Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №160/17364/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/17364/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року

у справі №160/17364/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

від 06.03.2025 р. №0120010714 (Форма «Р») про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7299635,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 824 908,75 грн.;

від 06.03.2025 р. №0120040714 (Форма «ПН») про відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку зведених податкових накладних/розрахунків коригування, податкових накладних/розрахунків коригування та застосування штрафу на суму 1 586 561,50 грн. за платежем податок на додану вартість;

від 06.03.2025 р. №0120050714 (Форма «В4») про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 595 505,00 грн.;

від 06.03.2025 р. №0120020714 (Форма «П») про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14 490 023,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків контролюючого органу щодо виявлених перевіркою порушень. Позивач зазначає, що належний бухгалтерський облік, надана до перевірка первинна документація повно підтверджують реальний характер господарської діяльності підприємства та правомірність відображення її результатів податковому обліку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду висновки контролюючого органу щодо допущених позивачем порушень свого підтвердження не знайшли. Реальний характер здійснюваної позивачем господарської діяльності, фактичний рух активів, правомірність відображення результатів діяльності в господарському обліку підтверджено належним чином складеною первинною документацією, що була в повному обсягу надана як до податкової перевірки так і до суду, в свою чергу висновки контролюючого органу ґрунтуються в більшості на результатах аналізу інформаційних баз податкового органу.

Судом зазначено, що висновки контролюючого органу щодо незіставності неконтрольованих операцій за фізичними та хімічними характеристиками є такими, що не відповідають дійсності, а також є безпідставними та не містять жодного обґрунтування. В той час, як платником податків проведено повноцінний та всебічний аналіз аналізованих та внутрішніх потенційно зіставних операцій, надано документальне підтвердження проведення таких операцій. За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що позивач правомірно не застосовував збільшення фінансового результату щодо операцій із Dalmond Trade House Ltd відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України, оскільки позивачем надано підтвердження цін придбання товарів у DALMOND TRADE LTD, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст.39 Податкового кодексу України. Контролюючим органом не доведено, що метод порівняльної неконтрольованої ціни не є найбільш доцільним та не дає змоги найбільш обґрунтовано встановити відповідність умов аналізованих операцій принципу «витягнутої руки».

Щодо заниження ПДВ на операціях з гарантійного ремонту техніки, судом зазначено, що при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів. Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об`єкта оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ст.185 ПК України не виникає, а тому, обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній. Тобто, судом зазначено, що на роботи з гарантійного обслуговування техніки не поширюється визначення щодо безкоштовного надання товарів, робіт, послуг.

Висновки податкового органу про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість по товарно-матеріальним цінностям, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю, визнано безпідставними, оскільки підприємством підтверджено втрату доступу до об`єктів, що знаходяться на тимчасово непідконтрольній уряду України території, та відповідній документації, що знаходилась там, та яка підтверджує факт придбання товарів та їх використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що безпосередньо операція з переоцінки (уцінки, зменшення) вартості товарів (запасів) не є об`єктом оподаткування ПДВ та не призводить до податкових наслідків з ПДВ, оскільки при проведенні такої переоцінки вартості товарів (запасів) не відбувається операція з їх постачання, а отже, висновки про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціям списання (уцінки) запасів, визнано безпідставними.

Судом першої інстанції зазначено, що введення обладнання в експлуатацію - це послуги по налаштуванню, регулюванню і пуску обладнання в експлуатацію. Також поняття консультування та інструктаж (навчання) не є тотожними поняттями. Таким чином, введення обладнання в експлуатацію та інструктаж також не можливо віднести до інжинірингових послуг в розумінні п.п.14.1.85. п.14.1. ст.14 ПК України. Тому послуги нерезидента по введенню обладнання в експлуатацію та інструктаж не підпадають під визначення інжинірінгу для цілей визначення об`єкту з податку на дохід нерезидента згідно норм ПК України. А отже, зазначені послуги не є об`єктом оподаткування ПДВ. Відповідно, висновки відповідача щодо не нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на вартість робіт, отриманих від нерезидента на митній території України, та відсутності складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних за відповідні періоди, є такими, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на наявність ознак штучного формування первинних документів, що не відображають фактичних даних, а створені тільки з метою документування господарських операцій. Зазначає, що позивачем не наведено жодного загальнодоступного джерела інформації, порушена вимога щодо порівнянності отриманого товару в аналізованій операції та умов здійснення операції, інформація про ціни на найближчу дату до дня здійснення контрольованої операції дати суперечить нормам п.п.39.3.3.3 п.п.39.3.3. п.393 ст. 39 ПК України, тому позивачем порушено принципи застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни. Таким чином, вважає, що застосування позивачем методу порівняльної неконтрольованої ціни не є доцільним. При аналізі цін, найбільш можливим до застосування є метод чистого прибутку. Крім того, відповідач вказує, що операції з надання послуг гарантійного ремонту, проведені позивачем, підпадають під об`єкт оподаткування відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України. Водночас не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за спірні періоди. Скаржник зазначає, що станом на 30.09.2024, у зв`язку з не підтвердженням фактичної наявності ТМЦ (або відсутності можливості доступу до них), ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» не нараховано податкові зобов`язання за вересень 2024 року на суму 1 543 018 грн, що є порушенням п.198.5 ст.198 ПК України. Вказує, що податковий орган має право збирати податкову інформацію про платників податків та використовувати її під час проведення документальних перевірок, у зв`язку з чим докази неможливості реального виконання господарських операцій (відсутність достатньої кількості працівників, основних засобів, неможливість встановлення походження товару/робіт/послуг, невідповідність між наданими до перевірки первинними документами та даними податкової інформації) належним чином зібрані та відображені в акті перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.01.2018 по 30.09.2024 та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 30.09.2024, за результатами якої складено акт №277/04-36-07-14-04/35484610 від 24.01.2025.

Перевіркою встановлені порушення:

- п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 ст.134, п.140.5.4. ст.140 ПК України, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІ, п.7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід»; пп.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток загальну суму 14 490 023 грн;

- п.185.1 ст.185, пп. 198.3 ст.198, п.198.5 ст.198, п.208.2 ст. 208 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, в результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 7 299 635 грн. та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту всього у сумі 2 595 505 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.198.5 ст.198, п. 201.1, п.201.10 ст.201, п.208.2 ст. 208 ПК України - не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні: з операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України на загальну суму ПДВ 3 113 140 грн., що не є господарською діяльністю платника податку на обсяг до оподаткування 20 740 125 грн.;

- пп. 141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України - при виплаті доходів нерезидентам: MMSteel Sp. Z o.o. (Республіка Польща), FAT Forder und Anlagentechnick GmbH (Федеративна Республіка Німеччина), Heinrich Wagner Sinto Maschinenfabrik GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) з джерелом їх походження з України, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб (код бюджетної класифікації - 11020500) за період з 01.01.2018 - 30.09.2024, що призвело до заниження податку на загальну суму 529 334 грн.;

- пп.16.1.3 п. 16.1 ст.16, п.46.1 ст.46, п.49.18 ст.49, п.103.9 ст.103 ПК України в частині не подання до податкового органу за місцем реєстрації платника податків Розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2021 рік №9432572556 від 28.02.2022, за 2022 рік №9309192053 від 01.03.2023, за перший квартал 2023 №9104146348 від 08.05.2023, за півріччя 2023 року №9198051333 від 08.08.2023, за третій квартал 2023 року №9298198656 від 07.11.2023 та за 2023 рік №9384963417 від 29.02.2024.

- абз. «б» п.176.2 ст.176 ПК України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня за №111/26556 - Податкові розрахунки за І кв.2018 року, ІІІ кв.2018року, І кв.2019 року надано з недостовірними відомостями, що призвело до зміни платника податків;

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57 , п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168, пп. 176.2 "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України - несвоєчасно сплачено до бюджету узгоджене грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у встановлений строк в сумі 22 308 639,06 грн та не сплачено до бюджету узгоджене грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб станом на 30.09.2024 в сумі 3 934 341,85 грн;

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57 , п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168, п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України - несвоєчасно сплачено до бюджету узгоджене грошове зобов`язання з військового збору у встановлений строк в сумі 2 040 763,75 грн та не сплачено до бюджету узгоджене грошове зобов`язання з військового збору станом на 30.09.2024 в сумі 332 601,11 грн.

На підставі акту перевірки та результатів розгляду поданих позивачем заперечень на акт перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення, правомірність яких є предметом оскарження у цій справі:

- від 06.03.2025 №0120010714 (Форма «Р») про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7299635,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 824 908,75 грн.;

- від 06.03.2025 №0120040714 (Форма «ПН») про відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку зведених податкових накладних/розрахунків коригування, податкових накладних/розрахунків коригування та застосування штрафу на суму 1 586 561,50 грн. за платежем податок на додану вартість.

- від 06.03.2025 №0120050714 (Форма «В4») про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 595 505,00 грн.;

- від 06.03.2025 №0120020714 (Форма «П») про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14 490 023,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, вважає за необхідне зазначити таке.

Стосовно питання правомірності податкового повідомлення-рішення від 06.03.2025 №0120020714, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14 490 023,00 грн. судом встановлено, що означене рішення прийнято у зв`язку із встановленням у ході перевірки заниження підприємством фінансового результату внаслідок заниження різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування (придбано товари від нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях) включених до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 27.12.2017 № 1045), та заниження підприємством фінансового результату внаслідок не підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» та ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ».

В ході перевірки відповідачем встановлено, що підприємство ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» протягом перевіряємого періоду здійснювало придбання робіт по ремонту верстатів з модернізацією, технічного обслуговування та ремонту обладнання у підприємства ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ» та придбання робіт по ремонту санітарно-побутових приміщень АПК МСЦ 2, ремонту кабінетів в будівлі заводоуправління ті інші роботи у підприємства ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС».

Відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Метінвест - КРМЗ» здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» та ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ» з одержання робіт і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів.

ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» в результаті не підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ» та ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СІТРІ-КРИВБАС» завищено собівартість реалізованих послуг (рядок 2050 Звіту про фінансові результати), адміністративні витрати (рядок 2130 Звіту про фінансові результати) та відповідно занижено фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 8 910 425,0 грн, в період 2018 рік - три квартали 2024 року.

За правилами п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції підлягає з`ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ» в межах укладених договорів №КРМЗ/749-17 від 10.11.2017, №КРМЗ/592-19 від 02.01.2019, №КРМЗ/596-19 від 02.01.2019, №КРМЗ/84-20 от 24.02.2020, в ході перевірки підприємством ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» надано акти виконаних робіт, податкові накладні, виписані ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ».

Податок на додану вартість включено до складу податкового кредиту ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» по зареєстрованим в ЄРПН податковим накладним на загальну суму 1 148 438,08 грн.

Згідно актів виконаних робіт та додатків до них ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ» здійснило роботи по капітальному ремонту верстата згідно договору № КРМЗ/596-19 від 02.01.2019 та згідно з договорами підряду використало власні матеріали, про що складено акт на витрачені матеріали підрядника на загальну суму 212 000 грн.

В той же час відповідач в результаті аналізу даних з ЄРПН встановив, що ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ» за період з лютого 2018 року по січень 2022 року відповідні ТМЦ не придбавало, підприємство не є виробником вищевказаних запчастин або їх імпортером.

Також відповідач з`ясував, що згідно журналів проходження працівниками підрядних організацій інструктажів по охороні праці, зазначено лише 3 особи працівника ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ», що проходили інструктаж.

Крім того, відповідачем враховано надану позивачем інформацію, за якою в період з листопада 2017 року по листопад 2019 року ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ» надавало послуги по капітальному ремонту металообробних станків, при цьому роботи по ремонту виконувались на території Підрядника.

За результатами проведеного аналізу, на підставі інформаційних баз даних та наданих ТОВ «Метінвест – Криворізький РМЗ» до перевірки первинних документів встановлено , що ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ» до первинних документів (актів виконаних робіт, актів про витрачені матеріали, табелів обліку робочого часу) внесено неправдиві дані. Підрядник не має матеріально-технічних та технологічних можливостей для здійснення задекларованих обсягів придбання-продажу товарів, робіт (послуг), а саме: незначна кількість трудових ресурсів, відсутність основних засобів, власних виробничих, складських та будь-які інших приміщень, через які проводилась діяльність, придбаних навантажувально-розвантажувальних робіт, послуг транспортування вантажів, канцтоварів, електроенергії, спецодягу, ПММ матеріалів та ін.). Згідно даних ЄРПН ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ» при своїй незначній кількості працюючих крім ТОВ «Метінвест – КРМЗ» надавав роботи (послуги) ще для 10 підприємств.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» за період березень 2018 – березень 2019 року, встановлено, що ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» виконувало роботи по ремонту санітарно-побутових приміщень АПК МСЦ 2, ремонту кабінетів в будівлі заводоуправління та інші роботи у підприємства ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» на підставі укладених договорів: від 29.11.2017 №КРМЗ/802-17, від 23.04.2018 №КРМЗ/206-18, від 11.07.2018 №КРМЗ/324-18, від 01.08.2018 №КРМЗ/370-18.

На підтвердження виконання означених договорів ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» надано акти (форма КБ-2В) виконаних робіт, оформлені ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС».

Суми податку від вартості придбаних робіт включено до складу податкового кредиту ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» по зареєстрованим в ЄРПН податковим накладним на загальну суму 1 550 023,59 грн.

Висновок відповідача про нереальність господарський операцій з виконання ремонтних робіт ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» ґрунтується на аналізі інформаційних баз даних ДПС України та податкової звітності ТОВ «НВП "СІТРІ-КРИВБАС», згідно яким, зокрема, встановлено, що ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» основні засоби не придбавало та не орендувало.

Згідно даних ЄРПН, ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» частково оформлювало податкові накладні на придбання субпідрядних робіт з аналогічною номенклатурою, що надавались підприємству ТОВ «Метінвест – КРМЗ» у 8-ми контрагентів. В наданих ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» актах (форма КБ-2В) виконаних робіт, оформлених ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС», вказано, що ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» при виконанні робіт використовувало будівельні машини та механізми, що не відповідає даним фінансової звітності ТОВ «НВП "СІТРІ-КРИВБАС». При цьому згідно наданих документів (акти виконаних робіт) фактичним виконавцем робіт є ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» без залучення інших субпідрядників (в актах виконаних робіт за формою № КБ-2в та формою №КБ-3 відомості про субпідрядників відсутні).

За таких обставин контролюючий орган встановив, що ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» до первинних документів (актів виконаних робіт) внесено неправдиві дані. Підрядник не має матеріально-технічних та технологічних можливостей для здійснення задекларованих обсягів придбання-продажу товарів, робіт (послуг), а саме незначна кількість трудових ресурсів, відсутність основних засобів, власних виробничих, складських та будь-які інших приміщень, через які проводилась діяльність, придбаних навантажувально-розвантажувальних робіт, послуг транспортування вантажів, канцтоварів, електроенергії, спецодягу, ПММ матеріалів та ін.). Згідно даних ЄРПН ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» при своїй незначній кількості працюючих та основних фондів крім ТОВ «Метінвест – КРМЗ» надавало роботи (послуги) для інших підприємств.

Таким чином, в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» та ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (послуг), внаслідок чого позивачем здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» та ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ».

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про безпідставність таких висновків відповідача.

В результаті дослідження документів, якими позивач підтверджує факт здійснення господарських операцій з виконання робіт вказаними вище контрагентами суд апеляційної інстанції вважає, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з виконання робіт, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, визначені в ч.2 ст.9 цього Закону, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

За правилами ч.4, 5 ст.9 вказаного Закону регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

З огляду на вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» до первинних документів, вбачається, що зміст та обсяг господарської операції визначають особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому ці особи мають забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов`язань, доходів або витрат, з нею пов`язаних.

В спірному випадку, виходячи зі специфіки та умов укладених позивачем з його контрагентами договорів, надані позивачем документи в їх сукупності є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій. В поданих позивачем первинних документах визначено суть та зміст відповідних господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне отримання обумовлених договорами робіт та використання їх у власній господарської діяльності підприємства.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, станом на момент укладення та виконання правочинів ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ» і ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Стосовно посилання відповідача на те, що у контрагентів позивача встановлено відсутність необхідної кількості працівників, власних чи орендованих основних засобів, що унеможливлює виконання ними договірних зобов`язань, суд апеляційної інстанції зауважує, що в даному випадку висновки відповідача про неможливість підтвердження реальності проведення господарських операцій позивачем з вказаними контрагентами пов`язується виключно з аналізом податкової інформації щодо цих контрагентів.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи відповідача з приводу діяльності контрагентів позивача жодним чином не спростовують реальності здійснення господарських операцій позивача з виконання робіт вказаними вище контрагентами, висновки контролюючого органу фактично є припущеннями, оскільки ґрунтуються на аналізі інформації стосовно контрагентів позивача, а враховуючи підтвердження певних господарських операцій належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку, податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів суб`єкта господарювання, не є свідченням нереальності господарських операцій.

Суд першої інстанції правильно вказав, що залучення необхідної кількості працівників для виконання договору є відповідальністю саме підрядника, і у разі порушення ним під час цього вимог трудового чи податкового законодавства, це не може впливати на правомірність формування ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість. Платник податку-покупець не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на витрати та податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановлені у справі обставини, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності підтверджують, що позивач від його контрагентів отримав роботи для провадження своєї господарської діяльності, спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні цих операцій. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено обґрунтованості висновків щодо взаємовідносин позивача з вказаними вище підприємствами, відповідно, не доведено порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для висновку про завищення витрат та заниження фінансового результату до оподаткування на суму 8 910 425 грн.

З цих же підстав є помилковими висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, зроблені з огляду на не підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» та ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ».

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або

виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абз.1 п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм, а також наявність у позивача законних підстав (підтвердженого права) для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, свідчить про виникнення у позивача безперечного права для розрахунку від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Щодо висновків контролюючого органу про заниження різниць, які виникають відповідно Податкового кодексу України та фінансового результату до оподаткування на суму 5 579 607,00 грн. по операціям з придбання товарів у нерезидента DALMOND TRADE HOUSE LTD, Кіпр, а також про надання позивачем підтвердження цін придбання товарів у DALMOND TRADE HOUSE LTD, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст.39 Податкового кодексу України, суд з`ясував таке.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що перевіркою повноти визначення різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, за період з 01.01.2018 по 30.09.2024 встановлено заниження різниці, на які збільшується фінансовий результат (рядок 3.1.6.1 додатку РІ до декларації про прибуток) на загальну суму 5 579 607 грн. внаслідок придбання ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» у перевіряємому періоді товарів від нерезидента DALMOND TRADE HOUSE LTD, Кіпр (Імпортний контакт від 01.02.17 №DTH-002-17), зареєстрованого у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України від 27.12.2017 №1045 відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Вказаною Постановою Кабінету Міністрів України затверджений перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, до якого включено, в тому числі Республіку Кіпр.

Згідно пп.140.5.4. ст.140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, але без подання звіту.

Крім того, передбачені такі вимоги:

якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (абз.6 пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України);

якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого статтею 39 Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації (абз.5 пп. 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 ПК України).

Підпунктом 39.3.2.3 підпункту 39.3.2 пункту 39.2 статті 39 ПК України встановлено, що якщо ціна в контрольованій операції або відповідний показник рентабельності контрольованої операції:

перебуває в межах діапазону, вважається, що умови контрольованої операції відповідають принципу «витягнутої руки»;

перебуває поза межами діапазону цін (рентабельності), розрахунок податкових зобов`язань платника податків у контрольованій операції проводиться відповідно до ціни (показника рентабельності), яка (який) дорівнює значенню медіани такого діапазону (крім випадків проведення платниками податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 ПК України).

В даному випадку відповідач, встановивши, що ТОВ «МЕТІНВЕСТ – КРМЗ» на порушення п.140.5.4 ст.140 ПК України занижено фінансовий результат на загальну суму 5 579 607 грн. (в т.ч. по періодам: за 2018 рік у сумі 2 302 316 грн., за 2020 рік у сумі 1 363 192 грн., за 2021 рік у сумі 1 656 113 грн., за 2022 рік у сумі 257 986 грн.), виходив з того, що згідно наданого позивачем обґрунтування цін щодо операцій з придбання вогнетривкої продукції від непов`язаної особи DALMOND TRADE HOUSE LTD для встановлення відповідності умов аналізованої операції принципу «Витягнутої руки» позивачем було обрано метод порівняльних цін.

Фактично порівняно ціни операцій з «внутрішніми» зіставними операціями позивача та інших компаній Групи Метінвест. Відповідно до наданого аналізу ціна, за якою продукція відпускається DALMOND TRADE HOUSE LTD, є нижчою за ціни, за якими позивач та інші компанії Групи Метінвест закуповують ідентичну продукцію в зіставних неконтрольованих операціях з третіми (непов`язаними особами).

Щодо неведеного позивачем порівняльного аналізу цін придбання аналогічної продукції на митній території України компаніями Групи Метінвест (ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ТОВ «Метінвест–маріупольський ремонтно-механічний завод») відповідач зазначив, що вказана інформація не може бути об`єктивною у зв`язку із пов`язаністю позивача з ПрАТ «Металуггійний комбінат «Азовсталь», ТОВ «Метінвест–маріупольський ремонтно-механічний завод» та не доведенням ідентичності, аналізуючи товари за кодом УКТЗЕД та фізико-хімічними та іншими характеристиками.

Крім того, відповідач вказує, що позивачем при застосуванні методу порівняльних неконтрольованих цін додатково не було надано інформацію з відкритих джерел про зіставні операції (https://www.prozorro.gov.ua. ProZorro – офіційний портал оприлюднення інформації про публічні закупівлі України; ДП «Держзовнішінформ» та інше.)

За таких підстав, відповідач зробив висновок, що у зв`язку з тим, що для аналізованих операцій не наведено жодного загальнодоступного джерела інформації, порушена вимога щодо порівнянності отриманого товару в аналізованій операції та умов здійснення операції, інформація про ціни на найближчу дату до дня здійснення контрольованої операції дати суперечить нормам пп.39.3.3.3 пп.39.3.3. п.393 ст. 39 ПК України, позивачем порушено принципи застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни. Таким чином, застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни в аналізованій операції не є доцільним. При аналізі цін даної операції, найбільш можливим до застосування є метод чистого прибутку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про помилковість таких висновків контролюючого органу.

ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» підготовлено та надано до контролюючого органу разом із запереченнями на акт перевірки №277 обґрунтування цін щодо операцій із DALMOND TRADE HOUSE LTD (Кіпр) за періоди: 2018 р., 2020 р., 2021 р., 2022 р.

Таке обґрунтування цін підготовлено за процедурою, передбаченою ст. 39 ПК України згідно з пп.140.5.4 п.140.5 ст. 140 ПК України, оскільки:

- ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» і DALMOND TRADE HOUSE LTD не є пов`язаними особами відповідно до п.«а» пп.14.1.159 п.14.1 ст. 14 ПК України;

- обсяг господарських операцій ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» із DALMOND TRADE HOUSE LTD, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, і відповідно, Аналізована операція не є контрольованою в розумінні ст. 39 ПК України;

- компанія DALMOND TRADE HOUSE LTD (Кіпр) є нерезидентом, зареєстрованим у державі, яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, тому вимоги пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 ПК України потенційно можуть застосовуватись до операцій з DALMOND TRADE HOUSE LTD;

- вимоги пп. 140.5.4 п.140.5 ст.140 ПК України можуть не застосовуватися платником податків у разі, якщо операція не є контрольованою, та сума витрат за операцією підтверджується платником податків за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України.

Статтею 39 ПК України врегульовано трансфертне ціноутворення.

За правилами п.39.1 ст.39 ПК України платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки" (об`єкта оподаткування - у випадках, якщо застосування принципу "витягнутої руки" передбачено цим Кодексом або міжнародними договорами) – пп.39.1.1 п.39.1 ст.39 ПК України.

Обсяг оподатковуваного прибутку (об`єкта оподаткування), отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях (пп. 39.1.2 п.39.1 ст. 39 ПК України).

Якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях не відповідають принципу "витягнутої руки", прибуток, який був би нарахований платнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеному принципу, включається до оподатковуваного прибутку (об`єкта оподаткування) платника податку (пп.39.1.3 п.39.1 ст.39 ПК України).

Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств (п. 39.1.4 п.39.1 ст.39 ПК України).

За правилами пп.39.3.1 п.39.3 ст.39 ПК України встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" здійснюється за одним із таких методів:

39.3.1.1. порівняльної неконтрольованої ціни;

39.3.1.2. ціни перепродажу;

39.3.1.3. "витрати плюс";

39.3.1.4. чистого прибутку;

39.3.1.5. розподілення прибутку.

39.3.2. Критерії використання методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки"

Відповідно до пп.39.3.2.1 пп. 39.3.2 п.39.3 ст.39 ПК України відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли цим Кодексом визначені вимоги щодо обов`язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій певного виду.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

У разі якщо з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод "витрати плюс" та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, застосовується метод ціни перепродажу або метод "витрати плюс".

Платник податку може не застосовувати більше одного методу для визначення того, чи відповідають умови контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням цієї статті, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу "витягнутої руки" базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, якщо контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.

Відповідно до пп.39.5.2.11 пп.39.5.2 п.39.5 ст.39 ПК України якщо платник податків використав найбільш доцільний метод встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" згідно з критеріями, передбаченими пунктом 39.3 цієї статті, такий метод використовується під час перевірки контролюючим органом.

Якщо контролюючим органом доведено, що застосований платником податків метод (комбінація методів) не дає змоги найбільш обґрунтовано встановити відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", він має право застосувати інші методи (комбінацію методів) для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

З огляду на наведене контролюючим органом мотивування суд вважає необґрунтованим застосування відповідачем іншого методу (методу чистого прибутку) для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» умов Аналізованих операцій між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» та Dalmond Trade House Ltd., без наведеного жодного обґрунтування щодо недоцільності методу, який був застосований позивачем (методу порівняльної неконтрольованої ціни).

Відповідно до пп. 39.3.3.1 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПК України метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел, визначених підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті.

Відповідно до пп.39.3.6.1 пп.39.3.6 п.39.3 ст.39 ПК України метод чистого прибутку полягає у порівнянні відповідного фінансового показника рентабельності у контрольованій операції (чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи) або показника рентабельності операційних витрат) з відповідним показником рентабельності у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях).

Відповідно до пп.39.3.6.2 пп.39.3.6 п.39.3 ст.39 ПК України метод чистого прибутку використовується, зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень зіставності умов контрольованої операції з умовами зіставної (зіставних) неконтрольованої (неконтрольованих) операції (операцій) під час використання методів, визначених підпунктами 39.3.3-39.3.5 пункту 39.3 цієї статті.

Підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України визначені джерела інформації, що використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Відповідно до пп.39.5.3.1 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПК України платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з підпунктом 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов`язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Відповідно до пп.39.5.3.2 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПК України якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, використав джерела інформації, передбачені підпунктом 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 цього пункту, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач в спірному випадку не дотримався вимог статті 39 ПК України, оскільки: контролюючий орган не провів детального аналізу доцільності застосування методу трансфертного ціноутворення, обраного платником податків (методу порівняльної неконтрольованої ціни); не навів достатніх аргументів щодо недоцільності застосування методу трансфертного ціноутворення, обраного платником податків (методу порівняльної неконтрольованої ціни) на основі як внутрішніх, так і зовнішніх джерел інформації; зазначив, що метод порівняльної неконтрольованої ціни можливо застосувати за допомогою додаткового аналізу відкритих джерел інформації (https://prozorro.gov.ua. ProZorro офіційний портал оприлюднення інформації про публічні закупівлі України; ДП «Держзовнішінформ» та інше), але водночас не провів аналізу цін за такими джерелами інформації, не продемонстрував наявність цін в таких джерелах інформації на зіставні товари та на зіставних умовах, не продемонстрував що такі джерела інформації містять більш повну, достовірну та зіставну інформацію в порівнянні із тими джерелами інформації, які були обрані платником податків; стверджує про доцільність застосування методу чистого прибутку без жодного обґрунтування та аналізу можливості застосування інших методів трансфертного ціноутворення (методу «витрати плюс», методу ціни перепродажу чи методу розподілення прибутку), а також не наводить аналізу за методом трансфертного ціноутворення, на основі якого проводиться коригування бази оподаткування ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ».

В той же час в наданій на запит контролюючого органу в розділі «Вибір методу трансфертного ціноутворення» документацій «Обґрунтування цін щодо операцій з придбання вогнетривкої продукції від непов`язаної особи Dalmond Trade House Ltd.», позивачем проведено детальний аналіз доцільності та можливості застосування всіх методів трансфертного ціноутворення, передбачених статтею 39 ПК України. Саме на основі такого аналізу зроблені висновки щодо доцільності застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни щодо Аналізованих операцій, оскільки наявна детальна та достовірна інформація щодо здійснення «внутрішніх» зіставних неконтрольованих операцій ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» та інших компаній Групи Метінвест із непов`язаними особами.

Суд першої інстанції правильно з`ясував, що ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» було використано інформацію про зіставні неконтрольовані операції ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ», ПРАТ «МК «Азовсталь» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МРМЗ», що відповідає абзацам «а» та «в» пп. 39.5.3.1 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПК України. Разом із Обґрунтуванням цін, контролюючому органу були надані договори та специфікації як щодо здійснених Аналізованих операцій, так і щодо відібраних «внутрішніх» зіставних неконтрольованих операцій.

Контролюючим органом не наведено жодного обґрунтування із посиланням на норми статті 39 ПК України щодо недоцільності застосування операцій компаній ПРАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МАРІУПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» із непов`язаними особами. Звернуто увагу, що дійсно ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» є пов`язаною компанією із ПРАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МАРІУПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД». Проте, для цілей аналізу брались до уваги не операції між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» із вищезазначеними пов`язаними особами (що було б прямим порушенням вимог статті 39 ПК України), а використовувалась інформація про зіставні неконтрольовані операції між непов`язаними особами: операцій між ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» та ТОВ «МАГРЕФ»; операції між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МАРІУПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» та ТОВ «ГІР ІНТЕРНЕШНЛ».

Таким чином, ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» правомірно використано інформацію про зіставні неконтрольовані операції ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ», ПРАТ «МК «Азовсталь» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МРМЗ», що відповідає абзацу «в» пп. 39.5.3.1 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПК України.

Відповідно до пп. 39.3.3.3 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПК України порівняння ціни контрольованої операції з ціною зіставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, зокрема інформації про ціни на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

Судом встановлено, що для цілей аналізу за методом порівняльної неконтрольованої ціни проведено аналіз таким чином:

1. Для Аналізованих операцій за 2018 рік найближчими за датами є внутрішні зіставні неконтрольовані операції, які були здійснені протягом 2017-2018 рр. При цьому для цілей врахування відмінностей щодо здійснення Аналізованої та внутрішніх зіставних операцій було проведено коригування зіставних операцій на розмір інфляції відповідно до індексу цін виробників, що детально описано в розділі «Аналіз «внутрішніх» зіставних операцій» Обґрунтування цін. Таким чином, було досягнуто зіставності умов здійснення всіх внутрішніх зіставних неконтрольованих операцій із Аналізованими операціями.

2. Для Аналізованих операцій за 2020 рік найближчими за датами є внутрішні зіставні неконтрольовані операції, які були здійснені протягом 2020 року. Таким чином, умови здійснення таких операцій є зіставними.

3. Для Аналізованих операцій за 2021 рік найближчими за датами є внутрішні зіставні неконтрольовані операції, які були здійснені протягом 2021 року. Таким чином, умови здійснення таких операцій є зіставними.

4. Для Аналізованих операцій за 2022 рік (січень 2022 року) найближчими за датами є внутрішні зіставні неконтрольовані операції, які були здійснені протягом 2021-2022 років (грудень 2021 року січень 2022 року). Таким чином, умови здійснення таких операцій є зіставними.

Натомість, контролюючим органом не доведено, що зазначені операції не є найближчими (не наведено аргументів щодо можливості використання інформації про операції на більш наближені дати), не враховано та не проаналізовано здійснене ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» коригування на різницю періодів постачання.

Також як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем щодо аналізованих та зіставних неконтрольованих операцій в ході проведення перевірки були надані специфікації, які містять інформацію про ГОСТи, ТУ, ТТ, СТО, яким відповідають товари в таких операціях.

Висновки контролюючого органу щодо незіставності неконтрольованих операцій за фізичними та хімічними характеристиками є такими, що не відповідають дійсності, а також є безпідставними та не містять жодного обґрунтування. В той час, як платником податків проведено повноцінний та всебічний аналіз аналізованих та внутрішніх потенційно зіставних операцій, надано документальне підтвердження проведення таких операцій.

Виходячи із вищезазначеного обґрунтування та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» правомірно не застосовував збільшення фінансового результату щодо операцій із Dalmond Trade House Ltd відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України, оскільки на виконання вимог пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» було підготовлено обґрунтування цін.

В ході аналізу встановлено, що найбільш доцільним є порівняння цін та умов Аналізованих операцій з «внутрішніми» зіставними операціями ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» та інших компаній Групи Метінвест. Аналіз показав, що ціна, за якою продукція відпускається Dalmond Trade House Ltd на користь ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ», є нижчою за ціни, за якими ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» та інші компанії Групи Метінвест закуповують ідентичну (однорідну) продукцію в зіставних неконтрольованих операціях з третіми (непов`язаними) особами.

Оскільки ціни в Аналізованих операціях є нижчими за ціни в зіставних неконтрольованих операціях між непов`язаними особами, коригування цін Аналізованих операцій проводити не потрібно.

За таких обставин положення пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України щодо коригування фінансового результату до оподаткування платника податків на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», не застосовуються ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» щодо Аналізованих операцій, як то правильно зазначено судом першої інстанції.

Стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень від 06.03.2025 №0120010714, від 06.03.2025 № 0120050714, а також від 06.03.2025 №0120040714, суд апеляційної інстанції зазначає, підставою для їх прийняття стали висновки контролюючого органу про заниженням податкових зобов`язань по операціям, не пов`язаним з господарською діяльністю; по операціям з надання послуг з проведення гарантійних ремонтів, за послугами, отриманими від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України; завищення податкового кредиту внаслідок не підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «НВП «СІТРІ-КРИВБАС» та ТОВ «ЕКСКАВАТОРМОНТАЖ».

Щодо висновків податкового органу про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціям з постачання послуг із проведення гарантійних ремонтів.

Відповідачем встановлено, що згідно наданих до перевірки документів (договорів, актів приймання-передачі продукції для виправлення, актів приймання-передачі продукції після виправлення, оборотів рахунку №473 «Забезпечення гарантійних зобов`язань» за період з липня 2020 року по вересень 2024 року) позивачем відображено по дебету рахунку № 473 «Забезпечення гарантійних зобов`язань» витрати на проведення гарантійних ремонтів за рахунок зарезервованих коштів на суму 13 319 530,94 грн.

Проведеною перевіркою встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 1.1 колонки Б Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України») на загальну суму 2 663 907 грн.

У періоді з 01.06.2020 по 30.09.2024, відповідно до умов договорів, укладених з Покупцями, ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» здійснювало гарантійні ремонти продукції власного виробництва.

До перевірки позивачем надано контролюючому органу рекламації покупців про невідповідність товару, накази по ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» про здійснення виправлення виробів, акти приймання - передачі продукції для виправлення, акти приймання - передачі продукції після виправлення.

Згідно з обліковою політикою ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» створено резерв під забезпечення гарантійних зобов`язань. Необхідність нарахування резерву затверджено в обліковій політиці ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ». Вартісний вираз витрат підприємства, понесених у зв`язку з проведенням гарантійних ремонтів, є собівартістю наданих послуг.

Загальна сума використаного резерву за період з 01.07.2020 по 30.09.2024 склала 13 319 530,94 грн.

Як зазначає відповідач, всі виконані роботи по гарантійному ремонту – це операції з постачання, тобто за твердженням відповідача всі витрати на вказану суму понесені через виконані безкоштовно роботи за умовами договорів, тому повинен бути «умовний продаж», підстави для визнання якого виникають тоді, коли платник з тих чи інших причин втрачає право на податковий кредит. Позивач повинен був нарахувати ПДВ, оскільки позивачем було затрачено ТМЦ, електроенергія, газ, дизпаливо та ін., тобто ці витрати позивачем списані з балансу, а оскільки ПДВ був у податковому кредиті, то операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об`єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи з вартості таких послуг.

Суд апеляційної інстанції вважає, що такі висновки не узгоджуються з нормами податкового законодавства з огляду на таке.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч.3 ст.678 ЦК України якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Отже, покупець має право в межах гарантійного строку, встановленого договором купівлі-продажу звернутися до продавця, для виконання дій, передбачених ч.1 ст.678 ЦК України.

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №506.

Відповідно до п.16 Порядку №506 у разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника безоплатного усунення недоліків.

Відповідно до п.26 Порядку №506 гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов`язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.

Як з`ясовано вище, позивачем, як підприємством, що надає покупцям гарантію на придбаний у нього товар, створений резерв на виконання взятих гарантійних зобов`язань. Необхідність нарахування резерву затверджено в обліковій політиці ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» .

Для обліку сум гарантійного забезпечення Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291, передбачений субрахунок 473 «Забезпечення гарантійних зобов`язань». Зокрема, за кредитом цього субрахунку відображають формування забезпечення і його коригування в бік збільшення на дату балансу; за дебетом використання забезпечення на покриття гарантійних витрат, а також коригування забезпечення в бік зменшення/сторнування.

Витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування належать до витрат на збут. А отже, і витрати на формування гарантійного забезпечення, за рахунок якого такі витрати покриваються, теж повинні належати до збутових витрат.

Формування вищезазначеного резерву в бухгалтерському обліку ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» відображає проводками: Д-т 93 «Витрата на збут» К-т 473 «Забезпечення гарантійних зобов`язань», використання резерву, Д-т 473 «Забезпечення гарантійних зобов`язань» К-т 2331 «Ремонти зовнішніх замовників».

Порядок розрахунку суми гарантійних забезпечень ні в П(С)БО 11 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку), ні в МСБО 37 (Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку), ні в будь-якому іншому нормативному документі не визначений.

«Забезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи» Зобов`язання існуюче зобов`язання суб`єкта господарювання, яке виникає в результаті минулих подій і погашення якої, за очікуванням, призведе до вибуття ресурсів суб`єкта господарювання, котрі втілюють у собі економічні вигоди. Подія, що обов`язує подія, що створює юридичне чи конструктивне зобов`язання, яке призводить до того, що суб`єкт господарювання не має реальної альтернативи виконанню зобов`язання, господарювання, коли: a) суб`єкт господарювання вказав іншим сторонам, що він візьме на себе певну відповідальність згідно з порядком, установленим його минулою практикою, опублікованими політиками чи достатньо конкретною поточною заявою; б) як наслідок, суб`єкт господарювання створив обґрунтоване очікування у інших сторін, що він виконає ці зобов`язання.

Умовне зобов`язання це: a) можливе зобов`язання, яке виникає внаслідок минулих подій і існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи кілька визнається, оскільки; i) немає ймовірності, що вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для погашення зобов`язання.

Умовний актив можливий актив, який виникає внаслідок минулих подій і існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи кілька невизначених майбутніх подій, не повністю контрольованих суб`єктом господарювання. ні в будь-якому іншому нормативному документі не визначений.

За такого нормативного обґрунтування роботи з гарантійного обслуговування техніки не можна вважати операціями з постачання.

Суд апеляційної інстанції також враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 28.10.2019 у справі №810/6817/13-а, згідно якої усунення недоліків проданого товару, які виникли протягом гарантійного терміну експлуатації, слід розуміти як спосіб реалізації права покупця на одержання товару належної якості у відповідності з умовами договору купівлі-продажу. Операції з гарантійного ремонту не є окремою безоплатною поставкою товарів (запасних частин), а фактично здійснюються на виконання зобов`язань продавця згідно договорів купівлі-продажу.

Гарантійний («безкоштовний») ремонт разом з його «матеріальною складовою» є частиною виконання зобов`язань за договором постачання, узятих на себе продавцем відповідно до чинного законодавства. Жодні окремі договірні зобов`язання з надання ремонтних послуг або продажу запчастин, використаних при ремонті у цьому випадку не виникають. При цьому, враховуючи, що вартість гарантійних робіт закладається у вартість продажу товару, підстави для нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість відсутні.

Стосовно висновків акту перевірки про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 1 543 018,00 грн. по товарно-матеріальним цінностям, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що згідно даних оборотно – сальдової відомості по рах.2811 «Товари на складі МІУ» станом на 01.01.2018 обліковуються залишки ТМЦ на суму 7 715 088,25 грн. Згідно наданих річних інвентаризацій, проведених станом на 30.09.2018, 01.10.2019, 30.09.2020, 30.09.2022, 30.09.2023, встановлено, що фактичну наявність ТМЦ, які обліковуються на рах.2811 «Товари на складі МІУ» на загальну суму 7 715 088,25 грн перевірити не можливо, так як дані об`єкти знаходяться на тимчасово окупованій території (Донецька область).

За наданими позивачем на відповідні запити в ході перевірки поясненнями дані матеріальні цінності знаходяться на окупованій території м. Донецька. Станом на 31.03.2021 доступу уповноваженим особам до активів підприємства немає. До цього листа позивачем додані заяви про кримінальне правопорушення: від 12.08.2014 № 08/75, направлена на адресу Міністерства внутрішніх справ України, ГУ МВС України в Донецькій області; від 14.08.2014 № 08/183, направлена на адресу Генеральної прокуратури України, Прокуратури Донецької області, СБУ, Управління СБУ в Донецькій області; від 19.08.2014 № 08/231, направлена на адресу Прокуратури Донецької області, Управління СБУ в Донецькій області.

Відповідач посилається на те, що у цих заявах про кримінальне правопорушення про наявність та втрату контролю на складах залишків ТМЦ на суму 7 715 088,25 грн не повідомлялось. ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» є правонаступником підприємства ТОВ «Метінвест – Україна». При цьому перевіркою не встановлено наявності власних (орендованих) складських приміщень, де зберігаються товари. Витрат на зберігання та утримання вказаних товарів, ТОВ «Метінвест – КРМЗ» у періоді з дати придбання металопродукції не мало. Товар, залишки якого обліковуються на рах.№2811 станом: на 01.01.2018 «Товари на складі МІУ», на 30.09.2024 «Товари на складі» на загальну суму 7 715 088,25 грн було придбано ТОВ «Метінвест – Україна» у постачальника ПРАТ «ЄНАКІЄВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 191193). ПДВ по операціям придбання товарів включено ТОВ «Метінвест – Україна» до податкового кредиту в Деклараціях з ПДВ, поданих за відповідні податкові періоди на підставі податкових накладних.

ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» здійснюється уцінка залишків товарно – матеріальних цінностей через створення резерву знецінення запасів. Всі запаси з нульовим показником оборотності (запаси, по яким відсутній кредитовий оборот) аналізуються по термінам зберігання на складі. У випадку, якщо запаси не можуть бути легко реалізовані на ринку, резерв під знецінення нараховується в сумі, розрахованій як відсоток від їх балансової вартості. Сума нарахованого резерву відноситься до складу статті витрат «Собівартість реалізованої готової продукції».

Підприємство знецінило вартість залишків товарів, що знаходяться на тимчасово окупованій території проведення АТО на 100%. Балансова вартість товарів, що обліковуються на рах.№2811 «Товари на складі МІУ» станом на 01.01.2018 склала 0,00 грн.

Товарно – матеріальні цінності, що обліковуються на залишках по рахунках: 2811 «Товари на складі МІУ» станом на 01.01.2018 на суму 7 715 088,00 грн..; 281 «Товари на складі» станом на 30.09.2024 на суму 7 715 088,00 грн. були придбані протягом 2014 року і 10 років в господарській діяльності ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» участі не приймають. Доказів щодо фактичної наявності товарів, або відсутності можливості доступу до них, підприємством до перевірки не надано. З урахуванням термінів придатності металопрокату (станом на 30.09.2024 минуло 10 років), в подальшому неможливе використання його в господарській діяльності ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ».

Таким чином, за висновком відповідача станом на 30.09.2024, у зв`язку з не підтвердженням фактичної наявності вищевказаних ТМЦ (або відсутності можливості доступу до них), ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» не нараховано податкові зобов`язання за вересень 2024 року на суму 1 543 018 грн, що є порушенням п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України.

Також відповідач вказує, що в порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» занижено податкові зобов`язання з ПДВ у зв`язку з не використанням вищевказаних товарів у господарській діяльності на загальну суму 1543018 грн., в т.ч. за: вересень 2024 на суму 1543018 грн. та не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за вересень 2024 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини і надано належну оцінку таким доводам контролюючого органу.

Судом встановлено, що ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» станом на 14 квітня 2014 року мало місцезнаходження Донецька обл. м. Донецьк, вул. Коваля, буд.80А на тимчасово окупованій території, що була визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованої територіями», а з 2022 року відповідно до затвердженого наказом №309 від 22.12.2022 р Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», що підтверджується статутними документами. ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» змінив зміну місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України:

- 02 червня 2016 р. Донецька обл. м. Маріуполь, проспект Нахімова, 116А, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру;

- 06 грудня 2016 р. Дніпропетровська обл. м. Кривий Ріг, вул. Заводська,1, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру.

Також судом встановлено, що з 10.08.2014 офіс ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» у м. Донецьк був захоплений озброєними особами, станом на день розгляду цієї справи перебуває у незаконному володінні та на тимчасово окупованій території.

У зв`язку з відсутністю доступу до офісу в м. Донецьк по вищевказаним причинам підприємство не може пред`явити первині документи в т.ч. і щодо операцій з придбання товарів за періоди, які передували початку АТО в серпні 2014 року, були направлені заяви до правоохоронних органів про кримінальне правопорушення:

- заява про кримінальне правопорушення № 08-75 від 12.07.2014 до Міністерства внутрішніх справ України;

- заява про кримінальне правопорушення № 08-83 від 14.07.2014 до Генеральної прокуратурі України;

- заява про кримінальне правопорушення № 08-231 від 19.07.2014 до Прокуратури Донецької області.

Судом встановлено, що під час перевірки були надані розшифровки ТМЦ (оборотно - сальдові відомості) по рахунку 2811 «Товари на складі МІУ» за період з 2016 року (остання документальна перевірка ДПС) включно по 30.09.2024 р. в підтвердження ідентичності матеріалів, та їх руху.

В річних відомостях інвентаризації за кожну установлену законодавчо дату, підтверджувалось наявність ТМЦ в бухгалтерському обліку згідно рекомендацій Міністерства фінансів України від 3 червня 2015 року № 31-11420-08-10/18126, так щодо проведення інвентаризації підприємствами на тимчасово окупованій території України та в зоні проведення антитерористичної операції, проводять інвентаризацію: - у випадках, обов`язкових для її проведення; - і тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерському обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

У річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов`язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв`язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерському обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку.

Порядок проведення інвентаризації активів та зобов`язань встановлено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року № 879.

Згідно з пунктом 8 розділу I цього Положення підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та / або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно), які знаходяться на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов`язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств. Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, наступного за місяцем, в якому зникли перешкоди для доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, і відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, підприємства, які розміщені на тимчасово окупованій території та / або на території проведення антитерористичної операції або структурні підрозділи (відокремлене майно) яких перебувають на такій території, проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображено зобов`язання та власний капітал цих підприємств.

Листом Державної фіскальної служби України від 06.01.2016 №157/6/99-99-19-02-02-15 підтверджується, що підприємства мають право на списання при наявності доказів: «Таким чином, після встановлення факту ліквідації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та за наявності сертифіката Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, суб`єкт господарювання має право відобразити таку ліквідацію у фінансовій та /або податковій звітності».

Згідно пп. «г» п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п.189.1 ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Отже, суд першої інстанції правильно вказав, що предметом регулювання пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України є випадки свідомого використання платником податків товарів (робіт, послуг) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

В даному випадку, запаси, на які нараховано резерви знецінення, належать ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» та призначаються для використання в його господарській діяльності. Згідно стандартів бухгалтерського обліку майно обліковується у складі активів ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ».

ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» не має можливості надати інформацію щодо факту втрати активів за даними бухгалтерського та податкового обліку, у зв`язку з неможливістю проведення інвентаризації.

Підтвердити чи спростувати наявність вказаних запасів, які опинились на тимчасово окупованій території ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» не має можливості у зв`язку з проведенням антитерористичної операції з 2014 року, з подальшим повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України з 24.02.2022, та втратою фізичного контролю над об`єктами. Згідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (діяв до 20.03.2025) та Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 28.02.2025 (діє з 20.03.2025) м. Донецьк і вся територія Донецького району є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з періоду 07.07.2014.

ТОВ «МЕТІНВЕСТ- УКРАЇНА» отримало від ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ України Сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили №3056/05-04 та №3057/05-04 від 12.09.2014.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, шо відображення в бухгалтерському обліку операції нарахування резерву знецінення запасів не є підставою для нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно норм п. 198.5 ст. 198 ПК України, відповідно, є помилковим висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з не використанням вищевказаних товарів за вересень 2024 року на суму 1543018 грн. та не складення і не реєстрацію в ЄРПН податкової накладної за вересень 2024 року.

Стосовно висновків відповідача про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 2 605 007,00 грн. по операціям списання (уцінки) запасів суд з`ясував таке.

Відповідачем в ході перевірки встановлено, що у періоді з 01.01.2024 по 30.09.2024 ТОВ «МЕТІНВЕСТ – КРМЗ» згідно актів уцінки було списано (знецінено) з балансу запаси на суму 37 580 060 грн. При цьому, на вартість активів, які фактично було списано з балансу на суму 22 669 758 грн., позивач відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України самостійно не нараховано податкові зобов`язання у сумі 4 533 952 грн.

У періоді з 01.01.2022 по 31.12.2023 ТОВ «МЕТІНВЕСТ – КРМЗ» згідно актів уцінки списано з балансу запаси (сировина, МШП, виробництво, напівфабрикати, готова продукція, товари) на суму 13 518 616,33грн. При цьому, на вартість активів, які фактично було списано з балансу (ліквідовано) ТОВ «МЕТІНВЕСТ – КРМЗ» відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України самостійно нараховано податкові зобов`язання лише за травень 2023 р. у сумі 163 205грн.

Вказуючи, що уцінка товару — це зниження ціни на товари застарілих фасонів і моделей, а також на товари, які частково втратили свою первісну якість (без зміни номенклатури товару та напрямку його використання), а згідно актів уцінки, складених позивачем, підставами для списання були не придатність до використання при виробництві продукції, моральна застарілість ТМЦ і непридатніть до використання на наявному обладнанні; не затребуване, корозія металу; не затребуваність та інше, відповідач зазначив, що у разі списання товарно-матеріальних цінностей такі товари починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

Оскільки під час придбання ТМЦ (у т. ч. зіпсованих) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких ТМЦ (у т. ч. зіпсованих).

Таким чином, за висновком відповідача ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» здійснено списання з балансу(ліквідовано) запасів (в т.ч.: сировини, МШП, товарів, напівфабрикатів, товарів, готової продукції) та не нараховано податкові зобов`язання у зв`язку з ліквідацією (списанням з балансу) запасів (сировина, МШП, виробництво, напівфабрикати, готова продукція, товари) на суму 2 504 519 грн, що є порушенням п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України.

В порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» занижено податкові зобов`язання з ПДВ у зв`язку з не використанням вищевказаних товарів у господарській діяльності на загальну суму 2 605 007 грн., та завищено за травень 2023 на суму 64488 грн. та не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за відповідні періоди.

З приводу такого мотивування контролюючого органу суд з`ясував, що в спірному випадку ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» здійснені операції списання (уцінки) запасів (у т. ч. матеріалів, товарів, напівфабрикатів) на підставі актів на знецінення товарно-матеріальних цінностей з відображенням в бухгалтерському обліку з використанням балансового рахунку 9062 «Уцінка ТМЦ, ГП, ПФ, товарів»

В актах зафіксовано висновки комісій, згідно яким у зв`язку з неможливістю використання ТМЦ за цільовим призначенням перевести їх до ресурсовмістних відходів по вартості металобрухту із подальшим використанням у виробничому процесі по виготовленню продукції підприємства.

Відповідно до наведеної вище норми пп. «г» п. 198.5. ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пункт 198.5. статті 198 ПК України містить виключний перелік підстав для нарахування «компенсуючих» податкових зобов`язань з ПДВ у відношенні раніше відображеного податкового кредиту, серед яких відсутня уцінка запасів.

За такого правового регулювання є правильними висновки суду першої інстанції, що безпосередньо операція з переоцінки (уцінки, зменшення) вартості товарів (запасів) не є об`єктом оподаткування ПДВ та не призводить до податкових наслідків з ПДВ, оскільки при проведенні такої переоцінки вартості товарів (запасів) не відбувається операція з їх постачання. При цьому, нарахування податкових зобов`язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПК України, при здійсненні переоцінки вартості товарів (запасів) не здійснюється, адже ці запаси і надалі використовуються у господарській діяльності платника в якості сировини у виробництві продукції ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ».

Такий висновок відповідає правовій позиції в постанові Верховного Суду від 01.12.2023 у справі №814/1128/16.

Виходячи з наведеного, не можуть вважатися заниженими податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 605 007,00 грн. по операціям списання (уцінки) запасів, що також виключає обов`язок позивача скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні за відповідні періоди.

Стосовно висновку контролюючого органу про не нарахування позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 449 234,00 грн. на вартість робіт, отриманих від нерезидента на митній території України, та відсутності складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних за відповідні періоди.

Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що ТОВ «МЕТІНВЕСТ – КРМЗ» укладений зовнішньо-економічні контракти з нерезидентами на придбання послуг з монтажу, введення в експлуатацію та інструктажу, з фірмою Heinrich Wagner Sinto Maschinenfabrik GmbH (HWS) від 05.03.21 № 501/12 та з фірмою F.A.T. Forder- und AnlagentechnikGmbH від 21.12.21 № 1155-22.

Місце постачання послуг відповідно до умов договорів визначено на митній території України.

Фірмою Heinrich Wagner Sinto Maschinenfabrik GmbH (HWS) (Німеччина) – з 25.10.2021 по 30.10.2021, двома спеціалістами Виконавця надані послуги з перевірки лінії вакуумно-плівочної формовки тип «VFK 8» на території Замовника за адресою вул. Заводська 1, м. Кривий Ріг, 50057, Україна для ТОВ «МЕТІНВЕСТ – КРМЗ» на митній території України згідно контракту, акту виконаних робіт від 08.11.2021 №б/н у сумі 20129,77 Євро.

Додаток №2 від 05.03.2021 до контракту №502/12 від 05.03.2021 - Надання послуг монтажного персоналу для перевірки вакуумно-плівкової формовки тип «VFR 8». Персонал: 1 шефмонтер по механіці/гідравліці та 1 програміст.

Фірмою F.A.T. Forder- und Anlagentechnik GmbH (Німеччина) надано послуги –контроль за монтажем та введення в експлуатацію та інструктаж для ТОВ «МЕТІНВЕСТ – КРМЗ» на митній території України згідно контракту, акту приймання і введення в обладнання експлуатацію від 01.06.2023 №б/н у сумі 42000 Євро. Згідно з актом прийому та введення обладнання в експлуатацію №б/н до контракту №1155-22 від 21.12.2021 проведено контроль за монтажем, введення в експлуатацію та інструктаж на території ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» у місті Кривий Ріг спеціалістами Продавця.

За таких обставин відповідач вважає, що виплати нерезидентам MMSteel Sp. Zo.o. (Республіка Польща), Heinrich Wagner SintoMaschinenfabrik GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) та FAT Forder und Anlagentechnick GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) вважаються доходами із джерелом їх походження з України, так як відповідно до п.186.3 ст.186 ПКУ місцем постачання консультаційних, інжинірингових, інженерних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, ТОВ «МЕТІНВЕСТ – КРМЗ» на порушення п.208.2 ст. 208 ПК України не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ від вартості робіт, отриманих від нерезидента на митній території України на суму 449 234 грн., в тому числі:

-за Фірмою Heinrich Wagner Sinto Maschinenfabrik GmbH (HWS) (Німеччина) на суму 121 169 (20129,77Євро*30,0969грн.(офіційний курс) = 605844грн*20%), які повинні відображатись у рядку 6 декларації з ПДВ за листопад 2021 року.

-за фірмою F.A.T. Forder- und Anlagentechnik GmbH (Німеччина) на суму 328 065 грн. (42000Євро*39,0553грн.(офіційний курс) = 1 640 323 грн*20%), які повинні відображатись у рядку 6 декларації з ПДВ за червень 2023 року.

А також не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за відповідні періоди.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.

Відповідно до абз. б п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.186.3 ст.186 ПК України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:

а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об`єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);

б) рекламні послуги;

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп`ютерних систем;

г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;

ґ) надання в оренду, лізинг рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;

д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов`язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв`язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;

е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;

є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому пункті;

ж) надання транспортно-експедиторських послуг;

з) надання послуг з виробництва та компонування відеофільмів, кінофільмів, анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, телевізійних програм, рекламних фільмів, фоторекламних матеріалів та комп`ютерної графіки;

и) послуги з доступу до пропускної спроможності міждержавних перетинів (фізичні права на передачу) та допоміжні послуги, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до п.186.4 ст.186 ПК України місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3-1 цієї статті.

Виходячи із змісту та суті укладених позивачем з вказаними вище нерезидентами зовнішньо-економічних контрактів на придбання послуг з монтажу, введення в експлуатацію та інструктажу, вбачається, що послуги, отримані від нерезидентів - контрагентів ТОВ «МЕТІНВЕСТ – КРМЗ»: Heinrich Wagner Sinto Maschinenfabrik GrnbH (Німеччина) по перевірці роботи лінії вакуумно-плівкової формовки Тур «VFK 8» за контрактом №501/12 від 05.03.2021 на суму 20 129,77 Євро (еквівалент 605 844 грн. по курсу НБУ) у листопаді 2021 року та FАТ Forder- und Anlagentechnick GmbH (Німеччина) з введення обладнання в експлуатацію та інструктаж за Контрактом №1155-22 від 21.12.2021 р. на суму 42000 Євро (546 774 грн. по курсу НБУ) за червень 2023 року не підпадають під визначені п.186.3 ст.186 ПК України послуги, зокрема, інжинірингові.

За визначенням в пп.14.1.85. п.14.1. ст.14 ПК України інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об`єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об`єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов`язаних із такими послугами (роботами).

Суд апеляційної інстанції вважає прийнятним врахування судом першої інстанції висновку, що міститься в індивідуальній податковій консультації ДПС України від 19.03.2024 №1491/ІПК/99-00-21-03-02, згідно якому з метою застосування норм ПК України, в тому числі розділу V, до інжинірингових послуг можуть бути віднесені лише послуги, перераховані у п.п.14.1.85. п.14.1. ст.14 ПК України. Інші роботи та послуги, не зазначені у п.п.14.1.85. п.14.1. ст.14 ПК України, з метою застосування норм ПК України не вважаються такими, до яких застосовується термін «інжиніринг».

Для цілей оподаткування перелік інжинірингових послуг обмежено переліком, визначеним п.п.14.1.85. п.14.1. ст.14 ПК України, який не підлягає розширеному тлумаченню, незалежно від наявності більш широких визначень цього терміну іншими юридично-правовими актами.

Тому для цілей оподаткування до інжинірингових послуг можуть бути віднесені лише:

- в галузі будівництва: надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об`єктів; стосовно об`єктів техніки і технології: розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання таких об`єктів; під час здійснення монтажних та пусконалагоджувальних робіт надання консультацій та авторський нагляд.

При цьому самі монтажні та пусконалагоджувальні роботи, як і послуги з технічного огляду, обслуговування обладнання згідно з п.п.14.1.85. п.14.1. ст.14 ПК України під визначення терміну «інжиніринг» не підпадають.

До інжинірингових послуг стосовно об`єктів техніки і технології можуть бути віднесені послуги з розроблення та надання консультацій на етапі розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання таких об`єктів. Тобто здійснення перевірки вже встановленого працюючого обладнання не є інжинірингом у розумінні п.п.14.1.85. п.14.1. ст.14 ПК України, тому послуги перевірки лінії вакуумно-плівкового формування тип «VFK 8» вартістю 20 129,77 Євро (еквівалент 605 844 грн по курсу НБУ) за Контрактом № 501/12 від 05.03.2021 від нерезидента Heinrich Wagner Sinto Maschinenfabrik GrnbH (Федеративна Республіка Німеччина) не підпадають під визначення інжинірингу для цілей визначення об`єкту з податку на дохід нерезидента згідно норм ПК України.

Введення обладнання в експлуатацію - це послуги по налаштуванню, регулюванню і пуску обладнання в експлуатацію. Також поняття консультування та інструктаж (навчання) не є тотожними поняттями. Отже, введення обладнання в експлуатацію та інструктаж також не можливо віднести до інжинірингових послуг в розумінні п.п.14.1.85. п.14.1. ст.14 ПК України. Тому послуги нерезидента по введенню обладнання в експлуатацію та інструктаж вартістю 14000 євро (562 338 сума в грн. згідно курсу НБУ за Контрактом №1155-22 від 21.12.2021 р. з FАТ Forder- und Anlagentechnick GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) також не підпадають під визначення інжинірингу для цілей визначення об`єкту з податку на дохід нерезидента згідно норм ПК України.

За таких обставин, враховуючи, що послуги, отримані ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРМЗ» від нерезидентів, не підпадають під наведений в п.186.3 ст.186 ПК України виключний перелік послуг, місце постачання таких послуг визначається за нормами п.186.4 ст.186 ПК України як місце реєстрації постачальника (в зазначених випадках місце реєстрації нерезидентів), тому не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Отже є помилковими висновки відповідача щодо не нарахування позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 449 234,00 грн. на вартість робіт, отриманих від нерезидента на митній території України, та обов`язку складення та реєстрації в ЄРПН податкових накладних за відповідні періоди.

Підсумовуючи вищенаведене, суд першої інстанції під час розгляду справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі №160/17364/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров