Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №694/1976/26 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1976/26 Провадження №1-кп/694/267/26 ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши обвинувальний акт у спрощеному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42026252140000031 від 12.06.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гусакове Звенигородського району Черкаської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, одруженої, не працюючої, не є особою з інвалідністю, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

встановив:

Приблизно о 07 год. 00 хв. 09.06.2026 року ОСОБА_3 пройшла до домоволодіння, яке належить ОСОБА_4 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де вирішила порушити недоторканність житла особи та незаконно проникнути до приміщення будинку з метою вживання спиртних напоїв. Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до будинку, переконавшись у відсутності сторонніх осіб та власника, маючи умисел на порушення недоторканності володіння особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному право на недоторканність житла та недопущення проникнення до житла чи іншого володіння особи, а також ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 12 Загальної декларації прав людини щодо недоторканності житла, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, проти волі власника, шляхом вільного доступу відчинивши вхідні двері будинку, які були не замкнені, проникла в жилий будинок, де пройшовши в кімнату кухню сіла до столу та ігнорувала прохання ОСОБА_4 залишити його будинок, залишаючись в ньому до 08 год. 40 хв., після чого почувши, що потерпілий зателефонував до сестри та попросив про допомогу з місця вчинення кримінального правопорушення зникла.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України – незаконне проникнення до житла.

Кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, є кримінальним проступком.

Положеннями ч. ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 302 КПК України, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_3 складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання ОСОБА_3 винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , її згоду із встановленими в результаті досудового

розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту без її участі.

Згідно письмової заяви потерпілого ОСОБА_4 він погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові заяви, які додані до обвинувального акта, суд, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку стосовно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , про винуватість останньої в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання нею винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченої ОСОБА_3 за ч.1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, особу винної, яка за місцем фактичного перебування характеризується негативно, як особа, яка веде антисоціальний спосіб життя та зловживає алкогольними напоями, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не судима в силу ст. 89 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 судом не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин, суд дійшов висновку, про призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді у виді штрафу, оскільки на думку суду, призначення саме такого виду покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати в провадженні відсутні.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. 50 61, 65, 71, 72, 162 КК України, ст. 100, 124, ч. 3 ст. 349, 367-371, 373, 374, 381 382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Черкаським апеляційним судом.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження та негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1