Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 06 липня 2026 р.
Справа: №697/1468/26
Суддя: Сивухін Г. С.
Справа № 697/1468/26
провадження № 2-а/697/18/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача - адвокат Бовшик М.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтований тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 943 від 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП за не проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн. Вважає, що при складенні протоколу та оскаржуваної постанови жодні права передбачені Конституцією та КУпАП ОСОБА_1 не роз`яснювались, ніяких додатків до протоколу не надавалось, записи з бодікамер працівників ТЦК відсутні.
Крім того, вказує, що алгоритм проходження повторного медичного огляду особами визнаними раніше обмежено придатними з`явився в п. 74 Порядку № 560 з 09.05.2025 (дата набрання чинності Постанови КМУ від 06.05.2025 № 519), але він не містить обов`язку громадян проходити повторне проходження медичного огляду за їх ініціативою. З огляду на протокол № 2/74 від 20.04.2026, постанову № 943 від 21.04.2026 та додатків до них на момент складання цих спірних документів позивачу не вручались ні повістки, ні направлення на проходження медичного огляду. Відповідачами також не повідомлено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова є неправомірною та протиправною, такою що підлягає скасуванню. Про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався лише 01.06.2026, знайшовши в своїй поштовій скриньці конверт з копією постанови від 21.04.2026, тому просить поновити пропущений строк на звернення до суду для оскарження цієї постанови, а також скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_2 № 943 від 21.04.2026, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення. Вирішити питання розподілу судових витрат.
У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 11.06.2026 провадження у справі відкрито, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано докази у справі.
17.06.2026 до суду від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що належним відповідачем у даній справі є ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Вважає, що позов не підлягає до задоволення у зв`язку з тим, що відповідно до норм розділу «II. Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621 установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Тобто, окремого виклику для вказаної категорії громадян не передбачено обов`язком відповідачів. Водночас ІНФОРМАЦІЯ_6 звертає увагу суду на те, що позивачем не додано суду доказів виконання вказаної норми у визначений строк (а.с.30-32).
19.06.2026 ухвалою суду до участі у справі залучено в якості співвідповідачів - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно протоколу №2/74 про адміністративне правопорушення від 20.04.2026, військовозобов`язаний ОСОБА_1 рішенням ВЛК від 18.10.2023 був визнаний «непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час». У зв`язку з цим йому належало до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, для чого він мав був самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_7 або через кабінет призовника для проходження медичного огляду. По 05.06.2025 не пройшов повторно медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Правопорушення виявлене військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 20.04.2026 о 12:28 год.
Згідно відомостей зазначених у протоколі, ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 21.04.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , кабінет №14.
Згідно оскаржуваної постанови № 943 від 21.04.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , будучи військовозобов`язаним з 18.10.2023 рішенням ВЛК був визнаний «непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час», не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 05 червня 2025 року. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а ч.3 цієї статті - відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Однак за порушення винною особою законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію адміністративна відповідальність передбачена ч. 1 статті 210-1 КУпАП; вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне відповідальність за ч.3 цієї статті Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022, затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року №2105-IX (Указ №65/2022), запроваджено загальну мобілізацію, яка безперервно триває до дня ухвалення судом рішення в цій справі.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210і 210-1цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, що закріплені у КУпАП, містять певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, такою, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема: ознайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правничу допомогу.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а та від 31.03.2021 у справі № 676/752/17.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, заподіяння майнової шкоди, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи зі змісту ч.2 ст. 277, ст. 277-2 КУпАП та враховуючи, що заяву про визнання винуватості ОСОБА_1 не подавав, повністю заперечував вину, відповідно у відповідача виник обов`язок повідомити позивача про розгляд справи за три дні до дня розгляду справи.
Як зазначено в позовній заяві, позивач та його адвокат не були присутні при розгляді адміністративних матеріалів, натомість не було дотримано 3 денного строку повідомлення особи правопорушника про день та час розгляду справи.
Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не дотримано вимог ст.ст. 277, 278 КУпАП, а саме справу розглянуто за відсутності вчасного сповіщення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи та за відсутності згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, чим було порушено право особи на захист, що є абсолютним і безумовною підставою для скасування.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року (справа № 185/8460/16-а).
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови з направленням справи на новий розгляд уповноваженим органом.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Новий розгляд справи сприятиме відновленню порушених прав позивача під час розгляду справи, з метою повного та всебічного встановлення усіх обставин по справі, з належним повідомленням усіх учасників по справі.
Щодо поновлення позивачу строку на оскарження постанови №943 від 21.04.2026, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 288, 286 КУпАП постанову адміністративної комісії може бути оскаржено - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідачем не надано доказів про отримання (вручення) позивачу оскаржуваної постанови.
Натомість, представником позивача зазначено, що позивачем отримано оскаржувану постанову лише 01.06.2026, знайшовши у поштовій скриньці конверт від ІНФОРМАЦІЯ_4 , що не спростовано відповідачами.
Враховуючи, що з позовом до суду представник позивача звернувся 11.06.2026, а тому строк оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 943 від 21.04.2026 підлягає поновленню.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд встановив, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 665,60 грн, а тому дані витрати підлягають стягненню на користь позивача з ІНФОРМАЦІЯ_9 , оскільки саме він є юридичною особою, у відповідності до Положення про ТЦК та СП, затвердженого постановою КМ України від 23 лютого 2022 р. № 154.
Керуючись ст.ст. 9, 245, 250, 286, 295 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 943 від 21.04.2026.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 943 від 21.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У решті вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 07.07.2026.
Суддя Г . С . Сивухін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua