Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: підряду, з них
Дата: 15 червня 2026 р.
Справа: №908/2842/25
Суддя: Кошля Андрій Олександрович
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2026 м.Дніпро
Справа № 908/2842/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Кошлі А.О., суддів: Кучеренко О.І., Стефанів Т.В.
за участі секретаря судового засідання: Кахикало А.С.
представника позивача - Ляшенко Олена Степанівна
представника відповідача (апелянт) - Савел`єв Артем Андрійович
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2026 (суддя Давиденко І.В.) та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2026 (суддя Давиденко І.В.) у справі № 908/2842/25
за первісним позовом: Фізичної особи-підприємця Дяченка Павла Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до відповідача: 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області
про визнання недійсним одностороннього правочину про дострокове розірвання договору та визнання дійсним договору
за зустрічним позовом: 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дяченка Павла Михайловича
про стягнення 396 586,01 грн
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад змісту рішення господарського суду першої інстанції:
Фізична особа-підприємець Дяченко Павло Михайлович звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вх. № 3110/08-07/25 від 09.09.2025) до 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - 4 ДПРЗ), у якому просив суд: визнати недійсним викладений у листі № 53 22-35-2196/53 22-35-13 від 26.07.2025 «Про розірвання договору закупівлі за державні кошти № 58 від 30.04.2025 року» односторонній правочин 4 ДПРЗ про дострокове розірвання Договору про закупівлю за державні кошти № 58 (договору підряду), укладеного 30.04.2025 між ФОП Дяченком П.М. та 4 ДПРЗ, на виконання робіт з Капітального ремонту код ДК 021:2015: 45450000-6-Інші завершальні будівельні роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі будинку пожежного депо (літ. А-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області»; а також визнати дійсним зазначений Договір. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 530, 610, 615, 850 ЦК України та мотивовані невиконанням відповідачем умов Договору № 58 закупівлі за державні кошти та безпідставним розірванням договору в односторонньому порядку.
4 ДПРЗ подав зустрічну позовну заяву (вх. № 3332/08-07/25 від 30.09.2025) до ФОП Дяченка П.М. про стягнення 396 586,01 грн пені за Договором про закупівлю за державні кошти № 58 від 30.04.2025, обґрунтовану невиконанням відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань по капітальному ремонту об`єкту за Договором.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.02.2026 первісний позов задоволено частково. Визнано недійсним викладений у листі № 53 22-35-2196/53 22-35-13 від 26.07.2025 «Про розірвання договору закупівлі за державні кошти № 58 від 30.04.2025 року» односторонній правочин 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про дострокове розірвання Договору про закупівлю за державні кошти № 58 (договору підряду), укладеного 30.04.2025 року між ФОП Дяченком Павлом Михайловичем та 4 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області, на виконання робіт з Капітального ремонту код ДК 021:2015: 45450000-6-Інші завершальні будівельні роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі будинку пожежного депо (літ. А-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області». В іншій частині первісного позову - відмовлено. У зустрічному позові - відмовлено повністю. Стягнуто з 4 ДПРЗ на користь ФОП Дяченка П.М. судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2026 заяву ФОП Дяченка П.М. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу та стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з 4 ДПРЗ на користь ФОП Дяченка П.М. витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 коп.).
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами договорів підряду та надання послуг. За умовами Договору (п.п. 5.1, 6.1) початок виконання Підрядником робіт з капітального ремонту покрівлі будинку пожежного депо пов`язано із моментом передачі Замовником проєктної документації та наданням доступу до об`єкту. Суд встановив, що у визначені Договором строки роботи розпочато не було, проєктна документація Підряднику не передавалась до 24.07.2025, доступ до об`єкту не надано, що підтверджено листуванням сторін. Суд дійшов висновку, що ненадання Підряднику доступу до об`єкту та передача проектної документації у строк понад два місяці з моменту укладення Договору свідчить про порушення Замовником зобов`язань за Договором. Суд відхилив доводи відповідача за первісним позовом щодо необхідності надання Підрядником документів відповідно до п.п. 4.4.19, 4.4.22 Договору як підстави для ненадання проектної документації, зазначивши, що за умовами Договору початок виконання робіт поставлено в залежність виключно від передачі Замовником проектної документації та забезпечення доступу до об`єкту. Суд також врахував, що ФОП Дяченко П.М. був призваний на військову службу, вжив належних заходів для виконання Договору, призначивши відповідальну за виконання робіт особу, та активно звертався до Замовника з листами щодо надання проектної документації та доступу до об`єкту. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність у Замовника підстав для односторонньої відмови від Договору та визнав відповідний правочин недійсним. У задоволенні вимоги про визнання Договору дійсним суд відмовив, оскільки строк дії Договору вичерпано 15.12.2025. У задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення пені суд відмовив, встановивши відсутність вини Підрядника у невиконанні зобов`язань за Договором.
Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним, зменшив його до 16 000,00 грн з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг та фактичної тривалості судових засідань, а з огляду на часткове задоволення позову (50%) стягнув з відповідача 8 000,00 грн.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.02.2026 та додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2026 у справі № 908/2842/25, 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2026 у справі № 908/2842/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним одностороннього правочину; скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2026 у справі № 908/2842/25 та прийняти нове додаткове рішення, яким у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн - відмовити; прийняти нове рішення, яким стягнути з ФОП Дяченка П.М. на користь 4 ДПРЗ пеню у розмірі 396 586,01 грн; стягнути з ФОП Дяченка П.М. на користь 4 ДПРЗ судові витрати, понесені при розгляді справи.
Зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Апелянт вважає оскаржувані судові рішення такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та з істотним порушенням норм процесуального права. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, фактично виходив із того, що одностороння відмова Замовника від Договору є неправомірною, оскільки відсутні підстави для її здійснення. Водночас судом не було належним чином досліджено правову природу спірних правовідносин та зміст умов Договору, який прямо передбачає можливість одностороннього припинення зобов`язань у разі, коли Підрядник не розпочав виконання робіт протягом 10 днів з дня, коли він повинен згідно з Договором розпочати їх виконання (п. 19.4 Договору).
Апелянт зазначає, що особливої уваги заслуговує той факт, що судом фактично було проігноровано положення пункту 19.4 Договору. Вказана умова Договору є погодженою сторонами, не суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає обов`язковому застосуванню, що узгоджується із положеннями ст. 629 ЦК України. Суд фактично підмінив зміст умови Договору, дійшовши помилкового висновку про необхідність доведення Замовником додаткових обставин, не передбачених ані Договором, ані законом, для реалізації права на односторонню відмову, чим звузив зміст та обсяг договірного права Замовника, що суперечить принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
Апелянт посилається на постанову Об`єднаної палати Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19, в якій зазначено, що ст. 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, та вказує, що відповідно до п.п. 19.7, 19.8, 19.9 Договору, у зв`язку з тим, що Підрядником не було надано необхідних документів, визначених умовами Договору, та не розпочато виконання робіт, Замовником правомірно прийнято рішення про розірвання Договору в односторонньому порядку, про що 26.07.2025 направлено відповідний лист.
Апелянт стверджує, що висновки суду про ненадання проєктної документації та доступу до об`єкта не відповідають фактичним обставинам справи. По-перше, Договір не ставить початок виконання робіт у залежність виключно від передачі Замовником будь-яких додаткових документів поза межами погодженої проектно-кошторисної документації, яка є невід`ємною частиною Договору (п. 1.3). Підрядник, подаючи тендерну пропозицію та укладаючи Договір, підтвердив, що йому відомі всі істотні умови виконання робіт. По-друге, твердження суду про ненадання доступу до об`єкта є безпідставним та не підтверджується жодним належним доказом у матеріалах справи. Відповідач не вчиняв жодних дій, спрямованих на обмеження або заборону доступу Підрядника до об`єкта будівництва. Натомість до початку виконання робіт Замовником обґрунтовано вимагалося від Підрядника надання передбачених умовами Договору документів, необхідних для належної організації та безпечного виконання робіт, ненадання яких унеможливлює початок робіт з огляду на вимоги законодавства та характер об`єкта (пожежне депо), що пов`язаний із підвищеними вимогами до безпеки.
По-третє, суд безпідставно врахував доводи Позивача щодо нібито неповідомлення його про одностороннє розірвання Договору. Апелянт зазначає, що суб`єкт господарювання несе ризик настання негативних наслідків, пов`язаних із неналежною організацією отримання кореспонденції за своєю юридичною адресою. Відповідачем було належним чином направлено лист про розірвання Договору за адресою Позивача, зазначеною у Договорі (поштове відправлення № 6908901572384), а також на електронну пошту уповноваженої особи Підрядника 01.08.2025 та під підпис представнику Вискребенцеву Р.Л. 14.08.2025.
Апелянт також не погоджується з відмовою суду у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення пені. Відповідно до п. 16.7 Договору, за порушення строків виконання зобов`язань Підрядник сплачує на користь Замовника пеню у розмірі 1% вартості робіт за кожен день прострочення. Апелянт наводить розрахунок пені за період з 27.07.2025 по 15.08.2025 (23 дні): 1 724 287,00 грн Ч 1% Ч 23 = 396 586,01 грн та вказує, що суд першої інстанції фактично проігнорував обставини та докази невиконання Підрядником зобов`язань, не надав їм належної правової оцінки та безпідставно пов`язав можливість застосування відповідальності Підрядника виключно з діями Замовника.
Щодо додаткового рішення апелянт зазначає, що воно підлягає перегляду разом з основним рішенням, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у постанові від 15.12.2021 у справі № 161/3482/21 та ухвалу об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2024 у справі № 910/9714/22. Апелянт вважає додаткове рішення таким, що ухвалене з істотним порушенням норм процесуального права. Рішення у справі ухвалено 25.02.2026, тоді як заява про ухвалення додаткового рішення подана лише 05.03.2026, тобто з пропуском встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку, а посилання на проходження військової служби клієнтом не може визнаватися поважною причиною, оскільки процесуальні дії здійснювалися адвокатом. Крім того, заявником не доведено належним чином факту направлення Відповідачу заяви про стягнення витрат та документів, що підтверджують їх розмір, чим порушено вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 170 ГПК України та позбавлено Відповідача можливості подати заперечення. Подані документи не підтверджують реальність, необхідність та обґрунтованість заявлених витрат, оскільки акт виконаних робіт та довідка складені після ухвалення рішення, а жодних платіжних документів, які б підтверджували реальне здійснення оплати, суду не надано. Справа не є складною, участь представника здійснювалась у тому числі в режимі відеоконференції, а розмір витрат є явно завищеним та неспівмірним із фактичним обсягом виконаної роботи. Апелянт також зазначає, що покладення на нього обов`язку зі сплати витрат на правничу допомогу за відсутності належних доказів призводить до безпідставного витрачання бюджетних коштів, які спрямовуються на забезпечення виконання завдань у сфері цивільного захисту, що в умовах воєнного стану має першочергове значення.
Позиція учасників справи, викладена у відзиві на апеляційну скаргу
Фізична особа-підприємець Дяченко Павло Михайлович не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Процесуальні дії суду апеляційної інстанції під час перегляду справи
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 09.04.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Кошля А.О., судді: Стефанів Т.В., Кучеренко О.І.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2026 апеляційну скаргу 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2026 по справі № 908/2842/25 залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків.
21.04.2026 апелянтом подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2026 по справі № 908/2842/25. Витребувано з Господарського суду Запорізької області справу № 908/2842/25. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.06.2026 о 10.00 годині.
04.05.2026 матеріали справи № 908/2842/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.
Представник позивача за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені в апеляційному порядку
25.03.2025 року 4 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - Замовник, 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Запорізькій області) оголошено на електронному майданчику dzo.com.ua закупівлю (відкриті торги (з особливостями)) UA-2025-03-25 012465-а на виконання робіт з Капітального ремонту покрівлі будинку пожежного депо (літ. А-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області.
11.04.2025 року Фізичною особою-підприємцем Дяченком Павлом Михайловичем (далі - ФОП Дяченко П.М.) через електронну систему закупівель подано тендерну пропозицію.
Протоколом №6 від 17.04.2025 року щодо прийняття рішення уповноваженою особою визначено переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі «Капітальний ремонт покрівлі будинку пожежного депо (літ. A-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області « (код ДК 021:2015 - 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (Капітальний ремонт покрівлі буднику пожежного депо (літ. A-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області) (UA-2025-03-25-012465-a) учасника торгів - ФОП Дяченка Павла Михайловича (далі - переможець).
30.04.2025 року між ФОП Дяченком Павлом Михайловичем (далі - Підрядник) та 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області (далі Замовник), укладено Договір про закупівлю за державні кошти № 58.
Відповідно до п. 1.1 Договору, Підрядник у порядку та на умовах визначених цим Договором та у відповідності до проектно-кошторисної документації, зобов`язується на власний ризик, власними силами та засобами, виконати роботи з Капітального ремонту код ДК 021:2015: 45450000-6-Інші завершальні будівельні роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі будинку пожежного депо (літ. А-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області» (далі - об`єкт), а Замовник прийняти і оплатити такі роботи.
Згідно з п. 1.3 Договору, склад та обсяги робіт, що доручається до виконання Підряднику, визначені проектною документацією, яка є невідємною частиною Договору. Будь-які інші додаткові види робіт, що не були передбачені проектною документацією Замовника, але потреба в яких виникла під час виконання Підрядником своїх зобов`язань за цим Договором, можуть бути виконані виключно після внесення відповідних змін до проектної документації (коригування). У такому разі Сторони укладають новий договір, за умови, що вартість таких робіт не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі.
Підрядник підтверджує, що розуміє всі вимоги Замовника щодо строків, якості та обсягу робіт. Ціна робіт, вказана в розділі 3 цього Договору, включає повний обсяг робіт. Підрядник не вправі виконувати будь-які додаткові роботи, не оформлені цим Договором та додатками до нього без узгодження та їх належного оформлення з Замовником відповідно до чинного законодавства (п.1.4 Договору).
Відповідно до п. 1.5 Договору, обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків на цілі визначені умовами Договору.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що договірна ціна в момент укладання Договору становить: 1727287,00 грн, без ПДВ.
Фінансування робіт за цим Договором здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету, в межах кошторисних призначень та бюджетних асигнувань (п.2.4 Договору).
Права та обов`язки сторін узгоджені розділом 4 Договору.
Зокрема, відповідно до п. 4.1.5 Договору, Замовник має право відмовитися від Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник виконує їх повільно з відхиленням від Календарного графіка, якщо закінчення їх у строк, визначений Договором, стає неможливим. Також має право достроково розірвати Договір у разі невиконання Підрядником своїх зобов`язань за цим Договором, повідомивши про це Підрядника за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати розірвання (п.4.1.7 Договору).
Згідно з п. 4.2.1 Договору, Замовник зобов`язаний надати підряднику доступ до об`єкту, передати проектну документацію відповідно до Договору.
Пунктом 4.4.18 Договору узгоджено, що підрядник зобов`язаний отримати від замовника до початку виконання робіт проектну документацію в порядку визначеному Договором.
Відповідно до п. 4.4.19 Договору, підрядник зобов`язаний отримувати всі погодження, дозволи, ліцензії, декларації, паспорти, тощо необхідні під час виконання робіт (до початку таких робіт), що стосується діяльності підрядника та забезпечити їх чинність протягом строку дії Договору, а також надавати замовнику виконавчу документацію, сертифікати та/або декларації відповідності (якості), паспорти, гарантійні талони та експлуатаційну документацію на устаткування, інші документи, що підтверджують якість та придатність матеріалів, що використовуються.
Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт за цим Договором не пізніше 2 (двох) робочих днів після передачі Замовником проєктної документації та забезпечення доступу працівників підрядника до об`єкту.
Відповідно до п. 5.2 Договору, роботи, що є предметом цього Договору, повинні бути виконані Підрядником відповідно до затвердженого Календарного графіку виконання робіт (додаток № 5) , але не пізніше 01.10.2025 року, про що зазначається в Календарному графіку виконання робіт.
Згідно з п.6.1 Договору, замовник протягом 2 календарних днів з дати підписання цього Договору надає підряднику проектну документацію та доступ до Об`єкту (місця виконання робіт) на період виконання Робіт за Договором. Виконання робіт здійснюється за рахунок сил та засобів Підрядника.
На підстав п. 7.1 Договору, роботи за цим Договором виконуються Підрядником і приймаються Замовником згідно з Календарним графіком виконання робіт (Додаток №5 до даного Договору) та відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 10.1 Договору визначено, що Забезпечення робіт проектною документацією покладається на Замовника.
Замовник передає Підряднику 1 (один) комплект затвердженою проектної документації. Додаткові примірники проектної документації можуть передаватися за домовленістю Сторін. Підрядник протягом 2 (двох) робочих днів після отримання проектної документації перевіряє її комплектність, відповідність установленим вимогам (п.10.2 Договору).
Згідно з п. 13.1 Договору, Підрядник може залучати для виконання Робіт субпідрядні організації, за письмовим погодженням із Замовником у порядку встановленому чинним законодавством і цим Договором.
Відповідно до п. 16.2 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором і чинним законодавством України.
Згідно з п. 16.7 Договору, за порушення строків виконання зобов`язань Підрядник сплачує на користь Замовника пеню у розмірі 1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.
Пунктом 18.1 Договору сторони погодили, що виконання зобов`язань за договором забезпечується банківською гарантією у розмірі 5% (п`ять відсотків) від ціни Договору, в національній валюті України - гривні, що становить 86 214,35 грн.
Відповідно до п. 19.1 Договору, зміна або розірвання Договору будуть здійснюватися із урахуванням положень Загальних умов та законодавства у сфері закупівель.
Пункт 19.4 Договору визначає, що Замовник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, надіславши повідомлення Підряднику, у разі якщо Підрядник: не розпочав виконання робіт протягом 10 (десяти) днів з дня, коли він повинен згідно з Договором розпочати їх виконання; допустив відставання термінів виконання робіт від передбачених графіком на 14 (чотирнадцять) днів; виконав роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений Замовником строк; допустив недоліки (дефекти), які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в Договорі мети та не можуть бути усунені Підрядником.
У разі якщо рішення про розірвання Договору приймається відповідно до умов пункту 19.4, Договір вважається розірваним з дня одержання Підрядником повідомлення про таке рішення (п. 19.5 Договору).
Відповідно до 19.7 Договору, у разі невиконання Підрядником своїх зобов`язань за цим Договором, або за наявності очевидних підстав вважати, що він не виконає свого обв`язку у встановлений строк(термін) або виконає його не в повному обсязі, Замовник має право зупинити виконання зобов`язань за даним Договором, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.
Згідно з п.19.8 Договору, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення.
Відповідно до п. 19.9 Договору, у разі односторонньої відмови від Договору у повному обсязі або частково, цей Договір є відповідно розірваним або зміненим в односторонньому порядку, про що сторона-ініціатор дострокового розірвання Договору направляє іншій стороні відповідне повідомлення.
Сторони визначили, що Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє до 15.12.2025.
Відповідно до п.25.1 Договору невід`ємними частинами Договору є: Додаток № 1- Договірна ціна; Додаток №2 - Локаційний кошторис; Додаток №3 - відомість ресурсів до локального кошторисного рахунку; Додаток № 4 - Пояснювальна записка; Додаток № 5 - Календарний графік виконання робіт; Додаток № 6 - Інформація про ціни на матеріальні ресурси; Додаток № 7- План фінансування робіт.
Відповідно до повідомлення 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області вих. № 53-22-35-1710/53 22-35 від 14.06.2025, адресованого ФОП Дяченку П.М., позивача за первісним позовом запрошено до 20.06.2025 з`явитися особисто або забезпечити прибуття належного представника з підтвердженням повноважень за адресою: Південне шосе, 68а, м.Запоріжжя попередньо повідомивши уповноважену особу замовника Овсова М.В., для отримання проєктної документації та доступу до Об`єкту (місця виконання робіт). Також повідомлено, що до початку проведення будівельних робіт Підрядник повинен надати на погодження замовнику проєкт виконання робіт, який розробляється будівельною організацією на види та етапи робіт, які вона проводить (2024.057-ПЗ, ДБН А.3.1-5:2016).А також надати інформацію щодо наявності ліцензії на виконання робіт з вогнезахисту дерев`яних конструкцій або погодити із замовником залучення субпідрядної організації, згідно з умов договору (п. 2.6 розділу Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні)».
Повідомленням вих.№53 22-1775/53 22-35-13 від 20.06.2025 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області повторно запропонував ФОП Дяченку П.М. з`явитись у строк до 30.06.2025 для отримання проєктної документації та доступу до Об`єкту (місця виконання робіт).
Як вказує ФОП Дяченко П.М., після спливу визначеного Договором строку замовником не було передано йому проектну документацію та не надано доступ до об`єкту виконання робіт, в зв`язку з чим, 25.06.2025 ФОП Дяченко П.М. листом вих. № 8 звернувся до 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області, відповідно до якого просив виконати взяті на себе за Договором зобов`язання, вказати конкретні заходи Замовника для дотримання Календарного графіка та висловив готовність зі свого боку виконати умови укладеного договору.
До листа позивачем додано Наказ № 01/04 від 30.04.2025 про призначення виконроба Вискребенцева Романа Леонідовича відповідальною особою за виконання робіт на Об`єкті за Договором № 58, а також довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.05.2025 про призов ОСОБА_1 до Збройних Сил України, згідно з наказом №126 від 16.05.2025.
Листом вих. № 9 від 11.07.2025 ФОП Дяченко П.М. повторно звернувся до 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області про передачу будівельного майданчику та проектної документації уповноваженій особі, виконробу Вискребенцеву Р.Л., який є відповідальною особою за виконання робіт на об`єкті «Капітальний ремонт покрівлі будинку пожежного депо (літ.А-2) по вул. Дніпрогесівська, будинок 7 в м.Запоріжжі. Також позивач зазначив, що оскільки перебуває в лавах ЗСУ і не має можливості отримати пошту особисто, просить лист про намір передачі об`єкту відправити на електронну пошту уповноваженій особі виконробу Вискребенцеву Роману Леонідовичу (довіреність №3 від 05.05.2025 на представництво інтересів), ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2
24.07.2025 сторонами складено акт приймання-передачі до Договору №58 від 30.04.2025, відповідно до якого 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій передав, а ФОП Дяченко П.М. прийняв на відповідальне зберігання:
- робочий проект «Капітальний ремонт покрівлі будинку пожежного депо (літ.А-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області». Пояснювальна записка 2024.057-ПЗ.
- робочий проект «Капітальний ремонт покрівлі будинку пожежного депо (літ.А-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області». Пояснювальна записка 2024.057-АБ.
- робочий проект «Капітальний ремонт покрівлі будинку пожежного депо (літ.А-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області». Пояснювальна записка 2024.057-БЗ.
- робочий проект «Капітальний ремонт покрівлі будинку пожежного депо (літ.А-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області». Пояснювальна записка 2024.057-ВД.
Відповідно до листа 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області вих. № 53 22-35-2196/53 22-35-13 від 26.07.2025 «Про розірвання договору закупівлі за державні кошти № 58 від 30.04.2025» відповідач звернувся до позивача про розірвання договору, з датою припинення 15.08.2025.
За текстом повідомлення 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області також вказано, що розглянувши лист ФОП Дяченка П.М. від 11.07.2025 № 9, встановлено, що в додатках до листа наявна довіреність №3 від 05.05.2025 на ім`я Вискребенцева Романа Леонідовича, не забезпечує повного обсягу повноважень, необхідних для реалізації зобов`язань підрядника відповідно до умов укладеного договору. Так, відповідно до умов Договору, підписання актів виконаних будівельних робіт (КБ-2в, КБ-3) та супровідної документації потребує наявності письмової довіреності з чітко передбаченими повноваженнями на підписання актів за формами КБ-2в, КБ-3, взаємодію з технічним та авторським наглядами, підписання бухгалтерської документації. Вказані акти є фінансовими документам, що засвідчують прийняття робіт та підтверджують право на оплату. Їх підписання можливе лише уповноваженою особою, прямо визначеною у довіреності. 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області зазначив, що відповідно до пунктів 19.7,19.8, 19.9 Договору, а також з урахуванням того, що Підрядник не надав необхідних документів визначених умовами Договору, та не приступив до виконання робіт, порушив строки виконання зобов`язань, замовник приймає рішення про дострокове розірвання Договору. Датою припинення дії договору є 15 серпня 2025.
01.08.2025 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області на адресу Вискребенцева Р.Л. направлено лист вих. № 53 22-35-2285/53 22-3, яким направлено такі документи: лист про уточнення виданої проєктно-кошторисної документації №002 від 03.07.2025, повідомлення № 53 22-35/1710/53 22-35 від 14.06.205, повідомлення № 53 22-35-1775/53 22-35-13 від 20.06.2025, лист №53 22-35-2196/53 22-35-13 від 26.07.2025. В листі поставлена вимога терміново надати відповідь на лист, в якому зазначити про можливість надання необхідних документів, визначених умовами договору підряду №58 від 30.04.2025 та вищезазначеними повідомленнями. Також в листі вказано, що у разі ігнорування вимог, викладених у доданих листах, ненадання необхідних документів, визначених умовами договору та невиконання робіт, датою припинення дії договору є 15.08.2025.
15.08.2025 ФОП Дяченко П.М. направлено 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області лист вих. № 17, відповідно до якого позивач наголошує, що Замовником його листи від 25.06.2025№8 та від 11.07.2025 №9 залишені без відповіді, не вжито заходів по усуненню перешкод для виконання робіт на об`єкті. Також ФОП Дяченко П.М. зазначає в листі, що готовий виконати взяті на себе зобов`язання за Договором №58 від 30.04.2025 та категорично не згоден з позицією Замовника. Щодо вимоги Замовника про повторне надання документів (у тому числі ліцензій) повідомив, що ФОП Дяченко П.М є учасником тендеру, проведеного відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», в межах якого було надано всі передбачені тендерною документацією документи, в тому числі чинні ліцензії та дозволи. За результатами процедури закупівлі ФОП Дяченко П.М. визначений переможцем торгів та з ним укладено Договір №58 від 30.04.2025. Відповідно, у Замовника є повний та безперешкодний доступ до зазначених документів через електронну систему закупівель (Prozorro/ЄДЕССБ), що виключає потребу у їх повторному наданні. Поряд з наведеним ФОП Дяченко П.М. запропоновано врегулювання ситуації шляхом переговорів та узгодження продовження строків виконання робіт за договором.
На лист ФОП Дяченка П.М. від 15.08.2025, 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області надано відповідь вих.№5322-35-2565/53 22-35 від 22.08.2025, якою зазначено, що на поштову адресу Підрядника 26.07.2025 було направлено лист про розірвання Договору №58 від 30.04.2025 в односторонньому порядку. Датою припинення договору є 15.08.2025. Зазначений лист, направлений засобами поштового зв`язку, так і не був отриманий. Вказаний лист також направлявся на електронну пошту- eurostroy20022005@gmail, разом із іншими документами вих. № 53 22-35-2285/53 22-35 від 01.08.2025. Додатково, 14.08.2025 на усний запит представника Вискребенцева Р.Л., під підпис були надані необхідні документи, в тому числі і лист № 53 22-35/2196/53 22-35 -13 від 26.07.2025 про розірвання Договору в односторонньому порядку. Про прийняте рішення Підрядник повідомлявся неодноразово належним чином.
За твердженням ФОП Дяченка П.М., в бездіяльності Замовника наявне істотне порушення умов Договору, що виразилося у невиконанні умов Договору, передбачених п.п.6.1, 4.2.1 Договору про закупівлю за державні кошти № 58 від 30.04.2025 року.
Позивач за первісним позовом вважає, що з боку Підрядника відсутнє невиконання умов Договору, як і відсутні підстави для односторонньої відмови від Договору зі сторони 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області.
З метою визнання недійсним односторонній правочин 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про дострокове розірвання Договору про закупівлю за державні кошти № 58 (договору підряду) від 30.04.2025 року та визнання дійсним договору № 58 від 30.04.2025 позивач звернувся з даним позовом до суду.
В свою чергу позивач за зустрічним позовом вважає, що ФОП Дяченком П.М., порушено умови Договору № 58 від 30.04.2025, що дає підстави для стягнення з винної сторони пені, в розмірі, визначеному п. 16.7 Договору.
Правові підстави та норми права, застосовані судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2026, яким первісний позов ФОП Дяченка П.М. задоволено частково (визнано недійсним односторонній правочин про дострокове розірвання Договору, в іншій частині первісного позову відмовлено, у зустрічному позові 4 ДПРЗ про стягнення пені відмовлено повністю), та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2026, яким частково задоволено заяву ФОП Дяченка П.М. про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, правильність наданої їм юридичної оцінки, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваних рішень з огляду на таке.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Положеннями статей 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.03.2025 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Запорізькій області оголошено на електронному майданчику закупівлю (відкриті торги (з особливостями)) UA-2025-03-25 012465-а на виконання робіт з Капітального ремонту покрівлі будинку пожежного депо (літ. А-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області.
11.04.2025 ФОП Дяченком П.М. через електронну систему закупівель подано тендерну пропозицію. Протоколом № 6 від 17.04.2025 ФОП Дяченка П.М. визначено переможцем процедури відкритих торгів.
30.04.2025 між ФОП Дяченком П.М. (Підрядник) та 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області (Замовник) укладено Договір про закупівлю за державні кошти № 58. Предметом Договору є виконання робіт з Капітального ремонту покрівлі будинку пожежного депо (літ. А-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя. Договірна ціна становить 1 724 287,00 грн без ПДВ (п. 2.2 Договору).
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами договорів підряду та надання послуг.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини за договором будівельного підряду.
За змістом ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зі змісту статті 215 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 статті 203 цього Кодексу.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Отже, для правильного вирішення даного спору необхідним є встановлення того, чи були на момент вчинення відповідачем одностороннього правочину про відмову від договору наявні передбачені договором та законом підстави для реалізації такого права, а також чи виник у Підрядника обов`язок приступити до виконання робіт, невиконання якого покладено Замовником в основу прийнятого рішення про розірвання договору.
Згідно з п. 5.1 Договору, Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт не пізніше 2 робочих днів після передачі Замовником проєктної документації та забезпечення доступу працівників Підрядника до об`єкту.
Згідно з п. 6.1 Договору, Замовник протягом 2 календарних днів з дати підписання Договору надає Підряднику проектну документацію та доступ до об`єкту.
Аналіз наведених умов договору свідчить, що сторони пов`язали виникнення обов`язку Підрядника розпочати виконання робіт із попереднім виконанням Замовником власних договірних обов`язків щодо передачі проєктної документації та забезпечення доступу до об`єкта виконання робіт.
За змістом статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.
При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.
Таким чином, до моменту передачі Замовником проєктної документації та забезпечення доступу до об`єкта у Підрядника не виник обов`язок щодо початку виконання робіт.
24.07.2025 сторонами складено акт приймання-передачі проектної документації до Договору № 58.
Колегія суддів констатує, що проєктна документація була передана Підряднику майже через три місяці після укладення договору, тобто з порушенням строку, встановленого пунктом 6.1 Договору.
26.07.2025 4 ДПРЗ направив ФОП Дяченку П.М. лист № 53 22-35-2196/53 22-35-13 про розірвання Договору в односторонньому порядку з датою припинення 15.08.2025.
Таким чином, рішення про односторонню відмову від договору було прийняте Замовником до спливу строку, протягом якого у Підрядника відповідно до пункту 5.1 Договору виникав обов`язок розпочати виконання робіт.
За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що саме по собі невиконання Підрядником обов`язку щодо початку виконання робіт є достатньою та безумовною підставою для одностороннього розірвання Договору Замовником.
Положення пунктів 19.4, 19.7 Договору не можуть застосовуватися відокремлено від інших умов Договору, зокрема пунктів 5.1 та 6.1, якими сторони погодили порядок початку виконання робіт. За змістом цих умов обов`язок Підрядника розпочати роботи виникає лише після виконання Замовником зустрічних дій - передачі проєктної документації та забезпечення доступу працівників Підрядника до об`єкта.
Отже, Замовник не вправі посилатися на невиконання Підрядником обов`язку щодо початку робіт як на підставу для односторонньої відмови від Договору, якщо виникнення такого обов`язку було зумовлене попереднім виконанням самим Замовником власних договірних зобов`язань, які у встановлений Договором строк виконані не були.
Враховуючи, що проєктну документацію було передано Підряднику лише 24.07.2025, а вже 26.07.2025 Замовником прийнято рішення про односторонню відмову від Договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних правових підстав для такого розірвання Договору.
Посилання апелянта на свободу договору та обов`язковість його умов для сторін не спростовують зазначених висновків, оскільки обов`язковими для виконання є всі умови Договору в їх сукупності, а не лише ті положення, які передбачають право Замовника на односторонню відмову.
Доводи апелянта щодо ненадання Підрядником проєкту виконання робіт, документів щодо виконання вогнезахисних робіт, інформації про субпідрядну організацію та інших документів колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені обставини не спростовують встановленого судом факту порушення Замовником пункту 6.1 Договору та не були визначені сторонами як умова передачі проєктної документації чи виникнення у Підрядника обов`язку розпочати виконання робіт.
Крім того, колегія суддів враховує, що спірний Договір був укладений за результатами процедури публічної закупівлі, під час проведення якої Замовник перевірив відповідність тендерної пропозиції Підрядника встановленим вимогам та визнав його переможцем відкритих торгів. За таких обставин посилання апелянта на ненадання документів, що були предметом перевірки під час проведення процедури закупівлі, саме по собі не свідчить про виникнення передбачених договором та законом підстав для односторонньої відмови від Договору.
Також, апелянтом не доведено, що ненадання зазначених документів відповідно до умов Договору звільняло його від виконання власних договірних обов`язків або було визначено сторонами як передумова передачі проектної документації.
Доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки судом першої інстанції обставин повідомлення Підрядника про односторонню відмову від Договору колегією суддів оцінюються критично, оскільки в контексті спірних правовідносин вирішальним є не факт отримання чи належного направлення повідомлення про розірвання Договору, а наявність у Замовника передбачених договором та законом підстав для вчинення такого одностороннього правочину. За відсутності таких підстав сам по собі спосіб повідомлення Підрядника про прийняте рішення не може свідчити про правомірність односторонньої відмови від Договору.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вибірковому тлумаченні умов Договору без урахування взаємозв`язку прав та обов`язків його сторін і не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності у Замовника передбачених договором та законом підстав для вчинення одностороннього правочину про розірвання Договору.
Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги ФОП Дяченка П.М. про визнання договору дійсним. Як правильно встановив місцевий господарський суд, на момент вирішення спору строк дії Договору, визначений пунктом 21.1, закінчився, а тому відсутні правові підстави для задоволення зазначеної вимоги.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно зустрічного позову про стягнення пені
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, невиконання Підрядником свого обов`язку щодо виконання робіт був зумовлений несвоєчасним виконанням Замовником власних договірних обов`язків щодо передачі проєктної документації та забезпечення доступу до об`єкта, а не винною поведінкою Підрядника.
Відповідно до пункту 16.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань у випадках, визначених Договором та чинним законодавством України. Згідно з пунктом 16.2 Договору сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань, якщо таке порушення сталося не з їх вини.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність у діях ФОП Дяченка П.М. вини у порушенні строків виконання робіт.
За таких обставин відсутні й передбачені пунктом 16.7 Договору підстави для застосування до Підрядника відповідальності у вигляді пені, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки ґрунтуються на помилковому твердженні про наявність вини Підрядника у порушенні строків виконання робіт, що не знайшло свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Щодо додаткового рішення
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 131 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
За положеннями статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України).
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2026 до суду першої інстанції від представника Фізичної особи-підприємця Дяченка Павла Михайловича - адвоката Ляшенко Олени Степанівни - надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500,00 грн. Одночасно із зазначеною заявою позивач за первісним позовом звернувся з клопотанням про поновлення строку на подання доказів, що підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, на момент звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та подання доказів на підтвердження понесених судових витрат заявником було пропущено встановлений процесуальний строк для вчинення відповідної процесуальної дії.
В обґрунтування причин пропуску строку на подання відповідної заяви представником позивача зазначено, що через проходження військової служби клієнтом, документи не були узгоджені між сторонами договору і подані впродовж 5-денного строку з дня ухвалення рішення суду.
Оцінюючи наведені заявником причини пропуску процесуального строку, колегія суддів виходить із того, що питання поважності причин його пропуску належить до дискреційних повноважень суду, який вирішує його з урахуванням конкретних обставин кожної справи, принципу пропорційності та необхідності забезпечення права особи на доступ до правосуддя.
Питання поновлення процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 ГПК, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового аналізу цієї норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
При цьому Суд зважає, що норми ГПК не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформулював правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Bellet v. France», «Ilhan v. Turkey», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» та інші).
Колегія суддів враховує, що заявник одночасно з поданням заяви про ухвалення додаткового рішення звернувся з клопотанням про поновлення процесуального строку, навів причини його пропуску, а суд першої інстанції, перевіривши наведені обставини, визнав їх поважними та поновив строк відповідною ухвалою.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для поновлення позивачу процесуального строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності такого висновку, не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції положень статті 119 ГПК України та зводяться до незгоди апелянта з наданою судом оцінкою поважності причин пропуску процесуального строку.
Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно змісту пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Відповідно частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, Верховний Суд неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Відповідно до матеріалів справи, на підтвердження надання ФОП Дяченку П.М. послуг з професійної правничої допомоги адвоката на суму 12 500,00 грн Заявником додано: Ордер та Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з договору про надання правничої допомоги №28-08-25 від 28.08.2025, акт виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги 28-08-25 від 28.08.2026 та довідка до договору про надання правничої допомоги від 04.03.2026.
Як убачається з матеріалів справи, заява про ухвалення додаткового рішення разом із доданими до неї документами була надіслана 4 Державному пожежно-рятувальному загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області через підсистему «Електронний суд» до електронного кабінету відповідача 04.03.2026, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією про доставку (том 2, а.с. 69).
За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неналежного направлення відповідачу заяви про ухвалення додаткового рішення та доданих до неї документів, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.08.2025 між адвокатом Ляшенко Оленою Степанівною (Адвокат) та Фізичною особою підприємцем Дяченком Павлом Михайловичем (Клієнт) укладено договір № 28-08-25 про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1 Договору, Клієнт доручає, а Адвокат здійснює правову допомогу Клієнту, в обсязі та на умовах, які передбачені цим Договором, а саме: представництво інтересів Клієнта (складання і подання позовної заяви із правом її підпису від свого імені в інтересах Клієнта та засвічення копій документів, складання і подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову із правом її підпису від свого імені в інтересах Клієнта та засвідчення копій документів, участь у судових засіданнях у якості представника Клієнта з правом складання і подання заяв, клопотань від свого імені в інтересах Клієнта, отримання рішень суду) а саме: у Господарському суді Запорізької області стосовно визнання недійсним викладеного у листі № 53 22-35-2196/53 22-35-13 від 26.07.2025 "Про розірвання договору закупівлі за державні кошти № 58 від 30.04.2025 року" одностороннього правочину 4 ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про дострокове розірвання Договору про закупівлю за державні кошти № 58 (договору підряду), укладеного 30.04.2025 року між ФОП Дяченком Павлом Михайловичем та 4 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області, на виконання робіт з Капітального ремонту код ДК 021:2015: 45450000-6-Інші завершальні будівельні роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі будинку пожежного депо (літ. А-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області»; визнання дійсним Договору про закупівлю за державні кошти № 58 (договору підряду) від 30.04.2025 року між ФОП Дяченком Павлом Михайловичем та 4 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області, на виконання робіт з Капітального ремонту код ДК 021:2015: 45450000-6-Інші завершальні будівельні роботи по об`єкту: Капітальний ремонт покрівлі будинку пожежного депо (літ. А-2) по вулиці Дніпрогесівська, будинок 7 в місті Запоріжжя Запорізького району Запорізької області, з що Клієнт зобов`язується у готівковій/безготівковій формі (за усної домовленості між сторонами) сплатити Адвокату гонорар відповідно до Акту виконаних робіт впродовж 10 днів з дня його підписання, виходячи із наступної вартості:
- первісна консультація - 1000,00 грн;
- складання та подання позовної заяви (інших заяв по суті) - 6000,00 грн;
- складання ат подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову - 3000,00 грн;
- складання та подання заяв/клопотань процесуального характеру - 2000,00 рн; участь у судових засіданнях (що включає в себе підготовку до судового засідання,, прибуття в судове засідання, очікування судового засідання; безпосередню участь у судовому засіданні та повернення до свого робочого місця): 3000,00 грн за участь у 1 судовому засіданні, всього 15 000,00 грн.
Судом також встановлено, що сторонами договору 04.03.2026 складено та підписано акт виконаних робіт за договором № 28-08-25 від 28.0.2025. Відповідно до зазначеного акту, Адвокат Ляшенко О.С. надала Клієнту правову допомогу (послуги) : 28.08.2025 первинна консультація - 1000,00 грн, 09.09.2025 складання та подання позовної заяви - 6000,00 грн; 15.09.2026 складання та подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову; участь у судових засіданнях (5 засідань 07.10.2025 , 02.12.2025, 21.01.2026, 24.02.2026, 25,02,2026 по 3000,00 грн за кожне засідання ) 15 000,00 грн.
Разом з тим, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача суми судових витрат пропорційно задоволеній позовній вимозі, в розмірі 12 500,00 грн.
Надаючи оцінку розміру витрат, їх обґрунтованості, співмірності зі складністю справи, витраченому адвокатом часу, колегія апеляційного господарського суду враховує наступне.
Враховуючи характер і складність справи, що переглядалася судом апеляційної інстанції, обсяг виконаної адвокатом роботи, відсутність необхідності у здійсненні значного обсягу підготовчих процесуальних дій, колегія суддів доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності і співмірності.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Для включення всієї суми витрат позивача на професійну правничу допомогу у відшкодування за рахунок відповідача - 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, відповідно до положень статті 126, 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Слід зазначити, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.
Дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджується понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом даної справи, враховуючи фактичний обсяг наданих послуг, виходячи з критерію реальності, співмірності та розумності розміру цих витрат, складності справи, витраченому адвокатом часу, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності та співмірності відповідних витрат.
Зазначене є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в оскарженій частині, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.
Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового рішення, місцевий господарський суд дослідив подані заявником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, перевірив їх реальність, необхідність та співмірність, а також надав оцінку кожній складовій заявлених до відшкодування витрат.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на складання та подання заяви про забезпечення позову, оскільки така заява не була задоволена судом. Крім того, місцевий господарський суд обґрунтовано встановив неспівмірність заявленого розміру гонорару за участь адвоката в окремих судових засіданнях з урахуванням їх тривалості, характеру вчинених процесуальних дій та фактичного обсягу наданої правничої допомоги.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно зменшив загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу до 16 000,00 грн, а з огляду на часткове задоволення первісного позову обґрунтовано визначив до стягнення з відповідача 8 000,00 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками місцевого господарського суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та вимогам процесуального закону. Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, їх необґрунтованість та неспівмірність зазначених витрат не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, фактично зводяться до незгоди апелянта з оцінкою доказів, наданою судом, та не містять доводів, які б свідчили про неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права чи неправильне визначення розміру витрат, що підлягають розподілу між сторонами.
Посилання апелянта на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу призведе до безпідставного витрачання бюджетних коштів та негативно вплине на виконання відповідачем завдань у сфері цивільного захисту, колегія суддів відхиляє, оскільки саме по собі фінансування відповідача за рахунок бюджетних коштів не звільняє його від обов`язку відшкодувати судові витрати у випадках та порядку, визначених Господарським процесуальним кодексом України. Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог процесуального закону та не ставиться у залежність від джерела фінансування сторони.
Безпідставними є доводи апелянта, що заявник не надав належних доказів, які б підтверджували оплату на професійну правничу допомогу, оскільки навіть за відсутності доказів на підтвердження оплати понесених витрат на правову правничу допомогу витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі №922/445/19).
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2026 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2026 у справі № 908/2842/25 є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним і всебічним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, та з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам.
У справі «Руїз Торіха проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р.» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав належну оцінку наявним доказам і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а відтак підстав для скасування або зміни оскаржуваних рішень не вбачається.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2026 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2026 у справі № 908/2842/25 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області задоволенню не підлягають.
Вирішення питання щодо розподілу судових витрат
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9560,95 грн покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2026 (суддя Давиденко І.В.) та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2026 (суддя Давиденко І.В.) у справі № 908/2842/25- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2026 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2026 у справі № 908/2842/25- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 07.07.2026.
Головуючий суддя А.О. Кошля
Суддя О.І. Кучеренко
Суддя Т.В. Стефанів
Оригінал: reyestr.court.gov.ua