Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №904/7505/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 м.Дніпро Справа № 904/7505/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Кошлі А.О., Кучеренко О.І.,

з участю секретаря судового засідання: Кишканя М.А.,

представника позивача: Сергієнка М.О.,

представника відповідача: Зарвія І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 (головуючий в першій інстанції Ліпинський О.В., повний текст складений та підписаний 13.04.2026) за наслідками розгляду заяви керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову

у справі за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ЛОГІСТИК»

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа № 904/7505/25 за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ЛОГІСТИК» (надалі – ТОВ «Арт-Логістик») про стягнення безпідставно збережених коштів у зв`язку з використанням земельної ділянки у розмірі 738177,58 грн.

02.04.2026 керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради повторно звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову, у якій заявив вимоги: заборонити ТОВ «Арт-Логістик» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо 18/100 часток об`єкту нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель та споруд виготовлення малих форм, опис: будівлі цеху виготовлення малих форм Б-1, В-2 з прибудовою в1, загальною, площею 519,4 кв.м., за адресою: м.Вільногірськ Кам`янського району Дніпропетровської області, вул.Промислова, 21г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078864112102), 91/100 частки об`єкту нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель та споруд (лісозаготівельного), опис: будівля лісопильного цеху Г-2 з прибудовами г2, г3, загальною площею 1034,8 кв.м; будівля сушильних камер Б-1 та будівлі гаражів В-1, В1-1, загальною площею 333,9 кв.м, за адресою: м. Вільногірськ Кам`янського району Дніпропетровської області, вул.Промислова, 21б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078800812102), нежитлового приміщення - будівлі вузла зв`язку, загальною площею 45 кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, с.Добровілля, вул.Леніна, 44-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 246071512207), право власності на які зареєстровано за ТОВ «Арт-Логістик», в межах ціни позову.

Вказана заява обґрунтована тим, що під час розгляду справи вже відбулось відчуження належного відповідачу нерухомого майна: будівлі комплексної станції техобслуговування, яке було предметом забезпечення відповідно до першої заяві прокурора, шляхом передачі його спочатку ОСОБА_1 , а в подальшому - до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Автоіммекс», що підтверджує реальну загрозу подальшого вибуття нерухомого майна з активів відповідача та свідчить про його недобросовісні дії - ухилення від виконання майбутнього судового рішення. Прокурор зазначає, що у відповідача залишилось інше нерухоме майно у спільній частковій власності: комплекси нежитлових будівель у м.Вільногірську Кам`янського району Дніпропетровської області та нежитлове приміщення у с.Добровілля Васильківського району Дніпропетровської області, загальною вартістю близько 512700,00 грн, яке також може бути відчужене до вирішення спору по суті, що унеможливить реальне виконання рішення суду про стягнення 738177,58 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 у задоволенні заяви керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області відмовлено. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що прокурор не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, не довів незадовільного фінансового стану відповідача, наявності у нього невиконаних зобов`язань, відкритих виконавчих проваджень або вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання майбутнього рішення суду. Суд врахував, що при скасуванні попередньої ухвали від 05.01.2026 про забезпечення позову, апеляційний суд вказав на необхідність підтвердження таких обставин доказами, однак прокурор, звертаючись повторно, лише послався на неможливість встановити фінансову спроможність відповідача з відкритих джерел, але не надав доказів вчинення ним дій для з`ясування цих обставин, а також не підтвердив факту відчуження майна після зняття попередньої заборони. Суд зазначив, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а обов`язок доведення обставин, які можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, покладається на заявника, який таких доказів не подав, тому вважав відсутніми підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеною ухвалою, керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій заявлено вимоги скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 у справі № 904/7505/25 та ухвалити нове рішення, яким заяву керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову задовольнити повністю.

Прокурор вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, не врахувавши фактичних обставин справи, які свідчать про реальну загрозу утруднення виконання майбутнього судового рішення. Прокурор наголошує, що після скасування попередніх заходів забезпечення, нерухоме майно, на яке був накладений арешт, зокрема, будівля станції техобслуговування, відповідачем негайно відчужене, спочатку на користь іпотекодержателя ОСОБА_1 , а потім - передане до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Автоіммекс», що підтверджує недобросовісність відповідача та його намір уникнути виконання рішення суду. Крім того, прокурор вказує, що загальна вартість іншого майна, яке залишилось у власності відповідача, а саме: комплексів будівель у м.Вільногірську та приміщення у с.Добровілля Дніпропетровської області, становить близько 512700,00 грн, що є меншим за розмір позовних вимог - 738177,58 грн, а у разі подальшого відчуження цього майна стягнення заборгованості стане неможливим. Прокурор зазначає, що відсутність у нього доступу до відомостей про фінансовий стан відповідача, що становлять банківську таємницю, унеможливлює встановлення наявності грошових коштів на його рахунках, а сам відповідач не надав жодних доказів своєї фінансової спроможності, тому обрання заходу забезпечення шляхом заборони відчуження наявного нерухомого майна є єдиним ефективним способом гарантувати виконання рішення суду у разі задоволення позову. Також прокурор звертає увагу, що відповідач протягом 10 років не спромігся виконати зобов`язання за договором іпотеки на суму 300000,00 грн і втратив майно заставною вартістю 788190,00 грн, що свідчить про його незадовільний фінансовий стан, тому суд першої інстанції, вимагаючи від прокурора доказів неплатоспроможності, застосував надмірно формальний підхід, який суперечить принципу ефективного захисту порушених прав та інтересів держави в особі територіальної громади в умовах воєнного стану.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання шляхом доставки до електронного кабінету ухвали від 28.04.2026, в судове засідання не з`явився, що відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Від Дніпровської міської ради надійшли додаткові пояснення, у яких позивач вказує на наявність реального та підтвердженого ризику відчуження майна відповідачем, що ілюструється конкретними фактами, які вже мали місце після скасування попередніх заходів забезпечення позову. Зауважує, що одразу після того, як постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2026 скасовано ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна ТОВ «Арт-Логістик», вже 05.03.2026 відповідач передав об`єкт нерухомості - комплексну станцію технічного обслуговування на АДРЕСА_1 іпотекодержателю ОСОБА_1 , а вже наступного дня - 06.03.2026 це майно було внесено до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Автоіммекс», зареєстрованого як юридична особа лише 05.03.2026. На переконання позивача, цей ланцюг дій переконливо свідчить про те, що саме відсутність судової заборони створює умови для швидкого виведення активів з власності відповідача з метою ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення у даній справі про стягнення безпідставно збережених коштів. Вважає, що оскільки предметом позову є грошові кошти, накладення заборони на відчуження нерухомого майна є для позивача єдиною реальною гарантією того, що у разі задоволення позову рішення суду взагалі можна буде виконати, адже відповідач вже продемонстрував готовність позбуватись своїх активів при першій можливості. При цьому позивач вважає, що обраний захід забезпечення є співмірним і не призводить до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки заборона стосується лише розпорядження майном, тоді як право володіння та користування цим майном залишається за власником у повному обсязі. Крім того, Дніпровська міська рада зазначає, що не має доступу до відомостей, що становлять банківську таємницю, та не може з відкритих джерел достовірно встановити фінансову спроможність відповідача виконати рішення суду, і лише заборона відчуження нерухомості, яка перебуває у власності ТОВ «Арт-Логістик», може забезпечити реальний захист інтересів держави в цій справі. Позивач вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у забезпеченні позову, не врахував поведінку відповідача, яка свідчить про намір ухилитися від виконання рішення, не дослідив належним чином обставини справи, у зв`язку з чим припустився постановлення помилкової ухвали про відмову у вжитті запропонованих прокурором заходів забезпечення позову. Крім того, представник позивача звертав увагу на те, що у даній справі 14.05.2026 ухвалено рішення про задоволення позову, і протягом часу з його ухвалення жодних дій відповідача, направлених на його виконання бодай у частині, що не оспорюється, вжито не було.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора, просив ухвалу про відмову в забезпеченні позову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви, вжити запропоновані прокурором заходи забезпечення позову.

Відповідач ТОВ «Арт-Логістик» відзиву на апеляційну скаргу не подав, що з урахуванням ч.3 ст.263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, заперечення обґрунтовував незгодою відповідача із заявленою до стягнення сумою боргу через неправильний розрахунок безпідставно збережених коштів за спірний період, доданий до позовної заяви. На переконання представника відповідача, прокурор не довів наміру відповідача ухилитись від виконання можливого судового рішення та його незадовільний майновий стан.

4. Процедура апеляційного провадження

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Кучеренко О.І.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 за наслідками розгляду заяви керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову у справі № 904/7505/25 за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ «Арт-Логістик» про стягнення коштів; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.06.2026 о 15:00 год. та витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали за заявою керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову у даній справі.

04.05.2026 матеріали оскарження ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 у справі № 904/7505/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

06.05.2026 від Дніпровської міської ради надійшли додаткові пояснення у справі.

В судовому засіданні 16.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив час його проголошення 18.06.2026 о 09:30 год.

В судовому засіданні 18.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини

У грудні 2025 року керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Арт-Логістик» про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 21А, кадастровий номер 1210100000:08:783:0041, площею 0,1258 га, за період з 01.01.2022 по 24.04.2025 у розмірі 738177,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що ТОВ «Арт-Логістик» є власником нерухомого майна, розташованого на вищезазначеній земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності. Оскільки відповідач не уклав з Дніпровською міською радою договір оренди цієї земельної ділянки, не зареєстрував речове право на неї та не сплачував орендну плату, він фактично користувався землею за відсутності правових підстав. За таких обставин прокурор вбачає правові підстави, передбачені ст.1212 ЦК України, для стягнення коштів, безпідставно збережених відповідачем та несплачених на рахунок власника земельної ділянки – територіальної громади в особі Дніпровської міської ради. Сума безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2022 по 24.04.2025, розрахована виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановленої міською радою ставки орендної плати (3 %), становить 738177,58 грн.

Разом з позовною заявою керівником Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про забезпечення позову, у якій заявлено вимоги вжити заходів забезпечення позову та заборонити ТОВ «Арт-Логістик» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна – будівлі комплексної станції технічного обслуговування літ.А-1, загальною площею 408.5 кв. м., з огорожею та мостінням, за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 21 А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 639989812101), право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Арт-Логістик».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 заяву про забезпечення позову задоволено частково; заборонено ТОВ «Арт-Логістик» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, тощо щодо об`єкту нерухомого майна – будівлі комплексної станції технічного обслуговування літ. А-1, загальною площею 408.5 кв. м., опис: літ. А-1 - будівля комплексної станції технічного обслуговування, загальною площею 408,5 кв.м.; огорожа № 1-11, мостіння I, які знаходяться за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 21 А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 639989812101), право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Арт-Логістик».

Ухвала суду про часткове задоволення заяви про забезпечення позову обґрунтована тим, що заборона вчинення реєстраційних дій, спрямованих на відчуження майна, є співмірним та відповідним заходом забезпечення виконання можливого судового рішення про стягнення грошових коштів; саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач; після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити їх недоцільність чи неспівмірність; обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, можливості якого обмежуються лише у частині розпорядження цим майном; невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду. Одночасно, частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з того, що запропоновані прокурором заходи у вигляді заборони вчинення дій, в тому числі щодо передачі майна відповідача в оренду, а також здійснення його поділу або об`єднання, не спрямовані на забезпечення виконання судового рішення у даній справі, адже не тягнуть за собою відчуження майна відповідача.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2026 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 у справі № 904/7505/25 про забезпечення позову скасовано; у задоволенні заяви керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави, в особі позивача Дніпровської міської ради про забезпечення позову відмовлено.

Скасовуючи вказану ухвалу, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що: умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення; прокурор повинен довести за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів той факт, що відповідачем вчиняються будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, а також достатність для забезпечення вимог позову коштів від його подальшої реалізації з урахуванням правила пріоритетності іпотекодержателя; у матеріалах справи відсутні та прокурором не надано доказів на підтвердження незадовільного фінансового стану ТОВ «Арт-Логістик», наявності у нього невиконаних безспірних зобов`язань, статусу боржника у відкритих виконавчих провадженнях, вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на приховування грошових коштів та уникнення майнової відповідальності, або підготовки до вчинення таких дій; усі доводи прокурора ґрунтуються виключно на нічим не підтверджених припущеннях. Таким чином, апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції та відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову через недоведеність підстав для його застосування.

02.04.2026 керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача Дніпровської міської ради повторно звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову, я якій заявив вимоги: заборонити ТОВ «Арт-Логістик» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо 18/100 частки об`єкту нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель та споруд виготовлення малих форм за адресою: м.Вільногірськ Кам`янського району Дніпропетровської області, вул.Промислова, 21г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078864112102), 91/100 частки об`єкту нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою: м.Вільногірськ Кам`янського району Дніпропетровської області, вул.Промислова, 21б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078800812102), нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, с.Добровілля, вул.Леніна, 44-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 246071512207), право власності на які зареєстровано за ТОВ «Арт-Логістик», в межах ціни позову.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 471008890 від 02.04.2026, ТОВ «Арт-Логістик» на праві власності належать: 18/100 часток будівлі цеху виготовлення малих форм Б-1, В-2 з прибудовою в1, загальною площею 519,4 кв.м., розташованих по вул.Промислова, буд.21г у м.Вільногірськ Дніпропетровської області; 91/100 частки будівлі лісопильного цеху Г-2 з прибудовами г2, г3, загальною площею 1034,8 кв.м; будівля сушильних камер Б-1 та будівлі гаражів В-1, В1-1, загальною площею 333,9 кв.м., розташованих по вул.Промислова, буд.21б у м.Вільногірськ Дніпропетровської області; нежитлова будівля вузла зв`язку, загальною площею 45 кв.м., розташована за адресою: вул.Леніна, 44-А, с.Добровілля Васильківського району Дніпропетровської області.

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 25.03.2026, вартість нежитлового приміщення, площею 45,00 кв.м., по вул.Леніна, 44-А в с.Добровілля Васильківського району Дніпропетровської області, становить 39752,77 грн.

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 24.03.2026, вартість нежитлового приміщення, загальною площею 1367,00 грн, розташованого по вул.Промислова, 21б у м.Вільногірськ Дніпропетровської області, становить 333049,19 грн.

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 24.03.2026, вартість нежитлового приміщення, площею 519 кв.м., розташованого по вул.Промислова, 21г у м.Вільногірськ Дніпропетровської області, становить 139900,85 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 у задоволенні заяви керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області відмолено у зв`язку з ненаданням доказів на підтвердження обставин, з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, незадовільного фінансового стану відповідача, наявності у нього невиконаних зобов`язань, відкритих виконавчих проваджень або вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.п.2, 4 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження наведеного у заяві майна, за обставин, наведених у заяві прокурора про забезпечення позову, та наданих на їх підтвердження доказів.

Апелянт (прокурор) вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, не врахувавши фактичних обставин справи, які свідчать про реальну загрозу утруднення виконання майбутнього судового рішення. Прокурор наголошує, що після скасування попередніх заходів забезпечення відповідач негайно відчужив спірне нерухоме майно, зокрема, будівлю станції техобслуговування, про заборону відчуження якої ним заявлялась вимога у заяві про забезпечення позову, на користь іпотекодержателя ОСОБА_1 , і в подальшому це нерухоме майно було передано до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Автоіммекс», що підтверджує недобросовісність відповідача та його намір реального вжиття заходів з метою уникнення виконання рішення суду. Прокурор вказує, що загальна вартість іншого майна, яке залишилось у власності відповідача, є меншою за розмір позовних вимог, і у разі подальшого відчуження відповідачем цього нерухомого майна, стягнення безпідставно збережених коштів стане неможливим. Прокурор зазначає, що законодавчі заборони перешкодили встановити наявність грошових коштів на рахунках відповідача, а сам відповідач не надав жодних доказів своєї фінансової спроможності, тому обрання заходу забезпечення шляхом заборони відчуження належного йому нерухомого майна є єдиним ефективним способом гарантувати виконання рішення суду. Також прокурор звертає увагу, що відповідач протягом 10 років не спромігся виконати зобов`язання за договором іпотеки від 08.06.2015 та втратив майно заставною вартістю 788190,00 грн, що свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства, тому суд першої інстанції, вимагаючи від прокурора доказів неплатоспроможності, застосував надмірно високий стандарт доказування, який суперечить принципу ефективного захисту порушених прав та інтересів держави в особі територіальної громади в умовах воєнного стану.

Прокурор посилається на правові позиції Верховного Суду, згідно з якими у справах про стягнення грошових коштів сама по собі можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном є беззаперечною і достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення, а вимога доведення конкретних дій щодо відчуження встановлює завищений стандарт доказування. Вважає, що обраний захід у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо відчуження належного відповідачу майна в межах ціни позову є співмірним, тимчасовим, не позбавляє відповідача права володіння та користування майном і не перешкоджає його господарській діяльності, а також враховує інтереси держави в особі територіальної громади, яка в умовах воєнного стану особливо потребує надходжень до місцевого бюджету. Прокурор також зазначає, що відсутня інформація про фінансову спроможність відповідача виконати рішення суду, а тривала несплата орендної плати свідчить про його наміри ухилятися від виконання зобов`язань, тому невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист порушених прав позивача.

Позивач - Дніпровська міська рада вказує про наявність реального та підтвердженого ризику відчуження майна відповідачем, що ілюструється конкретними фактами, що вже мали місце після скасування попередньої ухвали про забезпечення позову. Зауважує, що одразу після того, як постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2026 скасовано ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна ТОВ «Арт-Логістик», вже 05.03.2026 відповідач передав об`єкт нерухомості іпотекодержателю ОСОБА_1 , а вже наступного дня, 06.03.2026, це майно було внесено до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Автоіммекс», зареєстрованого як юридична особа лише 05.03.2026. На переконання позивача, цей ланцюг дій переконливо свідчить про те, що саме відсутність судової заборони створює умови для швидкого виведення активів з власності відповідача з метою ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення у справі про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати. Вважає, що оскільки предметом позову є грошові кошти, накладення заборони на відчуження нерухомого майна є для позивача єдиною реальною гарантією того, що у разі задоволення позову рішення суду взагалі можна буде виконати, адже відповідач вже продемонстрував готовність позбуватися своїх активів при першій можливості. При цьому, позивач вважає, що обраний захід забезпечення є співмірним і не призводить до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки заборона стосується лише розпорядження майном, тоді як право володіння та користування цим майном залишається за власником у повному обсязі. Крім того, Дніпровська міська рада зазначає, що не має доступу до банківської таємниці та не може з відкритих джерел достовірно встановити фінансову спроможність відповідача виконати рішення суду, а отже, лише заборона відчуження нерухомості, яка перебуває у власності ТОВ «Арт-Логістик», може забезпечити реальний захист інтересів держави в цій справі. Позивач вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у забезпеченні позову, не врахував поведінку відповідача, яка свідчить про намір ухилитися від виконання рішення, не дослідив належним чином обставини справи, а тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 є безпідставною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом ст.ст.136-137 ГПК України, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, у тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій відповідачем.

Колегія суддів звертає увагу, що з наданих матеріалів вбачається не лише припущення, а конкретні фактичні обставини, які підтверджують реальність ризику для позивача утруднення виконання судового рішення через дії відповідача, що свідчать про намір позбутись належного йому на праві власності нерухомого майна.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 у цій же справі було вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження належного відповідачу нерухомого майна – будівлі комплексної станції технічного обслуговування за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 21А. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2026 цю ухвалу було скасовано.

Прокурором до заяви про забезпечення позову було долучено інформаційну довідку № 471008890 від 02.04.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформовану щодо суб`єкта - ТОВ «Арт-Логістик», з якої вбачається, що на момент її формування (02.04.2026) будівля комплексної станції технічного обслуговування за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 21А, серед об`єктів речових прав, належних відповідачу, не значиться.

Правова доля вищезазначеного об`єкту нерухомого майна встановлена апеляційним судом у витребуваній з власної ініціативи на підставі ч.4 ст.74 ГПК України з доступного джерела - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповіді № 2892584 від 16.06.2026, сформованої щодо об`єкту нерухомого майна – будівлі комплексної станції технічного обслуговування за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 21А.

Наведені у вказаній довідці відомості засвідчують, що з 06.03.2026 вказаний об`єкт нерухомого майна на підставі Акту приймання-передачі було внесено до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Автоіммекс».

Таким чином, колегією суддів встановлено, що станом на 18.02.2026 вказаний об`єкт на праві власності належав ТОВ «Арт-Логістик», а вже 06.03.2026, тобто менш ніж через три тижні після скасування заборони відчуження, право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна перейшло від ТОВ «Арт-Логістик» до новоствореного ТОВ «Автоіммекс».

Колегія суддів зазначає, що суд не позбавлений можливості самостійно отримувати та досліджувати відомості з відкритих державних реєстрів, оскільки такі відомості є загальнодоступними, а державні органи, включаючи суди, мають доступ до них в електронній формі. Використання судом за власною ініціативою таких відомостей не є порушенням процесуальних норм, а навпаки, покликане зберегти баланс між змагальністю сторін та публічним інтересом в ефективності судочинства, є лише засобом боротьби з недобросовісною поведінкою учасників судочинства, а не механізмом сприяння стороні у збиранні процесуального матеріалу. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 924/971/23.

При цьому, з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки № 455385988 від 08.12.2025 вбачається, що будівля комплексної станції, відносно якої було вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій щодо її відчуження ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026, скасованою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2026, перебувало в іпотеці (іпотекодержатель ОСОБА_1 ) ще з 08.06.2015, на підставі договору іпотеки від 08.06.2015 зі строком виконання основного зобов`язання у розмірі 788190,00 грн до 08.07.2015, тобто один місяць.

Аналіз вищезазначених даних про долю об`єкта нерухомого майна - будівлі комплексної станції технічного обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , свідчить про те, що прострочене грошове зобов`язання, забезпечене іпотекою вказаного об`єкта, залишалось невиконаним більше десяти років, після чого в рахунок його погашення іпотекодержателем ОСОБА_1 було звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Одночасно, відповідь № 2892584 від 16.06.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містить відомості про те, що 12.03.2026 ТОВ «Автоіммекс» передав вказане майно в іпотеку фізичній особі ОСОБА_2 в рахунок забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором позики у розмірі 150000000,00 грн строком виконання, який відповідає даті внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – 12.03.2026.

Одночасно, з витребуваної з власної ініціативи апеляційного суду на підставі ч.4 ст.74 ГПК України з доступного джерела - Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповіді № 2892613 від 16.06.2026 вбачається, що керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ “Арт-Логістик” з 06.04.2015 є ОСОБА_3 .

На переконання колегії суддів, вищезазначені обставини вибуття належного ТОВ «Арт -Логістик» майна, що перебувало під забороною відчуження, зокрема: тривалість невиконання грошового зобов`язання, забезпеченого іпотекою, швидкість та спосіб його відчуження безпосередньо після скасування заходів забезпечення позову, подальше його передання новим власником одночасно з реєстрацією речових прав на нього в іпотеку у забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 , а також відсутність будь-яких заперечень відповідача проти цього, вказують на фактичне схвалення ТОВ “Арт-Логістик” таких дій іпотекодержателя, що може свідчити про наявність заздалегідь спланованої схеми виведення активів відповідача від потенційного звернення стягнення на нього у виконання судового рішення у даній справі. Це переконливо демонструє, що відповідач, користуючись відсутністю судової заборони, негайно міг вчинити дії, спрямовані на відчуження майна, яке могло б бути джерелом погашення заборгованості. Таким чином, відповідач своїми фактичними діями підтвердив реальність ризику ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову, якщо не будуть вжиті відповідні заходи його забезпечення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що тривале, більше десяти років невиконання відповідачем грошового зобов`язання перед ОСОБА_1 у розмірі 788190,00 грн, строк виконання якого наступив 08.07.2015, прямо вказує на незадовільний фінансовий стан відповідача.

Відповідач письмових заяв по суті справи під час апеляційного провадження не подавав, представник відповідача в судовому засіданні не навів жодних доводів та не подав доказів у спростування вищезазначених обставин, підтвердивши при цьому звернення ОСОБА_1 у період з 18.02.2026 по 06.03.2026 стягнення на будівлю комплексної станції технічного обслуговування за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 21А, на підставі договору іпотеки від 08.06.2015.

Таким чином, колегія суддів констатує, що у даному випадку прокурором на рівні достатньо обґрунтованих припущень доведено як обставини зменшення ТОВ «Арт-Логістик» активів підприємства, так і його незадовільний фінансовий стан, як умов застосування заходів забезпечення позову.

У постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зроблено правовий висновок про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, або відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей свідчить про застосування судом завищеного, або навіть заздалегідь недосяжного, стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Отже, сама лише наявність у відповідача права власності на майно та можливість ним розпорядитися, за відсутності судової заборони, створює обґрунтований ризик, який є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

За вищезазначених встановлених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, дійшов передчасного висновку про недоведеність обставин, з якими закон пов`язує можливість вжиття таких заходів. Суд першої інстанції фактично застосував завищений стандарт доказування, вимагаючи від прокурора надання беззаперечних доказів незадовільного фінансового стану відповідача або вчинення ним дій, спрямованих на відчуження майна, на момент розгляду заяви. Такий підхід не відповідає правовій природі забезпечення позову як тимчасового, превентивного заходу, спрямованого на забезпечення можливості реального виконання судового рішення в майбутньому.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність у даному випадку підстав для забезпечення позову, є необґрунтованим. Суд не надав належної оцінки поведінці відповідача після скасування попередньої ухвали про забезпечення позову, яка продемонструвала його намір уникнути можливого виконання судового рішення шляхом виведення активів. Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 у справі № 904/7505/25 підлягає скасуванню.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для такого задоволення через недоведення прокурором незадовільного фінансового стану ТОВ «Арт-Логістик» або вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання майбутнього рішення суду. При цьому суд не врахував ознак недобросовісної поведінки відповідача, який відразу після скасування попередньо вжитих заходів забезпечення позову позбувся об`єкту нерухомого майна, а також не взяв до уваги, що звернення стягнення на майно відповідача зі спливом більше десяти років від дати настання строку виконання грошового зобов`язання вказує на незадовільний фінансовий стан ТОВ “Арт-Логістик”.

Колегія суддів враховує, що заявлені прокурором заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки стосуються лише нерухомого майна, сукупна вартість якого згідно з наданими прокурором довідками не перевищує ціни позову 738177,58 грн. Колегія суддів вважає, що зазначені прокурором заходи забезпечення позову мають на меті збереження існуючого становища до вирішення спору по суті. Вказані заходи не позбавляють відповідача права володіння та користування своїм майном, а лише тимчасово обмежують його можливість розпоряджатися ним, що є розумним та виправданим втручанням у права відповідача з метою забезпечення інтересів держави.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та розглядаючи заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає за доцільне прийняти нове рішення про часткове задоволення заяви прокурора, зокрема, не застосовуючи щодо відповідача заборону на передачу майна в оренду, здійснення поділу та об`єднання. Колегія суддів вважає, що заборона на вчинення реєстраційних дій щодо відчуження нерухомого майна, яке належить відповідачеві, є необхідним, співмірним, ефективним та достатнім заходом для забезпечення реального виконання рішення суду у даній справі та захисту інтересів територіальної громади міста Дніпра.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню, а заява прокурора про забезпечення позову - частковому задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 у справі № 904/7505/25 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 у справі № 904/7505/25 – скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «АРТ-ЛОГІСТИК» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки тощо щодо наступних об`єктів: 18/100 частини об`єкту нерухомого майна – комплексу нежитлових будівель та споруд виготовлення малих форм, опис: будівлі цеху виготовлення малих форм Б-1, В-2 з прибудовою в1, загальною площею 519,4 кв.м., за адресою: м.Вільногірськ Кам`янського району Дніпропетровської області, вулиця Промислова, будинок 21г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078864112102); 91/100 частини об`єкту нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель та споруд (лісозаготівельний), опис: будівля лісопильного цеху Г-2 з прибудовами г2, г3, загальною площею 1034,8 кв.м, будівля сушильних камер Б-1 та будівлі гаражів В-1, В1-1, загальною площею 333,9 кв.м, за адресою: м.Вільногірськ Кам`янського району Дніпропетровської області, вулиця Промислова, будинок 21б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078800812102); нежитлового приміщення - нежитлової будівлі вузлу зв`язку, загальною площею 45 кв.м., за адресою: Дніпропетровська обл., Васильківський р-н, с.Добровілля, вулиця Леніна, будинок 44-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 246071512207), право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ-ЛОГІСТИК», в межах ціни позову 738177,58 грн.

Стягувач: Дніпровська міська рада (код ЄДРПОУ 26510514; місцезнаходження: просп.Дмитра Яворницького, 75, м.Дніпро, 49000).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ-ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 39732142, місцезнаходження: вул. Січеславська Набережна, 27К, офіс 1, м.Дніпро, 49000).

Дана постанова є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".

Дата набрання постановою законної сили – 18.06.2026.

Строк пред`явлення постанови до виконання до – 18.06.2029.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 06.07.2026.

Головуючий суддя Т.Ю.Демчина

Судді А.О.Кошля

О.І.Кучеренко