Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №240/9231/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9231/25

Головуючий у 1-й інстанції: Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач: Гнап Д.Д.

07 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 12.03.2022 по 20.04.2022 з розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 12.03.2022 по 20.04.2022 з розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позову зазначав, що з 12.03.2022 по 20.04.2022 під час служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) був відряджений до НОМЕР_2 Бригади сил територіальної оборони ЗСУ та приймав безпосередню участь у бойових діях. Однак, грошове забезпечення у період з 12.03.2022 по 25.03.2022 та з 01.04.2022 по 20.04.2022 командуванням ІНФОРМАЦІЯ_1 було виплачено, виходячи з розміру винагороди у сумі 30000 грн, та за період з 26.03.2022 по 31.03.2022 - у розмірі 70000 грн.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що надана позивачем довідка № 721 від 25.08.2022 не відповідає формі, встановленій Наказом АДПСУ № 164-АГ, не містить посилань на конкретні бойові накази та не є достатнім доказом «безпосередньої участі» у розумінні Постанови № 168.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та задовольнити позов у повному обсязі.

Скаржник наголошує на невідповідності висновків суду обставинам справи та «надмірному формалізмі» при оцінці довідки № 721.

Апелянт посилається на практику Верховного Суду (справа № 260/1658/23), згідно з якою для відсічі і стримування агресії не є обов`язковим щоденний факт проведення бойових дій, а визначальним є перебування в районі їх ведення та виконання завдань.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення без змін, стверджуючи, що довідка не містить відомостей про бойові розпорядження та не підтверджена щомісячними списками від приймаючої частини, що унеможливлює виплату згідно з відомчими інструкціями.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 , з 19.08.2021 по 19.04.2023 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується наказом №298-ОС від 19.08.2021 "Про особовий склад" та не заперечується відповідачем.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 21.04.2017 позивач має статус учасника бойових дій.

Згідно з наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11.03.2022 №89-ВВ "Про особовий склад", на підставі бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 10.03.2022 №36Вдск, бойового розпорядження начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 10.03.2022 №5т позивача направлено у службове відрядження у підпорядкування 3 об 14 омбр (Народичі) з метою охорони (прикриття) державного кордону з 11.03.2022.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №84 від 13.03.2022 "Про визначення районів ведення бойових дій" з 24.02.2022 по 12.03.2022 Житомирська область визначена районом ведення бойових дій.

У подальшому, згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №102 від 01.04.2022 "Про визначення районів ведення (воєнних) бойових дій" у період з 13.03.2022 по 31.03.2022 Житомирська область визначена районом ведення (воєнних) бойових дій.

Згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №125 від 30.04.2022 "Про визначення районів ведення (воєнних) бойових дій" у період з 01.04.2022 по 20.04.2022 Житомирська область визначена районом ведення (воєнних) бойових дій.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 10.03.2022 №99-ОС «Про окремі питання виплати грошового забезпечення за березень 2022 року» та Додатку 3 наказано здійснити виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану за період з 24.02.2022 по 25.03.2022 військовослужбовцям НОМЕР_4 прикордонного загону у березні 2022 року, зокрема, позивачу за лютий 2022 року (з 24 по 28) із розрахунку 30000,00 грн у сумі розміром 5357,14 грн, та за березень 2022 року (з 01 по 25) із розрахунку 30000,00 грн у сумі розміром 24193,55 грн, всього - 29550,69 грн.

Згідно з наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.04.2022 №166-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та Додатку 1 наказано виплатити додаткову винагороду військовослужбовцям НОМЕР_4 прикордонного загону пропорційно часу проходження служби за період з 26.03.2022 по 31.03.2022, зокрема, ОСОБА_1 в розмірі 5806,45 грн.

Відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.05.2022 №195-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду військовослужбовцям НОМЕР_4 прикордонного загону, в тому числі позивачу, із розрахунку в сумі до 30000,00 грн пропорційно часу проходження служби за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 відповідно до Додатку 1, та додаткову винагороду за участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій у період з 24.02.2022 по 31.03.2022 в розмірі згідно з Додатком 2, із розрахунку 70000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.

Згідно з Додатком 1 до наказу від 07.05.2022 №195-ОС щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період проходження служби капітаном ОСОБА_1 з 01.04.2022 по 30.04.2022 сума до виплати становить 30000,00 грн.

Відповідно до Додатку 2 до наказу від 07.05.2022 №195-ОС щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 , які брали участь у бойових діях або заходах, відповідно до рапорту заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону полковника ОСОБА_2 від 20.04.2022 вx.№01819, розмір нарахованої додаткової винагороди ОСОБА_1 за період становить 16048,39 грн.

Згідно з довідкою №721 від 25.08.2022, виданою Військовою частиною НОМЕР_5 , ОСОБА_1 , на підставі бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 12.03.2022 №780т/ОКП та бойового розпорядження НОМЕР_2 обр ТрО від 12.03.2022 №31/дск, приймав безпосередню участь у бойових діях, відсічі і стримування збройної агресії у період з 12.03.2022 по 20.04.2022.

14.08.2024 позивач, а 25.01.2025 представник позивача звернулися до відповідача із заявами про нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 12.03.2022 по 20.04.2022, з урахуванням нарахованих та виплачених сум додаткової винагороди, на підставі довідки Військової частини НОМЕР_5 від 25.08.2022 №721 про безпосередню участь у бойових діях, відсічі і стримування збройної агресії.

У відповідь на вказані запити відповідач листами №02.3/ЗПІ-11/12 від 20.08.2024 та від 29.01.2025 №09/1352-25-вих, відповідно, повідомив про нараховані та виплачені позивачу суми додаткової грошової винагороди у період з 24.02.2022 по 30.04.2022. Зазначив, що за вказаний період нарахування та виплата додаткової допомоги позивачу проведено у повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до частин першої — третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи встановить порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, та у порядку, визначеному відповідним керівником центрального органу виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває військове формування або правоохоронний орган.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168, пунктом 1 якої у редакції, чинній у спірний період, передбачено виплату військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн щомісячно, а тим із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, — збільшення розміру цієї додаткової винагороди до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З метою реалізації постанови №168 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ від 31 березня 2022 року №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168». У спірний період саме цей наказ визначав порядок документального підтвердження участі військовослужбовців Держприкордонслужби у бойових діях або заходах, а також процедуру оформлення підстав для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

Пунктом 1 наказу №164-АГ передбачено, що військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання обов`язків військової служби, а тим із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, така винагорода збільшується до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі.

За змістом наказу №164-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах здійснюється на підставі належних службових документів, які підлягають оцінці судом у їх взаємному зв`язку та сукупності. Такими документами можуть бути бойовий наказ або бойове розпорядження, журнал бойових дій чи інші документи обліку бойової обстановки, рапорт командира підрозділу, а для відряджених військовослужбовців — також довідка про участь у бойових діях або заходах із зазначенням періоду такої участі.

Верховний Суд у постанові від 11 березня 2026 року у справі №260/1658/23 звернув увагу, що право на збільшену додаткову винагороду за постановою №168 не виникає лише з факту перебування військовослужбовця на території, де ведуться або можуть вестися бойові дії. Ключовим є встановлення участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення таких дій або заходів, та документальне підтвердження цих обставин.

Водночас Верховний Суд зазначив, що відсіч і стримування збройної агресії є ширшим поняттям, ніж безпосереднє ведення бойових дій із застосуванням зброї, і може охоплювати дії, спрямовані на недопущення подальшої збройної агресії, за умови їх належного документального підтвердження.

Отже, для правильного вирішення цієї справи визначальним є не сам по собі факт перебування позивача у Житомирській області, яка у спірний період була визначена районом ведення бойових дій, а наявність документального підтвердження того, що позивач у цей період виконував завдання, які за своїм змістом належать до бойових дій або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Колегія суддів вважає, що у цій справі така сукупність доказів є достатньою.

По-перше, наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 11 березня 2022 року №89-ВВ позивача направлено у службове відрядження у підпорядкування 3 об 14 омбр з метою охорони (прикриття) державного кордону з 11 березня 2022 року. Вказаний наказ виданий на підставі бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 10 березня 2022 року №36Вдск та бойового розпорядження начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 10 березня 2022 року №5т, що свідчить про службово-бойовий характер відрядження.

По-друге, довідкою Військової частини НОМЕР_5 від 25 серпня 2022 року №721 підтверджено, що позивач на підставі бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 12 березня 2022 року №780т/ОКП та бойового розпорядження НОМЕР_2 обр ТрО від 12 березня 2022 року №31/дск приймав безпосередню участь у бойових діях, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 12 березня 2022 року по 20 квітня 2022 року.

По-третє, Житомирська область у спірний період була визначена районом ведення бойових дій відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України. Ця обставина сама по собі не створює права на збільшену винагороду, однак у сукупності з наказом про відрядження, бойовими розпорядженнями та довідкою приймаючої військової частини підтверджує перебування позивача безпосередньо в районі здійснення відповідних заходів.

По-четверте, відповідач наказом від 07 травня 2022 року №195-ОС уже визнав наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди за участь у бойових діях або заходах за окремі дні березня 2022 року на підставі рапорту командира від 20 квітня 2022 року. Ця обставина підтверджує, що перебування позивача у відрядженні не було суто формальним, а його участь у відповідних заходах підтверджувалася службовими документами самого відповідача.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, фактично оцінив довідку №721 ізольовано від інших доказів та надав вирішального значення її формальній невідповідності формі, передбаченій наказом №164-АГ. Такий підхід колегія суддів вважає помилковим, оскільки суд мав оцінити не лише форму окремого документа, а й зміст усієї сукупності доказів, які підтверджують характер завдань, період їх виконання та перебування позивача в районі ведення бойових дій.

Відомчий порядок, затверджений наказом №164-АГ, є механізмом реалізації постанови №168 та організації службового документообігу між військовими частинами. Разом із тим недоліки оформлення або неподання окремих внутрішніх документів не можуть бути безумовною підставою для відмови у виплаті, якщо з інших належних і допустимих доказів убачається, що військовослужбовець фактично виконував завдання, які дають право на додаткову винагороду у збільшеному розмірі.

Інший підхід покладав би на військовослужбовця негативні наслідки неналежного виконання службовими особами військових частин обов`язків щодо оформлення документів, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства та гарантіями, встановленими постановою №168.

Колегія суддів також враховує, що довідка №721 містить посилання на конкретні бойові розпорядження та визначає конкретний період участі позивача у бойових діях, відсічі і стримуванні збройної агресії — з 12 березня 2022 року по 20 квітня 2022 року. Відповідач не надав доказів того, що зазначена довідка відкликана, скасована, визнана недостовірною або видана неуповноваженою особою.

Доводи відповідача про відсутність щомісячних списків від приймаючої військової частини не спростовують установлених обставин. Такі списки мають значення для організаційного оформлення виплати, однак їх неподання за наявності інших підтверджуючих документів не може нівелювати право військовослужбовця на винагороду, гарантовану постановою №168.

Колегія суддів відхиляє і довід відповідача про те, що винагорода у збільшеному розмірі могла бути виплачена лише за дні безпосереднього вогневого контакту, зафіксовані в журналі бойових дій. Постанова №168 охоплює не лише безпосередню участь у бойових діях, а й забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Тому відсутність щоденного вогневого контакту не є самостійною підставою для відмови у виплаті, якщо іншими документами підтверджено участь особи у відповідних заходах.

Водночас колегія суддів не ототожнює саме лише перебування в районі ведення бойових дій із правом на винагороду у збільшеному розмірі. У цій справі право позивача підтверджується сукупністю доказів: наказом про службове відрядження з метою охорони (прикриття) державного кордону, бойовими розпорядженнями, довідкою Військової частини НОМЕР_5 , наказами Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення району ведення бойових дій, а також частковим нарахуванням відповідачем винагороди за участь у бойових діях або заходах за окремі дні спірного періоду.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Після надання позивачем довідки №721, наказу про відрядження та інших документів саме відповідач мав довести, що позивач у зазначений довідкою період не брав участі у бойових діях або заходах, не перебував у відповідному районі, не виконував завдань, пов`язаних із відсіччю і стримуванням збройної агресії, або що довідка є недостовірною. Таких доказів відповідач не надав.

Листи відповідача від 20 серпня 2024 року та 29 січня 2025 року містять лише посилання на те, що виплати проведено у повному обсязі відповідно до постанови №168, однак не містять належного спростування довідки №721 і не пояснюють, чому наведені у ній відомості про участь позивача у бойових діях, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 12 березня 2022 року по 20 квітня 2022 року не були враховані при визначенні розміру додаткової винагороди.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив основні фактичні обставини справи, однак неправильно застосував норми матеріального права, надавши перевагу формальним недолікам службового документообігу над сукупністю доказів, які підтверджують участь позивача у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 1 постанови №168.

Отже, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови №168, у збільшеному розмірі за період з 12 березня 2022 року по 20 квітня 2022 року, з урахуванням раніше проведених виплат, є протиправною.

Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови №168, у розмірі до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або заходах за період з 12 березня 2022 року по 20 квітня 2022 року, з урахуванням уже нарахованих та виплачених сум.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача права на додаткову винагороду у збільшеному розмірі, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року — скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 12.03.2022 по 20.04.2022 з розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 12.03.2022 по 20.04.2022 з розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням раніше проведених виплат.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.