Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №910/3239/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2026 р. Справа№ 910/3239/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.06.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2026

у справі № 910/3239/26 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича

до 1) Верховного суду

2) Держави України в особі Державної Казначейської служби України

про стягнення 3 000 029, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, що передували постановленню оскаржуваної ухвали.

У березні 2026 року Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича (далі – Фермерське господарство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Верховного Суду (далі – відповідач-1) та Держави в особі Державної Казначейської служби України (далі – відповідач-2) з визначенням ціни позову: 3 000 029,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), оскільки позовна заява не містить змісту позовних вимог.

27.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва від Фермерського господарства надійшла позовна заява (з усуненими недоліками) на виконання ухвали суду від 26.03.2026 у даній справі.

Відповідно до вказаної позовної заяви (із усуненими недоліками) позивач вказав, що зміст позовних вимог становлять вимоги:

"1. стягнути з Верховного Суду в користь Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича коштів в сумі 3 000 029,00 ( три мільйони двадцять дев`ять) гривень:

- 29,00 (двадцять дев`ять) гривень матеріальної шкоди;

- 3 000 000 (три мільйони) гривень на відшкодування моральної шкоди; на відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті незаконних дій Верховного Суду, Касаційного цивільного суду шляхом незаконного позбавлення прав гарантованих ст. 8, 40, 55 Конституції України та доступу до правосуддя постановленням незаконної ухвали від 04.04.2023 по справі № 454/2860/22 що спричинило приниження ділової репутації;

2. стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України в користь Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича коштів в сумі 3 000 029,00 (три мільйони двадцять дев`ять) гривень:

- 29,00 (двадцять дев`ять) гривень матеріальної шкоди;

- 3 000 000 (три мільйони) гривень на відшкодування моральної шкоди; на відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті незаконних дій Верховного Суду, Касаційного цивільного суду шляхом незаконного позбавлення прав гарантованих ст. 8, 40, 55 Конституції України та доступу до правосуддя постановленням незаконної ухвали від 04.04.2023 по справі № 454/2860/22 що спричинило приниження ділової репутації".

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 позовну заяву Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича у справі №910/3239/26 та додані до неї матеріали повернуто заявникові без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не дотримано положень статті 46 ГПК України та не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у даній справі у встановлений строк та спосіб.

Суд першої інстанції зазначив, що нормами чинного процесуального законодавства не передбачено усунення недоліків у спосіб подання нової позовної заяви.

Також, суд звернув увагу, що за приписами статті 46 ГПК України позивач наділений правом збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підставу заявлених позовних вимог. Тобто, у позивача є право подати відповідну заяву, зокрема в частині зміни предмету позовних вимог. Таким чином, дослідивши позовну заяву (з усуненими недоліками), місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявником вчинено дію, яка взагалі не передбачена процесуальним законом, а саме подання виправленої позовної заяви, фактично подано новий позов. Отже, наявні підстави для повернення позовної заяви у відповідності до вимог частини 4 статті 174 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 05.04.2026 (зареєстровано в суді 06.04.2026) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2026, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання по суті справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, мотивуючи висновок про повернення позову, не врахував таке:

-позивачем не порушено норм ГПК України при оформленні позовної заяви;

-у позовній заяві було вказано позовні вимоги;

- в ухвалі суду першої інстанції від 26.03.2026 у даній справі не вказаний спосіб усунення недоліків позовної заяви;

- в ГПК України відсутні норми, згідно яких заборонено направляти новий текст позовної заяви на усунення недоліків позовної заяви;

- Фермерське господарство виконало ухвалу суду першої інстанції від 26.03.2026 у справі №910/3239/26.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича у судовій справі № 910/3239/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича було залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків.

14.04.2026 Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича подало заяву про усунення недоліків.

21.04.2026 до матеріалів справи долучено службову записку головуючого судді Кропивної Л.В. про заміну судді Руденко М.А.

21.04.2026 до матеріалів справи долучено розпорядження в.о. керівника апарату щодо призначення повторного розподілу судових справ.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича у судовій справі № 910/3239/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі №910/3239/29, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.05.2026 о 14 год 40 хв, запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії у встановлені судом апеляційної інстанції строки.

07.05.2026 матеріали справи № 910/3239/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Кропивної Л.В. на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 07.05.2026.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2026 апеляційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/3239/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.

Новоутвореною колегією суддів ухвалою від 25.05.2026 у даній справі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/3239/26, розгляд справи призначено на 25.06.2026 о 15 год 00 хв.

Позиція інших учасників справи.

Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що відповідно до вимог частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Явка представників сторін.

У судове засідання 25.06.2026 учасники справи не забезпечили участь у судовому засіданні своїх представників, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представників у судове засідання не зверталися.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Предметом апеляційного перегляду, у даному випадку, є встановлення наявності або відсутності підстав для повернення судом першої інстанції позовної заяви Фермерського господарства з підстав того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, у встановлений судом строк та спосіб.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 26.03.2026, позовна заява Фермерського господарства на підставі частини 1 статті 174 ГПК України залишена без руху, оскільки остання не відповідала вимогам статті 162 ГПК України в частині викладення змісту позовних вимог.

Водночас, як вже констатовано, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до поданої 27.03.2026 позовної заяви (з усуненими недоліками) позивач не усунув недоліки, визначені в ухвалі суду від 26.03.2026.

Зазначена обставина у відповідності до частини 4 статті 174 ГПК України слугувала підставою для визнання вказаної позовної заяви неподаною і повернення її і доданих до неї документів особі, що звернулася із цією позовною заявою.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Його визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною.

Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви №29458/04 та №29465/04).

Правова конструкція "суд, встановлений законом" стосується ще й таких аспектів, як механізм правового регулювання у сфері судоустрою та правомірність діяльності суду у процесі здійснення своїх повноважень.

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Також, у розумінні частини першої статті 6 Конвенції, право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена належним судом, тобто судом, встановленим законом.

Судова практика Європейського суду з прав людини право на розгляд справи тлумачить як право особи звернутися до суду, так і право на розгляд та вирішена її справи судом.

Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

За приписами статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Статтею 162 ГПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина 1). Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (частина 2). Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (частина 3).

Згідно зі статтею 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

За приписами статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З наведеної норми пункту 4 частини 3 статті 162 ГПК України слідує, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Таким чином, предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

Позовна заява, первісно подана заявником, не містила прохальної частини, а враховуючи, що у позові вказано двох відповідачів, у ній не визначено змісту позовних вимог щодо кожного з них.

Досліджуючи позовну заяву (з усуненими недоліками), подану Фермерським господарством на виконання ухвали суду першої інстанції від 26.03.2026, та беручи до уваги правові норми, які підлягають застосуванню у процесі перегляду справи, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у даній заяві позивач не усунув недоліки, про які йшлося в ухвалі суду від 26.03.2026 про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності до вимог статті 163 ГПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується. Тобто ціна позову має бути тотожною із сумою, заявленою до стягнення.

Як підтверджується позовною заявою, первісно заявленою Фермерським господарством, так і позовною заявою (з усуненими недоліками) визначена в них заявником ціна позову становить 3 000 029,00 грн, тобто залишалась незмінною.

Водночас, у позовній заяві (з усуненими недоліками) позивачем заявлені вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви, а саме: позивач просить стягнути з кожного з відповідачів по 3 000 058,00 грн. Тобто сума, яка стягується за цим позовом складає 6 000 058,00 грн, тоді як ціна позову визначена позивачем становить 3 000 029,00 грн.

Отже, позивачем вчинено дії, які не направлені на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду першої інстанції від 26.03.2026 у спосіб визначення змісту позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, тобто чіткого визначення прохальної частини позовної заяви в межах ціни позову.

При цьому суд першої інстанції констатував, що скористатись правом, передбаченим статтею 46 ГПК України щодо збільшення розміру позовних вимог чи зміни предмету позову, позивач мав лише у певній послідовності, після усунення недоліків позовної заяви.

З огляду на те, що ціна позовної заяви (з усуненими недоліками) залишилась незмінною і становить 3 000 029,00 грн, за змістом зазначена позовна заява фактично є заявою про зміну предмета позову, яка подана передчасно і водночас не є позовною заявою, поданою з метою усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2026.

Крім того, у відповідності до вимог статті 161 ГПК України така заява не є заявою по суті справи, у якій учасники справи мають викладати письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності та не наділений повноваженнями самостійно формулювати або уточнювати позовні вимоги замість позивача, оскільки визначення предмета позову та змісту позовних вимог є виключним процесуальним правом та обов`язком позивача.

В контексті наведеного, суд першої інстанції доцільно наголосив, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження процесуальним обов`язком суду є перевірка відповідності позову вимогам статті 162 ГПК України та здатність заявлених вимог бути викладеними у виконуваній резолютивній частині рішення.

У даному випадку, встановлений судом недолік позовної заяви має процесуальний характер та полягає у недодержанні вимог пунктів 3, 4 частини 3 статті 162 ГПК України щодо чіткого визначення змісту позовних вимог, їх розподілу щодо кожного відповідача у відповідності до зазначеної ціни позову.

Приписами частини 4 статті 174 ГПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на викладене, та враховуючи, що заявником у визначений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 строк недоліки позовної заяви не були усунуті, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо повернення позовної заяви на підставі частини 4 статті 174 ГПК кодексу України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені у даній справі обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки господарського суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі №910/3239/26 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до приписів статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі №910/3239/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі №910/3239/26 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3239/26 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 08.07.2026.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді К.В. Тарасенко

Г.П. Коробенко