Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №560/11174/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11174/25

Суддя-доповідач Яремчук К.О.

07 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів Гнап Д.Д., Сушка О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 11 червня 2025 року № 47649394, якою на позивача накладено штраф в розмірі 10200 гривень за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014 позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області про зобов`язання обчислити пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком задоволено частково. Зокрема цим рішенням суду визнано протиправним та скасовано розпорядження управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області від 07 травня 2014 року № 105951 і зобов`язано пенсійний орган повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 квітня 2014 року.

При цьому суд не взяв до уваги твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про те, що на виконання згадуваного вище судового рішення ним прийнято розпорядження № 105951 від 27 листопада 2014 року, адже у такому розпорядженні відсутні відомості про його прийняття саме на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014.

З огляду на викладене окружний адміністративний суд погодився із висновками державного виконавця про невиконання судового рішення апеляційного суду, а тому не знайшов підстав для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області накладено штраф в розмірі 10200 гривень за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав на те, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014 зобов`язано управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 квітня 2014 року. На виконання згадуваної постанови управлінням Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницькій області прийнято розпорядження № 105951 від 27 листопада 2014 року (таке стосувалося зміни стажу) про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

При цьому скаржник звертає увагу на те, що постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року у справі № 2-а/679/15/2014 зобов`язано управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно з частиною 2 статті 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01 липня 2013 року. На виконання зазначеної постанови управлінням Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницькій області прийнято розпорядження № 105951 від 27 листопада 2014 року (таке стосується зміни виду розрахунку) про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 містять розпорядження № 105951 від 27 листопада 2014 року (щодо зміни стажу), яке прийняте управлінням Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницькій області на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014, а також розпорядження № 105951 від 27 листопада 2014 року (щодо зміни виду розрахунку), яке прийняте на виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року у справі № 2-а/679/15/2014.

Відтак, помилково вважаючи, що ці два розпорядження прийняті пенсійним органом саме на виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року у справі № 2-а/679/15/2014 та не врахувавши, що одне із них прийняте на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014, окружний адміністративний суд дійшов неправильних висновків про повторне невиконання боржником рішення суду без поважних причин.

Інших заяв від учасників справи до суду не надходило.

Стислий виклад встановлених обставин

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року у справі № 2-а/679/15/2014, яка набрала законної сили 15 жовтня 2024 року, зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно з частиною 2 статті 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01 липня 2013 року.

На виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області прийнято розпорядження № 105951 від 27 листопада 2014 року (вид перерахунку "перерахунок - зміна стажу").

Цим розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області 105951 від 27 листопада 2014 року вид перерахунку "перерахунок - зміна стажу" ОСОБА_1 проведено перерахунок - зміну стажу з 01 травня 2014 року, вид пенсії - по інвалідності в розмірі за віком, зараховано стаж: держслужбовці - 4 роки 5 місяців 7 днів, військова служба - 1 рік 11 місяців 21 день, страховий стаж з 01 липня 2000 року - 11 років 6 місяців 26 днів, загальний стаж (після 2004 року) - 8 років 0 місяців 25 днів, загальний стаж (повний) - 31 рік 6 місяців 0 днів (30 червня 2013 року), що становить 378 місяців.

В подальшому постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 04 серпня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області.

Не погодившись із таким судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Такою постановою скасовано постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 04 серпня 2014 року та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково. Зокрема судовим рішенням визнано протиправним та скасовано розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області від 07 травня 2014 року № 105951 та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 квітня 2014 року.

На виконання згадуваної постанови управлінням Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницькій області 27 листопада 2014 року прийнято розпорядження № 105951 (щодо зміни стажу) про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, внаслідок чого розмір пенсії ОСОБА_1 склав 2163,86 гривень.

03 грудня 2014 року Нетішинським міським судом Хмельницької області видано виконавчий лист № 2-а/679/127/2014 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 квітня 2014 року.

25 травня 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 47649394.

03 липня 2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області прийнято постанову № 47649394, якою замінено сторону виконавчого провадження з управління Пенсійного фонду України у м. Нетішині Хмельницької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

03 липня 2019 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області скеровано вимогу, у якій державний виконавець вимагав від боржника належного виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014.

Листом від 23 липня 2019 року боржник повідомив державного виконавця, що ним виконано постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014 та прийнято розпорядження № 105951 від 27 листопада 2014 року про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

08 листопада 2024 року державним виконавцем винесено постанову, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області накладено штраф в розмірі 5100 гривень за невиконання рішення суду без поважних причин.

11 червня 2025 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області накладено штраф в розмірі 10200 гривень за повторне невиконання без поважних причин рішення суду.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 6 статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону № 1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями статті 75 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною 2 статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відтак накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов`язком посадової особи органу державної виконавчої служби, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.

Поважними причинами невиконання можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.

Водночас встановленими у цій справі обставинами підтверджується те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу в подвійному розмірі винесена державним виконавцем у зв`язку з повторним невиконанням боржником (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області) постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014, якою зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 квітня 2014 року.

Окружний адміністративний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо скасування такої постанови, погодився із державним виконавцем про невиконання судового рішення без поважних причин, вважаючи, що розпорядження пенсійного органу № 105951 від 27 листопада 2014 року винесено на виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області № 2-а/679/15/2014 від 08 січня 2014 року, а не на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014.

Такі висновки грунтуються на тому, що розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 105951 від 27 листопада 2014 року не містить відомостей про його прийняття саме на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, матеріалами справи підтверджується те, що 27 листопада 2014 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області прийнято два розпорядження за одним і тим самим номером (105951), одне з яких стосується виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року у справі № 2-а/679/15/2014, а інше - виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014.

Підтвердженням того, що такі розпорядження прийняті на виконання різних судових рішень є зміст самих розпоряджень.

Зокрема з розпорядження пенсійного органу, що прийняте на виконання Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року у справі № 2-а/679/15/2014, слідує, що загальний (повний) стаж ОСОБА_1 складає 31 рік 6 місяців 0 днів.

Водночас розпорядженням пенсійного органу, що прийняте на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014, підтверджується те, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 30 років.

Більше того, у розпорядженні, що прийняте на виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року у справі № 2-а/679/15/2014, зазначено, що розмір пенсії ОСОБА_1 склав 2163,86 гривень, а в розпорядженні, прийнятого на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014, йдеться про розмір пенсійних виплат 2059,76 гривень.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виконано постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014, адже боржником здійснено повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 29 квітня 2014 року та за результатами такого розгляду 27 листопада 2014 року прийнято розпорядження № 105951, внаслідок чого розмір його пенсії склав 2059,76 гривень.

Окрему увагу слід звернути на те, що на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014 боржником прийнято розпорядження 27 листопада 2014 року, тобто ще до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 03 грудня 2024 року.

Наведені обставини суд першої інстанції залишив поза увагою, безпідставно зазначивши про те, що розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 105951 від 27 листопада 2014 року винесено на виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області № 2-а/679/15/2014 від 08 січня 2014 року, позаяк 27 листопада 2014 року боржником прийнято два розпорядження, одне із яких стосується виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що станом на момент винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови матеріали виконавчого провадження містили належні докази виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 2-а/679/127/2014.

Таким чином, апеляційний суд не погоджується із висновком окружного адміністративного суду, що приймаючи оскаржувану постанову від 11 червня 2025 року про накладення штрафу в розмірі 10200 гривень, державний виконавець діяв у спосіб і порядку, визначеному Законом № 1404-VIII, а тому доводив апеляційної скарги є цілком обгрунтованими.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому приймаються судом як належні.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на обґрунтованість доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 243, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № 47649394, що прийнята старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ніколовим Анатолієм Вікторовичем 11 червня 2025 року.

Відповідно до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина 1 статті 329, стаття 331 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя-доповідач Яремчук К.О.

Судді Гнап Д.Д. Сушко О.О.