Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №908/1226/22 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 м.Дніпро справа №908/1226/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач)

суддів: Демчини Т.Ю., Кошля А.О.

з секретарем судового засідання Кахикало А.С.

за участю представників сторін:

від апелянта Погосян С.Г., адвокат

розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2026 (суддя Зінченко Н.Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив», (03006, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3)

до відповідача Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

про стягнення 588 723 грн 98 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» звернулося через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» про стягнення 588723 грн 98 коп., з яких 510 624 грн 00 коп. основного боргу, 6 211 грн 43 коп. трьох відсотків річних та 71 888 грн 55 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» (Постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (Покупець) укладений Договір поставки товару №53-121-01-21-10932, відповідно до умов якого Постачальник поставив Покупцеві товар на загальну суму 510624 грн 00 коп. з податком на додану вартість, що підтверджується видатковими накладними №Х0056872 від 22.12 на суму 267170 грн 40 коп. та №Х0057597 від 29.12 на суму 243453 грн 60 коп. Покупець не розрахувався за поставлений товар у строк, який передбачений пунктом 3.2 Договору, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 510624 грн 00 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу три проценти річних у розмірі 6211 грн 43 коп. за період з 01.03 до 27.07 та інфляційні втрати у розмірі 71888 грн 55 коп. за період з березня по липень. Позивач також просив суд застосувати норми частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України щодо нарахування трьох відсотків річних до моменту виконання рішення суду та просив стягнути судові витрати, у тому числі попередній орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11 800 грн 00 коп.

Обґрунтовуючи правову підставу позовних вимог, позивач посилався на приписи Цивільного кодексу України, відповідно до яких договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків сторін, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до його умов, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Позивач також зазначив, що на момент звернення до суду відповідач не надав доказів оплати поставленого товару ані в повному розмірі, ані частково, у зв`язку з чим вважав заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 повністю задоволено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м.Київ в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» про стягнення заборгованості за договором поставки №53-121-01-21-10932 від 30.11.2021. Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» 510624 грн 00 коп. основного боргу, 6211 грн 43 коп. 3 % річних, 71888 грн 55 коп. інфляційних витрат та витрати на сплату судового збору у розмірі 7064 грн 69 коп.

У судовому рішенні зазначено, що позов пред`явлений до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», проте з огляду на приписи Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та постанови Кабінету Міністрів України №1420 від 29.12.2023 «Про утворення Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», тому суд з власної ініціативи на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України замінив відповідача у справі його правонаступником.

Суд першої інстанції встановив, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором поставки, здійснивши поставку товару на суму 510624 грн 00 коп., факт отримання якого відповідач не заперечив. Суд першої інстанції зазначив, що відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, а наявне в матеріалах справи клопотання Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» про продовження процесуального строку для подання відзиву залишене без задоволення, як таке, що подане без додержання вимог частини 5 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не виконав процесуальний обов`язок щодо подання відзиву одночасно з поданням такого клопотання.

Суд першої інстанції перевірив наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» і встановив, що такий розрахунок виконаний правильно, а відповідач проти наведеного розрахунку не заперечив та контррозрахунку не надав. Враховуючи відсутність відзиву та контррозрахунку, оцінивши подані позивачем докази, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог та стягнув з відповідача на користь позивача 510624 грн 00 коп. основного боргу, 6211 грн 43 коп. трьох відсотків річних, 71888 грн 55 коп. інфляційних втрат та 7064 грн 69 коп. судового збору.

У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд першої інстанції відмовив, у зв`язку з відсутністю документального підтвердження таких витрат, зазначивши, що позивачем у позовній заяві наведений лише попередній орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, тоді як відповідних договорів, рахунків чи інших доказів понесення таких витрат до матеріалів справи не надано. Суд першої інстанції також відмовив у задоволенні клопотання позивача про зазначення в рішенні про нарахування трьох відсотків річних до моменту виконання рішення, вказавши, що відповідна норма частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України надає суду право, а не обов`язок здійснити таке нарахування, та роз`яснив позивачу право на звернення з окремим позовом щодо періодів, не охоплених розглядом цієї справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

05.03.2026 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2026 у справі, у якій просить скасувати рішення у частині стягнення основного боргу у розмірі 510624 грн 00 коп. та ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі у частині стягнення основного боргу у сумі 210000 грн 00 коп.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки відповідач у строк, який встановлений ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2025, через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» завантажив відзив на позовну заяву, який зареєстрований судом 05.06.2025, що підтверджується карткою руху документа, проте суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, та не дослідив і не надав оцінки відзиву, поясненням від 23.09.2024 та клопотанню від 06.01.2025, які подані відповідачем у порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України. На переконання скаржника, таке порушення суперечить принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, та призвело до неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме статті 601 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що 14.08.2024 та 03.01.2025 на адресу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» надійшли підписані електронним цифровим підписом заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 200000 грн 00 коп. та 10000 грн 00 коп., а всього на суму 210000 грн 00 коп. Зазначені заяви додані відповідачем до матеріалів справи у порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України та не оскаржені позивачем у судовому порядку. Скаржник вважає, що внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог зобов`язання відповідача за договором поставки товару №53-121-01-21-10932 від 30.11.2021 у частині суми 210000 грн 00 коп. є припиненим, а тому позовна вимога про стягнення основного боргу у цій частині не підлягає задоволенню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» не скористалось своїм правом згідно з частиною 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України та не надало суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи від 05.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), суддів: Демчини Т.Ю., Кошлі А.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2026 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, надати докази сплати судового збору у встановленому порядку у сумі 3063 грн 74 коп.

16.03.2026 апелянт подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами їх усунення, надано платіжну інструкцію №329 від 13.03.2026 про сплату судового збору на суму 3063 грн 74 коп.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2026, витребувано матеріали справи №908/1226/22 з Господарського суду Запорізької області.

01.04.2026 на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2026 надійшли матеріали справи №908/1226/22.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2026 призначено у судовому засіданні 02.06.2026 о 15 год 30 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 виправлено допущену у резолютивній частині ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 у справі описку, зазначивши правильну дату розгляду апеляційної скарги 03.06.2026 о 15 год. 30 хв.

03.06.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини по справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» (ідентифікаційний код ВП 19355964) є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція».

30.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив», (Постачальник, позивач у справі) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», (Покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки товару №53-121-01-21-10932 (далі за текстом – Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, перелік якого наведено в цьому пункті Договору, на загальну суму 510624 грн 00 коп. з ПДВ. Строк поставки товару: грудень 2021 року. (пункти 1.1, 1.2, 3.1 Договору)

Вартість товару за Договором без врахування ПДВ складає 425520 грн 00 коп., крім того ПДВ 20 % 58 104 грн 00 коп., загальна вартість разом – 510624 грн 00 коп (пункт 3.1 Договору).

Оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в пункті 1.1 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (пункт 3.2 Договору).

Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3.3 Договору).

Поставка товару відбувається відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP – м. Енергодар. Вантажоодержувач: ЗВ ВП «Складське господарство», вул. Промислова, 133 (склад №2), м. Енергодар, Запорізька область (пункт 4.1 Договору).

Постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». (пункт 4.4 Договору)

За змістом пункту 12.1 Договір вважається укладеним з дати підписання сторонами і діє до 23.11.2022.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару, який обумовлений Договором на загальну суму 510624 грн 00 коп., що підтверджується видатковими накладними:

- №Х0056872 від 22.12.2021 на суму 267 170 грн 40 коп. з ПДВ;

- №Х0057597 від 29.12.2021 на суму 243 453 грн 60 коп. з ПДВ.

Зазначені видаткові накладні №Х0056872 від 22.12.2021 і №Х0057597 від 29.12.2021 підписані уповноваженими особами Постачальника і Покупця та скріплені печатками сторін.

Відповідач не заперечив факт отримання від позивача товару за видатковими накладними Х0056872 від 22.12.2021 і №Х0057597 від 29.12.2021 на загальну суму 510624 грн 00 коп.

Відповідач за отриманий товар, у строк який встановлений договором, не розрахувався, що стало підставою для нарахування позивачем трьох процентів річних у розмірі 6211 грн 43 коп. за період з 01.03 до 27.07 та інфляційні втрати у розмірі 71888 грн 55 коп. за період з березня по липень.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частиною 2 цієї статті суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись наведеними нормами процесуального закону, переглядає рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2026 виключно в частині, яка оскаржується, а саме у частині стягнення основного боргу, оскільки у частині стягнення трьох відсотків річних у розмірі 6211 грн 43 коп. та інфляційних втрат у розмірі 71888 грн 55 коп. рішення суду першої інстанції не оскаржується та доводів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення у цій частині апеляційна скарга не містить.

Згідно зі статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла такого висновку.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

28.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» про стягнення 588723 грн 98 коп., з яких 510 624 грн 00 коп. основного боргу, 6 211 грн 43 коп. трьох відсотків річних та 71 888 грн 55 коп. інфляційних втрат.

01.08.2022 ухвалою Господарського суду Запорізької області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, одночасно надіслати позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи (з описом вкладення).

23.09.2024 від Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Господарського суду Запорізької області подані пояснення та заперечення у порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України, в якому останній просив, зокрема, закрити провадження щодо стягнення 200 000 грн 00 коп. у зв`язку з припиненням зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог. До пояснень за заперечень заявником додано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.

06.01.2025 від Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Господарського суду Запорізької області подано клопотання у порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України, в якому останній просив припинити провадження по справі на суму 210 000 грн 00 коп у зв`язку із направленням позивачем відповідачу двох заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог. До клопотання заявником додано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2022 у зв`язку із відрядженням головуючого судді Смірнова О.Г. з 08.08.2022 до Господарського суду Київської області для здійснення правосуддя для вирішення питання щодо подальшого розгляду справи справу № 908/1226/22 передано судді Зінченко Н.Г.

26.05.2025 ухвалою Господарського суду Запорізької області прийнято справу №908/1226/22 до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження. Запропоновано відповідачу відповідно до статтей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України у строк до 12.06.2025, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати до суду відзив на позовну заяву із його документальним обґрунтуванням і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову або його визнання; у разі незгоди з нарахованою сумою – навести свій контррозрахунок. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього документів позивачу та докази направлення/надання надати суду (додати до відзиву).

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідач у строк, який встановлений ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2025, реалізував своє процесуальне право на подання відзиву на позовну заяву, завантажив його через зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» 04.06.2025, і цей відзив зареєстрований судом 05.06.2025

Висновок суду першої інстанції про те, що відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, не відповідає наявним у матеріалах справи доказам, що підтверджується реєстрацією відзиву судом 05.06.2025 (а.с. 100-111).

Розглянувши справу за відсутності відзиву та не дослідивши подані відповідачем пояснення, заперечення і клопотання разом із доданими до них доказами, суд першої інстанції припустився неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та не дотримався вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку надати оцінку кожному доказу, наявному в матеріалах справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає на сторони обов`язок доведення обставин, на які вони посилаються, водночас цей принцип кореспондує обов`язку суду дослідити всі подані учасниками справи докази та надати їм належну оцінку в судовому рішенні. Якщо учасник справи в межах визначених законом або судом процесуальних строків подав докази, які стосуються предмета спору, такі докази підлягають дослідженню судом незалежно від того, чи зазначені вони безпосередньо у відзиві на позовну заяву, чи в інших процесуальних документах, поданих в порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2026 у оскаржуваній частині ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування в частині стягнення основного боргу.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме статті 601 Цивільного кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Судом встановлено та визнається обома сторонами у справі, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару, які урегульовані письмовим договором., за умовами якого позивач постачає відповідачу відповідний товар, а останній зобов`язується оплатити його вартість у строки, які визначені умовами цього договору.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріали справи містять належні докази на підтвердження поставки товару позивачем відповідачу, на загальну суму 510624 грн 00 коп., за який відповідач не розрахувався.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або повністю на підставах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Частиною 2 статті 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що для припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог достатньо заяви однієї зі сторін, а прийняття такого зарахування іншою стороною законом не вимагається. Сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування і не припиняє зобов`язання; необхідною і достатньою умовою припинення зобов`язання є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї зі сторін, за умови дотримання вимог щодо зустрічності, однорідності вимог та настання строку виконання за обома вимогами, а також за відсутності обставин, які передбачені статтею 602 Цивільного кодексу України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Зі змісту заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» від 14.08.2024 та від 03.01.2025 вбачається, що позивач, маючи перед відповідачем зустрічні грошові зобов`язання, здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 210000 грн 00 коп. у рахунок часткового погашення заборгованості відповідача за договором поставки товару №53-121-01-21-10932 від 30.11.2021. Зазначені заяви підписані електронним цифровим підписом, додані відповідачем до матеріалів справи в порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України, у судовому порядку позивачем не оскаржені та недійсними не визнані.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, для вчинення якого достатньо волевиявлення однієї сторони, і таке зарахування здійснене самим позивачем, то заборгованість відповідача за договором поставки товару №53-121-01-21-10932 від 30.11.2021 у частині суми 210000 грн 00 коп. є припиненою з моменту надсилання відповідних заяв про зарахування, тобто з 14.08.2024 у частині суми 200000 грн 00 коп. та з 03.01.2025 у частині суми 10000 грн 00 коп.

Суд першої інстанції, не дослідивши зазначені заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та не надавши їм належної правової оцінки, дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення основного боргу в повному розмірі 510 624 грн 00 коп., та не застосував закон, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин у відповідній частині.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що зобов`язання Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» за договором поставки товару №53-121-01-21-10932 від 30.11.2021 у частині сплати 210 000 грн 00 коп. основного боргу є припиненим зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а тому позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню лише у частині різниці між заявленою сумою заборгованості та сумою зарахованих зустрічних вимог, що складає 300624 грн 00 коп. (510624 грн 00 коп. - 210000 грн 00 коп.).

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на цій підставі можливе у випадку припинення існування предмета спору після виникнення останнього, зокрема внаслідок погашення заборгованості, у тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, за умови, що між сторонами у зв`язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що зобов`язання відповідача зі сплати основного боргу в частині 210000 грн 00 коп. припинене зарахуванням зустрічних однорідних вимог за заявами позивача від 14.08.2024 та від 03.01.2025, тобто до моменту ухвалення оскаржуваного рішення, предмет спору у цій частині на момент розгляду справи судом першої інстанції був відсутній, а отже провадження у справі у частині позовної вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 210000 грн 00 коп. підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, що відповідає завданню господарського судочинства, визначеному частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а саме справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Колегія суддів апеляційного господарського суду констатує, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо поставки товару на суму 510 624 грн 00 коп., тоді як відповідач, маючи кінцевий термін оплати поставленого товару 28.02.2022, обов`язок щодо оплати у визначеному Договором розмірі та строки не виконав; разом з цим частина грошового зобов`язання відповідача в розмірі 210 000 грн 00 коп. припинена зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а тому невиконаною та такою, що підлягає примусовому стягненню в судовому порядку, залишається заборгованість у розмірі 300624 грн 00 коп.

Щодо вимог про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 6 211 грн 43 коп. та інфляційних втрат у розмірі 71888 грн 55 коп. колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга доводів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат не містить, а правова підстава нарахування зазначених сум, визначена статтею 625 Цивільного кодексу України, скаржником не оспорюється.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат на суму основного боргу за період з 01.03.2022 до 27.07.2022 здійснене позивачем на дату прострочення оплати, яка існувала на момент звернення з позовом, та перевірене судом першої інстанції за допомогою програмного забезпечення юридичної інформаційно-пошукової системи. Зарахування зустрічних однорідних вимог, здійснене позивачем 14.08.2024 та 03.01.2025, відбулося після закінчення зазначеного періоду нарахування і не впливає на розмір нарахованих за період з 01.03.2022 до 27.07.2022 трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки в силу частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зарахуванню підлягають зустрічні однорідні вимоги, що існують на момент зарахування, а не на більш ранню дату.

З огляду на викладене колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості та законності позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 6211 грн 43 коп. та інфляційних втрат у розмірі 71888 грн 55 коп. і підстав для зміни рішення суду першої інстанції в цій частині не встановлює.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2026 у частині стягнення основного боргу прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статті 601 Цивільного кодексу України, що відповідно до пунктів 1 та 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції у цій частині.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2026 та ухвалення нового рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» задовольнити частково та стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» 300624 грн 00 коп. основного боргу, 6 211 грн 43 коп. трьох відсотків річних та 71 888 грн 55 коп. інфляційних втрат, а провадження у частині стягнення основного боргу у розмірі 210000 грн 00 коп. закрити, у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви про стягнення 588723 грн 98 коп. сплачений судовий збір у розмірі 7064 грн 69 коп.

Враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи позовні вимоги задоволені частково, а саме на суму 378723 грн 98 коп. (300 624 грн 00 коп. основного боргу, 6 211 грн 43 коп. трьох відсотків річних та 71 888 грн 55 коп. інфляційних втрат), що складає 64,33 відсотка від заявленої позивачем до стягнення суми 588723 грн 98 коп., судовий збір за подання позовної заяви підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 4544 грн 68 коп.

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Скаржником за подання апеляційної скарги сплачений судовий збір, що підтверджується додатком до апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» задоволена, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасоване, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 9191 грн 23 коп. відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають покладенню на позивача та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція».

Керуючись статтями 129, 269, 275, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2026 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2026 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив», (03006, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3, ідентифікаційний код юридичної особи 23522853) 300624 грн 00 коп. основного боргу, 6211 грн 43 коп. 3 % річних, 71888 грн 55 коп. інфляційних витрат та витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4544 грн 68 коп.

Закрити провадження у частині стягнення основного боргу у розмірі 210 000 грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив», (03006, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3, ідентифікаційний код юридичної особи 23522853) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», (71503, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) 9191 грн 23 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази по справі.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 07.07.2026

Головуючий суддя О.І. Кучеренко

судді Т.Ю. Демчина

А.О. Кошля