від 25.03.2024 № 12 до договору №455-к/23 недійсними, оскільки ними передбачено підвищення цін на електричну енергію на 47,6 %, тобто з перевищенням максимального ліміту у 10 %, що не відповідає вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що хоча додатковими угодами №8, 9, 10, 11 та 12 сторонами не було підвищено ціну за одиницю товару, водночас зі змісту цих додаткових угод вбачається, що вони прийняті з урахуванням тих цін, які встановлені додатковими угодами №3-7, якими було збільшено ціну за одиницю товару.

Колегія суддів зазначає, що хоча угода № 8 зменшувала загальну суму договору, а угода № 12 зменшувала ціну, вони базувалися на ціні за одиницю товару, яка вже була незаконно завищена попередніми угодами. Оскільки угоди про підвищення ціни не відповідають закону, що є підставою для визнання їх недійсними, відповідно, всі наступні акти, що спираються на ці ціни, також не відповідають закону.

Угоди № 9 та № 10 продовжували строк дії договору, в якому на той момент уже діяли незаконно встановлені ціни. Не можна продовжувати виконання зобов`язань на умовах, які суперечать принципам економії та результативності закупівель

Тому наявні підстави для визнання таких додаткових угод недійсними, як таких, що не відповідають закону.

Також апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що додаткова угода № 3 мала бути визнана недійсною лише в частині, що перевищує 10%, з огляду на таке.

Згідно з аналізом “Оператора ринку”, на момент укладання додаткової угоди № 3 ціна на ринку зросла лише на 7,4%, тоді як сторони збільшили її на 13,45%. Це означає, що зміна ціни була непропорційною ринковим коливанням, що є самостійною підставою для визнання угоди недійсною в цілому.

Відповідно до позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22, згідно з якою 10% — це верхня межа для всіх змін договору. Якщо угода вже в момент підписання передбачає перевищення цього порогу (як у випадку з 13,45%), вона суперечить закону і не може бути “виправлена” шляхом часткового визнання її дійсною.

Укладання угод, які в сукупності перевищують ліміт, є нечесною діловою практикою, спрямованою на нівелювання результатів тендеру. Часткове визнання такої угоди дійсною фактично легалізувало б схему обходу закону через послідовні додаткові угоди. Оскільки постачальник не довів, що ринкове коливання було непрогнозованим і робило виконання договору за ціною тендеру вочевидь невигідним, підстав для будь-якого підвищення (навіть у межах 10%) не було.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).

Приписами частини першої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною за умовами договору з урахуванням комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору №455-к/23) а саме - 3,8763 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Відповідно, підстава для оплати поставленої електричної енергії за встановленою у спірних додаткових угодах ціною відпала, а тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що грошові кошти, на підставі норм ст. 216, 1212 ЦК України, у заявленому прокурором розмірі підлягають стягненню з ТОВ "АВГУСТА".

Скаржник стверджував, що висновок про наявність збитків та їх розмір ґрунтується виключно на довідці спеціаліста Держаудитслужби, яка не є належним доказом, оскільки вона фактично підміняє собою висновок експерта, але складена не судовим експертом; особа, що підписала довідку не була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок; згідно з практикою Верховного Суду, такі довідки не можуть бути самостійним джерелом доказів для встановлення розміру матеріальної шкоди.

Тому скаржник вказував про те, що сума збитків не доведена, а прокурор самостійного розрахунку суми збитків не навів.

Такі доводи апеляційний суд відхиляє та зауважує, що прокурор заявив до стягнення не збитки, а просить повернення (стягнення) майна, збереженого без достатньої правової підстави за ст. 1212 ЦК України.

Крім того, апеляційний суд погоджується з доводами прокурора про те, що довідка є лише одним з доказів, який було надано прокурором на підтвердження обставин справи. Водночас, суд надає оцінку усім доказам в іх сукупності.

До того ж апеляційний суд зауважує, що суд може самостійно перевірити розрахунок, наведений прокурором у позовній заяві і для цього не потрібні спеціальні знання, а достатньо матиматичних знань на рівні середньої загальноосвітньої школи.

Так, покупець за період дії договору сплатив постачальнику загальну суму 9 697 489,79 грн за поставлені 1 748 781 кВт/год електроенергії. Якби оплата здійснювалася за ціною, визначеною до укладення спірних додаткових угод (зокрема, враховуючи ціну 3,94212 грн з ПДВ за 1 кВт/год), за такий обсяг поставленої електроенергії сума оплати мала б становити 6893904,55 грн.

9 697 489,79 грн - 6 893 904,55 грн. = 2 803 585,24 грн.

Отже сума, що заявлена до стягнення розрахована як різниця між початковою ціною за одиницю товару та ціною, що поступово збільшувалась на підставі додаткових угод, та становить 2 803 585,24 грн. Вказана сума є обґрунтованою та такою що має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області “БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ” на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026 у справі № 908/1754/24 (908/476/25) - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2026 у справі № 908/1754/24 (908/476/25) – залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 07.07.2026.

Головуючий суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.В. Фещенко