Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №910/9010/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2026 р. Справа№ 910/9010/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Сибіги О.М.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 13.05.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “ДВД-Транс”

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025

у справі №910/9010/25(суддя Марченко О.В.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Солуяна Володимира Олександровича

до Приватного підприємства “ДВД-Транс”

про стягнення 475 849, 55 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Солуян Володимир Олександрович (надалі – Підприємець, позивач, ФОП Солуян Володимир Олександрович) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства “ДВД-Транс” (надалі – Підприємство, відповідач, скаржник, ТОВ “ДВД-Транс”): 344 333,50 грн основної заборгованості, яка утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару від 02.02.2023 №1 (надалі – Договір); 49 515,95 грн пені; 15 820,47 грн 3% річних і 66 179,63 грн втрат від інфляції, а всього 475 849,55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Солуяна Володимира Олександровича до Приватного підприємства “ДВД-Транс” про стягнення 475 849, 55 грн задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства “ДВД-Транс” на користь Фізичної особи - підприємця Солуяна Володимира Олександровича 344 333, 50 грн основної заборгованості; 16 547, 74 грн пені; 15 820, 47 грн 3% річних; 65 358, 61 грн втрат від інфляції та 6 630, 90 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, 19.11.2025 (згідно дати звернення до системи “Електронний суд”) Приватне підприємство “ДВД-Транс” звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі №910/9010/25, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/9010/25 та прийняти рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця Солуяна Володимира Олександровича у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що він не знав про існування справи №910/9010/25, оскільки не отримував жодної поштової кореспонденції по цій справі, і як наслідок не мав змоги надати суду в передбаченому ГПК України порядку свої заперечення щодо вимог Позивача та докази, які ці заперечення обґрунтовують. Цим суд першої інстанції порушив принцип змагальності в господарському процесі.

Апелянт вказує, що жодного договору, у тому числі від 02.02.2023 № 1 з Фізичною особою - підприємцем Солуяном Володимиром Олександровичем, перший не укладав. Підпис, що проставлений від імені директора Апелянта у долученому до матеріалів справи Позивачем договорі від 02.02.2023 № 1 підроблений та не належить директору ПП «ДВД-ТРАНС» Джуржі В.Д.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що долучені до матеріалів справи видаткові накладні підписані нібито Бондаренком С.М. на підставі довіреності від 02.02.2023 № 452. Разом з тим, Бондаренко С.М. не підписував ці видаткові накладні, про що надав свої письмові пояснення від 11.11.2025 (Додаток № 2), в яких стверджує, наступне: «Також повідомляю, що я не підписував видаткові накладні (згідно з наведеним нижче переліком) та не отримував автозапчастини, зазначені в них, ані як представник ПП «ДВД-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 34935088), ані в будь-якому іншому статусі.

Скаржник зазначає, що довіреність від 02.02.2023 № 452, що зазначена у всіх долучених видаткових накладних не виписувалась директором ПП«ДВД-ТРАНС». Підпис, що проставлений у довіреності від 02.02.2023 № 452, що долучена до матеріалів справи № 910/9010/25 Позивачем, підроблений та не належить директору ПП «ДВД-ТРАНС» Джуржі В.Д.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 поновлено Приватному підприємству “ДВД-Транс” пропущений строк на подання апеляційної на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі №910/9010/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства “ДВД-Транс” на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі №910/9010/25. Запропоновано позивачу по справі надати свої міркування щодо заявленого апелянтом клопотання призначення почеркознавчої експертизи і технічної експертизи документів. Запропоновано позивачу по справі надати свої міркування щодо заявленого апелянтом клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на обґрунтування заперечень на вимоги позивача. Витребувано матеріали справи № 910/9010/25 у Господарського суду міста Києва. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства “ДВД-Транс” на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі №910/9010/25 у судовому засіданні 18.12.2025. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі №910/9010/25.

18.12.2025 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя – Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 прийнято справу № 910/9010/25 до провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства “ДВД-Транс” на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у складі колегії суддів: головуючий суддя – Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М. Призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/9010/25 за апеляційною скаргою Приватного підприємства “ДВД-Транс” на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 на 28.01.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 заяву представника Фізичної особи - підприємця Солуяна Володимира Олександровича адвоката Костуренка Євгена Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства “ДВД-Транс” на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі №910/9010/25 призначено в режимі відеоконференції на 08.04.2026.

Судове засідання призначене до розгляду 08.04.2026 не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2026 призначено до розгляду у судовому засіданні справу № 910/9010/25 за апеляційною скаргою Приватного підприємства “ДВД-Транс” на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 на 06.05.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 у задоволенні заяви Приватного підприємства “ДВД-Транс” про призначення почеркознавчої експертизи і технічної експертизи документів у справі № 910/9010/25 відмовлено. У задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Солуяна Володимира Олександровича про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу відмовлено. Відзив Фізичної особи - підприємця Солуяна Володимира Олександровича залишено без розгляду. Оголосшено перерву у справі № 910/9010/25 за апеляційною скаргою Приватного підприємства “ДВД-Транс” на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 до 13.05.2026.

У судове засідання, що відбулось 13.05.2026 з`явились представники позивача та відповідача, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах.

Так, позивачем та відповідачем подано заперечення на відзив та додаткові пояснення, які по суті стосуються та є похідними від відзиву поданого позивачем, який залишеного без розгляду ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.02.2023 Підприємцем (постачальник) і Підприємством (покупець) було укладено Договір.

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах Договору.

Пункт 1.2 Договору передбачає, що предметом постачання є автомобільні запасні частини до техніки, мастила, комплектуючі для транспортних засобів вітчизняного та імпортного виробництва, найменування, асортимент та кількість якого зазначаються в заявці покупця, яка узгоджується сторонами за допомогою факсимільного зв`язку або електронної пошти.

Згідно із пунктом 1.3 Договору підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу і є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 1.4 Договору сторони дійшли згоди, що всі відносини між сторонами, які стосуються будь-яких поставок товару постачальником покупцю без посилання в накладній чи в іншому документі на Договір, але поставлених в період дії Договору регулюються Договором; відсутність посилань в бухгалтерських документах на Договір, у випадку, якщо поставка товару мала місце в період дії Договору не може бути підставою для визнання таких поставок товару бездоговірними.

Відповідно до пункту 2.1 Договору найменування, асортимент, марка товару, одиниця виміру, кількість та ціна за одиницю товару, вказуються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно із пунктом 3.1 Договору ціни на товар у постачальника встановлюються у гривнях і фіксуються в рахунку-фактурі на дату виставлення рахунка-фактури на кожну окрему партію товару; ціна тари (упаковки) включена в ціну товару.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що ціна товару до моменту пред`явлення рахунка-фактури може бути змінена в односторонньому порядку за ініціативою постачальника у випадку прийняття нових нормативних актів, які істотно впливають на формування ціни на даний товар, а також у випадку зміни постачальником статусу платника податку і /або збору.

Пункт 3.3 Договору встановлено, що загальна сума Договору визначається загальною вартістю товару, що постачається на умовах Договору згідно з усіма видатковими накладними, підписаними з обох сторін.

Відповідно до пункту 3.4 Договору оплата товару покупцем проводиться в національній валюті України, на умовах 100% попередньої оплати, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунка на оплату.

Пунктом 4.1 Договору постачальник здійснює поставку товару покупцеві на підставі видаткової накладної.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що поставка товару здійснюється на підставі видаткової накладної протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня зарахування попередньої оплати на рахунок постачальника.

Згідно із пунктом 4.3 Договору моментом поставки вважається момент підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на товар.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що зобов`язання постачальника з поставки товару вважаються виконаними з моменту передачі товару покупцю за видатковою накладною на товар.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами Договору, покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, шо діяла в період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки в оплаті.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання поважними представниками обох сторін.

Відповідно до пункту 9.2 Договору він діє до 31.12.2023 включно, а в частині не проведених взаєморозрахунків, до моменту проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що у випадку, якщо протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк кожного разу автоматично продовжується на 1 (один) рік; кількість продовження строку дії Договору необмежена.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 383 971,50 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними від 02.02.2023 №53 на суму 3 729 грн, від 06.02.2023 №54 на суму 5 880 грн, від 09.02.2023 №55 на суму 2 400 грн, від 14.02.2023 №56 на суму 1 850 грн, від 22.02.2023 №57 на суму 2 550 грн, від 01.03.2023 №58 на суму 4 622,50 грн, від 10.03.2023 №59 на суму 4 500 грн, від 15.03.2023 №60 на суму 5 030 грн, від 21.03.2023 №61 на суму 9 861 грн, від 31.03.2023 №62 на суму 29 512 грн, від 04.04.2023 №63 на суму 42 027 грн, від 13.04.2023 №64 на суму 4 240 грн, від 18.04.2023 №65 на суму 5 500 грн, від 27.04.2023 №66 на суму 1 010 грн, від 05.05.2023 №67 на суму 3 700 грн, від 02.06.2023 №68 на суму 4 025 грн, від 07.06.2023 №70 на суму 15 570 грн, від 15.06.2023 №71 на суму 650 грн, від 20.06.2023 №72 на суму 21 000 грн, від 29.06.2023 №73 на суму 1 730 грн, від 07.07.2023 №74 на суму 3 180 грн, від 11.07.2023 №75 на суму 910 грн, від 20.07.2023 №76 на суму 7 007 грн, від 28.07.2023 №77 на суму 4 396 грн, від 01.08.2023 №78 на суму 12 821 грн, від 09.08.2023 №79 на суму 2 775 грн, від 18.08.2023 №80 на суму 270 грн, від 23.08.2023 №81 на суму 4 820 грн, від 12.09.2023 №82 на суму 1 875 грн, від 20.09.2023 №83 на суму 4 493 грн, від 29.09.2023 №84 на суму 5 111 грн, від 02.10.2023 №85 на суму 4 778 грн, від 11.10.2023 №86 на суму 6 394 грн, від 20.10.2023 №87 на суму 7 580 грн, від 26.10.2023 №88 на суму 5 412 грн, від 31.10.2023 №89 на суму 3 062 грн, від 01.11.2023 №90 на суму 1 973 грн, від 09.11.2023 №91 на суму 2 790 грн, від 14.11.2023 №92 на суму 610 грн, від 17.11.2023 №93 на суму 25 924 грн, від 20.11.2023 №94 на суму 2 651 грн, від 24.11.2023 №95 на суму 7 800 грн, від 27.11.2023 №96 на суму 530 грн, від 30.11.2023 №97 на суму 2 392 грн, від 01.12.2023 №98 на суму 1 960 грн, від 05.12.2023 №99 на суму 1 980 грн, від 07.12.2023 №100 на суму 31 778 грн, від 11.12.2023 №35 на суму 2 850 грн, від 11.12.2023 №34 на суму 34 500 грн, від 11.12.2023 №36 на суму 2 288 грн, від 12.12.2023 №101 на суму 920 грн, від 15.12.2023 №102 на суму 4 770 грн, від 19.12.2023 №103 на суму 6 232 грн, від 22.12.2023 №104 на суму 7 603 грн і від 26.12.2023 №105 на суму 150 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки від 02.02.2023 №61 на суму 3 729 грн, від 06.02.2023 №62 на суму 5 880 грн, від 09.02.2023 №63 на суму 2 400 грн, від 14.02.2023 №64 на суму 1 850 грн, від 22.02.2023 №65 на суму 2 550 грн, від 01.03.2023 №66 на суму 4 622,50 грн, від 10.03.2023 №67 на суму 4 500 грн, від 15.03.2023 №68 на суму 5 030 грн, від 21.03.2023 №69 на суму 9 861 грн, від 31.03.2023 №70 на суму 29 512 грн, від 04.04.2023 №71 на суму 42 027 грн, від 13.04.2023 №72 на суму 4 240 грн, від 18.04.2023 №73 на суму 5 500 грн, від 27.04.2023 №74 на суму 1 010 грн, від 05.05.2023 №75 на суму 3 700 грн, від 12.05.2023 №37 на суму 2 850 грн, від 09.05.2023 №38 на суму 34 500 грн, від 23.05.2023 №39 на суму 2 288 грн, від 02.06.2023 №76 на суму 4 025 грн, від 07.06.2023 №77 на суму 15 570 грн, від 15.06.2023 №78 на суму 650 грн, від 20.06.2023 №79 на суму 21 000 грн, від 29.06.2023 №80 на суму 1 730 грн, від 07.07.2023 №81 на суму 3 180 грн, від 11.07.2023 №82 на суму 910 грн, від 20.07.2023 №83 на суму 7 007 грн, від 28.07.2023 №84 на суму 4 396 грн, від 01.08.2023 №85 на суму 12 821 грн, від 09.08.2023 №86 на суму 2 775 грн, від 18.08.2023 №87 на суму 270 грн, від 23.08.2023 №88 на суму 4 820 грн, від 12.09.2023 №94 на суму 1 875 грн, від 20.09.2023 №89 на суму 4 493 грн, від 29.09.2023 №90 на суму 5 111 грн, від 02.10.2023 №91 на суму 4 778 грн, від 11.10.2023 №92 на суму 6 394 грн, від 20.10.2023 №93 на суму 7 580 грн, від 26.10.2023 №95 на суму 5 412 грн, від 31.10.2023 №96 на суму 3 062 грн, від 01.11.2023 №97 на суму 1 973 грн, від 09.11.2023 №98 на суму 2 790 грн, від 14.11.2023 №99 на суму 610 грн, від 17.11.2023 №100 на суму 25 924 грн, від 20.11.2023 №101 на суму 2 651 грн, від 24.11.2023 №102 на суму 7 800 грн, від 27.11.2023 №103 на суму 530 грн, від 30.11.2023 №104 на суму 2 392 грн, від 01.12.2023 №105 на суму 1 960 грн, від 05.12.2023 №106 на суму 1 980 грн, від 07.12.2023 №107 на суму 31 778 грн, від 12.12.2023 №108 на суму 920 грн, від 15.12.2023 №109 на суму 4 770 грн, від 19.12.2023 №110 на суму 6 232 грн, від 22.12.2023 №111 на суму 7 603 грн і від 26.12.2023 №112 на суму 150 грн,

Відповідачем отриманий товар було частково оплачено 11.12.2023 у загальній сумі 39 638 грн.

Претензією від 11.06.2025№1 позивач просив сплатити наявну заборгованість, проте відповідач відповіді на претензію не надіслав, заборгованість не сплатив.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання умов Договору позивач в період з 11.12.2023 по 26.12.2023 поставив відповідачу товар на загальну суму 383 971,50 грн, Підприємство отриманий товар оплатило частково у сумі 39 638 грн, проте станом на 15.07.2025 (дата підписання позову) у відповідача наявна заборгованість за поставлений товар у сумі 344 333,50 грн, у зв`язку з цим позивачем нараховано 49 515,95 грн пені, 15 820,47 грн 3% річних та 66 179,63 грн втрат від інфляції.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства “ДВД-Транс” колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо необізнаності про розгляд справи, як необґрунтовані з огляду на наступне.

До матеріалів справи долучено конверт-повернення з адреси місцезнаходження відповідача з відміткою відділення поштового зв`язку “за закінченням терміну зберігання”.

Пунктом 5 частини шостої статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відхиляючи доводи скаржника про необізнаність розгляду справи 910/9010/25 колегія апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції кореспонденція направлялася за тією же адресою особи, яка була зазначена самим скаржником на аркуші 1 апеляційної скарги та яка відповідає адресі, вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

АТ “Укрпошта” здійснює доставку (вручення) поштових відправлень у відповідності до нормативних строків, визначених Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів від 05.03.09 № 270 (далі - Правила).

У відповідності до Правил порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв`язку за місцем обслуговування. Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти. Водночас, саме юридична особа має обрати за договором з оператором поштового зв`язку за місцем свого обслуговування такий спосіб (порядок), за яким їй буде зручно отримувати кореспонденцію. І, як наслідок, нести негативні “ризики” в разі неотримання.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, вноситься до відомостей про цю юридичну особу. Зі змісту пункту 10 частини 2 статті 8 вказаного Закону вбачається, що Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб місцезнаходження юридичної особи.

Судочинство в господарських судах здійснюється, зокрема, відповідно до Конституції України, ГПК України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Скаржником не доведено, що він знаходиться за іншою адресою, не надано ні договору оренди за іншим місцезнаходженням, ні договору про переадресацію поштової кореспонденції.

При цьому, варто зазначити, що відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Згідно зі статтею 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 07.04.2023 у справі №902/709/22 зазначив , що у разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена, зокрема, статтею 150 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної п

Щодо позовних вимог про стягнення основної заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, поставлений позивачем товар на загальну суму 383 971,50 грн було отримано відповідачем без будь-яких зауважень, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, проте оплачено частково у сумі 39 638 грн, то позовні вимоги про стягнення з відповідача 344 333,50 грн основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з Товариства 49 515,95 грн пені за періоди з 30.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 14.03.2024, з 15.03.2024 по 25.04.2024, з 26.04.2024 по 13.06.2024, з 14.06.2024 по 30.06.2024, нарахування здійснено на загальну суму заборгованості (344 333,50 грн).

Перевіривши розрахунок суми пені та періоди її нарахування, суд встановив, що вони неправильні. Позивачем при розрахунку періодів нарахування пені не враховано положення статті 232 Господарського кодексу України.

Так, періодами нарахування пені є:

за видатковою накладною від 02.02.2023 №53 з 03.02.2023 по 03.08.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 06.02.2023 №54 з 07.02.2023 по 07.08.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 09.02.2023 №55 з 10.02.2023 по 10.08.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 14.02.2023 №56 з 15.02.2023 по 15.08.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 22.02.2023 №57 з 23.02.2023 по 23.08.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 01.03.2023 №58 з 02.03.2023 по 02.09.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 10.03.2023 №59 з 11.03.2023 по 11.09.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 15.03.2023 №60 з 16.03.2023 по 16.09.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 21.03.2023 №61 з 22.03.2023 по 22.09.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 31.03.2023 №62 з 01.04.2023 по 01.10.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 04.04.2023 №63 з 05.04.2023 по 05.10.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 13.04.2023 №64 з 14.04.2023 по 14.10.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 18.04.2023 №65 з 19.04.2023 по 19.10.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 27.04.2023 №66 з 28.04.2023 по 28.10.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 05.05.2023 №67 з 06.05.2023 по 06.11.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 02.06.2023 №68 з 03.06.2023 по 03.12.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 07.06.2023 №70 з 08.06.2023 по 08.12.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 15.06.2023 №71 з 16.06.2023 по 16.12.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 20.06.2023 №72 з 21.06.2023 по 21.12.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 29.06.2023 №73 з 30.06.2023 по 30.12.2023 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 07.07.2023 №74 з 08.07.2023 по 08.01.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 11.07.2023 №75 з 12.07.2023 по 12.01.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 20.07.2023 №76 з 21.07.2023 по 21.01.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 28.07.2023 №77 з 29.07.2023 по 29.01.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 01.08.2023 №78 з 02.08.2023 по 02.02.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 09.08.2023 №79 з 10.08.2023 по 10.02.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 18.08.2023 №80 з 19.08.2023 по 19.02.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 23.08.2023 №81 з 24.08.2023 по 24.02.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 12.09.2023 №82 з 13.09.2023 по 13.03.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 20.09.2023 №83 з 21.09.2023 по 21.03.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 29.09.2023 №84 з 30.09.2023 по 30.03.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 02.10.2023 №85 з 03.10.2023 по 03.04.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 11.10.2023 №86 з 12.10.2023 по 12.04.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 20.10.2023 №87 з 21.10.2023 по 21.04.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 26.10.2023 №88 з 27.10.2023 по 27.04.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 31.10.2023 №89 з 01.11.2023 по 01.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 01.11.2023 №90 з 02.11.2023 по 02.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 09.11.2023 №91 з 10.11.2023 по 10.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 14.11.2023 №92 з 15.11.2023 по 15.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 17.11.2023 №93 з 18.11.2023 по 18.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 20.11.2023 №94 з 21.11.2023 по 21.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 24.11.2023 №95 з 25.11.2023 по 25.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 27.11.2023 №96 з 28.11.2023 по 28.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 30.11.2023 №97 з 01.12.2023 по 01.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 01.12.2023 №98 з 02.12.2023 по 02.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 05.12.2023 №99 з 06.12.2023 по 06.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 07.12.2023 №100 з 08.12.2023 по 08.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 12.12.2023 №101 з 13.12.2023 по 13.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 15.12.2023 №102 з 16.12.2023 по 16.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 19.12.2023 №103 з 20.12.2023 по 20.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 22.12.2023 №104 з 23.12.2023 по 23.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

за видатковою накладною від 26.12.2023 №105 з 27.12.2023 по 27.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені).

Оскільки сума пені за видатковими накладними від 02.02.2023 №53, від 06.02.2023 №54, від 09.02.2023 №55, від 14.02.2023 №56, від 22.02.2023 №57, від 01.03.2023 №58, від 10.03.2023 №59, від 15.03.2023 №60, від 21.03.2023 №61, від 31.03.2023 №62, від 04.04.2023 №63, від 13.04.2023 №64, від 18.04.2023 №65, від 27.04.2023 №66, від 05.05.2023 №67, від 02.06.2023 №68, від 07.06.2023 №70, від 15.06.2023 №71, від 20.06.2023 №72 і від 29.06.2023 №73, нарахована позивачем поза межами періодів, визначених статтею 232 Господарського кодексу України, то нарахування суми пені за вказаними видатковими накладними здійснено неправомірно.

Стосовно інших видаткових накладних, то оскільки вони входять у період, заявлений позивачем, то вони перераховуються судом з урахуванням статті 232 Господарського кодексу України.

Отже, сума пені та періоди її нарахування за перерахунком суду становлять:

26,08 грн з 30.12.2023 (дата, визначена позивачем у розрахунку [прийнята судом з огляду на відсутність у останнього права починати період розрахунку ранішою датою, ніж визначена позивачем]; нарахована на 3 180 грн заборгованості за видатковою накладною від 07.07.2023 №74) по 08.01.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

10,45 грн з 30.12.2023 (нарахована на 910 грн заборгованості за видатковою накладною від 11.07.2023 №75) по 12.01.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

132,13 грн з 30.12.2023 (нарахована на 7 007 грн заборгованості за видатковою накладною від 20.07.2023 №76) по 21.01.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

111,72 грн з 30.12.2023 (нарахована на 4 396 грн заборгованості за видатковою накладною від 28.07.2023 №77) по 29.01.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

367,87 грн з 30.12.2023 (нарахована на 12 821 грн заборгованості за видатковою накладною від 01.08.2023 №78) по 02.02.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

97,82 грн з 30.12.2023 (нарахована на 2 775 грн заборгованості за видатковою накладною від 09.08.2023 №79) по 10.02.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

11,51 грн з 30.12.2023 (нарахована на 270 грн заборгованості за видатковою накладною від 18.08.2023 №80) по 19.02.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

225,22 грн з 30.12.2023 (нарахована на 4 820 грн заборгованості за видатковою накладною від 23.08.2023 №81) по 24.02.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

115,27 грн з 30.12.2023 (нарахована на 1 875 грн заборгованості за видатковою накладною від 12.09.2023 №82) по 13.03.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

304,83 грн з 30.12.2023 (нарахована на 4 493 грн заборгованості за видатковою накладною від 20.09.2023 №83) по 21.03.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

383,21 грн з 30.12.2023 (нарахована на 5 111 грн заборгованості за видатковою накладною від 29.09.2023 №84) по 30.03.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

373,38 грн з 30.12.2023 (нарахована на 4 778 грн заборгованості за видатковою накладною від 02.10.2023 №85) по 03.04.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

545,27 грн з 30.12.2023 (нарахована на 6 394 грн заборгованості за видатковою накладною від 11.10.2023 №86) по 12.04.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

700,46 грн з 30.12.2023 (нарахована на 7 580 грн заборгованості за видатковою накладною від 20.10.2023 №87) по 21.04.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

525,25 грн з 30.12.2023 (нарахована на 5 412 грн заборгованості за видатковою накладною від 26.10.2023 №88) по 27.04.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

306,21 грн з 30.12.2023 (нарахована на 3 062 грн заборгованості за видатковою накладною від 31.10.2023 №89) по 01.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

198,76 грн з 30.12.2023 (нарахована на 1 973 грн заборгованості за видатковою накладною від 01.11.2023 №90) по 02.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

297,54 грн з 30.12.2023 (нарахована на 2 790 грн заборгованості за видатковою накладною від 09.11.2023 №91) по 10.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

67,30 грн з 30.12.2023 (нарахована на 610 грн заборгованості за видатковою накладною від 14.11.2023 №92) по 15.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

2 917,63 грн з 30.12.2023 (нарахована на 25 924 грн заборгованості за видатковою накладною від 17.11.2023 №93) по 18.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

304,23 грн з 30.12.2023 (нарахована на 2 651 грн заборгованості за видатковою накладною від 20.11.2023 №94) по 21.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

918,13 грн з 30.12.2023 (нарахована на 7 800 грн заборгованості за видатковою накладною від 24.11.2023 №95) по 25.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

63,56 грн з 30.12.2023 (нарахована на 530 грн заборгованості за видатковою накладною від 27.11.2023 №96) по 28.05.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

293,91 грн з 30.12.2023 (нарахована на 2 392 грн заборгованості за видатковою накладною від 30.11.2023 №97) по 01.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

242,28 грн з 30.12.2023 (нарахована на 1 960 грн заборгованості за видатковою накладною від 01.12.2023 №98) по 02.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

250,59 грн з 30.12.2023 (нарахована на 1 980 грн заборгованості за видатковою накладною від 05.12.2023 №99) по 06.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

4 068,77 грн з 30.12.2023 (нарахована на 31 778 грн заборгованості за видатковою накладною від 07.12.2023 №100) по 08.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

121,19 грн з 30.12.2023 (нарахована на 920 грн заборгованості за видатковою накладною від 12.12.2023 №101) по 13.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

638,50 грн з 30.12.2023 (нарахована на 4 770 грн заборгованості за видатковою накладною від 15.12.2023 №102) по 16.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

851,90 грн з 30.12.2023 (нарахована на 6 232 грн заборгованості за видатковою накладною від 19.12.2023 №103) по 20.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

1 055,52 грн з 30.12.2023 (нарахована на 7 603 грн заборгованості за видатковою накладною від 22.12.2023 №104) по 23.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені);

21,25 грн з 30.12.2023 (нарахована на 150 грн заборгованості за видатковою накладною від 26.12.2023 №105) по 27.06.2024 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені).

Стосовно доводів скаржника про те що, ним не підписувались та підписи не належать директору скаржника, колегією суддів відхиляється з огляду на наступне.

Так, скаржником частково сплачувалась заборгованість за поставлений товар по видатковим накладним № 34, № 35, №36 від 11.12.2023, одночасно спірний договір та довіреність мають відтиск печатки Приватного підприємства “ДВД-Транс”.

Відповідно до пункту 64 постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.98 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов`язковою до застосування всіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно з пунктом 65 вказаної постанови особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій.

Отже особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки. За таких обставин відповідач, як суб`єкт господарювання, несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема при засвідченні спірного договору.

Разом з тим, як вже зазначалось під час розгляду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази, у розумінні ст. 76-79, 91 ГПК України, які б свідчили про те, що відбулось незаконне використання печатки Приватного підприємства “ДВД-Транс”, чи вона була втрачена, чи підроблена та нею скористались якісь треті особи всупереч волі відповідача.

Таким чином відтиск печатки підприємства, наявний у спірних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку – підписання договору, довіреності та прийняття товару), а сумніви відповідача у достовірності підпису особи на цих документах не спростовують факту підписання спірного договору та не мають значення для правильного вирішення спору. З указаних мотивів суд також виходив при вирішенні питання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, про яку просив представник відповідача.

Перевіривши перерахунок суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що сума пені становить 16 547,74 грн та підлягає стягненню з відповідача; у стягненні решти суми (32 968,21 грн) пені слід відмовити.

Що ж до стягнення 15 820,47 грн 3% річних і 66 179,63 грн втрат від інфляції за період з 30.12.2023 по 11.07.2025, колегія суддів перевіривши здійснений позивачем розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, що початок періоду нарахування визначений позивачем неправильно, проте, оскільки суд не може починати розрахунок датою ранішою, ніж визначена позивачем, то суд погоджується з визначеним позивачем періодом; суми 3% річних і втрат від інфляції розраховані неправильно; за перерахунком суду сума 3% річних становить 15 848,77 грн, а втрат від інфляції – 65 358,61 грн.

Разом з тим, частиною другою статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відтак, оскільки суд не може виходити за межі заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних, то стягненню з відповідача підлягає 15 820,47 грн 3% річних за розрахунком позивача і 65 358,61 грн втрат від інфляції за розрахунком суду; у стягненні решти суми (821,02 грн) втрат від інфляції слід відмовити.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця Солуяна Володимира Олександровича до Приватного підприємства “ДВД-Транс” та стягнення 344 333, 50 грн основної заборгованості, 16 547, 74 грн пені, 15 820, 47 грн 3% річних, 65 358, 61 грн втрат від інфляції. В іншій частині позовних вимог судом першої інстанції вірно відмовлено.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства “ДВД-Транс” на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/9010/25 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 – 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “ДВД-Транс” - залишити без задоволення

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/9010/25 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 – 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 07.07.2026

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

О.М. Сибіга