Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №420/39392/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39392/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В.,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року, прийняте у складі суду судді Бойко О.Я. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просила суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 155250000799 від 12.06.2025 щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 26.06.1990 року по 18.07.2024 року в органах державної податкової служби, з урахуванням довідок Головного управління ДПС в Одеській області №283/15-32-10-02 12 від 10.12.2024, №284/15-32-10-02-12 від 10.12.2024 та №285/15-32-10-02-12 від 10.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 № 622 (зі змінами).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 155250000799 від 12.06.2025 щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 26.06.1990 року по 18.07.2024 року в органах державної податкової служби, з урахуванням довідок Головного управління ДПС в Одеській області №283/15-32-10-02 12 від 10.12.2024, №284/15-32-10-02-12 від 10.12.2024 та №285/15-32-10-02-12 від 10.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 № 622 (зі змінами).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , позивачка працювала в Державній податковій інспекції, однак посади вищезазначеної інспекції не належать до посад державної служби, визначених у статті 25 Закону № 3723, що обумовлює правомірність рішення про відмову в переході з пенсії за віком згідно Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Апелянт також вказує, що Головним управління не приймалось рішення по суті заяви позивачки, а відповідальним за опрацювання заяви та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Позивачем надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.08.2018 року призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

04.06.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та додала до заяви;

- Довідку Головного управління ДПС в Одеській області №283/15-32-10-02-12 від 10.12.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), з інформацією станом на 01.12.2024 року;

- Довідку Головного управління ДПС в Одеській області №284/15-32-10-02-12 від 10.12.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, з інформацією за листопад 2024 року;

- Довідку Головного управління ДПС в Одеській області №285/15-32-10-02-12 від 10.12.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), з інформацією за період з серпня 2019 року по липень 2024 року.

Відповідно до принципу екстериторіальності заяву позивача було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було прийнято Рішення № 155250000799 від 12.06.2025, згідно якого позивачу було відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки, як зазначено у відповідному рішенні, посади Державної податкової інспекції, не належать до посад державної служби, визначених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а отже відсутні правові підстави для задоволення заяви.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 року № 306. Разом із тим, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є визнання протиправним та скасування Рішення Відповідача 1 та зобов`язання Відповідача 2 перевести позивача на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 26.06.1990 року по 18.07.2024 року в органах державної податкової служби.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до преамбули Закону №1058-ІV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі Закон №889-VIII) передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За наведеного правового регулювання, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для прийняття оскарженого рішення про відмову в переведенні з пенсії, яка обчислюється відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком (державного службовця), яка обчислюється відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII, слугував висновок відповідача, що посади Державної податкової інспекції, не належать до посад державної служби, визначених у статті 25 Закону України «Про державну службу».

Водночас, як було встановлено судом, позивач з 26.06.1990 року по 18.07.2024 року безперервно працювала в органах державної податкової служби, прийняла Присягу державного службовця, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), що позивачу присвоювались відповідні ранги державних службовців та спеціальні звання за наслідками атестації у визначеному Законом України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990 порядку

При цьому, пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII передбачено, що стаж державної роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 року (чинним до 01.05.2016 року, тобто в період проходження позивачем служби в податкових органах) (далі – Порядок №283) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно п.2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

При цьому, відповідно до ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-XII (у редакції, що діяла з 01.02.1994 року) Державна податкова служба складається з Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах.

За визначенням ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-XII (у редакції, що діяла з 14.02.1998 року) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Згідно ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-XII (у редакції, що діяла з 01.01.2011 року) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 року №5083-VI (набрав чинності 12.08.2012 року), доповнено Податковий кодекс України розділами XVIII-1 та XVIII-2, у тому числі «Статтею 344. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби 344.1. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби України здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого Законом України «Про державну службу».

Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що періоди роботи позивача на посадах в податкових органах, в тому числі на посадах, на яких відповідно до закону їй присвоювалися спеціальні звання, зараховується до стажу державної служби.

З урахуванням наведеного вище та враховуючи наявність у позивача встановленого нормами чинного законодавства права на зарахування стажу в органах державної податкової служби до стажу державної служби, апеляційний суд критично оцінює посилання апелянта на те, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, оскільки такі доводи ґрунтуються на хибному тлумаченні норм матеріального права.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 155250000799 від 12.06.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів також погоджується із висновками суду першої інстанції, що ефективним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання пенсійного органу перевести позивача на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 26.06.1990 року по 18.07.2024 року в органах державної податкової служби, з урахуванням довідок Головного управління ДПС в Одеській області №283/15-32-10-02 12 від 10.12.2024, №284/15-32-10-02-12 від 10.12.2024 та №285/15-32-10-02-12 від 10.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 № 622 (зі змінами).

Разом із тим, апеляційний суд враховує, що на виконання вимог ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22).

У подальшому, постановою Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 до Порядку №22-1 внесено зміни (зазначені зміни набрали чинності 30.03.2021).

Відповідно до п. 1.1 розд. 1 «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку 22-1 (у вказаній редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з п. 4.1 розд. IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Положеннями абз. 2 - 3 п. 4.3 розд. IV Порядку № 22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 розд. IV Порядку № 22-1 після призначення/перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, починаючи з 01.04.2021 на законодавчому рівні закріплено, що органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

У межах даної справи, як було встановлено судом апеляційної інстанції, опрацювання заяви позивача здійснено за принципом екстериторіальності, що відповідало діючому на той час порядку приймання та розгляду таких заяв органами Пенсійного фонду України. Органом, відповідальним за розгляд по суті вказаної заяви та прийняття рішення за нею, був визначений Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, який і є належним відповідачем у межах даної справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2024 року по справі № 320/10744/21, та відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Колегія суддів погоджується із доводами апелянта, що проживання/перебування позивача на території, яку обслуговує Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не може бути підставою для зобов`язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним є фактор визначення органу, яким було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду.

Згідно положень ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті, проте помилково задоволено позовні вимоги зобов`язального характеру, заявлені до неналежного відповідача, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване судове рішення, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення суду у відповідній редакції, а в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення у наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 26.06.1990 року по 18.07.2024 року в органах державної податкової служби, з урахуванням довідок Головного управління ДПС в Одеській області №283/15-32-10-02 12 від 10.12.2024, №284/15-32-10-02-12 від 10.12.2024 та №285/15-32-10-02-12 від 10.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 № 622 (зі змінами).»

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька