Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №420/13389/21 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/13389/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року (суддя Токмілова Л.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 11.06.2026) про повернення заяви про видачу дубліката виконавчого листа,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі 420/13389/21, яким: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності максимальним розміром з 9 липня 2021 року; зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час, починаючи з 9 липня 2021 року.

09.06.2022 по адміністративній справі №420/13389/21 видано виконавчий лист.

20.04.2026 Одеське міжрегіональне управління Мін`юсту звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа №420/13389/21.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 у задоволенні заяви відмолено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 заяву про видачу дубліката виконавчого листа повернуто на підставі частини другої статті 167 КАС України.

Судове рішення мотивовано тим, що заявником не надано доказів сплати судового збору або доказів звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до вимог законодавства.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Одеське міжрегіональне управління Мін`юсту подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та направити матеріали заяви до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду по суті.

Враховуючи повторне постановлення судом першої інстанції процесуального рішення, яке унеможливлює розгляд заяви по суті після скасування попередньої ухвали апеляційним судом, вирішити питання щодо необхідності розгляду заяви іншим складом суду.

На обґрунтування поданої скарги апелянт зазначив, що заявник діяв в інтересах стягувача - ОСОБА_1 , який є інвалідом ІІ групи і, в силу вимог пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", звільнений від сплати судового збору, що підтверджується належними доказами, доданими до цієї заяви. Таким чином, обов`язок щодо сплати судового збору у даному випадку відсутній.

Окремо апелянт зауважив, що відсутність документа про сплату судового збору жодним чином не перешкоджала встановленню фактичних обставин справи та розгляду заяви по суті. Більше того, під час первинного розгляду заяви суд не вбачав зазначених недоліків та розглянув заяву по суті, постановивши ухвалу про відмову в її задоволенні. Отож, оскаржувана ухвала ґрунтується на суперечливому та непослідовному застосуванні процесуального законодавства та порушує принцип обов`язковості судового рішення та право на його виконання. Повернення заяви без розгляду за формальних підстав фактично позбавляє стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що суперечить як Конституції України, так і практиці ЄСПЛ щодо права на справедливий суд та виконання судового рішення як складової цього права.

Сторони у справі своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.

Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 18.4 пункту 18 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Відповідно до підпункту 18.4 підпункту 18 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Водночас, положеннями пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" особи з інвалідністю II групи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, а тому звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

Відтак, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про видачу дублікату виконавчого листа №420/13389/21, Одеське міжрегіональне управління Мін`юсту діяло в інтересах ОСОБА_1 , а тому не зобов`язано було сплачувати судовий збір відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Отже, оскільки суд першої інстанції, повертаючи заяву про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з ненаданням доказів про сплати судового збору, безпідставно не застосував положення вказаної норми Закону України "Про судовий збір", тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу належить передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відхиляючи вимоги апеляційної скарги про необхідність суду апеляційної інстанції вирішити питання щодо необхідності розгляду заяви іншим складом суду, колегія суддів зазначає, що повторне постановлення судом першої інстанції процесуального рішення, яке унеможливлює розгляд заяви по суті, не є підставою для передачі справи на новий розгляд.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року про повернення заяви про видачу дубліката виконавчого листа – скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов