Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №703/2842/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2842/26

3/703/1132/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №655072 від 02.05.2026, ОСОБА_1 01.05.2026 близько 17-00 год по вул. Буця в с. Балаклея Черкаського району Черкаської області, керуючи автомобілем «ВАЗ-32111» д.н.з. НОМЕР_2 , та будучи причетним до дорожньо-транспортної події, до проведення медичного огляду з метою визначення стану сп`яніння, в порушення п. 2.10 «є» ПДР України, вживав алкоголь.

Органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, діяння ОСОБА_1 кваліфіковане за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток у виді текстового повідомлення на номер телефону, що зазначений в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Під час судового розгляду особа. яка притягується до адмінвідповідальності, був представлений захисником, адвокатом Примаком В.А., який клопотав про закриття провадження в справі.

Відповідне клопотання мотивоване недоведеністю вживання ОСОБА_1 спиртних напоїв після ДТП, а також відсутністю у співробітників поліції достатніх підстав вимагати від нього проходження огляду на стан сп`яніння. З матеріалів справи вбачається, що ДТП, з приводу причетності до якої ОСОБА_1 висували вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, відбулася 01.05.2026 близько 17-00 год, а вимога огляду була йому висунута лише наступного дня, близько 08-45 год, тобто через понад 15 годин після відповідних подій. в ой час як для проведення огляду Інструкцією передбачено обов`язковий огляд протягом 2 годин після відповідної події. В такій ситуації ОСОБА_1 правомірно відмовився від будь-якого огляду, відповідна відмова не охоплюється диспозицією ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Єдиним доказом, в якому йдеться про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, є протокол, що не є достатнім для притягнення останнього до адмінвідповідальності та не підтверджується матеріалами справи.

У зв`язку із викладеним клопотав про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило, суд вважає за можливе розгляд справи проводити без участі ОСОБА_1 та ухвалити рішення за наявними у справі доказами.

Суд, заслухавши позицію захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 суд визнав, що провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції, а у справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Отже при розгляді справи про адміністративні правопорушення судом мають бути застосована процедура та дотримані гарантії прав осіб, прирівняні до таких під час кримінального провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як встановлено ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним Наказом МВС, МОЗ 09.11.2015 №1452/735, визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння) та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, з огляду на вищевказане, законними вимогами працівника поліції про необхідність проходження медичного огляду до особи, що керує транспортним засобом, є підтверджені доказами ознаки наявності алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Водночас, ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

У постанові від 23 вересня 2021 року в справі №158/1606/20 Верховний Суд зазначив, що відповідно до п. 7 ч. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 11 листопада 2015 року за №1413/27858, вбачається, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з п. 8 ч. 1 вказаної Інструкції у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до відомостей ЄДРСР, що є відкритими, постановою Смілянського міськрайонного суду від 15.05.2026 що набрала законної сили 26.05.2026, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні 01.05.2026 близько 17-00 год по вул. миру в с. Теклине Черкаського району Черкаської області правопорушень, що передбачені ст. 124 (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна), ст. 122-4 КУпАП (залишення місця дорожньо-транспортної пригоди).

Таким чином, будучи причетним до ДТП, ОСОБА_1 підлягав огляду на стан сп`яніння, однак, оскільки ДТП не було пов`язане із травмуванням чи загибеллю осіб, тому вимога щодо обов`язковості проходження огляду на стан сп`яніння виключно в закладі охорони здоров`я не застосовувалась і відповідний огляд міг бути проведений на місці події за допомогою технічних пристроїв, наявних у користуванні співробітників поліції, а в разі відмови, незгоди особи виникали б підстави пропонувати його проходження в медичному закладі.

За обставинами даної справи, час, що минув після подій ДТП та до вимоги, адресованої ОСОБА_1 пройти огляд, перевищував 15 годин.

Згідно з п. 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Інших норм, які б врегульовували темпоральні межі відповідного правоохоронних органів забезпечити, а обов`язку особи - пройти відповідний огляд – не існує.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно правової позиції ВС, викладеної у постанові від 04.07.2018 в справі №688/788/15-к, стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП судові надані наступні докази, досліджені в судовому засіданні безпосередньо: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №655072 від 02.05.2026, що містить посилання на факт вживання останнім алкоголю після того, як встановлено його причетність до ДТП та до проходження огляду на стан спяніння; направлення для проходження огляду водія на стан сп`яніння до ЧОНД, де міститься рукописний запис, зі змісту якого можливо вбачати відмову особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння; акт огляду на стан сп`яніння із використанням технічних засобів, де міститься запис про відмову від проходження огляду на місці; письмові пояснення від імені особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , за змістом яких останній 02.05.2026 повідомив про обставини ДТП, що мала місце напередодні; відеозаписи, виконані працівниками поліції 02.05.2026.

З переглянутого судом відеозапису встановлено, що на ньому відображені події, що мали місце 02.05.2026 між 08-07 год та 09-22 год, коли ОСОБА_1 шляхом підкорення законному розпорядженню, перебував біля співробітників поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Відповідне спілкування відбувається через значний проміжок часу після подій, що стали приводом для вимоги пройти медичний огляд, у відповідний період часу не вбачається, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які дії, що пов`язані із експлуатацією транспортного засобу, названий в протоколі автомобіль в об`єктиві відсутній.

Відеозаписом зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці, так і в медичному закладі, а також та обставина, що останній не заперечував вживання спиртних напоїв напередодні.

Однак із огляду на викладені вище обставини, правомірність пред`явленої вимоги є вкрай сумнівною.

За таких умов єдиним доказом на підтвердження винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є протокол про адміністративне правопорушення, який містить виклад обставин вчинення адміністративного правопорушення, однак сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є беззаперечним доказом винуватості особи.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейшейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність належних та достатніх доказів вчинення 01.05.2026 ОСОБА_1 правопорушення, що передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.В.Овсієнко