Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №569/13069/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Бугайчук А.Ю.

справа №569/13069/26

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Головне управління пенсійного фонду України в Рівненській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на її користь належну померлій ОСОБА_2 суму нарахованого, але не виплаченого підвищення до пенсії на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року у справі №460/8763/22 в розмірі 174342,46 грн. та судовий збір в розмірі 1743,42 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданого 07 липня 1975 року.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №460/8763/22 за позовом її мами, ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 з 17.08.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 17.08.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). Рішення суду набрало законної сили 28.06.2022.

ІНФОРМАЦІЯ_2 її мама, ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 14.11.2023 року.

За життя, ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, фактично виплачено не було, та утворилась заборгованість в сумі 174 342,46 грн, яка увійшла до складу спадкового майна. Вона прийняла спадщину та є спадкоємцем за законом першої черги, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.

06 лютого 2025 року приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Войцехович О.О. заведено спадкову справу №106/2024 та видане свідоцтво про право на спадщину за законом, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72412168.

В свідоцтві зазначено, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається, із невиплачених пенсійних коштів, нарахованих на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду по справі № 460/8763/22 від 27 травня 2022 року, згідно якого нарахований борг за період з 17 серпня 2021 року по 30 листопада 2022 року в сумі 174 342, 46 грн.

Оскільки нею успадковані належні її матері суми пенсії, а отже належним способом захисту її прав є стягнення з відповідача вказаної суми.

У лютому 2026 року я звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою в якій просила повідомити про суми нарахованих, але не виплачених пенсійних коштів після смерті її мами та просила здійснити їх виплату.

Листом №5557-5056/М-02/8-1700/26 від 26.02.2026 року ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/8763/22 ОСОБА_2 нараховано (не виплачено) суму за період з 17 серпня 2021 року по 30 листопада 2022 року в розмірі 174 342, 46 грн.

Водночас пенсійним органом зазначено, що вона може звернутись до територіального органу ПФУ з заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера. Виплата недоотриманої пенсії, нарахованої згідно рішення суду, а саме, погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що фінансуються з державного бюджету, здійснюються в межах відповідних бюджетних призначень територіальним органом Пенсійного фонду України.

Вказані виплати, що належала її мамі залишилася недоодержаною у зв`язку з її смертю, тому можна дійти висновку, що вона успадкувала належну її мамі суму пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а відтак належним та ефективним способом захисту її прав стягнути з ГУ ПФУ в Рівненській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування належну померлій ОСОБА_2 суми нарахованих, але невиплачених доплат до пенсій на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року у справі № 460/8763/22.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 17 червня 2026 року та долучений до матеріалів справи, представник відповідача просить закрити провадження у справі та врахувати відзив на позовну заяву. Зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що у позивача виник спір щодо нарахованих, але недоотриманих виплат за життя померлої матері ОСОБА_2 за рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/8763/22, про що вона сама зазначає у позовній заяві. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області є суб`єктом владних повноважень, враховуючи те, що у позовній заяві зазначила, що наявний спір між нею та Головним управлінням щодо нарахованих, але недоотриманих виплат за життя померлої матері ОСОБА_2 за рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/8763/22, то дана справа підлягає до закриття враховуючи те, що нею не вірно визначена підсудність даної справи. Згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Пенсіонеру пенсія виплачувалась без затримки, тож заборгованість із поточних виплат пенсії відсутня.

На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/8763/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, ОСОБА_2 нараховано суму за період з 17.08.2021 по 30.11.2022 в розмірі 174342.46 грн.

Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов`язань.

Різницю в пенсії, нараховану на виконання рішень суду у справі № 460/8763/22 після перерахунку, інтегровано до підсистеми Реєстр судових рішень, який використовується в роботі органами

Пенсійного фонду України з метою систематизації та упорядкування судових рішень.

До реєстру, у разі смерті стягувача, вноситься інформація про його дату смерті, а також прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або його серію та номер паспорту особи (осіб), яка має (які мають) право на одержання сум нарахованих згідно рішення суду у зв`язку зі смертю стягувача.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не наділене повноваженнями самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів.

Органи Пенсійного фонду України зобов`язанні використовувати кошти виключно за цільовим призначенням. Відповідно до ст.119 Бюджетного Кодексу посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом. Порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності.

Наведені положення дають підстави до висновку, що Головне управління не наділене правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів.

Тобто, як рішення про стягнення пенсій (інших соціальних виплат), так і рішення про зобов`язання виплатити пенсії (інші соціальні виплати) виконуються за рахунок коштів державного бюджету (за певною бюджетною програмою) при цьому, інші кошти, які б могли бути спрямовані на виконання рішення суду, в Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відсутні.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України без повідомлення (виклику) сторін.

Судове засідання призначити на 12:00 год. 26.06.2026 року в приміщенні Рівненського міського суду (м.Рівне, вул.Шкільна,1)

Ухвалою від 26 червня 2026 року суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сімейні зв`язки позивача ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджуються копіє свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Чудельською с/радою Сарненського району, Рівненської області 07 липня 1975 року, актовий запис 30.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 14 листопада 2023 року серії НОМЕР_2 , виданого Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 79 років, актовий запис №641.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане 09 лютого 2026 року приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Войцехович О.О. та копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84112149 від 09.02.2026 року, виданого приватним нотаріусом Войцехович О.О.

Як вбачається із відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №5557-5056/М-02/81700/26 від 26 лютого 2026 року сума коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 у справі № 460/8763/22 з урахуванням окремої ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 за період з 17.08.2021 по 30.11.2022 становить 174342,46 грн. Водночас пенсійним органом зазначено, що вона може звернутись до територіального органу ПФУ з заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера. Виплата недоотриманої пенсії, нарахованої згідно рішення суду, а саме, погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що фінансуються з державного бюджету, здійснюються в межах відповідних бюджетних призначень територіальним органом Пенсійного фонду України.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України), крім прав і обов`язків, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (ст.1219 ЦК України).

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч.1 ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

У справі суд встановив, та як зазначила позивачка в позовній заяві, що за життя матері позивача ОСОБА_2 рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 року у справі № 460/8763/22 її позовні вимоги було задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 з 17.08.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 17.08.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). Рішення суду набрало законної сили 28.06.2022.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач успадкував належне її матері суми пенсії відповідно до положень ст.1227 ЦК України, а отже, належним та ефективним способом захисту її прав буде стягнення з відповідача сум пенсії, яка належала її матері та була нарахована на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/8763/22, але не була нею отримана за життя.

Таким чином, вимоги позивача законні, обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов належить задовольнити.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1743 грн. 42 коп., оскільки позивачем він був сплачений при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 належну померлій ОСОБА_2 суму нарахованого, але не виплаченого підвищення до пенсії на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року у справі №460/8763/22 в розмірі 174342,46 грн.

Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1743,42 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3

відповідач - Головне управління пенсійного фонду України в Рівненській області, адреса: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, ЄДРПОУ 21084076.

Суддя -