Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №160/21068/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/21068/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року

у справі №160/21068/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТТЕЛЬХІМ»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕТТЕЛЬХІМ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0572030701 від 19.06.2025, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, які сплачують інші платники, в загальній сумі 6 481 324 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток в результаті відносин з контрагентами - фізичними особами-підприємцями в межах договорів про надання агентських послуг. Реальний характер здійснення укладених договорів агентських послуг, їх використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленою первинною документацією.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи (первинна бухгалтерська документація), дає можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених господарських операцій, існування зв`язку між фактом придбання товарів/робіт/послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем послуг.

За встановлених у справі обставин суд визнав висновки контролюючого органу такими, що не підтверджені матеріалами справи, зазначив, що висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації з баз даних щодо контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вважає, що суд не належним чином дослідив обставини по справі, не надав оцінки доводам контролюючого органу. Скаржник вказує, що під час перевірки встановлено, що всі контрагенти позивача - фізичні особи-підприємці подають податкову звітність з однієї ІР адреси, надана позивачем первинна документація жодним чином не підтверджує реальний характер здійснення укладених угод, не підтверджує наявність ділової мети, та використання в господарській діяльності отриманих агентських послуг. Первинна документація містить недостовірну інформацію про задвоєння деяких угод, чому не надано оцінку судом першої інстанції. До перевірки не було надано жодного документа, який би підтвердив той факт, що контрагенти позивача посприяли в реалізації товарів, що агенти проводили перемовини з клієнтами щодо збільшення об`єму продаж, проводили рекламну кампанію товарів Довірителя, здійснювали пошук Клієнтів для Довірителя та сприяли укладенню Контрактів з ними

Позивач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти доводів скаржника, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Позивач вказує, що вся первинна документація, надана як до перевірки, так і до суду, підтверджує повний цикл укладених угод.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на підставі наказу Головного управління ДПС м. Києва №2312-п від 26.03.2025 проведена планова документальна виїзна перевірка з питань дотримання податкового законодавства, валютного, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період 26.04.2022 по 31.12.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТТЕЛЬХІМ», за результатами якої складений акт від 26.05.2025 № 43670/Ж5/26-15-07-01-02-20/44660284.

Перевіркою встановлені порушення:

- п.44.1. п.44.2 ст.44. пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, ст. 1. ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями, п.1.2, п. 1,3. п.3,6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.4. п.6. п.7. п.9. п.18. п.19 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, внаслідок чого занижений податок на прибуток в сумі 5 665 873 грн., в т.ч. за 2022 рік - у сумі 55 592 грн., за 2023 рік - у сумі 2 348 477 грн., за 2024 рік - у сумі 3 261 804 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов з огляду на таке.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ «КЕТТЕЛЬХІМ» на підставі договорів про надання агентських послуг з фізичними особами-підприємцями: ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 .

В акті перевірки зазначено, що згідно даних АІС «Податковий блок» вказані фізичні особи-підприємці не декларують найманих працівників, не декларують відомості про об`єкти оподаткування (крім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , мають земельні ділянки). При перевірці ІР-адрес, з яких здійснювалось подання звітності вищевказаними підприємцями, встановлено, що ip-адрес на всіх один - НОМЕР_1 (Україна, м. Київ, організація Gigacloud LLC).

Взаємовідносини з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вчинені без розумної ділової мети та економічної діяльності, оскільки економічний ефект у результаті взаємовідносин з даними фізичними особами-підприємцями відсутній. До перевірки не було надано жодного документа, який би підтвердив той факт, що фізичні особи-підприємці посприяли в реалізації товарів, що ОСОБА_12 проводили перемовини з клієнтами щодо збільшення об`єму продаж, що ОСОБА_12 проводили рекламну кампанію товарів Довірителя, здійснювали пошук Клієнтів для Довірителя та сприяли укладенню Контрактів з ними, проводили перемовини з Клієнтами чи їх уповноваженими представниками щодо продажу товарів.

За результатами перевірки взаємовідносини ТОВ «КЕТТЕЛЬХІМ» з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не підтверджено у зв`язку з ненаданням ТОВ «КЕТТЕЛЬХІМ» до перевірки в повному обсязі первинних та супутніх документів, які б могли свідчити про факт надання робіт (послуг), а саме: звіти зустрічей, доповідних записок, анкет, заявок, листування агентів з потенційними клієнтами, документи про проведені переговори (запрошення, протоколи зустрічей), докази рекламної чи маркетингової діяльності агента (банери, розсилки, статі), Довіреності.

Крім того, в звітах про надання послуг виявлено подвійні записи, а саме: ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_7 нараховано винагороду за реалізований товар ТОВ «Спецторгальянс» (код ЄДРПОУ 38354173) та ТОВ «Швейна фабрика «Галант» (код ЄДРПОУ 40828691), ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_9 нараховано винагороду за реалізований товар ТОВ «АНВА» (код ЄДРПОУ 03058052), ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_9 нараховано винагороду за реалізований товар підприємство «РЕКЛАМНИЙ ТЕКСТИЛЬ» (код ЄДРПОУ 37897482), ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_10 нараховано винагороду за реалізований товар ТОВ «УКРТЕКСТИЛЬ» (код ЄДРПОУ 31516486), ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_7 нараховано винагороду за реалізований товар ФОП ОСОБА_13 .

За таких обставин контролюючий орган дійшов висновку щодо декларування лише на папері витрат за рахунок придбання послуг від вищенаведених фізичних осіб-підприємців, з метою завищення сум витрат та, як наслідок, заниження задекларованого податку на прибуток за період з 26.04.2022 по 31.12.2024.

Таким чином, за позицією контролюючого органу перевіркою встановлені обставини, які у сукупності свідчать про спрямованість дій ТОВ «КЕТТЕЛЬХІМ» на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податку, що належить до сплати. ТОВ «КЕТТЕЛЬХІМ» занижений фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 31 477 078 грн., в т.ч. за 2022 рік на суму 308847 грн. за 2023 рік на суму 13 047 097 грн., за 2024 рік на суму 18 121 134 грн., за рахунок завищення адміністративних витрат у 2022 році, завищення витрат на збут y 2023 та 2024 роках.

На підставі акту перевірки від 26.05.2025 № 43670/Ж5/26-15-07-01-02-20/44660284 та з урахуванням результатів розгляду заперечень ТОВ «КЕТТЕЛЬХІМ» до акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2025 № 0572030701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, які сплачують інші платники, в загальній сумі 6 481 324 грн.

Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, виходить з такого

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування підлягає з`ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

За приписами п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об`єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Згідно п.6 П(С)БО 16 «Витрати», витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного перiоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здiйсненi (п. 7 П(С)БO 16).

Відповідно до п. 9 П(С)БО 16 не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати, зокрема, зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 П(С)БО 16.

Відповідно до п. 18 П(С)БO 16 до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до п. 19 П(С)БO 16 витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

В спірному випадку, у періоді, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 в межах укладених договорів про надання агентських послуг.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір між сторонами, дослідив та надав належну оцінку документам, які подавались контролюючому органу на підтвердження реальності надання послуг/виконання робіт за договірними зобов`язаннями з вказаними контрагентами позивача, а саме: договори, акти наданих послуг/виконаних робіт, податкові накладні, та інші первинні документи:

-по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 ) - договір про надання агентських послуг № 0111/01 від 01.11.2022, акти приймання-передачі наданих послуг, розрахунки агентської винагороди, звіти про надані послуги. Дані взаємовідносини здійснено на загальну суму 6 528 048.37 грн.. в т.ч. за 2022 - в сумі 201 968.88 грн.. за 2023 - в сумі 2 647 067.39 грн. та за 2024 - в сумі 3 679 007,10 грн.;

- по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_3 ) - договір про надання агентських послуг № 0201/01 від 01.01.2023, акти приймання-передачі наданих послуг, розрахунки агентської винагороди, звіти про надані послуги Дані взаємовідносини здійснено на загальну суму 8 405 258,95 гри., в т.ч. за 2023 - в сумі 3 631 793.27 грн. та за 2024 - в су мі 4 773 465.68 грн.;

- по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_4 ) - договір про надання агентських послуг № 0106/02 від 01.06.2023, акти приймання-передачі наданих послуг, розрахунки агентської винагороди, звіти про надані послуги. Дані взаємовідносини здійснено на загальну суму 450 596.98 грн.. в т.ч. за 2023 - в сумі 235 102.62 грн. та за 2024 - в сумі 215 494,36 грн.;

-по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_5 ) - договір про надання агентських послуг № 0112/01 від 01.12.2022, акти приймання-передачі наданих послуг, розрахунки агентської винагороди, звіти про надані послуги. Дані взаємовідносини здійснено на загальну суму 7 202 866.73 грн.. в т.ч. за 2022 - в сумі 8511.80 грн.. за 2023 - в сумі 3 124 481 грн. та за 2024 - в сумі 4 069 873.93 грн.;

- по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_5 (ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_6 ) - договір про надання агентських послуг № 0711/01 від 07.11.2022, акти приймання-передачі наданих послуг, розрахунки агентської винагороди, звіти про надані послуги. Дані взаємовідносини здійснено на загальну суму 8 073 078.10 грн.. в т.ч. за 2022 - в сумі 98 366.24 грн.. за 2023 - в сумі 3 096 672,61 грн. та за 2024 - в сумі 4 878 039.25 грн.;

- по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_7 ) - договір про надання агентських послуг № 0106/01 від 01.06.2023, акти приймання-передачі наданих послуг, розрахунки агентської винагороди, звіти про надані послуги. Дані взаємовідносини здійснено на загальну суму 817 233.57 грн., в т.ч. за 2023 - в сумі 311 980,09 гри. та за 2024 - в сумі 505 253,48 грн.

Згідно умов вказаних договорів, укладених між ТОВ «КЕТТЕЛЬХІМ» (Довіритель) та комерційними агентами фізичними особами-підприємцями, Комерційний агент в порядку та на умовах, визначених Договором та чинним законодавством України, зобов`язується надавати Довірителю послуги комерційного посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок Довірителя, а Довіритель зобов`язаний приймати такі послуги та сплачувати за них агентську винагороду ( п. 1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору Комерційне посередництво здійснюється у сфері торгівлі шляхом надання послуг (далі – комерційних послуг) із: пошуку покупців (надалі- Клієнтів) товарів Довірителя шляхом проведення необхідної роботи з Клієнтами; сприяння в укладанні від імені, в інтересах та за рахунок Довірителя договорів купівлі-продажу (поставки) товарів між Довірителем і Клієнтом, якого знайшов або з яким співпрацює Комерційний агент, на умовах визначених Довірителем. Договір купівлі-продажу (поставки) товарів може бути укладений в письмовій формі шляхом підписання Довірителем і Клієнтом типового Договору поставки Довірителя або іншого письмового договору купівлі-продажу (поставки) товару; сприяння замовленню Клієнтом Комерційного агента товарів Довірителя та здійсненню реалізації (поставки) товару Довірителя такому Клієнту на підставі договорів купівлі-продажу (поставки) товарів, укладених між Довірителем і Клієнтом.

Повноваження Комерційного агента перед Клієнтами підтверджуються Довіреністю (п. 1.4 договору).

Пунктом п. 1.5 договору обумовлено, що загальна ціна цього Договору визнаються як сума вартості всіх наданих послуг відповідно до підписаних Сторонами Актів прийому-передачі наданих послуг за цим Договором протягом строку його дії.

В п. 2.1 договору визначено, що Комерційний агент зобов`язаний, зокрема,: надавати комерційні послуги особисто; проводити переговори з потенційними та наявними Клієнтами, інформувати їх про товар Довірителя, його характеристики, якість, ціну, строки і порядок поставки та оплату такого товару; сприяти Довірителю у формуванні інформаційної бази даних щодо потенційних та наявних Клієнтів Довірителя шляхом надання інформації про залучених Клієнтів у формі звітів зустрічей, доповідних записок, анкет, заявок тощо;

Відповідно до п. 4.6 договору на момент його укладення розмір агентської винагороди становить 3% від загальної вартості товару Довірителя відповідно до видаткових накладних, за якими була здійснена реалізація (поставка) такого товару Клієнту за посередництвом Комерційного агента на дату складання кожного Акт прийому-передачі наданих послуг. Пропозиції щодо зміни розміру відсоткової ставки агентської винагороди надаються Сторонами не пізніше аніж за 14 днів до дня виникнення таких змін, які підтверджуються Додатковими угодами до Договору.

Окрім вказаних вище документів, якими позивач підтверджує факт виконання договорів, матеріали справи також містять довіреності, видані Комерційним агентам відповідно до п.1.4 договору, додаткові угоди, накази ТОВ «КЕТТЕЛЬХІМ» про зміну агентської винагороди (зміну проценту, передбаченого п.4.6 договору), а також платіжні інструкції щодо оплати вартості послуг, наданих вище вказаними контрагентами за укладеними договорами.

Враховуючи, що позивач здійснює оптову торгівлю текстильними виробами, обумовлені вказаними вище договорами агентські послуги пов`язані з господарською діяльністю позивача, безпосередньо спрямовані на зібрання інформації про клієнтів, формування актуальної інформаційної бази клієнтів задля забезпечення попиту на продукцію позивача, збільшення обсягів продажу, і, як наслідок, отримання позивачем доходів від його господарської діяльності.

Стосовно посилання відповідача на неподання позивачем до перевірки в повному обсязі документів, які б могли свідчити про факт надання робіт (послуг), суд апеляційної інстанції вважає, що наведені відповідачем з цього приводу доводи є такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки на даний час відсутня законодавчо визначена форма актів виконання робіт (надання послуг) та звітів про надання послуг, і відповідачем також не наведено норму чинного законодавства, яка б зобов`язувала суб`єкт господарювання певним чином визначати та доводити обсяг наданих/отриманих послуг.

Так, норми глави 63 Цивільного кодексу України, якою врегульований такий вид зобов`язань як послуги, не встановлюють ніяких правил і вимог до форми та змісту документів, що складаються на виконання договору про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні положення договору про надання послуг, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.295 Господарського кодексу України, який діяв на час спірних відносин (втратив чинність на підставі Закону № 4196-IX від 09.01.2025), комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

Відповідно до ст.297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що надання послуг позивачеві в межах договорів про надання агентських послуг не суперечить законодавству України, меті діяльності позивача, пов`язано з його господарською діяльністю.

Виходячи з встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надані позивачем документи (первинна бухгалтерська документація, яка також була предметом дослідження контролюючим органом в ході проведення перевірки) засвідчують рух активів у процесі здійснення зазначених господарських операцій, існування зв`язку між фактом придбання товарів/робіт/послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем послуг.

Складені на підтвердження виконання вказаних договорів акти приймання-передачі наданих послуг, звіти про надані послуги, враховуючи умови цих договорів, відповідають первинним документам в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наведені вище правові норми, а також умови договорів про надання агентських послуг не встановлюють обов`язку окремого документального підтвердження факту безпосередньої участі комерційного агента в укладенні позивачем договорів з відповідними контрагентами – клієнтами (покупцями).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що виходячи з правил ведення господарської діяльності, платник податків має право самостійно визначати обсяг послуг, який йому необхідний для забезпечення власної господарської діяльності. Визначення необхідності та доцільності складення суб`єктом господарювання певних документів під час виконання договору про надання послуг не належить до компетенції податкових органів.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача про нереальність господарської операції позивача та його контрагентів (фізичних осіб-підприємців) з огляду на податкову інформацію щодо цих підприємців.

Норми Податкового кодексу не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Контролюючий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а обставини, на які посилається відповідач, жодним чином не спростовують реальності здійснення господарських операцій з надання агентських послуг вказаними вище фізичними особами-підприємцями - контрагентами позивача, висновки контролюючого органу фактично є припущеннями, оскільки ґрунтуються на аналізі інформації стосовно вказаних осіб, тоді як податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Стосовно доводів контролюючого органу, що при перевірці ІР-адрес, з яких здійснювалось подання звітності вищевказаними фізичними особами-підприємцями, встановлено, що ІР-адрес на всіх фізичних осіб-підприємців один - 185.241.109.133 ( АДРЕСА_1 ), суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані обставини впливають на реальність господарських операцій між позивачем та фізичними особами-підприємцями. До того ж за поясненнями позивача IP адреси Gigacloud - це українська IT-компанія, хмарний оператор, що пропонує IaaS та інші хмарні послуги. 185.241.109.133 - це IP адреса хмарного сервісу «СОТА», що є хмарною системою документообігу між контрагентами та державними органами і може свідчити, що ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_19 користуються для обміну документами та подання звітності хмарним сервісом «Сота», як інші підприємці.

Таким чином, встановлені у справі обставини, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності підтверджують, що позивач від його контрагентів отримав агентські послуги (послуги комерційного посередництва) для провадження своєї господарської діяльності, спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні цих операцій.

Виходячи в вищенаведеного, суд першої інстанції правильно встановив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі №160/21068/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров