Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: надання послуг
Дата: 07 липня 2026 р.
Справа: №916/5305/25
Суддя: Богатир К.В.
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/5305/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 про зупинення провадження, суддя суду першої інстанції Мусієнко О.О., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 20.05.2026
по справі №916/5305/25
за позовом: керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області
в інтересах держави в особі
1) Південного офісу Держаудитслужби
2) Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56»
про визнання додаткової угоди до договору недійсною та стягнення неустойки у розмірі 119 519,51 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Описова частина.
Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56», в якій просить:
- Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.07.2024 до Договору № 443 від 03.06.2024, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМУ-56»;
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» на користь Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області суму пені у розмірі 119 519,51 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» звернулося до Господарського суду Одеської області із клопотанням (вх. № 13045/26 від 15.04.2026), в якому просило зупинити провадження у справі № 916/5305/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 по справі №916/270/25 за позовом заступника керівника Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області; 2) Південного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення штрафних санкцій.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» про зупинення провадження у справі – задоволено; провадження у справі № 916/5305/25 за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» про визнання додаткової угоди до договору недійсною та стягнення неустойки у розмірі 119 519,51 грн зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/270/25.
Зупиняючи провадження, Господарським судом Одеської області зазначено, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/270/25 щодо ефективності/неефективності обраного прокурором способу захисту інтересів держави шляхом визнання недійсною додаткової угоди про продовження строку виконання робіт за договором про публічну закупівлю, якою продовжено строк дії такого договору через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, може мати суттєве значення для з`ясування відповідного питання у межах цієї справи № 916/5305/25, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у справі №916/270/25.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 про зупинення провадження по справі №916/5305/25.
Прокурор вказав, що предмети позовів у справах № 916/5305/25 та № 916/270/25 є однаковими, але обставини справ та їх правове обґрунтування не є подібними, тож підстави для зупинення провадження у справі були відсутні.
Апелянт вказав, що правовідносини у справі № 916/270/25 (що передана на розгляд до Об`єднаної Палати Верховного Суду) не є подібними до правовідносин у справі № 916/5305/25 (що переглядається), оскільки у справі № 916/5305/25:
- договором постачання передбачено відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язання;
- позов обґрунтовано в частині стягнення ч. 4 ст. 231 ГК України (санкції передбачені договором), а не ч. 2 ст. 231 ГК України.
Прокурор також вказав, що справу № 916/270/25 передано на розгляд Об`єднаної Палати Верховного Суду лише для відступу від висновків, викладених у справі № 916/1199/25 (шляхом викладення правової позиції щодо неефективності обраного прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсною додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов`язання). Водночас, практика Верховного Суду щодо визнання недійсними додаткових угод до договору, якими незаконно продовжено строк виконання робіт/постачання товарів, та, як наслідок, стягнення штрафних санкцій (розмір яких встановлено самим договором), є визначеною та сталою.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить ухвалу Господарського суду Одеської області 20.05.2026 у справі №916/5305/25 про зупинення провадження у справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» надійшов відзив на апеляційну скаргу заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 про зупинення провадження по справі №916/5305/25.
Відповідач вказав, що справа № 916/270/25 розглядається за подібних правовідносин, що й справа № 916/5305/25, у якій також задоволення позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди не здатне поновити будь-які права позивача, які й не були порушені, про що Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради неодноразово вказувало прокурору.
Відповідач вважає за доцільне зупинити провадження у справі №916/5305/25 до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/270/25 у подібних правовідносинах. Висновки, викладені в майбутній постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, мають бути враховані під час розгляду судом справи №916/5305/25.
Відповідач зазначає, що доводи прокурора щодо неподібності справ №916/5305/25 та № 916/270/25 у зв`язку із наявністю у договорі, який розглядається у справі № 916/5305/25, відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов`язання, спростовуються висновками Верховного Суду у справі №916/2264/25.
Керуючись викладеним вище, відповідач просить залишити апеляційну скаргу керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 по справі № 916/5305/25 без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2026р. по справі № 916/5305/25 – без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/5305/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Богатиря К.В., судді Аленін О.Ю., Павленко Н.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/5305/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 про зупинення провадження по справі №916/5305/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/5305/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справ №916/5305/25.
Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду №62 від 15.06.2026, у зв`язку з перебуванням судді зі складу колегії суддів Павленко Н.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/5305/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 справу №916/5305/25 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Аленін О.Ю., Таран С.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 прийнято справу №916/5305/25 за апеляційною скаргою заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 про зупинення провадження до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя – Богатир К.В., судді: Таран С.В., Аленін О.Ю.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 про зупинення провадження по справі №916/5305/25; розгляд апеляційної скарги заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 про зупинення провадження по справі №916/5305/25 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 06.07.2026.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У даному випадку оскаржується ухвала, передбачена п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України, а саме ухвала про зупинення провадження у справі.
Виходячи із зазначених правових норм, перегляд оскаржуваної ухвали підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026, якою відкрито апеляційне провадження по справі №916/5305/25, була отримана в електронному кабінеті Південним офісом Держаудитслужби – 23.06.2026, Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області – 23.06.2026, Товариством з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» - 23.06.2026, прокурором – 23.06.2026.
Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56», в якій просить:
- Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.07.2024 до Договору № 443 від 03.06.2024, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМУ-56»;
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» на користь Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області суму пені у розмірі 119 519,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що, що спірна додаткова угода укладено з порушенням вимог пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 №1178, а саме, за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку надання послуг з експлуатаційного утримання вулиць і доріг комунальної власності, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання додаткової угоди недійсної та стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені та штрафу) за порушення строків виконання зобов`язань.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2026 прийнято справу № 916/5305/25 до свого провадження; постановлено повторно провести підготовче судове засідання з метою надання рівної можливості всім учасникам судового провадження подати заяви по суті в строк, не пізніше 14.04.2026.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» звернулося до Господарського суду Одеської області із клопотанням (вх. № 13045/26 від 15.04.2026), в якому просило зупинити провадження у справі № 916/5305/25 за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до ТОВ «СМУ-56» про визнання додаткової угоди до договору недійсною та стягнення неустойки у розмірі 119 519, 51 грн до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 по справі № 916/270/25 за позовом заступника керівника Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області; 2) Південного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення штрафних санкцій.
Відповідач вказав, що справа № 916/270/25 розглядається за подібних правовідносин, що й справа № 916/5305/25, у якій також задоволення позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди не здатне поновити будь-які права позивача, які й не були порушені, про що Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради неодноразово вказувало прокурору.
Відповідач у доповненнях до заяви про зупинення провадження у справі, повідомив, що ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 вже було зупинено апеляційне провадження у справі № 916/2264/25 (яка є подібною до справи № 916/5305/25), відкрите за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 02.12.2025, до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25.
Відповідач зазначив, що оскільки у справі № 916/5305/25 також вирішується питання щодо ефективності / неефективності обраного прокурором в межах позову в інтересах держави способу захисту у виді визнання недійсною додаткової угоди до договору про публічну закупівлю на підставі п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якою продовжено строк дії такого договору через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, вважає, що й у справі № 916/5305/25 наявні підстави для відповідного зупинення.
Ізмаїльська окружна прокуратура Одеської області подала до Господарського суду Одеської області запереченнях на клопотання про зупинення провадження у справі, в яких просила відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» про зупинення провадження у справі № 916/5305/25.
Прокурор вказав, що справа № 916/270/25 не є аналогічною даній справі № 916/5305/25. Хоча у вказаних справах ставляться вимоги щодо визнання додаткової угоди до Договору про закупівлю недійсною та стягнення неустойки у зв`язку з простроченням виконання зобов`язань за Договором, однак на відміну від даної справи № 916/5305/25, у справі № 916/270/25 встановлено, що у договорі про закупівлю не передбачено жодних штрафних санкцій за порушення підрядником строку виконання зобов`язань, між сторонами не укладено будь-яких додаткових угод до договору щодо забезпечення виконання зобов`язань, жодна із сторін договору не є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; укладений між сторонами договір не є державним контрактом; джерелом фінансування підрядних робіт були кошти місцевого, а не державного бюджету. З урахуванням відсутності підстав для стягнення з відповідача неустойки і виникла необхідність у дослідженні питання щодо ефективності способу захисту у вигляді визнання недійсною додаткової угоди.
Однак, у даній справі № 916/5305/25 порядок нарахування і стягнення неустойки прямо передбачено Договором, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин висновків Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/270/25 щодо неефективності обраного прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсним додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов`язання.
Прокурор вказав, що клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі № 916/5305/25 до прийняття рішення за результатами розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/270/25 не підлягає задоволенню.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При цьому, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів господарського судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
У аспекті предмету спору у цій справі за заявленими прокурором вимогами та його посилань на те, що послуги за укладеним між позивачем та відповідачем договором були надані та оплачені, перед судом першої інстанції постало питання, зокрема, щодо ефективності обраного прокурором способу захисту.
Водночас Південно-західний апеляційний господарський суд встановив, що ухвалою від 11.02.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №916/270/25 за позовом заступника керівника Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» про визнання недійсною укладеною між радою та товариством додаткової угоди до договору про закупівлю, якою продовжено строк його дії та терміни виконання робіт, та про стягнення з товариства на користь ради штрафних санкцій за прострочення термінів виконання робіт.
Справу №916/270/25 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.01.2026 у справі № 916/1199/25, шляхом викладення правової позиції щодо неефективності обраного прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсною додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов`язання.
Необхідність передачі справи №916/270/25 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду обумовлена тим, що:
(1) Верховний Суд вже переглядав у касаційному порядку судові рішення у подібних правовідносинах.
Зокрема, у справі №916/1199/25 про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій між тими самими сторонами, що й у справі №916/270/25, суд апеляційної інстанції також відмовив у позові з підстав обрання неефективного способу захисту, оскільки задоволення позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди не здатне поновити будь-які права ради та спричинить лише правову невизначеність сторін договору у спірних правовідносинах. При цьому суд встановив, що укладений договір не є державним контрактом, сторони в договорі не узгодили жодних штрафних санкцій за порушення підрядником строку виконання зобов`язань та не укладали будь-яких додаткових угод до договору щодо забезпечення виконання зобов`язань, отже, зважаючи на положення статті 231 Господарського кодексу України, будь-які підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення з нього на користь ради штрафних санкцій, у цьому випадку відсутні.
Проте постановою від 15.01.2026 Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції та передав справу на новий розгляд з тих підстав, що такі висновки щодо обрання прокурором неефективного способу захисту порушених прав є необґрунтованими, Верховний Суд зауважив, що визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України (пункт 65 постанови).
(2) задля дотримання принципу правової визначеності та з метою формування єдиної правозастосовчої практики, Суд вважає за необхідне відступити від наведених вище висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.01.2026 у справі №916/1199/25, шляхом викладення правової позиції щодо неефективності обраного прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсною додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов`язання.
Тобто на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передана справа для вирішення правового питання, яке частково збігається з питанням, що підлягає з`ясуванню під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції у цій справі, зокрема щодо ефективності / неефективності обраного прокурором в межах позову в інтересах держави способу захисту у виді визнання недійсною додаткової угоди до договору про публічну закупівлю на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якою продовжено строк дії такого договору через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 07.04.2026 прийняв до розгляду справу №916/270/25.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними в порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що предмети і підстави позовів, нормативно-правове регулювання у справі №916/5305/25 і у справі №916/270/25 схожі, а правовідносини в цих справах є подібними.
Зокрема в обох справах заявлені позовні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт та стягнення неустойки у зв`язку з простроченням виконанням робіт. При чому підставою позову було вказано те, що спірна додаткова угода укладена з порушенням вимог пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 №1178.
Посилання апелянта на неподібність даних справ у зв`язку з тим, що у справі №916/270/25 договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов`язання, водночас, у поточній справі № 916/5305/25 договором передбачена відповідальність постачальника за несвоєчасну поставку товару, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.
По-перше, відповідно до пункту 7.2 Договору № 443, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі послуг за бюджетні кошти «Виконавець» сплачує «Замовнику» штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язань.
На переконання колегії суддів, відповідні умови договору щодо наявності або відсутності підстав та порядку притягнення підрядника до відповідальності мають оцінюватися судом першої інстанції під час розгляду справи по суті (обов`язкова правова оцінка суду з цього питання).
По-друге, ураховуючи підстави передачі справи № 916/270/25 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу № 916/270/25 для вирішення правового питання, яке частково збігається з питанням, що підлягає з`ясуванню під час розгляду позову в цій справі, зокрема, щодо ефективності/неефективності обраного Прокурором способу захисту у вигляді визнання недійсною додаткової угоди до договору про публічну закупівлю на підставі пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою продовжено строк дії такого договору через відтермінування виконання робіт, що вже виконані та оплачені на момент звернення з позовом.
При цьому колегія суддів установила, що ухвалами Верховного Суду від 04.03.2026 у справі № 908/2571/24, від 04.03.2026 у справі № 915/276/25, від 19.05.2026 у справі №904/1662/25 зупинено касаційне провадження в цих справах до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/270/25. Водночас у справах № 908/2571/24, № 915/276/25, №904/1662/25 договорами передбачена відповідальність підрядника за прострочення виконання зобов`язання. Тому колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що правовідносини у справах № 916/5305/25, № 916/270/25 є подібними.
Наведеним спростовуються доводи скаржника про неподібність правовідносин у справах № 916/5305/25, № 916/270/25 та його посилання на висновки Верховного Суду щодо критеріїв подібності правовідносин, викладені в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 та постановах від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/270/25 може мати суттєве значення для з`ясування для вирішення питання ефективності/неефективності обраного Прокурором способу захисту в цій справі.
Твердження апелянта про сталість практики Верховного Суду в питанні щодо визнання недійсними додаткових угод до договору, якими продовжено строк виконання робіт/постачання товарів, і його посилання на постанови Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, від 25.06.2019 у справі № 913/308/1812, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 01.06.2020 у справі № 913/368/19, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 19.08.2020 у справі № 925/47/19, від 09.09.2020 у справі № 921/524/18, від 27.08.2025 у справі № 916/2984/24 фактично стосуються вирішення справи по суті позовних вимог, а тому не можуть бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції під час перегляду ухвали господарського суду про зупинення провадження.
За таких обставин колегія суддів визнає необґрунтованими доводи прокурора про те, що суд формально вирішив питання про зупинення провадження в цій справі і таке зупинення провадження порушує право прокурора на розумні строки розгляду справи.
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про наявність у цьому випадку правових підстав для зупинення провадження у цій справі №916/5305/25 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №916/270/25.
Відтак доводи скаржника про порушення судом першої інстанції пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України за встановлених у цій справі фактичних обставин не підтвердилися.
Крім того, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність ухвали, прийнятої судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 про зупинення провадження по справі №916/5305/25 за результатами її апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 про зупинення провадження по справі №916/5305/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 про зупинення провадження по справі №916/5305/25 – залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 про зупинення провадження по справі №916/5305/25 – залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, не підлягає оскарженню до Верховного Суду відповідно до вимог п. 12 ч. 1 ст. 255 та п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України.
Постанову складено та підписано 08.07.2026.
Головуючий суддя К.В. Богатир
Судді: О.Ю. Аленін
С.В. Таран
Оригінал: reyestr.court.gov.ua