Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №904/2949/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 м.Дніпро справа №904/2949/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач)

суддів: Демчини Т.Ю., Стефанів Т.В.

з секретарем судового засідання Кахикало А.С.

за участю представників сторін:

від апелянта Солом`яна О.М., самопредставництво

від позивача Братухін О.Ю., самопредставництво

розглянув апеляційну скаргу Державної установи «Синельніковська виправна колонія (№94)» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2026 (суддя Ніколенко М.О.) у справі

за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 92; ідентифікаційний код: 43877118)

до державної установи «Синельніковська виправна колонія (№94)» (52543, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, селище Шахтарське, вул.Миру, буд. 7-А, ідентифікаційний код: 08562989),

про відшкодування збитків у розмірі 657 571 грн 69 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовної заяви.

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державної установи «Синельніковська виправна колонія (№94)» про відшкодування збитків у розмірі 657 571 грн 69 коп. внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.

В обґрунтування позовних вимог Інспекція посилалась на те, що у період з 21.12.2021 до 05.01.2022 нею здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Установою вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. За результатами перевірки складено акт №1/2.5-7/22 від 05.01.2022, яким встановлено, що Установа здійснювала викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без відповідного дозволу в період з 26.12.2017 (дата проведення інвентаризації джерел викидів) до 21.06.2018 (дата отримання дозволу №1212400000-69).

Розрахунок збитків, який завданий державі, здійснено позивачем за формулою (16) Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка затверджена наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за №414/34697 (далі - Методика). Загальна сума завданих збитків склала 657 571 гривень 69 копійок.

Інспекція також зазначила, що на адресу Установи була направлена претензія від 01.09.2023 №2.5/155-ПР з вимогою відшкодувати завдані збитки, однак відповіді на неї не надійшло і збитки у добровільному порядку відшкодовано не було, що стало підставою для звернення до суду.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2026 позов задоволено повністю, стягнуто з державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» на користь держави в особі в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу збитки у розмірі 657571 грн 69 коп., внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, на р/р (IBAN) UA478999980333149331000004547, отримувач ГУК у Дніпропетровській обл., ОТГ смт Іларіонове, код ЄДРПОУ 37988155, код класифікації доходів бюджету 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

Стягнуто з державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу витрати зі сплати судового збору у розмірі 9863 грн 58 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із факту здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу у визначений період, що підтверджується матеріалами планового заходу та актом перевірки №1/2.5-7/22 від 05.01.2022. Суд дійшов висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки відповідача, яка полягає у порушенні вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; наявності шкоди, яка завдана державі; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини відповідача, яка презюмується відповідно до принципу презумпції вини правопорушника у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Суд першої інстанції констатував, що відповідач відзиву на позов не надав, наданий позивачем розрахунок збитків не спростував та доказів відшкодування завданої шкоди до суду не подав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

13.03.2026 Державна установа «Синельніковська виправна колонія (№94)» подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2026, у якій просить скасувати рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач стверджує, що судом першої інстанції порушено вимоги статті 248 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки рішення у справі прийнято 23.01.2026, тоді як провадження відкрито 09.07.2024, що перевищує встановлений законом строк у шістдесят днів.

Відповідач зазначає, що на час проведення перевірки (з 21.12.2021 до 05.01.2022) діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та Закон України №533-IX від 17.03.2020, якими заборонялось проведення органами державного нагляду планових заходів щодо суб`єктів господарювання, які відносяться до низького та середнього ступеня ризику. На думку відповідача, Установа відноситься до третьої групи за критеріями впливу об`єкта на забруднення атмосферного повітря, тобто до підприємств з мінімальним рівнем забруднення та відповідно - низьким або середнім ступенем ризику.

Відповідач посилається на те, що спірний період (з 26.12.2017 до 21.06.2018) збігся з моментом розроблення документів для отримання дозволу на викиди. 06.10.2017 Установою укладено Договір №06/10-1 з ТОВ «Промекогруп» на розробку документів та отримання дозволу на викиди. Документи були направлені до Департаменту екології та природних ресурсів на погодження, однак повернуті на доопрацювання.

Відповідач стверджує, що котли ДВ №2 (КТП-250), ДВ №3 («Буржуйка»), ДВ №4 (КТВС «СМЕРЕКА»), ДВ №5 (КСТ) є резервними та в спірний період не використовувались. Котел ДВ №1 (газовий КВС-2,0 «ВК-21») з 06.04.2018 не використовувався у зв`язку із закінченням опалювального сезону 2017-2018 відповідно до розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації №Р-128/0/115-18 від 06.04.2018. Крім того, відповідач зазначає, що під час розроблення Дозволу Установою подавались декларації екологічного податку та сплачувались відповідні кошти.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відзиві позивач зазначає, що твердження апелянта про те, що спірний період викидів припав на момент розроблення дозволу, не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати завдану державі шкоду, оскільки відповідач сам розуміє протиправність викидів без дозволу та підтверджує факт таких викидів.

Позивач зазначає, що за результатами проведеної планової перевірки встановлено, що підприємство відноситься до підприємств з високим ступенем ризику, що зафіксовано у акті перевірки №1/2.5-7/22 від 05.01.2022. Розрахунок розміру збитків проведено на підставі довідок самого підприємства від 03.04.2023 вихідний №94/6-1195 та від 23.08.2023 вихідний №94/6-3232 про часи роботи джерел викидів.

Позивач також наголошує на тому, що акт перевірки є службовим документом, в якому зафіксовано виявлені порушення та який є доказом у спірних правовідносинах. Посадову особу Установи притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу, постанова у встановленому порядку не оскаржувалась, а штраф сплачено, що також свідчить про визнання факту правопорушення.

Щодо доводу про карантинні обмеження, то позивач зазначає, що предметом спору є збитки, завдані внаслідок викидів без дозволу у 2017-2018 роках, а не законність проведення перевірки у 2021-2022 роках. Факт проведення перевірки та складання акту підтверджує лише обставини, що призвели до встановлення порушень, тоді як збитки завдані у інший період.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), судді: Демчина Т.Ю., Стефанів Т.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної установи «Синельніковська виправна колонія (№94)» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2026, витребувано матеріали справи №904/2949/24 з Господарського суду Дніпропетровської області.

10.04.2026 на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2026 надійшли матеріали справи №904/2949/24.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 розгляд апеляційної скарги Державної установи «Синельніковська виправна колонія (№94)» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2026 призначено у судовому засіданні 03.06.2026 о 17 год. 00 хв.

03.06.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.

Обставини справи, які встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яке затверджене наказом Державної екологічної інспекції України 24.02.2023 №40, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Повноваження Інспекції поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Основним завданням Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Згідно з пунктами 2, 9, 13 розділу ІІ Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, яке затверджене наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яке затверджене наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 №254, Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, який затверджений наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2020 №454, - з 21.12.2021 до 05.01.2022 (Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) здійснено плановий захід щодо дотримання Державною установою «Синельниківська виправна колонія (№94)» (далі – Установа) (вул. Миру 7-А, селище Шахтарське, Синельниківський район, Дніпропетровська область) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За результатом проведеного планового заходу складено акт №1/2.5-7/22 від 05.01.2022, у якому встановлено, що Установою здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.

26.12.2017 Установою проведено інвентаризацію джерел викидів (ДВ) забруднюючих речовин в атмосферне повітря на стаціонарних джерелах та складено протокол результатів інструментальних вимірювань на стаціонарних джерелах викиду в атмосферу ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94), відповідно до якого Установа має такі джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря:

- ДВ№1 (котел газовий КВС-2,0 «ВК-21»);

- ДВ№2 (котел твердопаливний КТП-250);

- ДВ№3 (котел твердопаливний типу «Буржуйка»);

- ДВ№4 (котел твердопаливний КТВС «СМЕРЕКА»);

- ДВ№5 (котел твердопаливний КСТ).

22.06.2018 Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації видав Установі дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ((№1212400000-69).

Отже, з 26.12.2017 до 21.06.2018 Установою здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.

За вказане правопорушення виконувач обов`язків начальника Установи притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 78 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн 00 коп. (постанова про накладення адміністративного стягнення від 19.01.2022). Штраф сплачено повністю.

Внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу завдано збитки державі в розмірі 657751 грн 69 коп., які визначено за формулою (16) Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за №414/34697:

З = mі * 1,1П * Аі * Кт * Кзi

де: З - розмір збитків, грн;

mі - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини, т;

1.1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн./т;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини

Аі = 1/ГДКі, де:

ГДКі - середньодобова граничнодопустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-тої забруднюючої речовини, мг/м3;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні, соціально-екологічні особливості:

Кт = К нас* Кф, де:

Кнас. - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту, для сел. Шахтарське, Синельниківський район Кнас= 1,0;

Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту, для сел. Шахтарське, Синельниківський Кф= 1,0;

Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною

Кзi = (ро)Ві / ГДКСДі де:

(ро)Ві - середньорічна концентрація і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/м3;

ГДКСДі - середньодобова гранична допустима концентрація і-тої забруднюючої речовини, мг/м3

Маса наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючої речовини в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюється за формулою:

mі = 3,6 * 10-6 * p'ві * qv0 * Т, де

mі - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т

p'ві - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової концентрації i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення), приведених до нормальних умов, мг/м3 ;

qv0 - значення об`ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду і-тої забруднюючої речовини, приведено до нормальних умов, м3/с ;

Т - час роботи джерела викиду і-тої забруднюючої речовини без дозволу, год. (довідки підприємства від 03.04.2023 вих.№94/6-1195 та від 23.08.2023 вих.№94/6-3232).

ДВ№1 (котел газовий КВС-2,0 «ВК-21»)

Період роботи з 26.12.2017 до 21.06.2018

оксиди азоту

mі = 3,6 * 10-6 * 338,85 * 1,024 * 2659 = 3,321 т

З = 3,321 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 1/0,04 = 593628 грн 75 коп.

оксид вуглецю:

mі = 3,6 * 10-6 * 272,9 * 1,024 * 2659 = 2,675 т

З = 2,675 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 10/3 = 63754 грн 17 коп.

Всього по джерелу за період: 593628 грн 75 коп. + 63754 грн 17 коп. = 657382 грн 92 коп.

ДВ№2 (котел твердопаливний КТП-250)

Період роботи 26.12.2017 до 21.06.2018

оксиди азоту

mі = 3,6 * 10-6 * 472,9 * 0,237 * 2 = 0,000807 т

З = 0,000807 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 1/0,04 = 144 грн 25 коп.

оксид вуглецю:

mі = 3,6 * 10-6 * 650,35 * 0,237 * 2 = 0,00111 т

З = 0,00111 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 10/3 = 26 грн 46 коп.

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

mі = 3,6 * 10-6 * 42,005 * 0,237 * 2 = 0,0000717 т

З = 0,0000717 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 1/0,15 = 3 грн 42 коп.

Всього по джерелу за період:

144,25 + 26,46 + 3,42 = 174 грн 13 коп.

ДВ№3 (котел твердопаливний типу «Буржуйка»)

Період роботи 27.12.2017 до 21.06.2018

оксиди азоту

mі = 3,6 * 10-6 * 314,45 * 0,006 * 2 = 0,0000136 т

З = 0,0000136 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 1/0,04 = 2 грн 43 коп.

оксид вуглецю:

mі = 3,6 * 10-6 * 510,75 * 0,006 * 2 = 0,0000221 т

З = 0,0000221 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 10/3 = 0,53 грн.

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

mі = 3,6 * 10-6 * 19,105 * 0,006 * 2 = 0,000000825 т

З = 0,000000825 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 1/0,15 = 0,04 грн.

Всього по джерелу за період: 2,43 + 0,53 + 0,04 = 3,00 грн.

ДВ№4 (котел твердопаливний КТВС «СМЕРЕКА»)

Період роботи 26.12.2017 до 21.06.2018

оксиди азоту

mі = 3,6 * 10-6 * 394,75 * 0,011 * 2 = 0,0000313 т

З = 0,0000313* 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 1/0,04 = 5,60 грн.

оксид вуглецю:

mі = 3,6 * 10-6 * 585,35 * 0,011 * 2 = 0,0000464 т

З = 0,0000464 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 10/3 = 1,11 грн.

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

mі = 3,6 * 10-6 * 33,685 * 0,011 * 2 = 0,00000267 т

З = 0,00000267 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 1/0,15 = 0,13 грн.

Всього по джерелу за період: 5,60 + 1,11 + 0,13 = 6,84 грн.

ДВ№5 (котел твердопаливний КСТ)

Період роботи 27.12.2017 до 21.06.2018

оксиди азоту

mі = 3,6 * 10-6 * 386,3 * 0,008 * 2 = 0,0000223 т

З = 0,0000223 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 1/0,04 = 3,99 грн.

оксид вуглецю:

mі = 3,6 * 10-6 * 540,25 * 0,008 * 2 = 0,0000311 т

З = 0,0000311 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 10/3 = 0,74 грн.

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

mі = 3,6 * 10-6 * 25,685 * 0,008 * 2 = 0,00000148 т

З = 0,00000148 * 1,1 * 6500 * 1,0 * 1,0 * 1/0,15 = 0,07 грн.

Всього по джерелу за період: 3,99 + 0,74 + 0,07 = 4,80 грн.

Розмір збитків в результаті викидів без дозволу в період з 26.12.2017 до 21.06.2018 , складає : 657382,92 + 174,13 + 3,00 + 6,84 + 4,80 = 657571,69 грн.

З метою відшкодування завданих державі збитків Інспекцією пред`явлено Установі претензію від №01.09.2023 №2.5/155-ПР, відповіді на яку не надійшло, а збитки не відшкодовано.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Центральний апеляційний господарський суд перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України та дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Статтею 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та статтею 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено порядок здійснення державного нагляду (контролю) центральними та міжрегіональними територіальними органами.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (нова редакція, ідентифікаційний код 43877118), який затверджений наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 №40, Інспекція є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції, повноваження якої поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей. Відповідно до пунктів 2, 9, 13 розділу II зазначеного Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі, та звертається до суду з відповідними позовами.

Плановий захід проведено відповідно до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, який затверджений наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2020 №454.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про незаконність проведеної перевірки з огляду на карантинні обмеження як такі, що не впливають на вирішення спору з таких підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, який встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин відмінено з 30.06.2023.

Як зазначено вище предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача збитків, які завдані державі внаслідок протиправних дій відповідача, а не факт проведення перевірки. Акт перевірки фіксує обставини, що мали місце у 2017-2018 роках, зокрема відсутність у Установи дозволу на викиди у вказаний період, а не у 2021-2022 роках. Факт здійснення викидів без дозволу підтверджується не лише актом перевірки, але й документами самого відповідача: матеріалами інвентаризації джерел викидів від 26.12.2017, дозволом №1212400000-69 від 22.06.2018 (з якого вбачається дата початку права на викиди), а також довідками підприємства від 03.04.2023 та від 23.08.2023 про часи роботи джерел викидів.

Відповідно до статті 10, статті 11, статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», де зазначено, що викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу заборонено незалежно від категорії, до якої відноситься підприємство. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі Установою в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря час роботи джерела викиду і тої забруднюючої речовини без дозволу, проведено на основі довідок підприємства від 03.04.2023 вих.№94/6-1195 та від 23.08.2023 вих. №94/6-3232 про часи роботи джерел викидів в наднормативному режимі. За результатами проведеної планової перевірки підприємства встановлено, що підприємство відноситься до підприємства з високим ступенем ризику, що зазначено в Акті перевірки №1/2.5-7/22 від 05.01.2022 Отже, посилання апелянта на карантинні обмеження не спростовує встановлені у справі обставини та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої груп, - обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями. Частиною 5 статті 11 цього ж Закону передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання.

Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законом. Особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря передбачена, зокрема, за здійснення викидів забруднюючих речовин без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади.

Статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за №414/34697. Пунктом 2.1 Методики до наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відносяться, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Пунктом 2.8.1 Методики встановлено застосування розрахункових методів визначення наднормативних викидів у випадку виду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу.

Підставою цивільної відповідальності є протиправне шкідливе діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Водночас у таких правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. У сфері охорони навколишнього природного середовища при вирішенні спору про відшкодування шкоди, яка заподіяна навколишньому природному середовищу, суд виходить із презумпції вини правопорушника. Тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, натомість саме відповідач зобов`язаний довести відсутність своєї вини.

Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановлює наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у діях Установи.

Протиправність поведінки відповідача виявляється у порушенні вимог статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», яка встановлює обов`язок отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до початку їх здійснення. Факт здійснення Установою викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволу у період з 26.12.2017 до 21.06.2018 підтверджено матеріалами справи, зокрема: актом перевірки №1/2.5-7/22 від 05.01.2022; матеріалами інвентаризації джерел викидів від 26.12.2017; дозволом №1212400000-69 від 22.06.2018; постановою про накладення адміністративного стягнення від 19.01.2022; довідками підприємства від 03.04.2023 та від 23.08.2023 про часи роботи джерел викидів. Більш того, сам відповідач у тексті апеляційної скарги не заперечує факт відсутності дозволу у спірний період, лише намагається пояснити причини цього, посилаючись на тривалість процедури його отримання.

Наявність шкоди підтверджується розрахунком збитків, яка здійснений позивачем відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розмір яких становить 657571 гривень 69 копійок апелянтом не спростовано, контррозрахунку не надано.

Розрахунок збитків здійснено позивачем відповідно до формули (16) Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за №414/34697.

При розрахунку враховано: масу наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини (mi); розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1; безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини (Аi), який визначається як 1/ГДКi; коефіцієнт, що враховує територіальні, соціально-екологічні особливості (Кт); коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною (Кзі). Час роботи джерел викидів визначено на підставі довідок самого підприємства від 03.04.2023 та від 23.08.2023, що виключає можливість посилань відповідача на неправильність вихідних даних.

Апеляційний господарський суд зазначає, що розрахунок збитків проведено у відповідності до вимог Методики, апелянтом по суті не спростовано, контррозрахунку із зазначенням конкретних помилок та відповідних показників не подано. Загальний розмір збитків склав 657 571 гривень 69 копійок.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача це здійснення викидів без дозволу та завдання шкодою є прямим та безпосереднім, оскільки шкода є об`єктивним наслідком недотримання Установою вимог природоохоронного законодавства.

Вина відповідача презюмується відповідно до принципу презумпції вини правопорушника у сфері охорони навколишнього природного середовища. Жодних належних та допустимих доказів відсутності вини, тобто доказів того, що здійснення викидів відбулось унаслідок обставин, які не залежали від волі Установи та які неможливо було передбачити або попередити, відповідачем не подано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду.

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання відповідача на те, що котли ДВ №2 - ДВ №5 є резервними та не використовувались у спірний період, а котел ДВ №1 не використовувався з 06.04.2018 у зв`язку із закінченням опалювального сезону, оскільки ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Відповідач не надав суду першої інстанції жодного доказу на підтвердження своїх тверджень, таких як, технічні паспорти котлів із відміткою про резервний статус, акти введення/виведення обладнання з експлуатації, відомості про витрати газу чи твердого палива, даних лічильників обліку ресурсів, службових наказів чи розпоряджень про виведення обладнання в резерв тощо.

Позивач при проведені розрахунку збитків використовував довідки, які були надані самим підприємством, зокрема, від 03.04.2023 вихідний №94/6-1195 та від 23.08.2023 вихідний №94/6-3232, у яких Установою надано інформацію про часи роботи джерел викидів, тобто у розрахунку враховано фактичний час роботи кожного джерела викидів, що виключає нарахування збитків за час простою резервного обладнання.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву до суду першої інстанції, чим позбавив себе можливості наводити та обґрунтовувати заперечення проти позовних вимог на стадії розгляду справи по суті.

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання відповідача на подання декларацій екологічного податку та сплату зобов`язань під час розроблення Дозволу як підставу для звільнення від відшкодування збитків, оскільки сплата екологічного податку та відшкодування збитків є самостійними правовими механізмами, які не замінюють один одного.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Аналогічно сплата екологічного податку, який є обов`язковим платежем за нормативні викиди в межах дозволених показників, не звільняє від відшкодування збитків, завданих внаслідок наднормативних (без дозволу) викидів. Ці два обов`язки мають різну правову природу та різні підстави виникнення.

Апеляційний господарський суд враховує, що відповідач у 2017 році розпочав процедуру отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, уклавши договір №06/10-1 від 06.10.2017 з ТОВ «Промекогруп» на розроблення відповідної документації, а 22.06.2018 Установі видано дозвіл №1212400000-69. Доводи апелянта щодо того, що затримка видачі дозволу відбулася не з вини відповідача судом оцінюється критично, оскільки такий обов`язок покладений на Установу, яка повинна була врахувати тривалість часу на отримання відповідних дозвільних документів.

Отже, дій щодо ініціювання процедури отримання дозволу та сам факт тривалості адміністративної процедури не можуть слугувати підставою для звільнення апелянта від відшкодування збитків, завданих державі внаслідок здійснення викидів без дозволу. Законодавством не передбачено будь-якого перехідного або пільгового режиму, за якого суб`єкт господарювання, який здійснив інвентаризацію джерел викидів та розпочав процедуру отримання дозволу, але ще не отримав його, мав би право здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. Стаття 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» не містить жодних виключень з правила про обов`язковість дозволу. Правовий обов`язок отримати дозвіл до початку здійснення викидів є чітким та однозначним. Відповідач, проводячи інвентаризацію джерел викидів 26.12.2017, тим самим підтвердив наявність стаціонарних джерел викидів на своєму об`єкті та, відповідно, усвідомлював необхідність отримання відповідного дозволу. Однак продовження експлуатації цих джерел викидів за відсутності дозволу є підставою для відшкодування збитків незалежно від суб`єктивних обставин.

Апеляційним господарським судом також враховано той факт, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 19.01.2022, якою виконувача обов`язків начальника Установи притягнуто до відповідальності за частиною 1 статті 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. Ця постанова містить інформацію щодо факту правопорушення, а саме здійснення викидів забруднюючих речовин без дозволу. Постанова в установленому порядку не оскаржувалась, а штраф за нею сплачено у встановленому розмірі, що додатково підтверджує фактичне визнання відповідачем факту вчинення правопорушення.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо строку розгляду справи, то апеляційний суд вказує на таке, що ухвалою суду від 09.07.2024 місцевий господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та визначив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, рішення у справі ухвалено 23.01.2026.

Водночас, порушення формальних часових меж розгляду справи не є безумовною підставою для скасування судового рішення. Відповідно до частин 1, 2 та пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів, а розумність строків є однією з основних засад судочинства. При цьому вказана засада не має абсолютного характеру та оцінюється в сукупності з іншими засадами, серед яких більш важливе значення має завдання судочинства - ефективний захист порушених прав та законних інтересів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на розгляд справи упродовж «розумного строку», який визначається з огляду на конкретні обставини справи, зокрема її складність, характер спірних правовідносин, обсяг і достатність доказів, а також процесуальну поведінку учасників справи та дії суду.

Як вбачається з матеріалів справи, перевищення строку розгляду не вплинуло на повноту дослідження обставин справи, правильність оцінки доказів та законність застосування норм матеріального права, а також не призвело до обмеження процесуальних прав сторін. Позивач, зокрема, реалізував свої процесуальні права, передбачені Господарського процесуального кодексу України, зокрема подав клопотання про розгляд справи без його участі, що свідчить про відсутність перешкод у доступі до правосуддя.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише у випадку, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки перевищення строку розгляду не вплинуло на правильність вирішення спору по суті, відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення з мотивів порушення строків.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи, правильно встановив та вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин справи та не містять посилань на докази, які б свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.

Підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, які передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, апеляційним господарським судом не встановлено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2026 у справі №904/2949/24 є законним, обґрунтованим та таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної установи «Синельніковська виправна колонія (№94)» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2026 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2026 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 06.07.2026

Головуючий суддя О.І. Кучеренко

судді Т.Ю. Демчина

Т.В. Стефанів