Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №560/2456/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2456/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

06 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати до суду в 10-денний строк з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № 560/2456/25.

В обґрунтування вимог заяви зазначив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі № 560/2456/25 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково, а саме, судом вирішено:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» до складу місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та додаткову відпустку 2022 рік як учаснику бойових дій;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та додаткову відпустку 2022 рік як учаснику бойових дій, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для її обчислення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»".

25 серпня 2025 року рішення у справі набрало законної сили.

Однак, станом на дату подання цієї заяви відповідач не здійснив дій щодо виконання судового рішення.

09.03.2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі № 560/2456/25 задоволено. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до Хмельницького окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі № 560/2456/25.

Ухвалою суду від 23.04.2026 відмовлено у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі № 560/2456/25.

Встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі № 560/2456/25 - 15 днів з дня отримання цієї ухвали.

Витребувано у військової частини детальний розрахунок грошової компенсації, яка виплачена ОСОБА_1 за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та додаткову відпустку 2022 рік із зазначенням суми додаткової винагороди, яка врахована при обчисленні цієї компенсації.

Зобов`язано військову частину надати до надати до Хмельницького окружного адміністративного суду відомості про керівника військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання судового рішення у справі №560/2456/25, а саме:

- прізвище, ім`я, по-батькові;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника.

05.05.2026 від представник військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі № 560/2456/25 з додатками.

В цьому звіті представник військової частини НОМЕР_1 зазначає, що військовою частиною було здійснено виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі 560/2456/25 шляхом зарахування коштів 31.03.2026 року в сумі 10906,45 грн та 30.04.2026 в сумі 27266,14 грн та на особовий рахунок ОСОБА_1 .

На виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.04.2026 року надано детальний розрахунок грошової компенсації, яка виплачена ОСОБА_1 за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та додаткову відпустку 2022 рік із зазначенням суми додаткової винагороди, яка врахована при обчисленні цієї компенсації.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року прийнято звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі №560/2456/25.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою прийняти рішення про відмову у прийнятті звіту військовою частиною НОМЕР_1 та накладення штрафу на боржника за не виконання вимог ухвали суду.

Вказує, що прийняття рішення судом про прийняття звіту відбулося передчасно, оскільки з отриманого розрахунку військової частини НОМЕР_1 вбачається, що доплата за рішенням суду №560/2456/25 становить 33 870,97 грн. та 13 548,39 грн., що в загальній сумі становить 47 419,36 грн, а виплата здійснена боржником становила у сумі 38 172,59 грн. (31.03.2026 у розмірі 10 906,45 грн та 30.04.2026 в сумі 27266,14 грн). Таким чином вбачається, що сума заборгованості за розрахунком боржника та виплаченою боржником суми є істотно різними, що в свою чергу підтверджує неналежне виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 . У зв`язку з невиконанням вимог суду, позивач просить накласти на відповідача штраф.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для їх задоволення.

Дослідивши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч.ч.2,3 ст.382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому. До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно з ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до оскільки з отриманого розрахунку військової частини НОМЕР_1 встановлено, що доплата за рішенням суду №560/2456/25 становить 33 870,97 грн та 13 548,39 грн, що в загальній сумі становить 47 419,36 грн, а виплата здійснена боржником становила у сумі 38 172,59 грн (31.03.2026 у розмірі 10 906,45 грн та 30.04.2026 в сумі 27266,14 грн).

Водночас, суд зауважує, що на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2026 відповідачем подано детальний розрахунок грошової компенсації за невикористані дні відпусток.

Дослідивши зміст вказаного розрахунку, суд встановив, що він містить відомості про суму додаткової винагороди, яка була включена до розрахунку денного грошового забезпечення. Зокрема, у наданих документах чітко відображено показники денного грошового забезпечення як з урахуванням додаткової винагороди, так і без неї, що дає змогу встановити алгоритм проведеного перерахунку на виконання судового рішення. Таким чином, відповідач належним чином виконав вимоги суду щодо надання деталізованої інформації про складові виплати.

Щодо доводів позивача про неправильність арифметичних розрахунків та незгоду з кінцевою сумою виплати, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755 VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).

Колегія суддів звертає увагу на основні податки, які утримуються з будь-яких доходів громадян при виплаті доходу: ПДФО (Податок на доходи фізичних осіб):

- Основний податок із зарплати, який складає 18% від нарахованої суми;

- Військовий збір: Додатковий збір на підтримку оборони, який утримується із зарплати. Станом на сьогодні він становить 5%.

Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/ або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та розд. IV цього Кодексу.

Податковим агентом визнається особа, на яку Кодексом покладається обов`язок із обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (п. 18.1 ст. 18 ПК України).

За приписами статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Підпункт 164.1 статті 164 ПК України визначає базою оподаткування загальний оподатковуваний дохід – будь який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України передбачено, що фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 163.1.2 пункту 163.1 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту.

Відповідно до Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Між тим, Законом України від 4 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» уточнений перелік доходів військовослужбовців до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Однак, до такого доходу позивача в силу положень ПК України повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Предметом спору у справі № 560/2456/25 було саме право позивача на включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, до складу грошового забезпечення при обчисленні компенсації, а не стягнення конкретної грошової суми.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що підпункт 168.1.1 статті 168 ПКУ визначає, що податковий агент (роботодавець, установа або підприємство), який нараховує або виплачує оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Таким чином, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику наступне.

Згідно з матеріалами справи та отриманого розрахунку військової частини НОМЕР_1 встановлено, що доплата за рішенням суду №560/2456/25 становить 33 870,97 грн. та 13 548,39 грн., що в загальній сумі становить 47 419,36 грн. Зазначене не заперечуються сторонами.

Водночас, виплата боржником здійснена у сумі 38 172,59 грн. (31.03.2026 у розмірі 10 906,45 грн. та 30.04.2026 в сумі 27266,14 грн.), тобто 47 419,36 грн. - 19,5% (податок) = 38 172,59 грн.

Щодо накладення штрафу, то суд не вбачає підстав для застосування до керівника суб`єкта владних повноважень заходів у вигляді штрафу, передбаченого ч. 3 ст. 382-3 КАС України, оскільки відповідачем вжито реальних заходів для виконання судового рішення та надано витребувані судом пояснення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки звіт поданий у встановлений судом строк, а рішення суду в частині проведення перерахунку з урахуванням додаткової винагороди фактично виконане, суд вважає за необхідне прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року.

Інші доводи сторін висновків суду по суті заявлених вимог - не спростовують.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.